Андрокур Депо розчин для ін'єкцій 300 мг 3 мл N 3

По 3 мл в ампулі. По 3 ампули в картонній коробці.

Розчин масляний для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин, який не містить частинок.

Ципротерону ацетат має антиандрогенну, гестагенну та антигонадотропну дію, підтверджену при дослідженнях на тваринах та участю добровольців.

Доклінічні дослідження

Антиандрогенна дія

Ципротерону ацетат конкурентно інгібує вплив андрогенів, які утворюються ендогенно і потрапляють екзогенно, на органи-мішені. Це призводить до блокади транслокації DHT-рецептор-комплексу в ядрі клітини. Результати експериментів клітинних культур. , проведені для перевірки впливу ципротерону ацетату на функції андрогенних рецепторів, вказують на високу антиандрогенну ефективність ципротерону ацетату. Крім того, деякі тестові системи in vitro & nbsp;показали незначне часткове агонист ацетату на рецептори андрогенів. Ципротерон ацетат послаблює або припиняє стимулюючу дію чоловічих статевих гормонів на андрогенозалежні структури та функції: залежно від дози застосування ципротерону ацетат на тваринах спричиняє атрофію вторинних статевих залоз.  дози. Як і у людини, у собак, кроликів, свиней та обез ьян інгібується лібідо внаслідок застосування ципротерону ацетату.

У щурів може відбуватися перешкода або затримка початку пубертатного періоду. Ципротерону ацетат інгібує фізіологічне закриття зони росту кісток та дозрівання кісток.

Порушується функція роботи сальних залоз, зменшується товщина епідермісу.

Лікування вагітних тварин ципротерону ацетатом призводить до порушення розвитку плода чоловічої статі. Впливає на тестостеронзалежні процеси диференціації, що призводить до виникнення більш-менш виражених явищ фемінізації.

Гестагенна дія

Результати тесту Клауберга (кролі) показали, що ефективність ципротерону ацетату після підшкірного введення в 100 разів більша, ніж ефективність прогестерону. У тестах на гестагенну дію на щурах ципротерону ацетат після підшкірного введення приблизно такий же ефективний.

Антигонадотропна дія

Як і всі сильнодіючі гестагени, ципротерон ацетат має антигонадотропні властивості, що виявляються у самців пригніченням росту яєчок, а у самок – пригніченням овуляції.

Клінічні дослідження

Антиандрогенна дія

Ципротерон ацетат конкурентно пригнічує вплив андрогенів на органи-мішені. У людей описані такі взаємопов'язані стани:

пригнічення статевого потягу, зниження активності сальних залоз, вплив на ріст волосся, затримка андрогенних імпульсів росту в тканині передміхурової залози, пригнічення передчасних пубертатних процесів розвитку, так само і в кістковій тканині.

Гестагенна дія

Ципротерону ацетат – сильнодіючий гестаген. Згідно з результатами тесту Кауфмана, загальна доза 20-30 мг препарату вже призводить до трансформації ендометрію.

Антигонадотропна дія

Як сильнодіючий гестаген, ципротерон ацетат має пригнічуючий вплив на центральну нервову систему. Через таку антигонадотропну дію не відбувається підвищення секреції зворотної регуляції лютеїнізуючого гормону, хоча в результаті антиандрогенної дії ципротерону ацетата андрогени негативний зворотний зв'язок. Ще більше секреція лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів пригнічується гестагенною дією ципротерону ацетату. В результаті зменшується рівень тестостерону та естрогенів у сироватці крові.  компонентів діючої речовини, що впливають на гіпоталамус.

Інший вплив на функцію ендокринної системи

При застосуванні ципротерону ацетату концентрація тестостерону та естрогенів знижується.

Не виявлено значного впливу на 17-кетостероїди та 17-кетогенні стероїди. Секреція кортизолу залишається незмінною або зниженою. Функція гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі у дорослих переважно залишається незмінною. що реакційна здатність системи, як правило, не пошкоджена.

Після внутрішньом'язового введення ципротерону ацетат поступово вивільняється із внутрішньом'язового депо. Його максимальний рівень у сироватці становить 180 ± 54 нг/мл і досягається через 2-3 дні. Після цього рівень гормону у сироватці знижується із кінцевим періодом напіввиведення, що дорівнює 4 ± 1,1 доби. Повний кліренс ципротерону ацетату з сироватки становить 2,8 ± 1,4 мл/хв/кг.

Ципротерону ацетат метаболізується різними шляхами, включаючи гідроксилювання та кон'югацію. Основний метаболіт у плазмі крові - 15b-гідроксипохідне. Метаболізм першої фази каталізується головним чином ферментом CYP3A4 цитохрому P450.

