Аміназин-Здоров'я таблетки по 25 мг, 20 шт.

Таблетки по 10 таблеток у блістері, по 2 блістера у картонній коробці.

Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від жовтого до світло-оранжевого кольору, двоопуклі. На попередньому зрізі видно два шари.

Антипсихотичний, нейролептичний, седативний, міорелаксуючий, протиблювотний засіб. Виявляє блокуючу дію на дофамінергічні та адренергічні рецептори. Основною особливістю препарату є поєднання антипсихотичної дії із здатністю впливати на емоційну сферу.

Механізм антипсихотичної дії обумовлений блокуванням постсинаптичних допамінових рецепторів у мезолімбічних структурах головного мозку. В результаті послаблюються або повністю усуваються марення та галюцинації, усувається психомоторне збудження, зменшуються афективні реакції, тривожність, неспокій, знижується рухова активність. Внаслідок блокади допамінових рецепторів збільшується секреція гіпофізом пролактину.
Блокуючи α-адренорецептори, хлорпромазин виявляє виражений седативний ефект. Наявність сильної седативної дії є однією з головних особливостей хлорпромазину порівняно з іншими нейролептиками.

Загальний заспокійливий ефект поєднується з пригніченням умовно-рефлекторної діяльності і насамперед - рухово-оборонних рефлексів, зменшенням спонтанної рухової активності, розслабленням скелетної мускулатури, зниженням реактивності до ендогенних та екзогенних стимулів при збереженні свідомості.

Проявляє виражений центральний та периферичний протиблювотний ефект; центральний ефект обумовлений пригніченням або блокадою дофамінових D2-рецепторів у хеморецепторній тригерній зоні мозочка, периферичне - блокадою блукаючого нерва в ШКТ. Протиблювотний ефект посилюється завдяки антихолінергічним, седативним та антигістамінним властивостям хлорпромазину.

Антихолінергічний ефект обумовлений конкурентною блокадою М-холінорецепторів; анксіолітичне, седативне та аналгетичне - ослабленням збудження в ретикулярній формації стовбура мозку.
Помірно знижує вираженість запальної реакції, зменшує проникність судин, знижує активність кінінів та гіалуронідази, виявляє слабку антигістамінну дію. Зменшує систолічний та діастолічний артеріальний тиск, викликає тахікардію. Має виражені каталептогенні властивості. Пригнічує вивільнення гормонів гіпоталамуса та гіпофізу (проте посилює секрецію пролактину). Виявляє слабку або помірну екстрапірамідну дію. Виявляє гіпотермічну дію.

Потенціює дію анальгетиків, місцевоанестезуючих, снодійних та протисудомних засобів.

У травному тракті всмоктується погано. Максимальна концентрація у крові досягається через 2-4 години. Зв'язування з білками плазми – 95-98%. Зазнає ефекту «першого проходження». Широко розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при цьому його концентрація в мозку стає вищою, ніж у плазмі крові. 

Хлорпромазин та його метаболіти проникають через плацентарний бар'єр у грудне молоко. Інтенсивно метаболізується у печінці з утворенням низки активних та неактивних метаболітів. Виводиться у вигляді метаболітів нирками та через кишечник із жовчю. Період напіввиведення становить близько 30 годин; елімінація метаболітів може бути тривалішою.

Відзначено виражену варіабельність фармакокінетичних параметрів в одного хворого. Відсутня пряма кореляція між концентраціями хлорпромазину та його метаболітів у плазмі крові та терапевтичним ефектом.

Антипсихотичні засоби. Хлорпромазин. Код ATХ N05A A01.

При одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами можливо:

