Актилізе 50 мг №1 ліофілізат для приготування розчину для інфузій

Ліофілізат для розчину для інфузій, по 50 мг у флаконі №1 у комплекті з розчинником.

Ліофілізат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: печений порошок від білого до світло-жовтого кольору.

Діючою речовиною препарату Актиліз є альтеплаза, рекомбінантний людський активатор плазміногену тканинного типу, глікопротеїн, що перетворює плазміноген безпосередньо в nbsp; плазмін. Прі  в/в  введення альтеплазу залишається відносно неактивною речовиною в nbsp; кровоносної системи. Після зв'язування з  фібрином альтеплазу активується, викликаючи перетворення плазміногену в nbsp; плазмін, що призводить до nbsp; розчинення фібринового згустку. В  зв'язку з nbsp; відносною фібриноспецифічністю альтеплазу   дозі 100 мг викликає незначне зниження рівня циркулюючого фібриногену приблизно до nbsp; 60%   протягом 4 год, який через 24 год зазвичай відновлюється більш ніж   80%.

Плазміноген та  α-2-антиплазмін знижуються відповідно до  20   35% через 4 години; через 24 год їх рівень знову зростає до nbsp; більш як 80%. Тільки у  кількох пацієнтів відзначали значне тривале зниження рівня циркулюючого фібриногену. В  дослідженні з nbsp; участю понад 40 000 пацієнтів з nbsp; гострим інфарктом міокарда (GUSTO) введення 100 мг альтеплази в nbsp; протягом 90 хвилин з  супутньої в/в  інфузією гепарину сприяло зниженню смертності через 30 днів (6,3%) з  порівняно з   введенням 1,5 млн ОД стрептокінази в nbsp; протягом 60 хвилин   п/к/в/в  запровадженням гепарину (7,3%). У  пацієнтів, які отримували лікування препаратом Актилізе, відзначали більш високу прохідність судин на nbsp; 60-й та  90-й хвилині після тромболізису, ніж при nbsp; лікуванні стрептокіназою. Відмінності в nbsp; показники прохідності не були зафіксовані на nbsp; 180-й хвилині   Пізніше. У  пацієнтів, які отримували Актиліз, смертність в nbsp; протягом 30 днів знижувалась по  порівняно з   пацієнтами, які не є; отримували тромболітичну терапію.

Актілізе швидко виводиться з кровоносного русла і метаболізується головним чином печінкою (кліренс плазми крові – 550 – 680 мл/хв). Відповідний T½ альфа становить 4-5 хвилин. Це означає, що через 20 хвилин менше 10% вихідної концентрації препарату залишається в плазмі крові. Щодо вмісту залишкової кількості речовини в глибоких тканинних структурах виявлено 40-хвилинний T½.

Антитромботичні засоби.

Код ATX B01A D02.

Офіційні дослідження взаємодії Актиліз з  іншими лікарськими засобами, які зазвичай призначають хворим з  гострим інфарктом міокарда, не  проводили. Ризик крововиливу підвищується при nbsp; одночасному застосуванні похідних кумарину, пероральних антикоагулянтів, інгібіторів агрегації тромбоцитів, нефракціонованого гепарину або  низькомолекулярних гепаринів, або  діючих речовин, які впливають на nbsp; коагуляцію (за 24 год до, під час або в перші 24 години після терапії Актилізе) (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Супутня терапія інгібіторами АПФ може підвищити ризик розвитку анафілактичної реакції. Згідно з даними аналізу випадків анафілактоїдних реакцій, більша частина пацієнтів у   як супутню терапію отримували інгібітори АПФ.

Одночасне застосування антагоністів глікопротеїнових рецепторів GPIIb/IIIa підвищує ризик кровотеч.

Несумісність. Отриманий р-р можна в  надалі розвести   стерильному фізіологічному розчині 0,9% (9 мг/мл) для ін'єкцій до  отримання мінімальної концентрації 0,2 мг альтеплази на nbsp; 1мл. Отриманий р-р не є; рекомендується розводити   воді для ін'єкцій або  в  р-рах для інфузій на nbsp; основі вуглеводів, наприклад, глюкози через  можливої ​​каламутності розведеного розчину.

