Атропін сульфат 0.1% 1 мл №10 розчин

По 1 мл у ампулі; по 10 ампул у коробці.

По 1 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 2 блістери в коробці.

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина.

Механізм дії обумовлений вибірковою блокадою атропіном М-холінорецепторів (меншою мірою впливає на Н-холінорецептори), внаслідок чого останні стають нечутливими до ацетилхоліну, що утворюється в області закінчення постгангліонарних парасимпатичних нейронів.

Здатність атропіну зв'язуватися з холінорецепторами пояснюється присутністю в його молекулі фрагмента, який надає йому спорідненості з молекулою ендогенного ліганду – ацетилхоліну.

Атропіну сульфат зменшує секрецію слинних, бронхіальних, шлункових і потових залоз, підвищує в'язкість бронхіального секрету, пригнічує активність вій миготливого епітелію бронхів, знижуючи тим самим мукоциліарну скорочення. кількість та загальну кислотність шлункового соку (особливо при переважанні холінергічної регуляції секреції), знижує базальну та нічну секрецію шлункового соку, менше знижує стимульовану секрецію, виражено розширює зіницю (при цьому можливе підвищення внутрішньоочного тиску). атропін у терапевтичних дозах збуджує дихальний центр.

Після введення максимальний ефект проявляється через 2-4 хвилини. Атропін сульфат швидко резорбується в кровотік з місця введення. Швидко розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний, плацентарний бар'єри та у грудне молоко.

У крові атропін на 50% зв'язується з білками, його об'єм розподілу становить близько 3 л/кг. Після внутрішньовенного введення концентрація атропіну в плазмі крові зменшується у два етапи.

Перший етап – швидкий – характеризується періодом напіввиведення, рівним 2 годин. За цей час з сечею виводиться близько 80% введеної дози атропіну.

У другий етап – решта препарату виводиться із сечею з періодом напіввиведення, що становить 13-36 годин. Метаболізується атропін у печінці шляхом ферментативного гідролізу, близько 50% дози екскретується нирками у незміненому вигляді.

Алкалоїди беладони (баладони), третинні аміни. Атропін.

Код АТХ А03В А01.

При застосуванні Атропіну сульфату з інгібіторами моноамінокідази виникають аритмії серця, з хінідином, новокаїнамідом – спостерігається сумація холінолітичного ефекту. При прийомі внутрішньо разом із препаратами конвалії з таніном спостерігається фізико-хімічна взаємодія, що призводить до взаємного послаблення ефектів.

Атропіну сульфат зменшує тривалість і глибину дії наркотичних засобів, послаблює анальгетичну дію опіатів.

При одночасному застосуванні з димедролом або дипразином дія атропіну посилюється, з нітратами, галоперидолом, кортикостероїдами для системного застосування – зростає ймовірність підвищення внутрішньоочного тиску, із сертраліном – посилюється депресивний ефект обох препаратів, зі спіронолактоном, міноксидилом – посилюється ефект обох препаратів, з нізатидином; посилюється дія нізатидину, з кетоконазол – зменшується всмоктування кетоконазолу, з аскорбіновою кислотою та атапульгітом – знижується дія атропіну, з пілокарпіном – знижується ефект пілокарпіну при лікуванні глаупин. Під дією октадину можливе зменшення гіпосекреторної дії атропіну, що послаблює дію М-холіноміметиків та антихолінестеразних засобів.

Дія Атропіну сульфату може бути посилена при одночасному застосуванні інших препаратів з антимускариновим ефектом (М-холіноблокатори, спазмолітики, амантадин, деякі антигістамінні засоби, препарати групи бутирофенонів, фенотіазинів, диспірамідів, хінідину, трициклічних антидепресантів, нейроселенів; під дією атропіну може призвести до зміни всмоктування інших лікарських засобів.

діюча речовина: atropinе;

1 мл розчину містить атропіну сульфату 1 мг;

інші компоненти: хлористоводнева кислота розведена, вода для ін'єкцій.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Зважаючи на можливість появи таких побічних реакцій, як запаморочення, галюцинації, порушення акомодації, під час застосування препарату слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат протипоказаний у період вагітності.

Застосування Атропіну сульфату в період годування груддю протипоказане через небезпеку розвитку токсичного впливу на дитину.

Особливо чутливі до атропіну діти перших 3-х місяців життя.

Застосовувати дітям препарат у дозах, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Як симптоматичний засіб при пілороспазмі, гострому панкреатиті, жовчнокам'яній хворобі, спазмах сечовивідних шляхів, бронхіальній астмі, брадикардії, як наслідок – підвищення тонусу блукаючого нерва, для зменшення секреції слинних, шлункових, бронхіальних, іноді – потових залоз. тракту (зменшення тонусу та рухової активності органів).

