Аспаркам розчин для ін'єкцій в ампулах по 10 мл, 10 шт. - ПАТ "Фармак"

По 10 мл в ампулі. По 5 ампул у блістері. По 2 блістера в пачці.

Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.

Препарат належить до лікарських засобів, які регулюють метаболічні процеси. Магній активує натрій-калієву АТФ-азу, внаслідок чого знижується внутрішньоклітинний вміст натрію та підвищується надходження калію у клітину. При зниженні концентрації натрію в клітині гальмується натрієво-кальцієвий обмін у гладких м’язах судин, що призводить до їх релаксації, іони калію стимулюють синтез АТФ, глікогену, білків, ацетилхоліну; калій і магній підтримують поляризацію клітинних мембран. Аспарагінат сприяє надходженню іонів у клітину та бере участь в енергетичному обміні. Антиаритмічний ефект реалізується завдяки здатності препарату усувати дисбаланс електролітів, знижувати збудливість і провідність міокарда.

Магній

Загальний запас магнію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 24 г (1000 ммоль); більше 60% магнію припадає на кісткову тканину і близько 40% – на скелетні м'язи та інші тканини. Близько 1% загального запасу магнію в організмі знаходиться у позаклітинній рідині, переважно у сироватці крові. У здорових дорослих людей вміст магнію в сироватці крові знаходиться в діапазоні 0,7 – 1,1 ммоль/л.

Рекомендована норма споживання магнію з їжею для чоловіків становить 350 мг на добу, для жінок – 280 мг. Потреба в магнії зростає у період вагітності та грудного вигодовування.

Магній абсорбується із шлунково-кишкового тракту шляхом активного транспорту. Основним регулятором балансу магнію в організмі є нирки. 3-5% іонізованого магнію виводиться нирками.

Збільшення обсягу сечі (наприклад, при терапії високоефективними петлевими діуретиками) призводить до збільшення екскреції іонізованого магнію. Якщо абсорбція магнію в тонкому відділі кишечника знижується, подальша гіпомагніємія призводить до зменшення його екскреції (0,5 ммоль/добу).

Калій

Загальний запас калію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 140 г (3570 ммоль). Загальний запас калію дещо менший у жінок, ніж у чоловіків, і трохи знижується з віком. 2% загального запасу калію в організмі знаходиться поза клітинами, а решта 98% - усередині клітин. Оптимальна норма споживання калію з їжею становить 3-4 г (75-100 ммоль) на добу. Основний шлях виведення калію – нирковий (близько 90% калію виводиться нирками на день). Інші 10% виводяться через шлунково-кишковий тракт. Таким чином, нирки відповідають за довгостроковий гомеостаз калію, а також вміст калію в сироватці крові. У короткостроковій перспективі вміст калію в крові також регулюється обміном калію між внутрішньоклітинним та позаклітинним простором.

Мінеральні речовини. Препарати магнію.
Код АТХ А12С С30.

Одночасне застосування препарату з калійзберігаючими діуретиками та/або інгібіторами АПФ, бета-блокаторами, циклоспорином, гепарином, нестероїдними протизапальними препаратами підвищує ризик розвитку гіперкаліємії.

1 мл розчину містить:
Діючі речовини: магнію аспарагінат 40 мг (3,37 мг магнію), калію аспарагінат 45,2 мг (10,33 мг калію);
Допоміжні речовини: сорбіт (E 420), вода для ін’єкцій.

Препарат не впливає на керування транспортом.

Дотепер не повідомлялося про виникнення будь-якої небезпеки при застосуванні препарату цій категорії пацієнтів.

Досвід застосування препарату дітям недостатній, тому його не слід застосовувати цій віковій категорії пацієнтів.

• Для додаткової терапії при хронічних захворюваннях серця (при серцевій недостатності, у постінфарктний період);
• при порушеннях ритму серця, насамперед шлуночкових аритміях;
• додаткова терапія при лікуванні препаратами наперстянки.

• підвищена чутливість до компонентів препарату;
• гостра та хронічна ниркова недостатність;
• хвороба Аддісона;
• атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня;
• кардіогенний шок (АТ<90 мм рт.ст.).

Несумісність.
Препарат не змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком розчинників, вказаних у розділі «Спосіб застосування та дози».

Препарат призначений тільки для внутрішньовенного введення. Дорослим Аспаркам-Фармак вводити повільно внутрішньовенно краплинно – по 10-20 мл (вміст ампули розводити у 50-100 мл стерильного 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози). При необхідності дозу можна повторити через 4-6 годин. Препарат придатний для комбінованої терапії.
Курс лікування визначає лікар.

При швидкому внутрішньовенному введенні препарату слід враховувати можливість появи симптомів:

• гіперкаліємії: нудота, блювання, діарея, парестезії;
• гіпермагніємії: почервоніння обличчя, гіпорефлексія, судоми, відчуття жару, пригнічення дихання.

Випадки передозування невідомі.
З огляду на здатність нирок виводити з організму велику кількість калію, збільшення дози препарату може призвести до гіперкаліємії, тільки якщо це пов’язано з гострим або вираженим порушенням виведення калію.
Терапевтичний індекс магнію широкий, і при відсутності ниркової недостатності тяжкі побічні ефекти вкрай рідкісні.
У разі швидкого внутрішньовенного введення можуть проявитися симптоми гіперкаліємії/гіпермагніємії.
Симптоми гіперкаліємії:

• загальна слабкість,
• парестезії,
• брадикардія,
• параліч.

Надзвичайно висока концентрація калію у плазмі крові може призвести до летального наслідку від пригнічення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця.

Симптоми гіпермагніємії:

• нудота,
• блювання,
• сонливість,
• артеріальна гіпотензія,
• брадикардія,
• слабкість,
• невиразне мовлення,
• двоїння в очах.

При дуже високих плазмових концентраціях магнію може розвинутися гіпорефлексія, параліч м'язів, зупинка дихання і зупинка серця.
У разі передозування необхідно відмінити K+ -, Mg 2 +-аспартат і рекомендується провести симптоматичне лікування (кальцію хлорид 100 мг/хв внутрішньовенно, діаліз, якщо необхідно).

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 15 °С до 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Аспаркам – це джерело іонів калію та магнію. Аспаркам регулює метаболічні процеси, усуває дисбаланс електролітів, знижує збудливість та провідність міокарда (помірний антиаритмічний ефект).