Агрело таблетки по 75 мг, 28 шт.

По 14 таблеток у блістері, по 2 блістерів у картонній коробці.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: від білого до майже білого кольору, мармурові, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Всмоктування

Клопідогріл швидко абсорбується після одноразового та повторного прийому дози 75 мг/добу. Максимальна концентрація незміненого клопідогрелю в плазмі (приблизно 2,2-2,5 нг/мл після прийому разової дози 75 мг) досягається через 45 хвилин після прийому. Абсорбція становить не менше 50%, виходячи з ниркової екскреції метаболітів клопідогрелю.

Розподіл

Клопідогріл і його основний циркулюючий (неактивний) метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми крові людини in vitro (98% і 94% відповідно). Зв'язування in vitro є ненасиченим у широкому діапазоні концентрацій.

Метаболізм

Клопідогрів швидко метаболізується в печінці. In vitro та in vivo метаболізм клопідогрелю відбувається двома основними метаболічними шляхами: один опосередковується естеразами і призводить до гідролізу з утворенням неактивної похідної карбонової кислоти (що становить 85% всіх метаболітів, що циркулюють у крові), а другий опосередковується поруч цитохрому P45. Спочатку клопідогрел перетворюється на проміжний метаболіт 2-оксо-клопідогрел. У ході подальшого метаболізму 2-оксо-клопідогрел перетворюється на активний метаболіт – тіолове похідне клопідогрелю. In vitro цей метаболічний шлях опосередковується CYP3A4, CYP2C19, CYP1A2 та CYP2B6. Активний тіоловий метаболіт, який був виділений in vitro, швидко і незворотно зв'язується з рецепторами тромбоцитів, пригнічуючи таким чином їх агрегацію. Cmax активного метаболіту після прийому одноразової дози навантаження клопідогрелю 300 мг двічі вище, ніж після чотирьох днів застосування підтримуючої дози 75 мг. Cmax досягається через 30-60 хвилин після прийому.

Виведення

Після прийому 14C-міченого клопідогрелю людиною приблизно 50% дози виводиться із сечею і приблизно 46% з калом протягом 120 годин. Період напіввиведення клопідогрелю після одноразового перорального прийому дози 75 мг становить приблизно 6 годин. Період напіввиведення основного циркулюючого (неактивного) метаболіту після одноразової та повторних доз становив 8 годин.

Фармакогенетика

CYP2C19 бере участь в утворенні як активного метаболіту, так і проміжного метаболіту 2-оксо-клопідогрелю. Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелю та антитромбоцитарні ефекти, за даними вимірювання агрегації тромбоцитів ex vivo, різняться залежно від генотипу CYP2C19. Алель CYP2C19*1 відповідає повністю функціональному метаболізму, тоді як алелі CYP2C19*2 та CYP2C19*3 нефункціональні. Алелі CYP2C19*2 та CYP2C19*3 відповідальні за більшість алелів, послаблюють функцію у повільних метаболізаторів європеоїдної (85%) та монголоїдної (99%) рас. Інші алелі, асоційовані з відсутнім або ослабленим метаболізмом, менш часті; до них відносяться CYP2C19*4, *5, *6, *7 та *8. Повільні метаболізатори мають два нефункціональні алелі, зазначені вище. Згідно з опублікованими даними, генотип CYP2C19, що викликає знижений метаболізм, зустрічається приблизно у 2% пацієнтів європеоїдної раси, 4% - негроїдної раси та 14% - китайської національності. Існують тести, які дають змогу встановити генотип CYP2C19 пацієнта.

Фармакокінетика в окремих клінічних популяціях

Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелю в окремих популяціях не вивчалася.

Порушення функції нирок

Після багаторазового застосування клопідогрелю в дозі 75 мг на добу пацієнтам з тяжкими хворобами нирок (кліренс креатиніну 5-15 мл/хв) пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було менш вираженим (2 ), ніж у здорових добровольців, проте подовження часу кровотечі було майже таким самим, як і у здорових добровольців, які приймали по 75 мг клопідогрелю на добу. Клінічна переносимість препарату також була хорошою у всіх пацієнтів.

Порушення функції печінки

Після багаторазового застосування клопідогрелю в дозі 75 мг протягом 10 днів пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було подібним до такого у здорових добровольців. Середнє збільшення часу кровотечі також було подібним до цих двох груп.

Расова приналежність

Поширеність алелів CYP2C19, що є причиною проміжної та слабкої метаболічної активності CYP2C19, відрізняється залежно від раси/етнічного походження (див. розділ «Фармакогенетика»). У літературі існують обмежені дані щодо пацієнтів азіатського походження, які дозволяють оцінити клінічне значення генотипування цього CYP з погляду клінічних результатів.

Антитромботичні засоби. Антиагреганти.
Код ATХ В01А С04.