• з препаратами, що пригнічують центральну нервову систему, а також з етанолом або етанолвмісними препаратами - посилення пригнічення центральної нервової системи, а також пригнічення дихання;
• з трициклічними антидепресантами, мапротиліном або інгібіторами МАО - подовження та посилення седативного та антихолінергічного ефектів, збільшення ризику розвитку злоякісного нейролептичного синдрому;
• з протисудомними препаратами - зниження порога судомної готовності;
• з препаратами для лікування гіпертиреозу – підвищення ризику розвитку агранулоцитозу;
• з препаратами, що викликають екстрапірамідні реакції - збільшення частоти та тяжкості екстрапірамідних порушень;
• з гіпотензивними препаратами – виражена артеріальна гіпотензія, посилення ортостатичної гіпотензії;
• з ефедрином - ослаблення судинозвужувальної дії останнього;
• з амфетамінами - антагоністична взаємодія;
• з антихолінергічними засобами - посилення антихолінергічної дії;
• сантихолінестеразними засобами - м'язова слабкість, погіршення перебігу міастенії;
• з епінефрином - спотворення ефектів останнього, внаслідок чого відбувається зниження артеріального тиску та розвиток тяжкої артеріальної гіпотензії та тахікардії;
• з амітриптіліном - підвищення ризику розвитку пізньої дискінезії, можливий розвиток паралітичного ілеуса;
• з діазоксидом - виражена гіперглікемія;
• з Доксепін - потенціювання гіперпірексії;
• з літію карбонатом - виражені екстрапірамідні симптоми, нейротоксична дія;
• з морфіном - розвиток міоклонусу;
• з цизапридом - адитивне подовження інтервалу QT на ЕКГ;
• з нортриптилином у пацієнтів із шизофренією - можливе погіршення клінічного стану, незважаючи на підвищений рівень хлорпромазину в крові
• з золпідемом або зопіклоном - посилення седативної дії хлорпромазину;
• з естрогенами - посилення нейролептичної дії хлорпромазину;
• з гуанетидином - зменшення або навіть повне придушення антигіпертензивної дії гуанетидину;
• з леводопою - пригнічення ефектів леводопи;
• з серцевими глікозидами - зниження їхньої дії.

Концентрацію хлорпромазину в плазмі зменшують антациди, що містять алюміній і магнію гідроксид (порушують всмоктування хлорпромазину з травного тракту), барбітурати (підсилюють метаболізм хлорпромазину в печінці).

Концентрацію хлорпромазину в плазмі крові підвищують хлорохін, сульфадоксин/піриметамін. Циметидин може зменшувати або підвищувати концентрацію хлорпромазину у крові. Хлорпромазин може збільшувати концентрацію іміпраміну в крові, збільшувати або зменшувати концентрацію фенітоїну в крові.

Діюча речовина: 1 таблетка містить хлорпромазину гідрохлориду 25 мг.
Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат, кислота стеаринова, макрогол 4000, тальк, гіпромелоза, титану діоксид (E 171), барвник Жовтий захід FCF (Е 110).

У період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і виконання потенційно небезпечних видів діяльності, які вимагають концентрації уваги і підвищеної швидкості психомоторних реакцій.

Препарат не рекомендований у період вагітності. При гострій необхідності застосування препарату у період вагітності слід обмежити термін лікування, а наприкінці ІІІ триместру вагітності у разі можливості слід зменшити дозу. Хлорпромазин пролонгує пологи.

При застосуванні Аміназину у високих дозах вагітним у новонароджених іноді відзначали порушення травлення, пов’язане з атропіноподібною дією, екстрапірамідний синдром.

При необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.
Аміназин та його метаболіти проникають крізь плацентарний бар’єр та у грудне молоко.

Препарат застосовувати дітям віком від 5 років для лікування аутизму, шизофренії.

Дорослі. 

Хронічні параноїдні та галюцинаторно-параноїдні стани, стани психомоторного збудження при шизофренії (галюцинаторно-маячний, гебефренічний, кататонічний синдроми), алкогольний психоз, маніакальне збудження при маніакально розлади при епілепсії, ажитована депресія у пацієнтів з пресенільним психозом, маніакально-депресивним психозом, а також інші захворювання, що супроводжуються збудженням, напругою; неврологічні захворювання, що супроводжуються підвищенням м'язового тонусу; сверблячі дерматози у складі комплексної терапії: стійкий біль, у т. ч. каузалгії (у поєднанні з анальгетиками), порушення сну стійкого характеру (у поєднанні зі снодійними та транквілізаторами).

Діти.

Шизофренія, аутизм.

• Підвищена чутливість до хлорпромазину та інших компонентів препарату;
• тяжкі порушення функції печінки (цироз, гепатит, гемолітична жовтяниця) та/або нирок (нефрит, гострий пієліт, амілоїдоз нирок), кровотворних органів;
• прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку (повільні нейроінфекції, наприклад, розсіяний склероз);
• виразка шлунка та дванадцятипалої кишки в період загострення;
• мікседема;
• тяжкі серцево-судинні захворювання (декомпенсовані серцева недостатність та вади серця, виражена міокардіодистрофія, тяжка артеріальна гіпотензія, ревмокардит на пізніх стадіях);
• тромбоемболія;
• пізня стадія бронхоектатичної хвороби;
• глаукома;
• затримка сечі, зумовлена ​​гіперплазією передміхурової залози;
• інсульт,
• гострий період черепномозкової травми;
• жовчнокам'яна та сечокам'яна хвороби;
• гострі інфекційні захворювання;
• виражене пригнічення центральної нервової системи;
• коматозний стан,
• травми мозку,
• одночасне застосування з барбітуратами, алкоголем, наркотиками.

