Алзепіл таблетки по 5 мг, 28 шт.

По 14 таблеток, вкритих оболонкою, у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, без або майже без запаху, з гравіруванням з одного боку стилізованої літери Е, а під нею номер 381.

Селективний та оборотний інгібітор ацетилхолінестерази, що є основним типом холінестерази у головному мозку. Інгібуючи холінестеразу в головному мозку, донепезил блокує розпад ацетилхоліну, що здійснює передачу нервового збудження у центральну нервову систему.

Донепезил інгібує ацетилхолінестеразу більш ніж у 1000 разів сильніше, ніж бутирилхолінестеразу, що міститься у структурах, розміщених здебільшого поза центральною нервовою системою.

Після одноразового прийому донепезилу в дозах 5 мг або 10 мг ступінь пригнічення активності ацетилхолінестерази оцінюється у мембранах еритроцитів і становить 63,6 % та 77,3 % відповідно.
Інгібування ацетилхолінестерази в еритроцитах під дією донепезилу корелює зі змінами шкали ADAS-cog (шкала оцінки когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера).

Максимальна концентрація (Сmax) у плазмі досягається через 3-4 години після прийому препарату. Концентрації у плазмі крові та площа під фармакокінетичною кривою (AUC) підвищуються пропорційно дозі. Період напіввиведення становить близько 70 годин, тому повторне застосування препарату 1 раз на добу поступово призводить до рівноважного стану, що досягається протягом 3 тижнів від початку терапії.

У рівноважному стані концентрація донепезилу у плазмі крові та відповідна фармакодинамічна активність незначно змінюються протягом дня. Їжа не впливає на всмоктування донепезилу. Донепезил зв'язується з білками плазми крові на 95%. Розподіл донепезилу у різних тканинах вивчений недостатньо. Теоретично донепезил та його метаболіти можуть зберігатися в організмі до 10 діб.
Метаболізм/висновок. Донепезилу гідрохлорид виводиться із сечею у незміненому вигляді та піддається біотрансформації системою цитохрому Р450 з утворенням численних метаболітів, деякі з них не встановлені.

Після одноразового введення 5 мг донепезилу, міченого 14С, частка незміненого донепезилу в плазмі крові становить 30% введеної дози, 6-О-десметилдонепезилу - 11% (єдиний метаболіт, має схожу активність з донепезилом), до цис-N-оксиду - 9%, 5-O-десметилдонепезилу - 7% і глюкуроновому кон'югату 5-О-десметилдонепезилу - 3%. Приблизно 57% введеної дози дози виявлено у сечі (17% у незміненому вигляді донепезилу) та 14,5% - у калі; це свідчить про те, що первинними шляхами виведення препарату є біотрансформація та екскреція із сечею.

Відомостей про можливість ентероніркової рециркуляції донепезилу та/або будь-якого його метаболіту немає. Зниження концентрації донепезилу в плазмі відбувається з періодом напіввиведення близько 70 годин. Середні рівні донепезилу в плазмі хворих відповідають таким у здорових молодих добровольців. Порушення функції печінки легкого та середнього ступеня, а також порушення функції нирок не суттєво впливають на кліренс донепезилу.

Засоби, які застосовуються при деменції. Інгібітори холінестерази. Код АТХ N06D A02.

Донепезилу гідрохлорид та/або його метаболіти не інгібують метаболізм теофіліну, варфарину, циметидину або дигоксину у людей.

Метаболізм донепезилу гідрохлориду не зазнає змін при одночасному застосуванні дигоксину чи циметидину. Дослідження in vitro показали, що метаболізм донепезилу здійснюється за участю ізоферменту 3А4 цитохрому Р450 і меншою мірою – 2D6. Дослідження лікарської взаємодії in vitro показали, що кетоконазол та хінідин (інгібітори CYP3A4 та 2D6 відповідно) інгібують метаболізм донепезилу. Таким чином, ці та інші інгібітори CYP3A4, такі як ітраконазол та еритроміцин, а також інгібітори CYP2D6, такі як флуоксетин, можуть інгібувати метаболізм донепезилу. В ході дослідження за участю здорових добровольців кетоконазол підвищував середню концентрацію донепезилу приблизно на 30 %.

Індуктори ферментів, такі як рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін та алкоголь, можуть зменшувати концентрацію донепезилу. Оскільки величина інгібуючого чи індукуючого ефекту невідома, такі комбінації лікарських засобів потрібно застосовувати з обережністю. Донепезилу гідрохлориду властивий потенціал лікарської взаємодії з препаратами, що чинять антихолінергічну дію. Також існує можливість взаємного посилення дії при одночасному застосуванні з донепезилом таких лікарських засобів, як сукцинілхолін, інші нервово-м’язові блокатори, холінергічні агоністи чи бета-блокатори, здатні впливати на серцеву провідність.

При одночасному застосуванні з донепезилом інших холіноміметиків і четвертинних антихолінергічних препаратів, таких як глікопіролат, були описані випадки атипових змін артеріального тиску і частоти серцевих скорочень.

Діюча речовина: донепезил;
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить донепезилу гідрохлориду 5 мг.
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400.

Донепезил чинить мінімальний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Деменція альцгеймерівського типу може зумовлювати погіршення здатності керувати автотранспортом чи працювати з механізмами. Крім того, донепезил може спричиняти підвищену стомлюваність, запаморочення і судоми м’язів, в основному на початку лікування або при збільшенні дози. Здатність пацієнтів, які приймають донепезил, керувати автотранспортом або складними механізмами повинна оцінюватися лікарем у встановленому порядку.

