Анастрозол-Віста таблетки по 1 мг, 28 шт.

По 14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «ANA» і «1» з однієї сторони.

Механізм дії та фармакодинамічні ефекти

У жінок у постменопаузі естрадіол здебільшого продукується шляхом перетворення в периферичних тканинах андростендіону на естрон за допомогою комплексу ферменту ароматази. Естрон далі перетворюється на естрадіол. Зниження рівня естрадіолу має терапевтичний ефект у жінок, хворих на рак молочної залози. У жінок у постменопаузі прийом анастрозолу в добовій дозі 1 мг спричиняв зниження рівня естрадіолу на 80%, що було підтверджено високочутливим аналітичним тестом.

Анастрозол не має прогестагенної, андрогенної або естрогенної активності.

Анастрозол у добовій дозі до 10 мг не впливає на секрецію кортизолу та альдостерону, яку вимірювали до та після стандартного тесту на стимуляцію АКТГ (АКТГ). Отже, немає потреби у замісному введенні кортикостероїдів.

Клінічна ефективність та безпека

Поширений рак молочної залози

Терапія першої лінії для жінок у постменопаузі з поширеним раком молочної залози

Два подвійні сліпі контрольовані клінічні дослідження з подібним дизайном (дослідження 1033IL / 0030 та дослідження 1033IL / 0027) проводилися з метою оцінки ефективності анастрозолу порівняно з тамоксифеном як препаратом першої лінії для лікування місцево-поширеного або метастатичного раку молочної залози невідомими показниками рецепторів гормонів у жінок на постменопаузі.Загалом 1021 пацієнтка була рандомізована для застосування анастрозолу в дозі 1 мг 1 раз на добу або тамоксифену в дозі 20 мг 1 раз на добу. Головними кінцевими результатами в обох дослідженнях були час до прогресування пухлини, частота об'єктивної відповіді пухлини та безпека.

Оцінка головних кінцевих показників дослідження 1033IL/0030 продемонструвала, що анастрозол мав статистично значущу перевагу над тамоксифеном за часом до прогресування пухлини (відношення ризиків (ОР) 1,42; 95% довірчий інтервал (ДІ) [1,11; 82], медіана часу до прогресування 11,1 та 5,6 місяця для анастрозолу та тамоксифену відповідно, р = 0,006) частота об'єктивної відповіді пухлини була однаковою для анастрозолу та тамоксифену. Дослідження 1033IL/0027 продемонструвало, що частота об'єктивної відповіді пухлини та час до прогресування пухлини для анастрозолу та тамоксифену були подібними. Оцінка вторинних кінцевих показників підтвердила оцінку основних кінцевих показників ефективності. Досить низький рівень летальних наслідків у групах лікування обох досліджень не дозволив зробити висновки про відмінності показників загального виживання.

Терапія другої лінії для жінок у постменопаузі з поширеним раком молочної залози

Анастрозол вивчався під час двох контрольованих клінічних досліджень (дослідження 0004 та 0005) за участю жінок у постменопаузі з поширеним раком молочної залози,

у яких захворювання прогресувало після лікування тамоксифеном поширеного раку молочної залози або раку молочної залози на ранній стадії. Загалом 764 пацієнтки були рандомізовані для застосування анастрозолу у дозі 1 мг або 10 мг 1 раз на добу або мегестрол ацетату у дозі 40 мг 4 рази на добу. Час до прогресування та частота об'єктивної відповіді були основними показниками ефективності. Також визначали частоту випадків пролонгованого (понад 24 тижнів) стабільного захворювання, частоту прогресування та загальну виживання. В обох дослідженнях значних відмінностей між групами лікування за будь-яким із параметрів ефективності виявлено не було.

Присадка лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях

Під час великого дослідження ДІВ фази проводилося за участю 9366 жінок у постменопаузі з операбельним раком молочної залози, яких лікували протягом 5 років (див. нижче), анастрозол статистично переважав тамоксифен щодо показника виживання без хвороби. Значно більші переваги за показником виживання без хвороби спостерігалися на користь анастрозолу порівняно з тамоксифеном у проспективній певній популяції з позитивними показниками рецепторів гормонів.

