Адемта ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 400 мг у флаконах, 5 шт. + Розчинник по 5 мл в ампулах, 5 шт.

400 мг ліофілізату для розчину для ін’єкцій у флаконі в комплекті з 5 мл розчинника в ампулі; 5 флаконів з ліофілізатом для розчину для ін’єкцій та 5 ампул з розчинником в контурній чарунковій упаковці; 1 контурна чарункова упаковка у картонній коробці.

Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок: ліофілізований порошок білого кольору;
розчин для ін'єкцій: прозорий розчин від безбарвного до жовтого кольору.

Адеметіонін (S-аденозил-L-метіонін) – натуральна амінокислота, наявна майже у всіх тканинах і рідких середовищах організму. Адеметіонін головним чином діє як коензим та донор метильної групи у реакціях трансметилювання, що є необхідним метаболічним процесом у людини та у тварин. Перенесення метильних груп (трансметилювання) також є необхідним метаболічним процесом при будуванні подвійного фосфоліпідного шару у мембранах клітин та сприяє текучості мембран. Адеметіонін здатний проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Процес трансметилювання з участю адеметіоніну є ключовим в утворенні нейромедіаторів центральної нервової системи, включаючи катехоламіни (допамін, норадреналін, адреналін), серотонін, мелатонін та гістамін.

Адеметіонін також є попередником в утворенні фізіологічних сульфурованих сполук (цистеїну, таурину, глютатіону, коензиму А) у реакціях транссульфурування. Глютатіон, найпотужніший антиоксидант у печінці, відіграє важливу роль у печінковій детоксикації. Адеметіонін підвищує рівень печінкового глютатіону у пацієнтів з ураженням печінки як алкогольного, так і неалкогольного ґенезу. Фолієва кислота (фолати) та вітамін В12 є необхідними конутрієнтами у процесах метаболізму та відновлення адеметіоніну.

Абсорбція

При внутрішньовенному введенні фармакокінетичний профіль адеметіоніну є біекспоненціальним та складається із фази швидкого вираженого розподілу у тканинах та кінцевої фази елімінації з періодом напіввиведення близько 1,5 години.

При внутрішньом’язовому введенні абсорбція адеметіоніну є майже повною (96 %), максимальна плазмова концентрація досягається приблизно через 45 хвилин після застосування.

Розподіл

Об’єм розподілу становить 0,41 та 0,44 л/кг для доз адеметіоніну 100 та 500 мг відповідно. Зв’язування з білками плазми крові незначне і становить ≤ 5 %.

Метаболізм

Реакції, у результаті яких продукується, засвоюється та регенерується адеметіонін, називаються циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежна метилаза використовує адеметіонін як субстрат для продукування S-аденозил-гомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозил-гомоцистеїн-гідролази. Гомоцистеїн зі свого боку піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом перенесення метильної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Зрештою, метіонін може бути перетворений в адеметіонін, завершуючи цикл.

Виведення

У радіоізотопних дослідженнях при пероральному застосуванні радіоактивно міченого (метил 14С) адеметіоніну у здорових добровольців виведення із сечею радіоактивної речовини становило 15,5 ± 1,5 % через 48 годин, виведення із фекаліями становило 23,5 ± 3,5 % через 72 години, при цьому у стійких пулах залишалось інкорпоровано приблизно 60 % речовини. 

Засоби, що впливають на систему травлення і процеси метаболізму. Амінокислоти та їх похідні. Код АТХ А16А А02.

Повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Тому, хоча можливість взаємодії припускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), лікарськими засобами, в тому числі рослинними, що містять триптофан (див. розділ «Особливості застосування»).

діюча речовина: адеметіонін;

1 флакон містить адеметіоніну (у формі адеметіоніну 1,4-бутандісульфонату) 400 мг;

допоміжна речовина: манніт (Е 421).

1 ампула (5 мл) з розчинником містить L-лізину моногідрохлорид, гідроксид натрію, воду для ін'єкцій.

Під час застосування адеметіоніну у деяких пацієнтів може виникнути запаморочення. У таких випадках слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами до повного зникнення симптомів, що можуть впливати на швидкість реакції при зазначених видах діяльності.

Вагітність

У процесі клінічних досліджень у жінок, які застосовували адеметіонін у ІІІ триместрі вагітності, не спостерігалося жодних побічних реакцій. Протягом І та ІІ триместру вагітності лікарський засіб слід застосовувати лише після ретельної оцінки лікарем співвідношення користь для вагітної/ризик для плода.

Період годування груддю

У період годування груддю препарат можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для немовляти.

Безпека та ефективність застосування адеметіоніну дітям не встановлені.

• Внутрішньопечінковий холестаз у дорослих, у тому числі у хворих на хронічний гепатит різної етіології та цироз печінки;
• внутрішньопечінковий холестаз у вагітних;
• депресивні синдроми.

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини лікарського засобу.
• Генетичні дефекти, що впливають на метіоніновий цикл та/або спричиняють гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (наприклад, недостатність цистатіонін-бета-синтази, дефект метаболізму вітаміну В12).

Лікарський засіб призначений для парентерального застосування.

Лікування може починатися з парентерального введення з подальшим застосуванням адеметіоніну у формі таблеток.

