Амізон макс капсули 0,5 г № 20

По 10 капсул у блістері. По 1 або 2 блістери в пачці.

Капсули. Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули циліндричної форми. Корпус білого кольору, кришечка оранжевого кольору. Вміст капсули — кристалічний порошок жовтого або жовто-зеленого кольору.

Механізм дії Противірусна дія енісаміуму пов’язана з прямим пригніченням РНК-залежної РНК-полімерази вірусу грипу та SARS-CoV-2. Фармакодинаміка Енісаміум чинить противірусну дію проти різних штамів вірусу грипу типу A (H1N1, H3N2, H5N1, H7N9), вірусу грипу B, респіраторно-синцитіального вірусу, а також штамів альфа-коронавірусу NL-63 та бета-коронавірусу SARS-CoV-2 in vitro. Енісаміум йодид продемонстрував ефективність відносно штамів вірусу грипу типу А та В у дослідженнях in vitro з використанням диференційованих нормальних людських бронхо-епітеліальних клітин людини (NHBE), клітин гепатоцелюлярної карциноми людини (HepG2), клітин рабдоміосаркоми людини (RD), клітин колоректальної аденокарциноми людини (Caco-2). У тхорів, як репрезентативній тваринній моделі для дослідження грипу, енісаміум йодид скорочував час виділення вірусу грипу через носові змиви тхорів порівняно з контрольною групою плацебо. Клінічна ефективність В дослідженні у пацієнтів з гострими респіраторними вірусними інфекціями, у тому числі з грипом, лікування енісаміумом йодидом в добовій дозі 1500 мг (500 мг 3 рази на добу) забезпечувало позитивну динаміку захворювання, що проявлялось більш вираженим зменшенням симптомів вірусної інфекції порівняно з таким при застосуванні плацебо (табл. 1). Раннє і статистично значуще зниження вірусних антигенів в назальних мазках було виявлено у пацієнтів, які отримували енісаміум йодид, порівняно з пацієнтами групи плацебо (табл. 2). Лікування енісаміумом йодидом призвело до підвищення рівня сироваткового інтерферону порівняно із групою плацебо. Таблиця 1. Полегшення симптомів вірусної інфекції після лікування енісаміумом йодидом (кількість пацієнтів /%)

Доба	Кашель		Риніт		Слабкість		Головний біль
	енісаміум йодид	плацебо	енісаміум йодид	плацебо	енісаміум йодид	плацебо	енісаміум йодид	плацебо
0	59 98,3%	40 100%	56 93,3%	37 92,5%	59 98,3%	40 100%	56 93,3%	34 85%
3	58 96,7%	40 100%	50 83,3%	35 87,5%	42 70% **	39 97,5%	31 51,7%	25 62,5%
7	39 65%	38 95%	13 21,7%	29 72,5%	17 28,3%	22 55%	6 10% *	13 32,5%
14	4 6,7%	22 55%	0	2 5%	1 1,7%	7 17,5%	0	3 7,5%

Таблиця 2. Динаміка визначення вірусного антигену (кількість пацієнтів /%)

Доба	Вірусні антигени		Антигени вірусу грипу
	енісаміум йодид	плацебо	енісаміум йодид	плацебо
0	60 (100%)	40 (100%)	33 (66%)	22 (55%)
3	17 (28,3%)	29 (72,5%)	8 (13%)	16 (40%)
7	1 (1,7%)	6 (15%)	1 (1,7%)	1 (2,5%)

Результати клінічного дослідження третьої фази показали, що енісаміум йодид добре переноситься та є клінічно ефективним, що було продемонстровано: скороченням тривалості періоду підвищеної температури на 1,1 дня; скороченням тривалості катаральних та конституціональних симптомів; зменшенням застосування відхаркувальних і судинозвужувальних засобів; зменшенням кількості днів непрацездатності; зменшенням періоду виділення вірусів та суттєвим зменшенням кількості пацієнтів, у яких виявлялись вірусні антигени, у порівнянні з групою хворих, які отримували плацебо. Більша ефективність енісаміуму спостерігалась, коли лікування розпочиналось раніше. В багатоцентрове, подвійно сліпе, рандомізоване, плацебоконтрольоване дослідження ефективності та безпеки лікарського засобу Амізон^® Макс було включено 592 пацієнти з COVID-19 середнього ступеня тяжкості, які в комбінації з базовою терапією отримували або Амізон^® Макс, або плацебо. Первинною кінцевою точкою ефективності дослідження був час до настання покращення стану пацієнта, що вимірювалось збільшенням вихідної оцінки стану пацієнта за модифікованою шкалою ВООЗ (таблиця 3) на 2 бали. Пацієнти, включені до групи плацебо, отримували перорально по 1 капсулі плацебо кожні 6 годин, 4 рази на добу. Пацієнти, що приймали Амізон^® Макс, отримували по 1 капсулі лікарського засобу Амізон^® Макс кожні 6 годин, 4 рази на добу. Лікування тривало повних 7 днів (168 годин). Таблиця 3. Модифікована шкала тяжкості стану пацієнтів ВООЗ