Таблиця 1

Сумарна таблиця кінцевих показників, отриманих у ході дослідження АТАС: аналіз після завершення лікування, що тривало 5 років

а - показник виживання без захворювання включає всі випадки рецидивів і визначається як перший епізод місцевого регіонального рецидиву, контрлатеральний рак молочної залози, віддалений рецидив або летальний кінець (з будь-якої причини).

b - Виживання без метастазування захворювання визначається як перший епізод рецидиву метастазування або летальний кінець (з будь-якої причини).

з - годину до настання рецидиву визначається як перший епізод місцевого регіонального рецидиву, контрлатеральний рак молочної залози, віддалений рецидив або летальний кінець через рак молочної залози.

d - Година до настання рецидиву метастазування визначається як перший епізод рецидиву метастазування або летальний кінець через рак молочної залози.

е - Кількість (%) пацієнтів, які померли.

Комбінація анастрозолу та тамоксифену не продемонструвала більшої ефективності порівняно з тамоксифеном у всіх пацієнтів, а також у групі пацієнтів із позитивними показниками рецептора гормону. Цю групу лікування було виведено з дослідження.

Згідно з оновленими даними щодо подальшого спостереження з медіаною 10 років, довгострокові ефекти лікування анастрозолом порівняно з тамоксифеном узгоджуються з попереднім аналізом.

Присадка лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормону на ранніх стадіях у жінок, яким була проведена ад'ювантна терапія тамоксифеном

У ході клінічного дослідження ДІВ фази (Austrian Breast and Colorectal Cancer Study Group [ABCSG] 8), в якому брали участь 2579 жінок у постменопаузі, які страждають на рак молочної залози з позитивними показниками рецептора гормону на ранніх стадіях і яким було проведено хірургічне втручання радіотерапією або без неї, але яким не проводили хіміотерапію (див. нижче), показники виживання без захворювання у групі пацієнтів, які були переведені на анастрозол після 2 років ад'ювантної терапії тамоксифеном, статистично переважали такі показники у групі пацієнтів, які продовжували застосовувати тамоксифен, після періоду наступного спостереження з медіаною 24 місяці.

Таблиця 2

Сумарна таблиця кінцевих показників та результатів дослідження ABCSG 8

Два подальші подібні дослідження (GABG/ARNO 95 та ITA), в одному з яких пацієнтки отримували хірургічне лікування та хіміотерапію, а також комбінований аналіз досліджень ABCSG 8 та GABG/ARNO 95 підтверджують ці результати.

Безпека анастрозолу у цих трьох дослідженнях відповідала профілю безпеки, встановлений у жінок у постменопаузі з раком молочної залози з позитивними показниками рецептора гормону на ранніх стадіях.

Мінеральна щільність кісток (МПК)

У дослідженні III/IV фази (Study of Anastrozole with the Bisphosphonate Risedronate [SABRE]) 234 жінки в постменопаузі з раннім раком молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів, яким планувалося призначення анастрозолу в дозі 1 мг/добу, були розділені групи за низьким, середнім та високим ризиком відповідно до існуючого у них ризику виникнення остеопоротичних переломів. Головним параметром ефективності був аналіз густини кісткової маси поперекового відділу хребта з використанням сканування DEXA. Усі пацієнтки отримували вітамін D та кальцій. Пацієнтки у групі з низьким ризиком отримували лише анастрозол (N = 42), пацієнтки у групі із середнім ризиком були рандомізовані розподілені та отримували Анастрозол плюс ризедронат у дозі 35 мг один раз на тиждень (N = 77) або анастрозол плюс плацебо (N = 77 ) пацієнтки у групі з високим ризиком отримували анастрозол плюс ризедронат у дозі 35 мг 1 раз на тиждень (N = 38). Головним кінцевим показником була зміна щільності кісткової маси поперекового відділу хребта через 12 місяців порівняно з вихідним рівнем.

Основний аналіз через 12 місяців показав, що у пацієнток із середнім та високим ризиком виникнення остеопоротичних переломів не спостерігалося зменшення щільності кісткової маси (оцінювалася мінеральна щільність кісткової маси поперекового відділу хребта з використанням сканування DEXA) при застосуванні анастрозолу у дозі 1 мг у комбінації з ризедронатом у дозі 35 мг 1 раз на тиждень.Крім того, зниження МПК, не було статистично значущим, спостерігалося у групі з низьким ризиком при застосуванні лише анастрозолу у дозі 1 мг/добу. Ці результати були відображені у додатковій змінній ефективності, зміні загальної МПК стегна через 12 місяців порівняно з вихідним рівнем.