Актілізі не  слід змішувати з  іншими лікарськими засобами ні во  флаконі для інфузій, ні  загальної системи для в/в  введення (навіть з  гепарином).

діюча речовина: альтеплаза;

1 флакон ліофілізату для розчину для інфузій містить альтеплазу 50 мг;

1 флакон розчинника містить стерильну воду для ін'єкцій 50 мл.

Альтеплаза виробляється за допомогою рекомбінантної ДНК технології з використанням оваріальних клітин китайського хом'ячка. Специфічна активність стандарту альтеплази компанії-виробника становить 580 000 МО/мг, що було підтверджено порівняно з другим міжнародним стандартом ВООЗ для t-PA. Специфічна активність альтеплази становить 522 000 – 696 000 МО/мг;

інші складові: L-аргінін, кислота фосфорна, полісорбат 80.

Вагітність. Кількість даних щодо застосування Актилізу в період вагітності обмежена. Доклінічні дослідження застосування альтеплази в дозах вище, ніж застосовуються у людини, показували вплив на плід та/або ембріотоксичність, вторинну до відомої фармакологічної активності препарату. Альтеплаза не вважається тератогенним препаратом. У випадках гострих захворювань, що загрожують життю, слід оцінити користь щодо потенційного ризику.

Годування грудьми. Невідомо, чи проникає альтеплаза в грудне молоко.

На цей час досвід застосування Актилізу у дітей обмежений.

Тромболітична терапія при  гострий інфаркт міокарда:

• 90-хвилинний (прискорений) режим введення (див. ЗАСТОСУВАННЯ) для пацієнтів, лікування яких можна розпочати на   протягом перших 6 годин після виникнення симптомів;
• 3-годинний режим введення (див. ЗАСТОСУВАННЯ) для пацієнтів, лікування яких можна розпочати  протягом 6-12 год після виникнення симптомів, при nbsp; умови, що діагноз було чітко підтверджено.

Тромболітична терапія при  гострої поширеної тромбоемболії легеневої артерії з  гемодинамічної нестабільністю. По  можливості діагноз повинен бути підтверджений об'єктивними методами, такими як легенева ангіографія, або  неінвазивними втручаннями, такими як сканування легень.

Тромболітична терапія гострого ішемічного інсульту. Лікування слід розпочинати якомога раніше, на  перших 4,5 год після виникнення симптомів інсульту та  після виключення внутрішньочерепного крововиливу з nbsp; допомогою методів, що передбачають візуальне спостереження (таких як комп'ютерна томографія або інший метод діагностики з візуалізацією, який дає можливість виявити наявність крововиливу). Ефект лікування залежить від nbsp; часу, який минув після виникнення симптомів інсульту до nbsp; початку терапії, тому своєчасне лікування підвищує можливість сприятливого результату лікування.

Прі  застосування по  свідченням Актелизе не  призначають пацієнтам з nbsp; гіперчутливістю до nbsp; діючої речовини — альтеплазе, а  також до  гентаміцину (який використовується при виробництві препарату і може залишатися в слідових кількостях) або   будь-якій допоміжній речовині.

Додаткові протипоказання при  гострому інфаркті міокарда, гострої легеневої емболії та  гострий ішемічний інсульт:

• значні порушення згортання крові на nbsp; зараз або  що відбулися в nbsp; останні півроку;
• відомий геморагічний діатез;
• одночасний прийом пероральних антикоагулянтів, наприклад, натрію варфарину (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ);
• виражене або  нещодавно перенесене важке або  небезпечна кровотеча;
• наявність в  анамнезі будь-якого захворювання ЦНС (такого як новоутворення, аневризму, внутрішньочерепне або спинномозкове хірургічне втручання);
• наявність в анамнезі або  підозрюваний внутрішньочерепний крововилив;
• підозрюваний субарахноїдальний крововилив або  стан після субарахноїдального крововиливу на nbsp; фоні аневризми;
• важка форма неконтрольованої АГ;
• нещодавно перенесені (менше 10 днів) травматичний зовнішній масаж серця при  реанімації, пологи, нещодавня пункція кровоносних судин, які не мають; можуть бути здавлені (наприклад, пункція підключичної або яремної вени);
• важкі форми порушень функцій печінки, включаючи печінкову недостатність, цироз, портальну гіпертензію (варикозне розширення вен стравоходу) та  гепатит   активної стадії;
• бактеріальний ендокардит, перикардит;
• гострий панкреатит;
• підтверджені виразкові шлунково-кишкові захворювання в  протягом останніх 3 місяців, варикозне розширення вен стравоходу, аневризму артерій, вади розвитку артерій та ін. вен;
• новоутворення з  підвищеним ризиком кровотечі;
• значна хірургічна операція або  значна травма за  останні 3 місяці.

