Аромастан таблетки в/о 25 мг № 100

По 10 таблеток у блістері. По 3 або 10 блістерів у картонній коробці.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою таблетки, з рівномірним зовнішнім виглядом і цілими краями. Таблетки білого кольору.

Екземестан є необоротним стероїдним інгібітором ароматази, подібний за своєю структурою до природної речовини андростендіону. У жінок у постменопаузі естрогени продукуються переважно шляхом перетворення андрогенів на естрогени під впливом ферменту ароматази у периферичних тканинах. Блокування утворення естрогенів шляхом інгібування ароматази є ефективним і селективним методом лікування гормонозалежного раку молочної залози в жінок у постменопаузі. У жінок у постменопаузі екземестан достовірно знижує концентрацію естрогенів у сироватці крові, починаючи з дози 5 мг; максимальне зниження (> 90%) досягається при застосуванні дози 10–25 мг. У пацієнток у постменопаузі з діагнозом «рак молочної залози», які отримували 25 мг препарату щоденно, загальний рівень ароматази знижувався на 98 %.

Екземестан не має прогестогенної та естрогенної активності. Невелика aндрогенна активність, ймовірно пов’язана з 17-гідродеривативом, спостерігалася головним чином при застосуванні препарату у високих дозах. У ході досліджень тривалого щоденного застосування екземестан не впливав на біосинтез таких гормонів, як кортизол або альдостерон, рівень яких змінювався перед або після тесту АСТН; цим була продемонстрована селективність стосовно інших ферментів, що беруть участь у гормональному обміні. У зв’язку з цим немає необхідності у замісній терапії глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами.

Незначне підвищення рівнів лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів у сироватці відзначається навіть при низьких дозах; цей ефект, однак, є очікуваним для препаратів цієї фармакологічної групи; ймовірно, він розвивається за принципом зворотного зв’язку, на рівні гіпофіза: зниження концентрації естрогенів стимулює секрецію гіпофізом гонадотропінів (також і в жінок у постменопаузі).

Абсорбція. Після перорального прийому екземестан швидко абсорбується. Доза, що поглинається зі шлунково-кишкового тракту, висока. Абсолютну біологічну доступність не встановлено, хоча розповсюдження повинно бути обмежено ефектом першого проходження. При одноразовому прийомі дози 25 мг після їди середній рівень у плазмі досягає максимуму через 2 години і дорівнює 18 нг/мл. Одночасне застосування препарату з їжею підвищує його біодоступність на 40 %.

Розподіл. Обсяг розподілу екземестану без корекції на пероральну біодоступність становить приблизно 20 000 л. Фармакокінетика екземестану є лінійною і кінцевий час напіввиведення препарату становить 24 години. Зв’язування з білками плазми крові становить 90 % і не залежить від концентрації. Ексеместан і його метаболіти не зв’язуються з еритроцитами. Ексеместан не акумулюється непередбачувальним шляхом після застосування повторних доз.

Метаболізм та екскреція. Екземестан метаболізується шляхом окиснення метиленової групи (6) за участі ізоферменту CYP 3А4 та/або шляхом відновлення 17-кетогрупи за участі альдокеторедуктази і подальшої кон’югації. Кліренс екземестану становить приблизно
500 л/год без корекції на пероральну біодуступність.

Щодо інгібування ароматази ці метаболіти або неактивні, або менш активні, ніж вихідна сполука. Кількість препарату у незміненому виді, що виділяється із сечею, становить 1 % дози. Однакова кількість (40 %) ексеместану, міченого ізотопом ¹⁴C, виділялася із сечею та калом протягом тижня.

Спеціальні групи

Вік. Суттєвої кореляції між системною експозицією Аромастаном і віком пацієнток не спостерігалося.

Пацієнти з порушенням функцій нирок та печінки – див. розділ «Особливості застосування».

Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Інгібітори ферментів. Код АТС L02B G06.

Результати досліджень in vitro показали, що цей препарат метаболізується під впливом цитохрому Р450 (CYP) 3А4 та альдокеторедуктаз і не блокує жодного з основних CYP-ізоферментів. У ході клінічного фармакокінетичного дослідження було встановлено, що специфічне інгібування CYP 3А4 кетоконазолом не впливає на фармакокінетику екземестану.

При вивченні взаємодії рифампіцину, потужного індуктора CYP450, у дозі 600 мг на добу, і екземестану в одноразовій дозі 25 мг, AUC eкземестану зменшувався на 54 % і C_max – на 41 %. Оскільки клінічне значення цього ефекту не досліджували, одночасне застосування препаратів, таких як рифампіцин, протисудомні засоби (наприклад, фенітоїн і карбамазепін), та фітопрепаратів, що містять звіробій, який є індуктором CYP3A4, може зменшити ефективність екземестану.