Приготування розчину для ін'єкцій слід безпосередньо перед застосуванням.

Дозування

Пацієнти похилого віку

Спосіб застосування

Особливості застосування

Введення лікарського засобу слід проводити дуже повільно (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

При застосуванні лікарського засобу слід контролювати рівень аміаку у пацієнтів з прециротичною або циротичною стадією гіперамоніємії, які застосовують таблетки адеметіоніну.

Опубліковано 1 повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на фоні прийому кломіпраміну. Хоча можливість взаємодії передбачається теоретично, слід обережно застосовувати препарат одночасно з СІОЗС, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), лікарськими засобами, у тому числі рослинними, що містять триптофан (див. розділ « .

Інші психічні захворювання, при яких застосовується адеметіонін, також можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки. Крім того, такі захворювання можуть бути пов'язані з тяжким депресивним розладом. При лікуванні пацієнтів з тяжким депресивним розладом слід виявляти велику обережність і вживати таких заходів безпеки, що і при лікуванні пацієнтів з іншими психічними захворюваннями.

Пацієнти з депресією зазвичай перебувають у групі підвищеного ризику вчинення суїциду або інших серйозних вчинків, тому потребують ретельного спостереження та постійної психіатричної допомоги при застосуванні лікарського засобу з метою контролю ефективності лікування симптомів депресії.

Були повідомлення про короткочасну появу або посилення почуття тривоги у пацієнтів, які застосовують адеметіонін. У більшості випадків у перериванні лікування не було потреби. Іноді відчуття тривоги зникало після зменшення дози або припинення терапії.

Адеметіонін впливає на імунологічний аналіз гомоцистеїну, результати якого можуть помилково вказувати на підвищений рівень гомоцистеїну у плазмі у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У зв'язку з цим таким пацієнтам рекомендується застосовувати неімунологічні методи визначення рівня гомоцистеїну у плазмі.

Фармакокінетичні характеристики не відрізняються у здорових добровольців та пацієнтів із хронічним захворюванням печінки.

Існують обмежені клінічні дані щодо застосування адеметіоніну пацієнтам з нирковою недостатністю. Таким пацієнтам слід застосовувати препарат з обережністю.

Це лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Найчастіше під час застосування адеметіоніну повідомлялося про головний біль, діарею та нудоту.

Про нижченаведені побічні реакції повідомлялося із вказаною частотою у процесі клінічних досліджень застосування адеметіоніну, а також у спонтанних повідомленнях. Побічні реакції класифіковано за системами органів (згідно з MedDRA) та за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (частоту не можна визначити за наявними даними).

З боку травного тракту:

часто – біль у животі, діарея, нудота; нечасто – сухість у роті, диспепсія, метеоризм, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкова кровотеча, шлунково-кишкові розлади, блювання, езофагіт; рідко – здуття живота.

Загальні розлади та реакції у місці введення:

нечасто – астенія, набряк, гіпертермія, озноб*, реакції у місці введення*, некроз у місці введення*; рідко – нездужання.

З боку імунної системи: нечасто – підвищена чутливість*, анафілактоїдні реакції* або анафілактичні реакції (наприклад, гіперемія, диспное, бронхоспазм, біль у спині, дискомфорт у грудній клітці, зміни артеріального тиску (артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія, брадикардія))*.

Інфекції та інвазії:

нечасто – інфекції сечовивідних шляхів.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини:

нечасто – артралгія, м’язові судоми.

З боку нервової системи:

часто – головний біль; нечасто – запаморочення, парестезії, дисгевзія*. 

З боку психіки:

часто – тривожність, безсоння; нечасто – ажитація, сплутаність свідомості.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

нечасто – набряк гортані*.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

часто – свербіж; нечасто – гіпергідроз, ангіоневротичний набряк*, алергічні шкірні реакції (наприклад, висипання, свербіж, кропив’янка, еритема)*.

З боку судин:

нечасто – припливи, артеріальна гіпотензія, флебіт.

* Побічні реакції зі спонтанних повідомлень, що спостерігалися частіше у спонтанних повідомленнях або не спостерігалися у процесі клінічних досліджень, класифіковані за частотою виникнення «нечасто» з огляду на те, що верхня межа 95 % довірчого інтервалу для очікуваної частоти не перевищує 3/Х, де Х=1922 (загальна кількість добровольців у клінічних дослідженнях).

Рідко були повідомлення про суїцидальні думки/поведінку у пацієнтів з депресивними синдромами (див. розділ «Особливості застосування»). 

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за балансом користь/ризик лікарського засобу. Працівників системи охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Рідко повідомлялося про випадки передозування адеметіоніном. У разі передозування рекомендований моніторинг стану пацієнта та підтримувальне лікування.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Приготований розчин стабільний протягом 6 годин при температурі не вище 25 ºС або протягом 24 годин при температурі 2-8 ºС.

Несумісність

Приготований розчин для ін’єкцій не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію.

Це детоксикувальний, холекінетичний, антиоксидантний, нейропротективний, холеретичний, гепатопротективний, антидепресивний засіб. Має холеретичну, холекінетичну дію, має регенеруючі, детоксикаційні, антиоксидантні, нейропротективні та антифіброзивні властивості.