Бал	Стан хворого
1	Смерть
2	Госпіталізований, потребує штучної вентиляції легень (ШВЛ) або екстракорпоральної мембранної оксигенації
3	Госпіталізований, потребує неінвазивної вентиляції або високопоточної оксигенотерапії
4	Госпіталізований, потребує додаткової терапії киснем
5	Госпіталізований, не потребує додаткової терапії киснем, але потребує постійної медичної допомоги (пов’язаної з COVID-19 або іншої)
6	Госпіталізований, не потребує додаткової терапії киснем та більше не потребує постійної медичної допомоги
7	Не госпіталізований, але існує обмеження діяльності та/або потребує підтримувальної терапії киснем удома
8	Не госпіталізований, обмежень у діяльності немає

Результати дослідження продемонстрували, що терапія з використанням лікарського засобу Амізон^® Макс достовірно (р = 0,00945) пришвидшує настання покращення стану хворого на COVID-19 на 2 бали за вищенаведеною модифікованою шкалою ВООЗ у порівнянні з групою пацієнтів, які отримували плацебо. Переважаючу ефективність комбінованої терапії з застосуванням лікарського засобу Амізон^® Макс при лікуванні пацієнтів з COVID-19 підтверджують також результати щодо вторинних кінцевих точок ефективності, а саме: на 15-й день дослідження в групі плацебо було виписано 85,7% пацієнтів, а у групі Амізон^® Макс — 94,4% пацієнтів. Різниця часток становила 8,6%, і ці відмінності були статистично значущими (р = 0,018), що свідчить на користь переважаючої ефективності лікарського засобу Амізон^® Макс у порівнянні з плацебо; спостерігалося більш швидке достовірне зменшення вираженості кашлю в групі застосування лікарського засобу Амізон^® Макс у порівнянні з групою плацебо на 3-й, 4-й і 5-й дні лікування (р = 0,009; 0,018 і 0,007 відповідно); застосування лікарського засобу Амізон^® Макс в комплексній терапії COVID-19 дозволяє достовірно (р = 0,016) запобігти погіршенню стану хворого і збільшенню дихальної недостатності в процесі лікування. Так частка пацієнтів, у яких відбулося погіршення стану на 1 бал за модифікованою шкалою ВООЗ, склала в групі плацебо 8,4%, а в групі застосування лікарського засобу Амізон^® Макс — 2,1%, відмінності між групами були достовірними (р = 0,016). Аналіз часу до настання моменту погіршення стану пацієнта на 1 бал методом Каплана — Меєра та із застосуванням логрангового критерію для порівняння груп засвідчив більшу ефективність лікарського засобу Амізон^® Макс у порівнянні з плацебо (р = 0,009) у запобіганні погіршенню стану пацієнта, розвитку більш тяжкої дихальної недостатності та розвитку ускладнень; в групі хворих, які приймали у складі комплексної терапії Амізон^® Макс, не було жодного летального випадку і усі пацієнти видужали впродовж 21 дня, в той час як у групі плацебо сталося три (3) летальні випадки і один пацієнт не досяг первинної кінцевої точки за період перебування у дослідженні, що є вагомим аргументом на користь застосування лікарського засобу Амізон^® Макс у комплексній терапії COVID-19. Фармакокінетика Абсорбція Енісаміум йодид швидко всмоктується: пік концентрації в плазмі досягався через 1,6–2,4 години після однократного прийому. Абсолютна біодоступність у людини не вивчалась, тоді як відносна біодоступність становила менше 5%. Рівноважний стан у разі перорального прийому 500 мг тричі на добу і 1000 мг двічі на добу досягався через 3 дні. Кумуляція препарату не була виявлена. Дослідження на собаках показало, що при пероральному введенні енісаміуму йодиду 35% застосованої дози всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Абсорбція у гризунів становила менше 5%. Їжа помітно знижувала біодоступність енісаміуму йодиду. Середні значення C_max і AUC_inf при застосуванні 1500 мг після прийому їжі були знижені відповідно на 46,8% і 26,6% порівняно з такими показниками при застосуванні 1500 мг натще. Середній показник t_max збільшувався після прийому їжі: при прийомі натще — 0,75 години, після прийому їжі — 2,75 години. Розподіл Ступінь зв’язування енісаміуму йодиду з білками сироватки у людини низький. Біотрансформація Вихідна сполука (енісаміум йодид) у людини частково підлягає конверсії шляхом гідроксилювання, а також зв’язування з глюкуроновою кислотою (менше ніж 5%). CYP 2D6, ймовірно, відіграє несуттєву роль в метаболізмі енісаміуму йодиду. Інші вивчені ферменти цитохрому Р450 не мають суттєвого впливу на процеси метаболічного перетворення вихідної сполуки. Елімінація Енісаміум йодид переважно виділяється в незміненому вигляді з сечею. Після перорального введення радіоактивно міченого енісаміуму йодиду собакам екскреція з фекаліями становила 32–35%. Медіана періоду напіввиведення одноразових доз енісаміуму йодиду лежить в діапазоні від 2,69 до 3,35 години і від 6,00 до 7,34 години після багатократного введення протягом 10 днів. Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів Пацієнти літнього віку Фармакокінетичні дослідження за участю пацієнтів літнього віку не проводились. Пацієнти з ураженням печінки та нирок Фармакокінетика енісаміуму йодиду в спеціальних популяціях не вивчалась. Однак на основі результатів фармакокінетичних досліджень, зважаючи на наявність ренального і ентерального шляхів виведення, а також на низький рівень метаболізму енісаміуму йодиду, у суб’єктів з органічним ураженням печінки і нирок не слід очікувати істотного накопичення енісаміуму в плазмі при короткочасному застосуванні (до 7 днів) цього лікарського засобу. Таким чином, погіршення профілю безпеки у пацієнтів із зазначеними вище органічними захворюваннями малоймовірне.