Незначна частина прийнятої дози виводиться в незміненому вигляді з жовчю. Більша частина речовини екскретується у вигляді метаболітів із сечею та жовчю у співвідношенні 3 : 7. Ципротерону ацетат практично повністю зв’язується з альбумінами плазми. Приблизно 3,5-4 % загального рівня стероїду залишається у вільному стані.

Оскільки зв’язування з білками неспецифічне, зміна рівня глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, не впливає на фармакокінетику ципротерону ацетату. У зв’язку з тривалим періодом напіввиведення з плазми в кінцевій фазі та 7-денним інтервалом дозування при багаторазовому введенні можна очікувати кумуляцію ципротерону ацетату в сироватці. Приблизно через 5 тижнів досягається рівновага між вивільненням ципротерону ацетату з депо та його елімінацією. Абсолютна біодоступність ципротерону ацетату після внутрішньом'язової ін'єкції вважається повною.

Паління не впливає на фармакокінетику ципротерону ацетату.

Гормони статевих залоз та препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Антиандрогени. Код АТС G03H A01.

Може змінитись потреба в пероральних антидіабетичних препаратах або інсуліні.

Незважаючи на те, що клінічних досліджень взаємодії препарату з лікарськими засобами не проводилось, але оскільки він метаболізується за участю ферменту CYP3A4, очікується, що кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір та інші сильні інгібітори CYP3A4 пригнічують метаболізм ципротерону ацетату. З іншого боку, індуктори CYP3A4, такі як рифампіцин, фенітоїн та лікарські засоби, що містять звіробій, можуть знижувати рівень ципротерону ацетату.

Базуючись на результатах досліджень in vitro, можна припустити, що при застосуванні високих терапевтичних доз ципротерону ацетату (100 мг тричі на добу) можливе інгібування таких ферментів системи цитохрому Р 450, як CYP2C8, 2C9, 2C19, 3A4 і 2D6.

При одночасному застосуванні інгібіторів HMGCoA (статинів) та високих терапевтичних доз ципротерону ацетату через однаковий шлях метаболізму цих речовин може зростати асоційований зі статинами ризик міопатії або рабдоміолізу.

Діюча речовина: cyproterone;

1 мл препарату містить 100 мг ципротерону ацетату в олійному розчині;

1 ампула (3 мл) препарату містить 300 мг ципротерону ацетату в олійному розчині;

допоміжні речовини: бензилбензоат, олія рицинова для ін’єкцій.

Пацієнти, діяльність яких потребує підвищеної уваги (наприклад оператори машин, водії тощо), повинні враховувати, що застосування препарату Андрокур^® Депо може зумовлювати втомлюваність і зниження активності та здатності до концентрації уваги. Здатність реагувати може змінюватися таким чином, що відбувається її зниження щодо активної участі в дорожньому русі та роботі з механізмами.

Препарат не застосовують жінкам.

Андрокур® Депо не рекомендують для застосування дітям та підліткам (до 18 років) через відсутність даних про безпеку та ефективність.

Андрокур® Депо не призначають до завершення статевого дозрівання, оскільки не можна виключити негативний вплив препарату на ріст та ендокринну систему хворого.

Андрокур^® Депо призначений для застосування виключно чоловікам.

Застосовується:

• для зниження статевого потягу при статевих відхиленнях,
• для паліативної терапії метастазуючого або локально прогресуючого неоперабельного раку передміхурової залози, якщо лікування аналогами лютеінізуючого релізинг-гормону (ЛРГ) або оперативне втручання виявилися недостатніми або протипоказаними;
• початково для зменшення припливів жару, які можуть бути спричинені зростанням рівня тестостерону в сироватці на початку лікування агоністами ЛРГ.

При застосуванні як паліативної терапії прогресуючого раку передміхурової залози та початково для зменшення припливів жару:

• захворювання печінки;
• синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора;
• пухлини печінки нині або в анамнезі (лише у випадку, коли пухлина не зумовлена метастазами раку передміхурової залози);
• менінгіома нині або в анамнезі;
• встановлені злоякісні захворювання або підозра на їх наявність (за винятком прогресуючого раку передміхурової залози);
• тяжка хронічна депресія;
• тромбоемболічні явища нині або в анамнезі;
• підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого з компонентів препарату;
• дитячий та підлітковий вік до завершення пубертатного періоду.

При застосуванні з метою зниження сексуального потягу при патологічних відхиленнях у статевій сфері у чоловиків:

• захворювання печінки;
• синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора;
• пухлини печінки нині або в анамнезі;
• менінгіома нині або в анамнезі;
• встановлені злоякісні захворювання або підозра на їх наявність,
• тяжка хронічна депресія;
• тромбоемболічні стани нині або в анамнезі;
• тяжкі форми цукрового діабету із судинними ускладненнями;
• серпоподібноклітинна анемія;
• підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого з компонентів препарату;
• дитячий та підлітковий вік до завершення пубертатного періоду та діти.