Відсутній будь-який клінічний досвід щодо одночасного застосування екземестану з іншими протипухлинними препаратами.

Екземестан не повинен застосовуватися з лікарськими засобами, що містять естроген, оскільки при паралельному застосуванні вони чинять негативну фармакологічну дію.

діюча речовина: екземестан;

1 таблетка містить екземестану 25 мг;

інші складові: повідон К30, натрію крохмальгліколят (тип А), целюлоза мікрокристалічна, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, полісорбат 80, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований >

Оболонка: Opadry II 85F18422 білий (спирт полівініловий, титану діоксид Е 171, макрогол 3350, тальк).

Під час застосування препарату повідомлялося про сонливість, сомноленцію, астенію та запаморочення, тому пацієнткам слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Вагітність. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність, тому Aромазин протипоказаний для застосування вагітним жінкам.

Годування груддю. Aромастан також не слід застосовувати жінкам у період годування груддю.

Жінки у періменопаузальному періоді або з потенціалом народжувати.

З жінками, які мають потенціал завагітніти, лікар має обговорити необхідність у відповідній контрацепції, а також із жінками, які знаходяться у періменопаузальному або нещодавно перейшли у постменопаузальний період, поки їх постменопаузальний статус не стане повністю вивчений.

Препарат не рекомендується для застосування дітям.

Ад’ювантна терапія у жінок з інвазивнимраком молочної залози ранніх стадій з позитивною пробою на естрогенові рецептори у період постменопаузи після 2-3 років початкової ад’ювантної терапії тамоксифеном.

Лікування поширеного раку молочної залози у жінок з природнім чи індукованим постменопаузним статусом, у яких виявлено прогресування хвороби після терапії антиестрогенами. Не була продемонстрована ефективність у пацієнток з негативною пробою на естрогенові рецептори.

Аромастан протипоказаний пацієнткам з гіперчутливістю до активного інгредієнта препарату або до будь-якого іншого компонента препарату. Препарат також протипоказаний жінкам у передменопаузальному періоді, жінкам у період вагітності або годування груддю.

Дорослі та пацієнтки літнього віку

Аромастан рекомендується приймати по 25 мг 1 раз на добу щоденно, бажано після їди.

У пацієнток, із раком молочної залози на ранніх стадіях, лікування за допомогою Aромастану необхідно продовжувати до завершення п’ятирічної послідовної ад’ювантної гормональної терапії (продовження терапії Аромастану після застосування тамоксифену)або раніше у випадку виникнення рецидиву пухлини.

У пацієнток з поширеним раком молочної залози лікування Aромазином слід продовжувати, поки прогресія пухлини очевидна.

Пацієнткам із недостатністю функції печінки або нирок корекція дози не потрібна.

Особливості застосування.

До початку лікування інгібіторами ароматази потрібно проводити оцінку рівнів
25-гідрокси вітаміну D в організмі, оскільки часто виникає тяжкий дефіцит, пов’язаний з ранніми стадіями раку молочної залози. Жінкам з дефіцитом вітаміну D необхідно отримувати додатково вітамін D.

Враховуючи механізм дії, Аромастан не слід призначати жінкам із пременопаузним ендокринним статусом. Тому у прийнятних клінічних випадках необхідно встановити постменопаузний статус шляхом оцінки рівнів ЛГ, ФСГ та естрадіолу.

Враховуючи, що Аромастан є препаратом, який сильно знижує рівень естрогенів, можна очікувати зменшення мінеральної щільності кісток. Упродовж ад’ювантної терапії препаратом жінкам, які страждають на остеопороз або є ризик його виникнення, слід оцінити параметри мінеральної щільності кісток за допомогою денситометрії на початку лікування. За пацієнтами, які застосовують Аромастан, потрібно спостерігати, а при необхідності – розпочати терапію остеопорозу.

Пацієнти з нирковою недостатністю/печінковою недостатністю

Аромастан повинен застосовуватися з обережністю пацієнтами з порушенням функції печінки та нирок.

У пацієнтів з ураженням нирок тяжкого ступеня (CL_сr< 30 мл/хв) рівень експозиції екземестану був вдвічі вищий порівняно зі здоровими добровольцями. Враховуючи профіль безпеки екземестану, коригування дози не потрібне.