Противірусні засоби для системного застосування. Противірусні засоби прямої дії. Код ATХ J05A Х17.

Енісаміум йодид може знизити поглинання радіоактивних ізотопів йоду щитовидною залозою на період до 6 тижнів. Слід уникати одночасного застосування йодовмісних лікарських засобів, а також контрастних речовин і лікарських препаратів, що містять ковалентно зв’язаний йод; обробки ран великої площі з використанням йодовмісних антисептиків (наприклад, молекулярний йод) через можливе збільшення ризику порушення функції щитовидної залози.

діюча речовина: амізон^® (енісаміум йодид); 1 капсула містить амізону^® (енісаміуму йодиду) 0,5 г; допоміжна речовина: магнію стеарат; желатинова капсула містить: желатин, титану діоксид (E 171), жовтий захід FCF (E 110).

Препарат у даній лікарській формі дітям не застосовувати.

Лікування грипу та ГРВІ. Лікування COVID-19 середнього ступеня тяжкості в комбінації з базовою терапією.

Підвищена чутливість до препаратів, які містять йодид, молекулярний йод або ковалентно зв’язаний йод, а також до інших компонентів препарату.

Амізон^® Макс застосовувати всередину, не розжовуючи, за 2 години до прийому їжі. Дорослим призначають у дозі 500 мг (0,5 г) 3 рази або 1000 мг (1 г) 2 рази на добу. Для пацієнтів з COVID-19 енісаміум йодид призначають в комбінації з базовою терапією у дозі 500 мг (0,5 г) 4 рази на добу. Максимальна разова доза — 1000 мг (1 г), добова — 2000 мг (2 г). Тривалість лікування — 7 днів.

Найбільш поширеними побічними реакціями (ПР) були розлади смаку, фолікуліт, назофарингіт, головний біль і лімфаденопатія (в плацебо-контрольованих дослідженнях фази I). Про більшість цих ПР повідомлялося одноразово, і зникали вони спонтанно. У більшості пацієнтів вищезазначені ПР не призвели до припинення прийому енісаміуму йодиду. У плацебо-контрольованому дослідженні фази III були зареєстровані слабовиражені шлунково-кишкові розлади (гіркий смак у роті), печія та печіння в горлі. Враховувалися лише побічні явища, які частіше відзначалися в групі енісаміуму йодиду, порівняно з групою плацебо, і про які повідомлялося більше ніж у двох осіб. В таблиці 4 наведено побічні реакції, які спостерігалися в ході клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування препарату. Частота визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100) та частота невідома (неможливо встановити за наявними даними). Таблиця 4

Клас системи органів	Дуже часто	Часто	Нечасто	Частота невідома*
Дослідження		Підвищені рівні стимулюючого гормону щитовидної залози в крові		Підвищення артеріального тиску
Загальні розлади		Втомлюваність
Інфекції та інвазії		Фолікуліт, Назофарингіт, Риніт
Порушення з боку органів дихання, грудної клітки і середостіння				Задишка
Порушення з боку крові і лімфатичної системи		Лімфаденопатія
Порушення з боку нервової системи	Головний біль	Запаморочення
Порушення з боку органів зору				Набряк повік
Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини		Артралгія
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини				Еритема, Набряк обличчя, Свербіж обличчя, Набряк, Свербіж, Висип, Папульозний висип, Кропив'янка
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту		Діарея, Сухість в роті, Розлади смаку, Диспепсія, Нудота, Блювання		Біль у животі

*Повідомлення у післяреєстраційний період. Повідомлення про підозрювані побічні реакції Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це забезпечує постійний моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про всі підозрювані побічні реакції за допомогою державної системи звітності.

Жодних повідомлень про передозування препаратом Амізон^® Макс не було отримано в клінічних дослідженнях та під час післяреєстраційного застосування. Специфічного антидоту не існує.

Зберігати в сухому, захищенному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.