Ін’єкції слід робити дуже повільно. Препарат призначений тільки для внутрішньом'язових ін’єкцій. Необхідно ретельно стежити за тим, щоб речовина, яку вводять, не потрапила у судину.

Для зниження сексуального потягу при патологічних відхиленнях у статевій сфері в чоловіків

Відхилення в сексуальній поведінці потребують лікування лише у випадку значної вираженості симптомів даного захворювання. Передумовою для проведення лікування є бажання пацієнта лікуватися.

Вміст однієї ампули препарату (3 мл) вводять кожні 10-14 днів у вигляді глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. У виняткових випадках, якщо ефект від лікування недостатній, можна вводити 2 ампули кожні 10-14 днів, бажано по 3 мл (вміст однієї ампули) в правий та лівий сідничний м’яз (M. glutaeus maximus).

Для стабілізації терапевтичного ефекту необхідно застосовувати Андрокур^® Депо тривалий час і, якщо можливо, одночасно з проведенням психотерапевтичних заходів.

Після досягнення задовільного терапевтичного результату доцільно зменшити дозу шляхом поступового збільшення інтервалу між ін’єкціями. Зменшення дози або припинення прийому препарату повинно відбуватися поступово.

Для лікування неоперабельного раку передміхурової залози

Вміст однієї ампули препарату (3 мл) вводять щотижня у вигляді глибокої внутрішньом’язової ін’єкції.

При поліпшенні стану або ремісії захворювання не слід змінювати призначену дозу препарату або припиняти лікування.

Початково для зменшення припливів жару

Вміст однієї ампули препарату Андрокур^®-Депо (= 300 мг) вводять одноразово у вигляді глибокої внутрішньом’язової ін’єкції.

Найпоширеніші побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували препарат Андрокур^® Депо, включають зниження лібідо, еректильну дисфункцію та оборотне пригнічення сперматогенезу.

До найсерйозніших побічних реакцій, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували препарат Андрокур^® Депо, належать печінкова токсичність, доброякісні і злоякісні пухлини печінки, що можуть призводити до розвитку внутрішньочеревних кровотеч, і тромбоемболічні явища.

Частота побічних реакцій, про які повідомлялося під час застосування препарату Андрокур^® Депо, підсумована у нижчезазначеній таблиці. Частота визначається як дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100 і <1/10), нечасті (≥ 1/1000, <1/100), поодинокі (≥ 1/10000, <1/1000) і рідкісні (<1/10000). Побічні реакції, що були встановлені тільки під час постмаркетингових досліджень і у яких частоту не можна визначити, зазначаються як «частота невідома».

Для опису конкретної реакції, її синонімічних назв і пов’язаних з нею станів використані найбільш прийнятні терміни MedDRA. Терміни для позначення небажаних реакцій грунтуються на 8-й версії MedDRA.

Іноді при застосуванні високих доз ципротерону ацетату спостерігалося незначне підвищення рівня пролактину.

При лікуванні препаратом Андрокур^® Депо знижується статевий потяг і потенція та пригнічується функція статевих залоз. Ці явища минають після припинення терапії.

Андрокур^® Депо внаслідок своєї антиандрогенної та антигонадотропної дії протягом кількох тижнів застосування пригнічує сперматогенез. Після припинення лікування він поступово відновлюється протягом кількох місяців.

Застосування препарату Андрокур^® Депо може призвести до гінекомастії (що іноді поєднується із підвищеною чутливістю грудних сосків при дотику), що, як правило, минає після відміни препарату.

Як і при застосуванні інших антиандрогенних препаратів, тривале зниження рівня андрогенів за допомогою препарату Андрокур^® Депо може зумовити розвиток остеопорозу.

Повідомлялося про розвиток менінгіом у зв’язку з довготривалим застосуванням (упродовж кількох років) препарату у дозах 25 мг або вище.

Результати досліджень гострої токсичності препарату після одноразового введення показують, що ципротерону ацетат (діюча речовина препарату Андрокур^® Депо) - майже нетоксична речовина. Після одноразового ненавмисного застосування дози, що у кілька разів перевищує терапевтичну, не очікувалось жодного ризику гострої інтоксикації

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.

Гормональний засіб антиандрогенної, антигонадотропної, гестагенної дії. Конкурентно пригнічує дію андрогенів на органи-мішені, має центральну антигонадотропну дію, що призводить до зниження синтезу тестостерону яєчками, його концентрації в сироватці крові. При цьому пригнічується стимулювання андрогенів тканин простати.

У чоловіків пригнічується статевий потяг, потенція, функція яєчок. Ці ефекти повністю оборотні, проходять після завершення терапії.