У пацієнтів з ураженням печінки середнього або тяжкого ступеня рівень експозиції екземестану у 2-3 рази вищий порівняно зі здоровими добровольцями. Враховуючи профіль безпеки екземестану, коригування дози не потрібне.

При застосуванні дози 25 мг/добу екземестан загалом переносився добре; небажані явища зазвичай були від слабкого до помірного ступеня тяжкості.

Найбільш поширеними небажаними явищами у пацієнток із раком молочної залози на ранній стадії, які отримували лікування екземестан після стартової ад’ювантної терапії тамоксифеном, були припливи, артралгія та підвищена втомлюваність.

Найпоширенішими небажаними явищами у загальній популяції хворих із поширеним раком молочної залози були припливи та нудота.

Більшість небажаних явищ може бути пояснено нормальними фармакологічними наслідками блокування естрогену (наприклад, припливи).

Нижче наведені побічні реакції різних органів і систем організму. Дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000), частота невідома (по наявним даним неможливо оцінити частоту).

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часто – лейкопенія*, часто – тромбоцитопенія*, частота невідома – зниження кількості лімфоцитів*.

З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість.

З боку метаболізму та обміну речовин: часто – анорексія.

З боку психіки: дуже часто – депресія, безсоння.

З боку нервової системи: дуже часто – головний біль,запаморочення; часто – зап’ясний тунельний синдром, парестезія; нечасто – сонливість.

З боку судин: дуже часто – припливи.

З боку травного тракту: дуже часто– біль у животі, нудота; часто – блювання, діарея, запор, диспепсія.

З боку гепатобіліарної системи: дуже часто – підвищення рівня печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня лужної фосфатази в крові; рідко – гепатит, холестатичний гепатит.

З боку шкіри та підшкірної тканини: дуже часто – збільшення потовиділення; часто – алопеція, висипання, кропив’янка, свербіж; рідко – гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

З боку кістково-м’язової системи: дуже часто – біль у суглобах і м’язах (включаючи артралгію та меншою мірою – біль у кінцівках, у спині, остеоартрит, артрит, міалгію, скутість у суглобах); часто – переломи, остеопороз.

Загальні розлади: дуже часто– біль, стомлюваність; часто – периферичні набряки, астенія.

*У пацієнток із поширеним раком молочної залози рідко повідомлялося про тромбоцитопенію та лейкопенію. Епізоди зниження кількості лімфоцитів відзначали приблизно у 20 % пацієнток, які приймали екземестан, зокрема у пацієнток з уже існуючою лімфопенією, однак середня кількість лімфоцитів протягом доволі тривалого часу у цих пацієнток суттєво не змінювалася; також не відзначено підвищення захворюваності на вірусні інфекції.Ці ефекти не спостерігались у пацієнток із ранніми стадіями раку молочної залози.

При застосуванні екземестану у хворих з початковою стадією раку молочної залози повідомлялось також про ішемічні кардіальні ускладнення, індивідуальні серцево-судинні ускладнення, у тому числі про випадки артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарда і серцевої недостатності. Також мали місце вагінальна геморагія, рак початкової стадії інших органів, тромбоемболії, розлади зору, остеопоротичний перелом.

Екземестан був пов’язаний з більшою кількістю випадків гіперхолестеринемії порівняно з тамоксифеном.

У хворих з початковою стадією раку молочної залози виразка шлунка спостерігалася з дещо більшою частотою при застосуванні екземестану порівняно з застосуванням тамоксифену. Більшість пацієнтів, які мали виразку шлунка, одночасно з терапією екземестаном приймали супутнє лікування нестероїдними протизапальними засобами та/або мали виразку в анамнезі.

Дані про застосування Аромастану в разових дозах 600-800 мг свідчать про добру переносимість цих доз. Одноразова доза Аромастану, що може спричинити появу небезпечних для життя симптомів, не встановлена.У тварин летальність реєструвалася після введення одноразової дози, що еквівалентна відповідно 2000 і 4000 рекомендованої людської дози в мг/м².Специфічних антидотів при передозуванні не існує; слід проводити симптоматичне лікування, а також підтримуюче лікування, включаючи частий моніторинг життєво важливих функцій і ретельне спостереження за станом пацієнта.

Зберігати в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 ^оС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Аромастан 25 мг №100 таблетки застосовують як ад'ювантну терапію для жінок з інвазивним раком молочної залози на ранніх стадіях з позитивною пробою на естрогенові рецептори в постменопоузальний період, після 2-З років початкової ад'ювантної терапії тамоксифеном. А також для лікування розповсюдженого раку молочної залози у жінок з естетичним або індукованим постменопоузальним статусом.