Вагітність.
Достовірні дані щодо застосування донепезилу вагітним жінкам відсутні.
Донепезил не слід застосовувати у період вагітності.
Годування груддю.
Невідомо, чи проникає донепезилу гідрохлорид у грудне молоко у людини; дослідження у жінок, які годують груддю, не проводили. Отже, жінкам, які застосовують донепезил, слід припинити годування груддю.

Алзепіл не рекомендується застосовувати дітям віком до 18 років, оскільки безпеку застосування препарату дітям не вивчали.

Симптоматичне лікування хвороби Альцгеймера з легким або середнім ступенем тяжкості.

Гіперчутливість до донепезилу гідрохлориду, похідних піперидину або до будь-яких допоміжних речовин лікарського засобу.

Дорослі пацієнти та пацієнти похилого віку.

Лікування починають з дози 5 мг на добу (прийом 1 раз на добу). Алзепіл слід приймати внутрішньо увечері, безпосередньо перед сном. Дози 5 мг на добу слід дотримуватись протягом не менше одного місяця, щоб забезпечити якомога більш ранню клінічну відповідь на лікування за результатами оцінки та досягти рівноважної концентрації донепезилу. Після клінічної оцінки лікування в дозі 5 мг/добу протягом 1 місяця дозу донепезилу можна збільшити до 10 мг/добу (прийом 1 раз на добу).

Максимальна рекомендована добова доза становить 10 мг. Дози, що перевищують 10 мг на добу, у клінічних дослідженнях не вивчали.

Лікування слід розпочинати та продовжувати під контролем лікаря, який має досвід діагностики деменції альцгеймерівського типу та лікування таких пацієнтів. Захворювання необхідно діагностувати відповідно до загальноприйнятих рекомендацій (наприклад,
DSM IV або ICD 10 - Міжнародна класифікація хвороб, 10-й випуск).

Терапію донепезилом можна розпочинати тільки в тому випадку, коли є особа, яка доглядає хворого і постійно контролюватиме прийом таблеток пацієнтом.

Підтримуюче лікування можна продовжувати, поки пацієнт отримує терапевтичну користь. Таким чином, клінічну користь донепезилу послід регулярно оцінювати. Якщо доказів терапевтичного ефекту більше не спостерігається, необхідно розглянути питання про відміну препарату. Індивідуальну відповідь на донепезил прогнозувати неможливо.

Під час відміни лікування спостерігається поступове зменшення сприятливого ефекту донепезилу.

Порушення функції нирок та печінки

Для пацієнтів з порушеною функцією нирок можна дотримуватися тієї ж схеми дозування, оскільки кліренс донепезилу не зазнає змін при цьому стані.

Через можливе зростання експозиції при легкій або помірній печінковій недостатності збільшення дози слід проводити залежно від індивідуальної переносимості препарату. Дані щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю відсутні.

Найчастішими побічними ефектами є діарея, м'язові спазми, підвищена стомлюваність, нудота, блювання та безсоння.

У осіб з індивідуальною непереносимістю до будь-якого компонента препарату можливі реакції гіперчутливості.

Побічні реакції, зареєстровані з частотою, перевищувала рівень поодиноких випадків, зазначено нижче за системами органів та частотою. Частоту визначено так: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, <1/10); нечасто (≥ 1/1000, <1/100) рідко (≥ 1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000) і частота невідома (неможливо оцінити на основі доступних даних).

* При обстеженні пацієнтів щодо синкопе або судом слід розглянути можливість серцевої блокади або тривалих синусових пауз (див. розділ «Особливості застосування»).

** Повідомлення про галюцинацію, збудження та агресивну поведінку проходили після зниження дози або відміни препарату.

*** У випадках печінкової дисфункції, що не пояснюється очевидними причинами, слід розглянути можливість припинення лікування донепезилом.

**** Про рабдоміоліз повідомляли незалежно від злоякісного нейролептичного синдрому та тісного тимчасового зв'язку з початком лікування донепезилом та підвищенням дози.

Передозування інгібіторів холінестерази може призвести до холінергічного кризу, що характеризується сильною нудотою, блюванням, слинотечею, підвищеною пітливістю, брадикардією, артеріальною гіпотензією, пригніченням дихання, колапсом і судомами. Можлива наростаюча м’язова слабкість, що може призвести до літального наслідку у випадку ураження дихальних м’язів.
Як і при будь-якому передозуванні, слід застосувати загальні підтримуючі заходи. Як антидот при передозуванні донепезилу можна використати третинні антихолінергічні засоби, такі як атропін. Рекомендується внутрішньовенне введення атропіну сульфату з титруванням до досягнення ефекту: початкова доза – від 1 до 2 мг внутрішньовенно з наступним дозуванням залежно від клінічної відповіді. Повідомлялось про атипові реакції з боку артеріального тиску та частоти серцевих скорочень при застосуванні інших холіноміметиків одночасно з четвертинними антихолінергічними препаратами, такими як глікопіролат. Невідомо, чи можуть донепезилу гідрохлорид та/або його метаболіти виводитись за допомогою діалізу (гемодіалізу, перитонеального діалізу або гемофільтрації).

Зберігати при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.

Препарат застосовують при симптоматичному лікуванні хвороби Альцгеймера.