Препарат можна застосовувати також перед наркозом та операцією та під час хірургічної операції як засіб, що запобігає бронхо- та ларингоспазмам, зменшує секрецію залоз, рефлекторні реакції та побічні ефекти, зумовлені збудженням блукаючого нерва. антихолінестеразними (у тому числі фосфорорганічними) речовинами.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. захворювання серцево-судинної системи, при яких збільшення частоти серцевих скорочень може бути небажаним: миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, мітральний стеноз, тяжка артеріальна гіпертензія; кровотеча; тиреотоксикоз; гіпертермічний синдром; захворювання травного тракту, що супроводжуються непрохідністю (ахалазія стравоходу, стеноз воротаря, атонія кишечника); глаукома; печінкова та ниркова недостатність; затримка сечі або схильність до неї; ураження мозку.

Атропіну сульфат вводити підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно. При введеному наркозі з метою зменшення ризику пригнічення вагосом частоти серцевих скорочень та зменшення секреції слинних та бронхіальних залоз – 0,3-0,6 мг під шкіру або внутрішньом'язово за 30-60 хвилин до анестезії; у комбінації з морфіном (10 мг морфіну сульфату) – за 1 годину до анестезії.

При отруєнні антихолінестеразними препаратами Атропіну сульфат вводити по 2 мг внутрішньом'язово кожні 20-30 хвилин до виникнення почервоніння та сухості шкіри, розширення зіниць та появи тахікардії, нормалізації дихання. При помірному та тяжкому отруєнні атропін можна вводити протягом 2-х днів (до появи ознак "переатропінізації").

Для дітей більша разова доза в залежності від віку становить:

• у віці до 6 місяців – 0,02 мг;
• від 6 місяців до 1 року – 0,05 мг;
• від 1 до 2 років – 0,2 мг;
• від 3 до 4 років – 0,25 мг;
• від 5 до 6 років – 0,3 мг;
• від 7 до 9 років – 0,4 мг;
• від 10 до 14 років – 0,5 мг.

Вищі дози для дорослих підшкірно: разова – 1 мг, добова – 3 мг.

З обережністю призначати сульфат Атропіну пацієнтам похилого віку.

Особливості застосування.

З обережністю застосовувати пацієнтам з гіпертрофією передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, із хворобою Дауна, при дитячому церебральному паралічі, рефлюкс-езофагіті, грижі стравохідного отвору діафрагми, що поєднується з рефлюкс-езофагітом, неспецифічному виразковому коліті, мегаколоні, пацієнтам із ксеростомією, пацієнтам літнього віку або ослабленим пацієнтам, при хронічних захворюваннях легень без оборотної обструкції, при хронічних захворюваннях легень, що протікають із низькою продукцією густого мокротиння, що тяжко відділяється, особливо у дітей молодшого віку і ослаблених пацієнтів, при вегетативній (автономній) нейропатії.

Побічна дія препарату пов'язана в основному з М-холінолітичною дією атропіну.

З боку травного тракту: сухість у роті, відчуття спраги, порушення смакових відчуттів, дисфагія, зменшення моторики кишечника аж до атонії, зменшення тонусу жовчовивідних шляхів та жовчного міхура.

З боку сечовивідної системи: утруднення та затримка сечовипускання.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, включаючи екстрасистолію, ішемію міокарда, почервоніння обличчя, відчуття припливів.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, нервозність, безсоння.

З боку органів зору: розширення зіниць, фотофобія, параліч акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску, порушення зору.

З боку дихальної системи: зменшення секреторної активності та тонусу бронхів, що призводить до утворення в'язкого мокротиння, яке важко відкашлюється.

З боку шкіри: шкірний висип, кропив'янка, ексфоліативний дерматит.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції, анафілактичний шок.

Інші: зменшення потовиділення, сухість шкіри, дизартрія, зміни в місці введення, реакції гіперчутливості.

Симптоми: при незначному передозуванні – сухість у роті, розширення зіниць, порушення акомодації, тахікардія, утруднення сечовипускання, атонія кишечника, запаморочення, порушення тепловіддачі, зменшення потовиділення.

При отруєнні – розширення зіниць, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість слизових і шкіри, підвищення температури тіла, затримка сечі, тахікардія, головний біль, запаморочення, галюцинації, повна втрата орієнтації, раптове психомоторне збудження; можуть виникнути судоми з втратою свідомості, зниження АТ, ком.

Лікування: введення антидоту – прозерину (1 мл 0,05% розчину під шкіру) або фізостигміну (0,5-1 мл 0,1% розчину під шкіру). При психомоторному збудженні – аміназин внутрішньом'язово (2 мл 2,5% розчину); при судомах – барбітурати (5-10 мл 2,5% розчину тіопенталу натрію внутрішньовенно або до 10-15 мл 2,5% розчину гексеналу внутрішньовенно по 3-4 мл з перервою 30 секунд); при раптово вираженій гіпертермії – лід на голову, пахвинна ділянка, вологі обгортання; при тахікардії – індерал; при затримці сечі – катетеризація; при вираженій інтоксикації – форсований діурез, олужнення крові. Показані внутрішньовенні введення глюкози з аскорбіновою кислотою.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Спазмолітичний препарат Атропіну сульфат використовується для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, в офтальмології, захворювань сечостатевої системи.