Це дослідження доводить, що доцільно розглядати застосування бісфосфонатів при можливій втраті кісткової тканини у жінок у постменопаузі з раком молочної залози на ранніх стадіях, яким планується призначення анастрозолу.

Всмоктування

Всмоктування анастрозолу є швидким, максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 2 годин (натщесерце). Їжа дещо уповільнює швидкість, але не ступінь всмоктування. Незначні зміни швидкості всмоктування не призводять до клінічно значущого впливу на рівноважні концентрації у плазмі при застосуванні таблеток анастрозолу 1 раз на добу. Приблизно 90-95% рівноважної концентрації анастрозолу в плазмі досягається після 7 днів прийому препарату, накопичення є 3-4-кратним. Немає відомостей про залежність фармакокінетичних параметрів анастрозолу від часу або дози.

Фармакокінетика анастрозолу не залежить від віку жінок у постменопаузі.

Розподіл

Тільки 40% анастрозолу пов'язують із білками плазми.

Висновок

Анастрозол виводиться повільно, період напіввиведення становить 40-50 годин.

Їжа дещо сповільнює швидкість всмоктування, але не його ступінь. Анастрозол екстенсивно метаболізується у жінок у постменопаузі, менше 10% дози виводиться із сечею у незміненому вигляді протягом 72 годин після введення дози препарату. Метаболізм анастрозолу здійснюється шляхом N-деалкілування, гідроксилювання та глюкуронізації. Метаболіти виводяться переважно із сечею. Триазол, основний метаболіт у плазмі, не пригнічує ароматази.

Порушення функції нирок або печінки

Концентрації анастрозолу в плазмі добровольців з цирозом печінки були в межах діапазону концентрацій, які спостерігалися у здорових добровольців.

Концентрації анастрозолу в плазмі крові, що спостерігалися під час довгострокових досліджень ефективності у пацієнтів з порушеннями функції нирок, знаходились у межах діапазону концентрацій анастрозолу в плазмі крові, що спостерігалися у пацієнтів без порушень функції нирок. Застосування анастрозолу у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок потребує обережності.

Антагоністи гормонів та споріднені засоби. Інгібітори ароматази. Код АТХ L02B G03.

Анастрозол in vitro пригнічує ферменти CYP 1A2, 2C8/9 та 3A4. Клінічні дослідження із застосуванням антипірину та варфарину продемонстрували, що анастрозол у дозі 1 мг істотно не пригнічує метаболізм антипірину і R- та S-варфарину. Такі дані свідчать, що одночасне застосування анастрозолу з іншими лікарськими засобами навряд чи призведе до клінічно значущих взаємодій лікарських засобів, опосередкованих ферментами CYP.

Ферменти, що опосередковують метаболізм анастрозолу, не були ідентифіковані. Циметидин, слабкий неспецифічний інгібітор ферментів CYP, не впливає на плазматичні концентрації анастрозолу. Дані про вплив потужних інгібіторів CYP відсутні.

Вивчення бази даних щодо безпеки препарату, накопиченої в ході клінічних досліджень, не виявило відомостей про клінічно значущу лікарську взаємодію у пацієнток, які приймали одночасно анастрозол та інші препарати, що часто призначаються. Про клінічно значущі взаємодії з бісфосфонатами не повідомлялось.

Слід уникати одночасного застосування тамоксифену або засобів, що містять естрогени, з анастрозолом, оскільки це може послабити фармакологічну останнього.

діюча речовина: anastrozole;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 1 мг анастрозолу;
допоміжні речовини: лактози моногідрат; натрію крохмальгліколят, повідон, магнію стеарат;
макрогол (ПЕГ 400)*, гіпромелоза*, титану діоксид (Е 171) *.
* - допоміжні речовини, що відносяться до плівкової оболонки.

Анастрозол не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Однак були отримані повідомлення про випадки астенії та сонливості, пов'язані з прийомом анастрозолу. Тому слід дотримуватися обережності під час керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами, якщо спостерігаються такі симптоми.

Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність.

Дані про застосування анастрозолу вагітним жінкам відсутні. Анастрозол-Віста протипоказаний під час вагітності.

Дані про застосування анастрозолу в період годування груддю відсутні, тому препарат протипоказаний у цей період.

Фертильність

Вплив анастрозолу на фертильність людини не вивчений.

Анастрозол-Віста не рекомендується призначати дітям через недостатність даних про безпеку та ефективність.