Призначати внутрішньо після їжі. Дози, частота прийому та схеми лікування встановлює лікар індивідуально залежно від показань та стану пацієнта. Дози слід підбирати шляхом збільшення, починаючи з мінімальної. Тривалість лікування – від 3 тижнів до 2-4 місяців та більше.

Для дорослих початкова доза становить 25-75 мг на добу, розділена на 2-3 прийоми. Далі дозу можна поступово підвищувати до ефективної підтримуючої добової дози, яка зазвичай становить 75-300 мг, розділена на 3-4 прийоми, але деяким пацієнтам може знадобитися доза 1 г.

У хворих похилого віку, при захворюваннях печінки та серцево-судинної системи дозу зменшувати у 2-3 рази.

Затяжна гикавка. Дорослим призначають по 25-50 мг 3-4 рази на добу.

Дітям від 5 років призначати ⅓ - ½ дози дорослого; максимальна добова доза – 75 мг, розділена на кілька прийомів.

З боку нервової системи: при тривалому застосуванні можливі акатизія, психічна індиферентність та інші зміни психіки, запізніла реакція на зовнішні подразнення, нечіткість зору; рідко – дистонічні екстрапірамідні реакції, паркінсонічний синдром, пізня дискінезія, нейролептична депресія, порушення терморегуляції, злоякісний нейролептичний синдром у поодиноких випадках – судоми, безсоння, збудження.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, тахікардія дуже рідко - зміни на ЕКГ (подовження інтервалу QT, депресія ST-сегменту, зміни зубців Т та U, аритмія).

З боку травного тракту: рідко - холестатична жовтяниця, диспепсичні явища (нудота, блювання) дуже рідко - сухість у роті, запор.

З боку системи кровотворення: рідко - лейкопенія, агранулоцитоз, гематологічні зміни, еозинофілія.

З боку сечовивідної системи: рідко - утруднення сечовипускання дуже рідко - пріапізм.

З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, імпотенція, гінекомастія, збільшення маси тіла дуже рідко – галакторея, гіперпролактинемія, гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози, гіперхолестеринемія.

Алергічні реакції: рідко – пігментація шкіри, фотосенсибілізація.

Со сторони імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання, свербіж, бронхоспазм, кропивницю, ангіоневротичний набряк, мультиформну еритему, ексфоліативний дерматит, системний червоний вовчак та інші алергічні реакції.

З боку органу зору: при тривалому застосуванні у високих дозах можливе відкладення хлорпромазину в передніх структурах ока (рогівки та кришталику), що може прискорити процеси природного старіння кришталика.

З боку органів дихання: закладеність носа.

Загальні: окремі повідомлення про раптовий летальний кінець на фоні прийому препарату.

Симптоми: невиразність мовлення, хитка хода, брадикардія, утруднене дихання, виражена слабкість, сплутаність свідомості, ослаблення рефлексів, сонливість, судоми, стійка гіпотензія, гіпотермія, тривала депресія, пізніше – токсичний гепатит.
Лікування: симптоматичне. Специфічного антидоту не існує. Не видаляється при гемодіалізі. Для зменшення депресії призначати стимулятори центральної нервової системи (сиднокарб). Неврологічні ускладнення зменшуються або купіруються призначенням протипаркінсонічних засобів (циклодол, тропацин). При колаптоїдних станах рекомендується введення кордіаміну, кофеїну, мезатону.
Після тривалого застосування великих доз препарату (0,5-1,5 г на добу) у поодиноких випадках можуть спостерігатися жовтяниця, прискорення згортання крові, лімфо- та лейкопенія, анемія, агранулоцитоз, пігментація шкіри, помутніння кришталика та рогівки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Аміназин - антипсихотичний, нейролептичний, седативний, міорелаксуючий, протиблювотний засіб. Виявляє блокуючу дію на дофамінергічні та адренергічні рецептори. Основною особливістю препарату є поєднання антипсихотичної дії із здатністю впливати на емоційну сферу.