Додаткові протипоказання при  гострому інфаркті міокарда та  гострої легеневої емболії:

• геморагічний інсульт або  інсульт невідомого походження в nbsp; анамнезі;
• ішемічний інсульт або  транзиторна ішемічна атака (ТІА) в nbsp; протягом останніх 6 місяців, за  винятком гострого ішемічного інсульту, що стався в nbsp; протягом останніх 4,5 год.

Додаткові протипоказання при  гострий ішемічний інсульт:

• симптоми гострої ішемії почалися більш ніж за  4,5 год до nbsp; початку інфузії, або  час виникнення симптомів;
• незначний неврологічний дефіцит або  швидке зменшення симптомів до  початку інфузії;
• важкий інсульт з  клінічним оцінкам (наприклад, NIHSS >25) та/або визначений з  за допомогою належних методів візуалізації;
• судоми на початку інсульту;
• наявність попереднього інсульту в  протягом останніх 3 місяців;
• відомості про  внутрішньочерепної кровотечі (ВЧК) з  результати комп'ютерної томографії;
• симптоми, що стосуються  субарахноїдального крововиливу, навіть якщо результати комп'ютерної томографії знаходяться в nbsp; межах норми;
• перенесений інсульт у  анамнезі на  фоні цукрового діабету, введення гепарину в nbsp; протягом останніх 48 год, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТВ) перевищує верхню межу норми в nbsp; відповідно до nbsp; лабораторними показниками;
• кількість тромбоцитів становить <100 000/мм3;
• систолічний АТ >185 або  діастолічний АТ 110 мм рт. ст., або nbsp; необхідно активне медикаментозне втручання (в/в) для зниження АТ до nbsp; цих меж;
• рівень глюкози в  крові <50 або  >400 мг/дл.

Актілізі слід вводити якомога раніше після виникнення симптомів захворювання.

Інфаркт міокарда:

a) 90-хвилинний (прискорений) режим введення для хворих з інфарктом міокарда, лікування яких можна почати протягом 6 годин після виникнення симптомів.

Для пацієнтів з масою тіла <65 кг загальну дозу слід розраховувати щодо маси тіла відповідно до таблиці. 

б) 3-годинний режим введення для пацієнтів, лікування яких можна розпочати протягом 6-12 годин після виникнення симптомів.

Для пацієнтів з масою тіла 65 кг загальна доза не повинна перевищувати 1,5 мг/кг маси тіла. Максимально допустима доза альтеплази при гострому інфаркті міокарда становить 100 мг.

Допоміжна терапія. Супутня антитромботична терапія рекомендується відповідно до чинних міжнародних рекомендацій щодо лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегменту ST.

Тромбоемболія легеневої артерії. Загальну дозу 100 мг слід ввести протягом 2 годин. Найбільш поширений досвід застосування в такому режимі.

Для пацієнтів з масою тіла <65 кг загальна доза не повинна перевищувати 1,5 мг/кг маси тіла.

Допоміжна терапія. Після застосування Актилізу слід розпочати (або продовжити) лікування гепарином, якщо значення активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТВ) менше подвійної верхньої межі норми. Інфузію слід регулювати відповідно АЧТВ протягом 50-70 с (в 1,5-2,5 рази більше вихідного рівня).

