Адреналін-Дарниця розчин для ін'єкцій по 1 мл у ампулі, 1,8 мг/мл, 10 шт.

По 1 мл в ампулі, по 10 ампул в контурній чарунковій упаковці.

Розчин для інʼєкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка забарвлена рідина.

Адреноміметик, що діє на a- і b-адренорецептори. Більшу спорідненість адреналін виявляє відносно a2-, b2- і b3-адренорецепторів, меншу – до a1- і b1-адренорецепторів.
Дія зумовлена активацією аденілатциклази на внутрішній поверхні клітинної мембрани, підвищенням внутрішньоклітинної концентрації цАМФ і Ca2+. У дуже низьких дозах при швидкості введення менше 0,01 мкг/кг/хв може знижувати артеріальний тиск внаслідок розширення судин скелетної мускулатури. При швидкості введення 0,04-0,1 мкг/кг/хв збільшує частоту і силу серцевих скорочень, ударний об’єм крові і хвилинний об’єм крові, знижує загальний периферичний судинний опір; вище 0,02 мкг/кг/хв – звужує судини, підвищує артеріальний тиск (головним чином систолічний) і загальний периферичний судинний опір. Пресорний ефект може спричинити короткочасне рефлекторне уповільнення частоти серцевих скорочень. Розслаблює гладкі м’язи бронхів. Дози вище 0,3 мкг/кг/хв знижують нирковий кровотік, кровопостачання внутрішніх органів, тонус і моторику шлунково-кишкового тракту. Розширює зіниці, сприяє зниженню продукування внутрішньоочної рідини і внутрішньоочного тиску. Спричиняє гіперглікемію (посилює глікогеноліз і глюконеогенез) і підвищує вміст у плазмі вільних жирних кислот. Підвищує провідність, збудливість і автоматизм міокарда. Збільшує потребу міокарда в кисні. Інгібує індуковане антигенами вивільнення гістаміну і лейкотрієнів, усуває спазм бронхіол, запобігає розвитку набряку їх слизової оболонки. Діючи на a-адренорецептори, розташовані у шкірі, слизових оболонках і внутрішніх органах, спричиняє звуження судин, зниження швидкості всмоктування місцевоанестезуючих засобів, збільшує тривалість і знижує токсичний вплив місцевої анестезії. Стимуляція b2-адренорецепторів супроводжується посиленням виведення K+ із клітини і може призвести до гіпокаліємії. При інтракавернозному введенні зменшує кровонаповнення печеристих тіл. Терапевтичний ефект розвивається практично миттєво при внутрішньовенному введенні (тривалість дії – 1-2 хвилини), через 5-10 хвилин після підшкірного введення (максимальний ефект – через 20 хвилин), при внутрішньомʼязовому введенні час початку ефекту варіабельний.

Всмоктування. При внутрішньомʼязовому чи підшкірному введенні добре всмоктується. Час досягнення максимальної концентрації в крові (ТСmax) при підшкірному і внутрішньомʼязовому введенні – 3-10 хвилин.
Розподіл. Проникає крізь плаценту, у грудне молоко, не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр.
Метаболізм. Метаболізується головним чином двома ферментами – катехол-0-метилтрансферазою, що перетворює адреналін у печінці та інших тканинах у метанефрин, і моноаміноксидазою, з участю якої він перетворюється у ванілілмигдалеву кислоту.
Виведення. Метаболіти виводяться в основному у вигляді конʼюгатів із сірчаною кислотою і, меншою мірою, із сечею у вигляді глюкуронідів. Період напіввиведення (Т1/2) становить 1-2 хвилини.

Неглікозидні кардіотонічні засоби. Адренергічні та допамінергічні препарати. Код АТХ С01С A24.

Діюча речовина: epinephrine;
1 мл розчину містить епінефрину гідротартрату (адреналіну тартрату) 1,8 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), натрію хлорид, вода для інʼєкцій.

У період лікування лікарським засобом не рекомендується керування автотранспортом і заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Контрольованих досліджень щодо застосування адреналіну вагітним не проводили.
Не застосовувати під час пологів для корекції артеріальної гіпотензії, оскільки лікарський засіб може подовжувати ΙΙ період пологів за рахунок розслаблення м’язів матки. При введенні у великих дозах для послаблення скорочення матки може спричинити тривалу атонію матки з кровотечею.
При необхідності застосування лікарського засобу слід припинити годування груддю.

Лікарський засіб можна застосовувати дітям.

Алергічні реакції негайного типу: анафілактичний шок, що розвинувся при застосуванні лікарських засобів чи сироваток або при контакті з алергенами; бронхіальна астма – купірування нападу; асистолія; зупинка серця; подовження дії місцевих анестетиків; AV-блокада III ст., що гостро розвинулась.

• Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів лікарського засобу;
• гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
• тяжкий аортальний стеноз;
• тахіаритмія;
• фібриляція шлуночків;
• феохромоцитома;
• закритокутова глаукома;
• шок (крім анафілактичного);
• загальна анестезія із застосуванням інгаляційних засобів: фторотану, циклопропану, хлороформу;
• ΙΙ період пологів;
• застосування на ділянках пальців рук та ніг, носа, геніталій.

Симптоми: надмірне підвищення артеріального тиску, тахіаритмія, що змінюється брадикардією, порушення серцевого ритму (в тому числі фібриляція передсердь і шлуночків), похолодніння і блідість шкірних покривів, блювання, страх, занепокоєння, тремор, головний біль, метаболічний ацидоз, інфаркт міокарда, черепно-мозковий крововилив (особливо у пацієнтів літнього віку), набряк легень, ниркова недостатність, летальний наслідок. При введенні у великих дозах (мінімальна летальна доза при підшкірному введенні – 10 мл 0,18% розчину) розвивається мідріаз, значне підвищення артеріального тиску, тахікардія з можливим переходом у фібриляцію шлуночків.
Лікування: припинення введення лікарського засобу. Передозування адреналіну можна усунути застосуванням α- і β-адреноблокаторів, швидкодіючих нітратів. При тяжких ускладненнях необхідна комплексна терапія. При аритмії призначати парентеральне введення β-адреноблокаторів.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2 °С до 8 °С. Не заморожувати.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Належить до природних гормонів. Утворюється шляхом метилювання норадреналіну і депонуванням створеного адреналіну у хромафінній тканині мозкової речовини надниркових залоз.