Пероральні антикоагулянти одночасне застосування клопідогрелю з пероральними антикоагулянтами не рекомендується, оскільки така комбінація може посилити інтенсивність кровотечі. Хоча застосування клопідогрелю в дозі 75 мг на добу не змінювало фармакокінетичних показників S-варфарину або міжнародне нормалізоване відношення 4 (МНС) у хворих, які отримували варфарин протягом тривалого часу, одночасне застосування клопідогрелю з варфарином підвищує ризик виникнення кровотечі з незалежний вплив на гемо. /p>

Інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa: клопідогрел слід з обережністю призначати пацієнтам, які одночасно застосовують інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa.

Ацетилсаліцилова кислота (АСК) АСК не змінювала інгібуючу дію клопідогрелю на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, але клопідогрел посилював дію АСК на агрегацію тромбоцитів. Однак одночасне застосування 500 мг АСК двічі на добу протягом одного дня не викликало значного збільшення часу кровотечі, подовженої внаслідок прийому клопідогрелю. Між клопідогрелом та ацетилсаліциловою кислотою можлива фармакодинамічна взаємодія, що підвищує ризик кровотечі. Тому одночасне застосування цих препаратів потребує обережності. Незважаючи на це, клопідогрел та АСК одночасно застосовували протягом до одного року.

Гепарин: застосування клопідогрелю не призводив до необхідності коригувати дозу гепарину і не змінювало дію гепарину на коагуляцію. Одночасне застосування гепарину не змінювало інгібуючу дію клопідогрелю на агрегацію тромбоцитів. Між клопідогрелом та гепарином можлива фармакодинамічна взаємодія, що підвищує ризик кровотечі, тому одночасне застосування цих препаратів потребує обережності.

Тромболітиків: безпека одночасного застосування клопідогрелю, фібриноспецифічних або фібринонеспецифічних тромболітиків і гепарину була досліджена у хворих з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущої кровотечі була аналогічна тій, що спостерігалася при одночасному застосуванні фібринолітиками та гепарину з АСК.

НПЗП: одночасне застосування клопідогрелю та напроксену збільшувало кількість прихованих шлунково-кишкових кровотеч. Однак через відсутність досліджень з іншими нестероїдними протизапальними засобами в даний час не з'ясовано, зростає ризик шлунково-кишкових кровотеч при застосуванні з усіма нестероїдними протизапальними засобами. Тому при одночасному застосуванні НПЗП, у тому числі інгібіторів ЦОГ-2, з клопідогрелем слід бути обережним.

СІЗЗС: оскільки СІЗЗС впливають на агрегацію тромбоцитів і підвищують ризик виникнення кровотечі при одночасному застосуванні СІЗЗЗ з клопідогрелем потрібна обережність.

Одночасне застосування інших препаратів: оскільки клопідогрел перетворюється на свій активний метаболіт частково під дією CYP2C19, то застосування препаратів, що знижують активність цього ферменту, швидше за все, призведе до зниження концентрації активного метаболіту клопідогрелю в плазмі. Клінічна значимість цієї взаємодії не встановлено. В якості запобіжного заходу слід уникати одночасного застосування потужних або помірних інгібіторів CYP2C19.

До лікарських засобів, що пригнічують активність CYP2C19, відносяться омепразол і езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, мокломебід, вориконазол, флуконазол, тиклопідин, ципрофлоксацин, циметити. >

Інгібітори протонного насоса (ІСН): застосування омепразолу в дозі 80 мг один раз на день одночасно з клопідогрелем або з 12-годинним інтервалом між прийомом цих препаратів призводило до зниження експозиції активного метаболіту на 45% (навантажувальна доза) та 40% (підтримуюча доза). Це зниження супроводжувалося зменшенням антитромбоцитарного ефекту на 39% (доза навантаження) і 21% (підтримуюча доза). Очікується, що езомепразол також може вступати в подібну взаємодію з клопідогрелем. Існують суперечливі дані щодо клінічного значення цієї фармакокінетичної (ФК)/фармакодинамічної (ФД) взаємодії з погляду розвитку значних серцево-судинних явищ. Як запобіжний засіб не рекомендується застосовувати омепразол або езомепразол одночасно з клопідогрелем.

Менш виражене зниження експозиції метаболіту спостерігалося при застосуванні пантопразолу або ланзопразолу. Концентрації активного метаболіту в плазмі знижувалися на 20% (навантажувальна доза) та 14% (підтримуюча доза) при одночасному застосуванні антопразолу в дозі 80 мг один раз на добу. Це супроводжувалося зниженням середнього показника інгібування агрегації тромбоцитів на 15% та 11% відповідно. Такі результати вказують на те, що клопідогрел можна застосовувати попутно з пантопразолом.

Доказів того, що інші препарати, які зменшують вироблення кислоти в шлунку, такі як H2-блокатори (крім циметидину, що є інгібітором CYP2C19), або антациди, впливати на антитромбоцитарну активність ні.

Інші препарати клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії при застосуванні клопідогрелю одночасно з атенололом, ніфедипіном або обома препаратами виявлено не було. Крім того, фармакодинамічна активність клопідогрел

Діюча речовина: clopidogrel;
1 таблетка містить клопідогрелю бесилату 111,85 мг, що еквівалентно клопідогрелю 75 мг;
допоміжні речовини: макрогол 6000, целюлоза мікрокристалічна (Е 460), кросповідон, олія рицинова гідрогенізована; плівкова оболонка (етилцелюлоза (Е 462), макрогол 6000, титану діоксид (Е 171)).