Гострий ішемічний інсульт. Терапію може проводити тільки лікар, який пройшов спеціальну підготовку та має досвід роботи в неврології (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ ТА ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ). Доза, що рекомендується, становить 0,9 мг/кг маси тіла (максимум 90 мг) і вводиться інфузійно протягом 60 хвилин. 10% загальної дози спочатку вводять як внутрішньовенний болюс. Терапію слід розпочати якомога раніше протягом перших 4,5 годин після виникнення симптомів. Пізніше 4,5 години після розвитку симптомів інсульту існує негативне співвідношення користь/ризик, пов'язане з прийомом Актилізе, а тому застосування препарату протипоказане (див. Фармакодинаміка, ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Допоміжна терапія. Безпека та ефективність цього режиму з супутнім застосуванням гепарину та ацетилсаліцилової кислоти у перші 24 години після виникнення симптомів достатньо не досліджені. Тому в перші 24 години після терапії Актилізе при ішемічному інсульті слід уникати застосування ацетилсаліцилової кислоти або гепарину внутрішньовенно. Якщо гепарин необхідно застосовувати за іншими показаннями (наприклад, запобігання тромбозу глибоких вен), його доза не повинна перевищувати 10 000 МО/сут п/к.

Інструкція із застосування. В асептичних умовах вміст флакона (50 мг) розчиняють у воді для ін'єкцій для отримання концентрації 1 мг альтеплази/мл або 2 мг альтеплази/мл відповідно до таблиці.

Отриманий розчин слід вводити внутрішньовенно. Його можна надалі розвести у стерильному фізіологічному розчині 0,9% (9 мг/мл) для ін'єкцій до отримання мінімальної концентрації 0,2 мг альтеплази/мл. Не рекомендується розводити отриманий розчин у стерильній воді для ін'єкцій або в розчинах для ін'єкцій на основі вуглеводів, наприклад, декстрози. Актиліз не слід змішувати з іншими лікарськими засобами ні у флаконі для інфузій, ні в загальній системі для внутрішньовенного введення (навіть з гепарином).

Для досягнення кінцевої концентрації 1 мг альтеплази/мл слід ввести повний вміст розчинника, що додається до флакону з порошком Актиліз. Для досягнення кінцевої концентрації 2 мг альтеплази/мл використовують лише половину вмісту розчинника. У цих випадках для перенесення необхідної кількості розчинника у флакон з порошком Актиліз слід завжди використовувати шприц. Під час приготування препарату з кількості порошку і розчинника суміш необхідно лише злегка перемішати до повного розчинення. Щоб запобігти утворенню піни, слід уникати інтенсивного перемішування. Готовий препарат має вигляд прозорого безбарвного або блідо-жовтого розчину. Перед введенням препарат необхідно візуально перевірити на наявність частинок та зміну кольору. Розведений розчин призначений для одноразового застосування. Будь-який невикористаний розчин слід знищити.

Особливості застосування

Тромболітичне/фібринолітичне лікування потребує належного моніторингу. Актилізі повинні призначати тільки лікарі, які мають досвід застосування тромболітичної терапії і мають необхідні засоби для моніторингу проведення такої терапії. Як і щодо всіх тромболітиків, при призначенні Актилізу рекомендується за будь-яких обставин переконатися у наявності стандартної реанімаційної апаратури та лікарських засобів.

Гіперчутливість. Після лікування сталого утворення антитіл до молекули рекомбінантного людського тканинного активатора плазміногену не виявлено. Системний досвід повторного призначення Актилізу відсутній.

Анафілактичні реакції, пов'язані з призначенням Актилізу, є нечастими і можуть викликатися гіперчутливістю до діючої речовини — альтеплазе, гентаміцину (який використовується при виробництві препарату та може залишатися у слідових кількостях) та допоміжним речовинам. Пробка скляного флакона з порошком Актиліз містить натуральний каучук (похідна речовина латексу), який може викликати алергічні реакції. У разі розвитку анафілактичних реакцій інфузію необхідно припинити та розпочати адекватне лікування.