Ад'ювантне лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок у постменопаузальному періоді.

Ад'ювантне лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок у постменопаузальному періоді, яким було проведено ад'ювантну терапію тамоксифеном протягом 2-3 років.

Лікування поширеного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів у жінок у постменопаузальному періоді.

Період вагітності та годування груддю.

Відома підвищена чутливість до анастрозолу або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Особливі заходи безпеки

Будь-які невикористані лікарські засоби або відходи повинні бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.

Анастрозол-Віста приймають перорально.

Рекомендована доза для дорослих, включаючи жінок літнього віку, становить 1 таблетку (1 мг) 1 раз на добу.

При інвазивному раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок у постменопаузальному періоді рекомендована тривалість ад'ювантного ендокринного лікування становить 5 років.

Порушення функції нирок

Пацієнткам із легкими або помірними порушеннями функції нирок коригувати дозу не потрібно. Застосування препарату Анастрозол-Віста пацієнткам із тяжкими порушеннями функції нирок потребує обережності.

Порушення функції печінки

Пацієнткам із захворюваннями печінки легкого ступеня тяжкості коригувати дозу не потрібно. Пацієнткам із помірними та тяжкими порушеннями функції печінки препарат слід застосовувати з обережністю.

Особливості застосування

Загальні

Анастрозол-Віста не слід застосовувати жінкам у пременопаузі. Менопауза має бути підтверджена результатами біохімічних досліджень (рівні лютеїнізуючого гормону [ЛГ], фолікулостимулюючого гормону [ФСГ] та/або естрадіолу) у разі сумнівів у менопаузальному статусі пацієнтки. Відсутні дані щодо обґрунтування застосування анастрозолу з аналогами рилізинг-фактору лютеїнізуючого гормону (РФ ЛГ).

Слід уникати одночасного застосування тамоксифену або засобів, що містять естроген, з анастрозолом, оскільки це може знизити фармакологічну останнього.

У жінок з наявною ішемічною хворобою серця в ході дослідження ATAC спостерігалося зростання частоти ішемічних серцево-судинних подій при застосуванні анастрозолу (у 17% хворих, які приймали анастрозол, та у 10% хворих, які приймали тамоксифен). Необхідно зважити ризики та переваги лікування анастрозолом пацієнтів з наявною ішемічною хворобою серця (див. розділ «Побічні реакції»).

Вплив на мінеральну щільність кісток

Оскільки анастрозол знижує рівень циркулюючого естрогену, це може призвести до зниження мінеральної щільності кісток з можливим збільшенням ризику перелому.

У жінок, хворих на остеопороз або з ризиком остеопорозу, слід оцінювати мінеральну щільність кісток за допомогою денситометрії кісток, наприклад, використовуючи двоенергетичну рентгенівську абсорбціометрію (Деха), на початку лікування та з регулярними інтервалами після лікування. При необхідності слід призначати для лікування або профілактики остеопорозу та ретельно спостерігати за станом пацієнтки. Застосування специфічних засобів, наприклад, бісфосфонатів може припинити подальшу втрату мінеральної щільності кісток, спричиненої анастрозолом у жінок у постменопаузі, тому слід оцінити доцільність такого застосування.

Порушення функції печінки

Анастрозол не досліджували у пацієнток, хворих на рак молочної залози та з помірними або тяжкими порушеннями функції печінки. У пацієнток із порушеннями функції печінки експозиція анастрозолу може бути збільшена; застосування анастрозолу пацієнткам з помірними та тяжкими порушеннями функції печінки потребує обережності. Лікування має базуватися на оцінці співвідношення користі та ризику для кожної окремої пацієнтки.

Порушення функції нирок

Анастрозол не досліджували у пацієнток, хворих на рак молочної залози та з тяжкими порушеннями функції нирок. Експозиція анастрозолу не збільшувалася у пацієнток з тяжкими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації [СКФ] <30 мл/хв) застосування анастрозолу пацієнткам з тяжкими порушеннями функції нирок потребує обережності.

Діти

Анастрозол-Віста не показаний для застосування у дітей, оскільки для цієї групи пацієнтів безпека та ефективність не були встановлені.

Підвищена чутливість до лактози

Препарат містить лактозу. Пацієнткам з рідкісним спадковим станом, таким як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або порушенням всмоктування глюкози-галактози, не слід приймати цей препарат.