Клопідогрель не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати із механізмами.

Через відсутність клінічних даних про застосування клопідогрелю у період вагітності небажано призначати препарат вагітним жінкам (застережний захід). Досліди на тваринах не виявили прямого або опосередкованого негативного впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи та постнатальний розвиток.
Невідомо, чи екскретується клопідогрель у грудне молоко. У дослідженнях на тваринах було показано, що він екскретується в грудне молоко, тому під час лікування препаратом АГРЕЛЬ 75 мг годування груддю слід припинити.
Фертильність
Під час досліджень на лабораторних тваринах не було виявлено негативного впливу клопідогрелю на фертильність.

Клопідогрель не слід застосовувати дітям, оскільки немає даних щодо ефективності препарату.

Профілактика проявів атеротромбозу у дорослих: хворих, які перенесли інфаркт міокарда (початок лікування - через кілька днів, але не пізніше ніж через 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт ( початок лікування – через 7 днів, але не пізніше ніж через 6 місяців після виникнення), або хворих, у яких діагностовано захворювання периферичних артерій;

Хворих з гострим коронарним синдромом:

гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), у тому числі у пацієнтів, яким був встановлений стент під час проведення черезшкірної коронарної ангіопластики, у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (АСК);

з гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST, у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (у хворих, які отримують медикаментозне лікування та яким показана тромболітична терапія).

Профілактика атеротромботичних та тромбоемболічних подій при фібриляції передсердь

Клопідогрів у комбінації з АСК показаний дорослим пацієнтам з фібриляцією передсердь, які мають щонайменше один фактор ризику виникнення судинних подій, у яких існують протипоказання до лікування антагоністами вітаміну К (АВК) та які мають низький ризик виникнення кровотеч, для профілактики атеротромботичних та тромбоемболічних подій, у тому числі інсульту.

Ппідвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату;
тяжке порушення функції печінки;
гостра кровотеча (наприклад пептична виразка або внутрішньочерепний крововилив).

Дорослі та пацієнти похилого віку

Клопідогрів призначають у дозі 75 мг 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

У хворих на гострий коронарний синдром:

• гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q): лікування клопідогрелем починають із застосування одноразової навантажувальної дози 300 мг, а потім застосовують по 75 мг клопідогрелю 1 раз на добу (з ацетилсаліциловою кислотою) у дозі 75 -325 мг на добу). Оскільки застосування вищих доз АСК було пов'язане з високим ризиком кровотечі, рекомендується не перевищувати дозу АСК 100 мг. Оптимальної тривалості лікування офіційно не встановлено. Результати досліджень свідчать на користь застосування до 12 місяців, а максимальний ефект спостерігався через 3 місяці лікування;
• гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST: клопідогрель призначають по 75 мг один раз на добу, починаючи з одноразової добової дози навантаження 300 мг у комбінації з АСК, з тромболітиками або без них. Лікування хворих старше 75 років починають без навантажувальної дози клопідогрелю. Комбіновану терапію слід розпочинати якомога раніше після реєстрації симптомів і продовжувати принаймні 4 тижні. Користь від комбінації клопідогрелю з АСК більше 4 тижнів при цьому захворюванні не вивчалася.

Пацієнтам з фібриляцією передсердь клопідогрел застосовують в одноразовій дозі 75 мг. Разом із клопідогрелем слід розпочати та продовжувати застосування АСК (у дозі 75-100 мг на добу).

У разі пропущеної дози:

• якщо з моменту, коли потрібно було приймати чергову дозу, пройшло менше 12
  годин, слід негайно прийняти пропущену дозу, а наступну прийняти у звичайний
  час;
• якщо минуло більше 12 годин, слід прийняти наступну дозу у звичайний час;
• подвійну дозу приймати не потрібно.

Порушення функції нирок

Терапевтичний досвід застосування препарату пацієнтам з порушенням функції нирок обмежений.

Порушення функції печінки

Терапевтичний досвід застосування препарату пацієнтам із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений.

За частотою виникнення реакції розподілені наступним чином: часто (≥ 1/100 і <1/10); нечасто (≥ 1/1000 та <1/100); рідко (≥ 1/10000 та <1/1000); дуже рідко (1/10000), невідомої частоти (неможливо визначити за наявними даними). Для кожного класу системи органів побічні реакції наведено в порядку зниження їхньої серйозності.

При передозуванні клопідогрелю можливе подовження часу кровотечі з наступними ускладненнями. У разі виникнення кровотечі рекомендується симптоматичне лікування.

Антидот фармакологічної активності клопідогрелю невідомий. Якщо необхідно негайно скоригувати подовжений час кровотечі, дію клопідогрелю можна припинити шляхом переливання тромбоцитарної маси.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °C в оригінальній упаковці для захисту від вологи.

Агрель таблетки - профілактика проявів атеротромбозу у дорослих