Кровиливи. У разі розвитку потенційно небезпечної кровотечі, у тому числі внутрішньочерепних крововиливів, слід припинити фібринолітичну терапію. Більшості пацієнтів, у яких відзначаються кровотечі, може знадобитися припинення терапії тромболітичними та антикоагулянтними засобами, внутрішньовенна інфузія та ручне регулювання тиску, що застосовується до уражених судин. Слід розглянути можливість призначення протаміну, якщо гепарин вводився протягом 4 годин на початок кровотечі. У виняткових випадках, коли пацієнт не реагує на ці консервативні методи, можливе виважене застосування препаратів для переливання крові. Переливання кріопреципітату, свіжозамороженої плазми та тромбоцитів потребує проведення повторних клінічних та лабораторних оцінок після кожного введення. При застосуванні інфузії кріопреципітату бажано досягти рівня фібриногену в обсязі 1 г/л.

Слід також розглянути можливість застосування антифібринолітичних препаратів. Ризик внутрішньочерепного крововиливу підвищується у пацієнтів похилого віку, тому для цих пацієнтів слід ретельно оцінювати користь/ризик. Як і щодо всіх тромболітиків, слід добре зважити необхідність застосування терапії Актилізе з метою збалансування потенційного ризику виникнення кровотечі та очікуваної користі за таких умов: нещодавня внутрішньом'язова ін'єкція або незначні травми, такі як біопсія, пункція магістральних судин (за винятком тих, не можуть бути здавлені, див. ПРОТИПОКАЗАННЯ), зовнішній масаж серця при реанімації; стани з підвищеним ризиком крововиливу, які не вказані у протипоказаннях. Слід уникати застосування негнучких катетерів.

Пацієнти, які отримують пероральну терапію антикоагулянтами. Слід розглянути можливість лікування Актилізом, якщо доза або час після прийому останньої дози антикоагулянту забезпечує залишкову ефективність, якщо вона не підтверджена результатами відповідного випробування. ) антикоагулянтної активності зазначеного(-их) препарату(-ів), що свідчить про відсутність клінічно значущої активності щодо системи згортання крові (наприклад, міжнародне нормалізоване відношення ≤1,3 для антагоністів вітаміну K, або результати іншого(-их) відповідного) (і) випробування інших пероральних антикоагулянтів знаходяться в межах відповідної верхньої межі норми).

Додаткові особливості застосування та застереження при гострому інфаркті міокарда та гострої легеневої емболії. Не слід призначати Актиліз у дозі, що перевищує 100 мг, оскільки це пов'язано з посиленням ризику внутрішньочерепної кровотечі. Тому слід вживати особливих заходів, щоб переконатися, що доза альтеплази введена так, як зазначено в розділі ЗАСТОСУВАННЯ. Очікуваний терапевтичний ефект повинен бути ретельно зважений щодо можливого ризику кожного конкретного пацієнта, особливо у тих, систолічний АТ яких становить 160 мм рт. ст.

Аритмії. Коронарний тромболізис може призвести до аритмії, пов'язаної з реперфузією. Аритмії внаслідок реперфузії можуть призвести до зупинки серця, бути небезпечними для життя та вимагати застосування стандартних протиаритмічних видів терапії.

Антагоністи глікопротеїнових рецепторів GPIIb/IIIa. Одночасне застосування антагоністів глікопротеїнових рецепторів GPIIb/IIIa підвищує ризик кровотеч.

Додаткові особливості застосування та застереження при гострому ішемічному інсульті. Терапію може проводити тільки лікар, який пройшов спеціальну підготовку та має досвід роботи в неврології. Для підтвердження показання для лікування залежно від обставин можуть бути розглянуті дистанційні діагностичні заходи (див. ПОКАЗАННЯ).

Пацієнти з гострим ішемічним інсультом, які приймали Актилізе, наражаються на значно більший ризик внутрішньочерепного крововиливу, ніж пацієнти з іншими показаннями, оскільки кровотеча виникає в основному в зоні інфаркту. Це, зокрема, стосується таких випадків: усі випадки, зазначені в розділі ПРОТИПОКАЗАННЯ, та всі стани з високим ризиком крововиливу; незначні безсимптомні аневризми церебральних судин; при пізнішому початку лікування з моменту розвитку симптомів інсульту чиста клінічна користь знижується і може бути пов'язана з більш високим ризиком внутрішньомозкового крововиливу та смерті порівняно з пацієнтами, які отримували лікування раніше. Тому Актиліз слід застосовувати якомога раніше. Пацієнти, які попередньо отримували терапію ацетилсаліцилової кислотою, можуть перебувати в групі вищого ризику виникнення внутрішньомозкового крововиливу, особливо коли затримується терапія Актиліз. Необхідний моніторинг АТ під час проведення терапії та протягом найближчих 24 год.

