Аспаркам таблетки № 10

По 10 таблеток у блістерах.

Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з плоскою поверхнею, рискою та фаскою.

Аспаркам належить до лікарських засобів, які регулюють метаболічні процеси. Механізм дії пов'язаний з властивістю аспарагінатів переносити іони магнію і калію у внутрішньоклітинний простір та участю їх у метаболічних процесах. Іони калію і магнію, як важливі внутрішньоклі­тинні катіони, включаються в роботу ряду ферментів, у процес зв'язування макромолекул із субцелюлярними елементами і в механізм м'язового скорочення на молекулярному рівні. Спів­відношення поза- і внутрішньоклітинної концентрації іонів калію, кальцію, натрію і магнію впливає на скоротливу здатність міокарда. Аспарагінат, як ендогенна речовина, є переносником іонів калію та магнію, має виражений афінітет до клітин, його солі піддаються дисоціації лише незначною мірою. Внаслідок цього іони проникають у внутрішньоклітинний простір у вигляді комплексних сполук. Магнію аспарагінат та калію аспарагінат покращують метаболізм міокарда. Недостатній вміст калію і магнію в організмі підвищує ризик розвитку АГ, атеросклеротичного ураження коронарних судин, порушень ритму серця, патології міокарда.

Мінеральні добавки. Препарати магнію (різні солі в комбінації). Код АТХ А12С C30.

У зв’язку з наявністю у складі препарату іонів калію при застосуванні Аспаркаму з калійзберігаючими діуретиками, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами, циклоспорином підвищується ризик розвитку гіперкаліємії (необхідний контроль рівня калію у плазмі крові) і посилюється пригнічувальний вплив на перистальтику кишечнику.
Препарат гальмує всмоктування пероральних форм тетрацикліну, солей заліза і фториду натрію (необхідно дотримуватися 3-годинного інтервалу між прийомами).
Аспаркам посилює ефект лікарських засобів, які стимулюють трофічні процеси у міокарді; запобігає розвитку гіпокаліємії, зумовленої застосуванням салуретиків, кортикостероїдів, серцевих глікозидів.
Аспаркам зменшує кардіотоксичну дію серцевих глікозидів.
При одночасному застосуванні з антидеполяризуючими міорелаксантами посилюється нервово-м'язова блокада, із засобами для наркозу (кетамін, гексанал, фторотан) — пригнічується центральна нервова система.
Аспаркам може знижувати ефективність неоміцину, поліміксину В, тетрацикліну і стрептоміцину.

діючі речовини: магнію аспарагінат, калію аспарагінат;
1 таблетка містить магнію аспарагінат 175 мг (0,175 г) і калію аспарагінат 175 мг (0,175 г);
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, кальцію стеарат, тальк.

Не впливає.

Даних щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю немає.

Досвіду застосування препарату дітям немає, тому препарат не слід застосовувати цій категорії пацієнтів.

• Додаткова терапія при хронічних захворюваннях серця (при серцевій недостатності, у постінфарктний період), порушеннях ритму серця, насамперед при шлуночкових аритміях.
• Додаткова терапія при лікуванні препаратами наперстянки.
• Як доповнення для збільшення магнію і калію, що надходять з їжею.

• Підвищена чутливість до компонентів препарату;
• гостра та хронічна ниркова недостатність;
• хвороба Аддісона;
• гіперкаліємія, гіпермагніємія;
• атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня;
• кардіогенний шок (АТ < 90 мм.рт.ст.);
• олігурія;
• анурія.

Таблетки Аспаркам приймати перорально. Звичайна добова доза для дорослих становить
1-2 таблетки 3 рази на добу. Дозу можна підвищувати до 3 таблеток 3 рази на добу. Шлунковий сік здатний зменшувати ефективність препарату, тому рекомендується приймати таблетки після їди.
Термін лікування визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання.

Побічні реакції розвиваються дуже рідко:

з боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, біль у животі, відчуття дискомфорту або печіння в епігастральній ділянці, шлунково-кишкова кровотеча, виразки слизової оболонки травного тракту, сухість у роті;

з боку серцево-судинної системи: порушення провідності міокарда, зниження артеріального тиску, AV-блокада;

з боку центральної та периферичної нервової системи: парестезії, гіпорефлексія, судоми;

алергічні реакції: реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, почервоніння шкіри обличчя, висип;

з боку дихальної системи: можливе пригнічення дихання (зумовлене гіпермагніємією);

інші: відчуття жару.

Дотепер випадки передозування не зареєстровані. Теоретично при передозуванні можуть розвинутися симптоми гіперкаліємії (нудота, блювання, діарея, біль у животі, металевий присмак у роті, брадикардія, слабкість, дезорієнтація, м'язовий параліч, парестезії кінцівок) і гіпермагніємії (нудота, блювання, сонливість, брадикардія, слабкість, невиразне мовлення, двоїння в очах, почервоніння шкіри обличчя, спрага, артеріальна гіпотензія, гіпорефлексія, порушення нервово-м'язової передачі, пригнічення дихання, аритмія, судоми, при дуже високих плазмових концентраціях магнію може розвинутися параліч м'язів, зупинка дихання і зупинка серця). На електрокардіограмі реєструється підвищення висоти зубця Т, зниження амплітуди зубця Р, розширення комплексу QRS. Надзвичайно висока концентрація калію у плазмі крові може призвести до летального наслідку від пригнічення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця.
Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія (внутрішньовенне введення розчину кальцію хлориду у дозі по 100 мг/хв), при необхідності — гемодіаліз.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат може бути використаний як додаткова терапія при хронічних захворюваннях серця.