У таблиці 3 подано небажані реакції, що спостерігалися в ході клінічних та післяреєстраційних досліджень або були отримані у вигляді спонтанних повідомлень. Якщо не зазначено інакше, категорії частоти були розраховані на основі кількості небажаних явищ, що спостерігалися у великому дослідженні III фази за участю 9366 жінок у постменопаузі з операбельним раком молочної залози, які отримували ад'ювантну терапію протягом п'яти років (дослідження Arimidex, Tamoxifen, Alone [ATAC]).

Наведені нижче побічні реакції розподілені за частотою та системно-органними класами (СОК). Розподіл за частотою проводився за такими критеріями: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10000). Найчастіше повідомляли про такі побічні реакції: головний біль, припливи, нудота, висипання, артралгія, порушення рухливості в суглобах, артрит та астенія.

Таблиця 3

Небажані реакції за класами СОК та частотою

Частота виникнення зап'ястного тунельного синдрому була більшою у пацієнток, які отримували анастрозол у ході клінічних досліджень порівняно з такою у пацієнток, які отримували тамоксифен. Однак більшість цих випадків виникала у пацієнток із певними факторами ризику розвитку цього стану.

** - Оскільки у дослідженні ATAC випадки шкірного васкуліту та пурпуру Шенлейна-Геноха не спостерігалося, частота цих явищ може вважатися рідкою (≥0,01%, <0,1%) на основі найгіршого значення точкової оцінки.

*** - Вагінальні кровотечі виникали часто, переважно у пацієнток з поширеним раком молочної залози під час перших кількох тижнів після заміни гормональної терапії для лікування анастрозолом. Якщо кровотечі продовжуються, слід провести подальше обстеження.

Під час великого дослідження ДІВ фази, проведеного за участю 9366 жінок у постменопаузі з операбельним раком молочної залози, які отримували лікування протягом 5 років, ішемічні явища з боку серцево-судинної системи спостерігалися частіше у пацієнток, які приймали анастрозол порівняно з тими, хто отримував лікування тамоксифеном, хоча відмінність був статистично значимим. Різниця, що спостерігалася, була переважно повідомленнями про стенокардію і асоціювалася з підгрупою пацієнток, які і раніше страждали на ішемічну хворобу серця.

У таблиці 4 представлена ​​частота попередньо заданих небажаних явищ у ході дослідження АТАС (період спостереження з медіаною 68 місяців) незалежно від причин їх виникнення, що спостерігалися у пацієнток, які отримували досліджувану терапію, та протягом періоду до 14 днів після припинення лікування .

Таблиця 4

Задані небажані явища у дослідженні АТАС

У групах анастрозолу та тамоксифену спостерігалася така кількість переломів: 22 на 1000 пацієнток-років та 15 на 1000 пацієнток-років відповідно (період спостереження з медіаною 68 місяців). Частота переломів у групі анастрозолу була подібна до такої, що спостерігалася у пацієнток відповідного віку в постменопаузі. Частота випадків остеопорозу становила 10,5% у пацієнток, яких лікували анастрозолом, та 7,3% у пацієнток, яких лікували тамоксифеном.

Не було встановлено, відображає частота переломів та частота остеопорозу, що спостерігалися у дослідженні АТАС у пацієнток, які приймали анастрозол, протекторний ефект тамоксифену, специфічний ефект анастрозолу або обидва ефекти.

Клінічний досвід випадкового передозування обмежений. У ході досліджень на тваринах анастрозол продемонстрував низьку гостру токсичність. Під час клінічних досліджень застосовували різні дозування анастрозолу: до 60 мг одноразово здоровим чоловікам-добровольцям та до 10 мг на добу жінкам у постменопаузальному періоді з поширеним раком молочної залози; ці дози добре переносилися. Одноразову дозу анастрозолу, що призводить до симптомів, які загрожують життю, встановлено не було. Специфічного антидоту при передозуванні не існує, лікування повинно бути симптоматичним.

При лікуванні передозування слід враховувати можливість того, що кілька речовин були прийняті. Якщо пацієнт не знепритомнів, можна викликати блювання. Може бути корисним діаліз, оскільки анастрозол не має значного зв'язування з протеїнами. Рекомендується загальне підтримуюче лікування, включаючи частий моніторинг життєвих функцій, та ретельне спостереження за пацієнтом.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Анастрозол є потужним та високовибірково нестероїдним інгібітором ароматази.