Рекомендується внутрішньовенна антигіпертензивна терапія, якщо систолічний АТ 180 мм рт. ст. або дистолічний АТ 105 мм рт. ст. Терапевтичні переваги зменшуються у пацієнтів, які перенесли попередній інсульт, або у хворих на неконтрольований діабет. Співвідношення користь / ризик у таких пацієнтів вважається не таким сприятливим, хоча залишається позитивним. У пацієнтів з інсультом легкого ступеня ризик переважає над користю (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Пацієнти з дуже важкою формою інсульту перебувають у групі високого ризику внутрішньомозкового крововиливу та смерті, тому застосування препарату протипоказане (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Пацієнти з великим інфарктом перебувають у групі підвищеного ризику несприятливих наслідків, включаючи тяжкі крововиливи та смерть. У разі слід ретельно оцінити співвідношення користь/ризик. При інсульті ймовірність сприятливого результату лікування зменшується залежно від віку, тяжкості інсульту та рівня глюкози в крові при надходженні пацієнта до лікарні, тоді як ймовірність важкої інвалідності та смерті або пов'язаних із цим внутрішньочерепних крововиливів підвищується незалежно від терапії.

Пацієнтам у віці старше 80 років з тяжкою формою інсульту (за клінічною оцінкою та/або за результатами обстеження з використанням належних методик візуалізації) та пацієнтам з рівнем глюкози в крові <50 мг/дл або >400 мг/дл до початку лікування терапія Актиліз протипоказана (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Дані, отримані в дослідженнях та об'єднаному аналізі, показують, що у пацієнтів похилого віку порівняно з молодими пацієнтами клінічна користь від застосування Актилізу знижується, а смертність підвищується.

Інші особливі застереження. Реперфузія ішемічної ділянки може спричинити набряк мозку в зоні інфаркту. Через підвищений ризик крововиливу терапію інгібіторами агрегації тромбоцитів не слід розпочинати протягом перших 24 годин після тромболізису за допомогою альтеплази.

Побічні реакції, наведені нижче, класифікуються за  частоті виникнення (дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від  ≥1/10 000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (за наявними даними частоту встановити неможливо)) і  класи систем органів.

Крім внутрішньочерепного крововиливу як побічної реакції при  інсульт і  реперфузійної аритмії як побічної реакції при nbsp; інфаркті міокарда, немає клінічних підстав припускати якісні та  кількісні відмінності в nbsp; спектрі побічних реакцій препарату Актилізе в  у разі його застосування при  легеневої емболії та  гострий ішемічний інсульт або  при  інфаркт міокарда.

Кровотеча. Найпоширенішою побічною реакцією, пов'язаною з  Прийом Актиліз, є кровотеча, яка призводить до  зниження гематокриту та/або  показника гемоглобіну. Дуже часто: кровотеча з  місця пошкодження кровоносних судин (а саме гематома); основним небажаним явищем був клінічно виражений внутрішньомозковий крововилив на nbsp; фоні лікування гострого ішемічного інсульту (до 15% пацієнтів, без будь-якого підвищення загального коефіцієнта смертності і без будь-якого підвищення загального коефіцієнта смертності комбінованого з важкою формою інвалідності за шкалою Ренкина (ступінь тяжкості 5); часто: внутрішньочерепна кровотеча (а саме церебральна кровотеча, церебральна гематома, геморагічний інсульт, геморагічна трансформація інсульту, внутрішньочерепна гематома, субарахноїдальна кровотеча) на   фоні лікування гострого інфаркту міокарда та nbsp; гострої легеневої емболії; ковткова кровотеча; кровотечі з  ШКТ (наприклад, шлункова кровотеча, кровотеча з виразки шлунка, кровотеча з прямої кишки, блювання кров'ю; мелена; кровотеча з ротової порожнини, кровотеча з ясен), підшкірна кровотеча; урогенітальні кровотечі (наприклад, гематурія, кровотечі з сечовивідних шляхів); кровотеча в nbsp; місці введення (кровотеча з місця пункції, гематома в місці введення катетера, кровотеча в місці введення катетера); нечасто: кровотечі з  дихальних шляхів (такі як кровохаркання; гемоторакс; носова кровотеча); кровотечі з вуха; рідко: кровотечі з nbsp; очей, гемоперикард, заочеревинні крововиливи (такі як заочеревинна гематома); невідомо: кровотечі з  паренхіматозних органів (такі як печінкові кровотечі).

Порушення з  сторони імунної системи: рідко — реакції підвищеної чутливості/анафілактоїдні реакції (наприклад, алергічні реакції, включаючи висипання, кропив'янку, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, артеріальну гіпотензію, шок або будь-які інші симптоми, пов'язані з алергічними реакціями); дуже рідко — серйозні анафілактичні реакції. В  окремих випадках відзначали транзиторну освіту антитіл до nbsp; Актилізі (у низьких титрах), але nbsp; клінічна значущість цього феномену не є; встановлена.

Порушення з  сторони нервової системи: дуже рідко — захворювання, пов'язані з  нервовою системою (наприклад, епілептичний припадок, судоми, афазія, порушення мови, делірій, гострий мозковий синдром, збудження, сплутаність свідомості, депресія, психоз), найчастіше; фоні супутніх ішемічних або  геморагічних цереброваскулярних захворювань.

Порушення з  сторони серця: як і  в  у разі застосування інших тромболітичних засобів, нижченаведені реакції відзначали як наслідок інфаркту міокарда та/або прийому тромболітичних засобів. Дуже часто — рецидивуюча ішемія/стенокардія, артеріальна гіпотензія та nbsp; серцева недостатність/набряк легень; часто  — зупинка серця, кардіогенний шок та  повторний інфаркт; нечасто — реперфузійна аритмія (а саме аритмія, екстрасистолія, передсердно-шлуночкова блокада (аж до повної), фібриляція передсердь, брадикардія, тахікардія, шлуночкова аритмія, шлуночкова фібриляція, шлуночкова фізіологія інші форми системної емболії/церебральна емболія, дефект міжшлуночкової перегородки. Ці захворювання серця можуть призвести до nbsp; небезпечним для життя хворого наслідків, а  також до  смерті.

Порушення з  сторони судин: рідко — емболія, яка може призвести до nbsp; відповідним наслідкам в  уражених органах.

Порушення з  сторони шлунково-кишкового тракту: рідко — нудота; невідомо — блювання.

Лабораторні аналізи: нечасто — зниження артеріального тиску; невідомо*** — підвищення температури тіла.

Травми, отруєння та  процедурні ускладнення: невідомо *** — жирова емболія (емболізація кристалами ХС), яка може призвести до nbsp; відповідним наслідкам в  уражених органах.

Хірургічні та  медичні процедури: невідомо *** — необхідність в  переливанні крові.

***Ці побічні реакції спостерігалися у nbsp; час постмаркетингового застосування лікарського засобу С  ймовірністю 95% їх частота не є; перевищує «рідко», але  може бути нижче.

Смерть та  незворотна втрата працездатності спостерігалася у  пацієнтів, у  яких відзначався інсульт (включаючи внутрішньочерепну кровотечу) та  інші серйозні випадки кровотеч.

Незважаючи на відносну фібриноспецифічність, в результаті передозування можливе клінічно достовірне зниження рівня фібриногену та інших компонентів коагуляції крові. У більшості випадків достатньо дочекатися фізіологічної регенерації цих факторів після завершення терапії Актилізе. Якщо виникає важка кровотеча, рекомендується інфузія свіжозамороженої плазми, а потреби можна призначити синтетичні антифібринолітики.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. Готовий р-р можна зберігати при температурі 2-8°С протягом 24 годин або 8 годин при температурі не вище 25°С.

Актілізе ліофілізат для приготування розчину для інфузій використовується для тромболітичної терапії при  гострий інфаркт міокарда,  при  гострої поширеної тромбоемболії легеневої артерії з  гемодинамічної нестабільністю для тромболітичної терапії гострого ішемічного інсульту.