Ацетилсаліцилова кислота таблетки по 500 мг, 10 шт. - Монфарм

По 10 таблеток у стрипі.

Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з плоскою поверхнею, скошеними краями та насічкою.

Ацетилсаліцилова кислота відноситься до групи нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЗ) з аналгетичними, жарознижувальними та протизапальними властивостями.

Механізм її дії полягає в необортній інактивації ферментів циклооксигенази, які відіграють важливу роль при синтезі простагландинів. , для зниження температури та ослаблення болю в суглобах та м'язах.
Ацетилсаліцилова кислота пригнічує агрегацію тромбоцитів блокуючи синтез тромбоксану А2.

Після прийому внутрішньо ацетилсаліцилова кислота швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Під час та після абсорбції вона перетворюється на основний активний метаболіт – саліцилову кислоту. Максимальна концентрація ацетилсаліцилової кислоти в плазмі крові досягається через 10-20 хвилин, саліцилатів - 20-120 хвилин.
Ацетилсаліцилова і саліцилова кислоти повністю зв'язується з білками плазми крові і швидко розподіляється в організмі. та екскретується у грудне молоко.
Саліцилова кислота метаболізується у печінці. Метаболітами саліцилової кислоти є саліцилсечова кислота, саліцилфенол глюкуронід, саліцилацил глюкуронід, гентизинова кислота та гентизинсечова кислота.
Кінетика виведення саліцилової кислоти залежить від дози, оскільки метаболізм обмежений активністю печінкових ферментів. Період напіввиведення залежить від дози та зростає від 2-3 годин при застосуванні низьких доз до 15 годин – при застосуванні високих доз. Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться з організму переважно нирками.

Анальгетики та антипіретики. Ацетилсаліцилова кислота. Код АТХ N02B A01.

Протипоказані комбінації.
Застосування ацетилсаліцилової кислоти з метотрексатом у дозі 15 мг/тиждень і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і крові).

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.
При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти з метотрексатом у дозі менше 15 мг/тиждень підвищується гематологічна токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрекса і витіснення саліцилатами метотрексату із зв'язку з білками плазми крові). Одночасне застосування ібупрофену перешкоджає незворотному інгібуванню тромбоцитів ацетилсаліцилової кислоти. Лікування ібупрофеном пацієнтів із ризиком серцево-судинних захворювань може обмежувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти. застосування ацетилсаліцилової кислоти та антикоагулянтів підвищується ризик розвитку кровотечі.
Одночасне застосування з урикозуричними засобами, такими як бензобромарон, пробенецид, знижує ефект виведення сечової кислоти (завдяки конкуренції виведення сечової кислоти нирковими канальцями). концентрація останнього в плазмі крові підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції.
При одночасному застосуванні високих доз ацетилсаліцилової кислоти та пероральних протидіабетичних препаратів групи похідних сульфонілсечовини або інсуліну посилюється гіпоглікемічний ефект останніх за рахунок гіпоглікемічного ефекту ацетилсаліцилової кислоти та витіснення сульфонілсечовини, пов'язаної з білками плазми крові.
Діуретики в комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти знижують клубочкову фільтрацію завдяки зниженню синтезу простагландинів у нирках. застосовують для замісної терапії при хворобі Аддісона). При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти одночасно з кортикостероїдами знижується рівень саліцилатів у крові та підвищується ризик передозування після закінчення лікування, а також підвищується ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч. Інгібітори АПФ у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти викликають зниження клубкової фільтрації внаслідок інгібування вазоділататорних простагландинів та зниження гіпотензивного ефекту.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.
Підвищується ризик кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту через можливість синергічного ефекту.
При одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою ацетилсаліцилова кислота її із зв'язку з білками плазми крові, підвищуючи токсичність останньої.
Етиловий спирт сприяє пошкодженню слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та пролонгує час кровотечі внаслідок синергізму ацетилсаліцилової кислоти та алкоголю.

Діюча речовина: ацетилсаліцилова кислота;
1 таблетка містить ацетилсаліцилової кислоти 500 мг (0,5 г);
Допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, кислота стеаринова, крохмаль картопляний.

Не було впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Вагітність.
Ацетилсаліцилову кислоту можна застосовувати в період вагітності тільки в тому випадку, коли інші лікарські засоби не є ефективними і тільки після оцінки співвідношення ризик/користування.
Придушення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Наявні дані епідеміологічних досліджень вказують на ризик викидня і вад розвитку плода після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується залежно від збільшення дози та тривалості терапії. Згідно з наявними даними зв'язок між прийомом ацетилсаліцилової кислоти та підвищеним ризиком викидня не підтверджено.
Наявні епідеміологічні дані про виникнення вад розвитку не є послідовними, проте підвищений ризик гастрошизи не може бути виключений при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти. Результати проспективного дослідження впливу на ранніх термінах вагітності (1-4-й місяць) за участю приблизно 14800 пар жінка-дитина не вказують на будь-який зв'язок із підвищеним ризиком розвитку мальформацій.
Дослідження на тваринах вказують на репродуктивну токсичність.< Під час І та ІІ триместру вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. У жінок, які, ймовірно, можуть бути вагітними, або під час І та ІІ триместру вагітності доза препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту, має бути якомога нижчою, а тривалість лікування можна коротшою.
На ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:
серцево-легенева токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
порушення функції нирок з можливим подальшим розвитком ниркової недостатності з олігогідрамніоном.
На жінку і плід в кінці вагітності інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати таким чином: можливість продовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може виникнути навіть після дуже низьких доз; гальмування скорочень матки, що може призвести до затримки або збільшення тривалості пологів.
Незважаючи на це, ацетилсаліцилова кислота протипоказана на III триместру вагітності.
Існують певні показання, що препарати, що пригнічують синтез простагландинів, можуть порушувати репродуктивну функцію у жінок через вплив на овуляцію. Це явище носить оборотний характер і зникає після відміни лікування.

Годування грудьми.
Саліцилати та їх метаболіти проникають у грудне молоко в невеликій кількості.
Оскільки побічні реакції у немовлят , матері яких приймали ацетилсаліцилову кислоту, не спостерігалося, переривати годування груддю, як правило, не потрібно. При тривалому застосуванні препарату або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах слід вирішити питання щодо припинення грудного вигодовування.

Препарат можна застосовувати дітям віком від 15 років.
Не слід застосовувати препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, дітям з гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), що супроводжуються або не супроводжуються підвищенням температури тіла, без консультації лікаря.

При деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі типу А, грипі типу В та вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісним, але небезпечним для життя захворюванням і вимагає невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилову кислоту застосовувати як супутній лікарський засіб, проте причинно-наслідковий зв'язок у цьому випадку не доведений. Якщо ці стани супроводжуються тривалим блюванням, це може бути ознакою синдрому Рея.

Лікування легкого та помірно вираженого, гострого больового синдрому (головний, зубний біль, біль у суглобах та зв'язках, біль у спині).
Симптоматичне лікування лихоманки та/або больового синдрому при застудних захворюваннях.

• Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або до будь-якого компонента препарату.
• Бронхіальна астма, спричинена прийомом саліцилатів або інших (НПЗЗ), в анамнезі.
• гострі шлунково-кишкові виразки.
• Геморагічний діатез.
• Виражена ниркова недостатність.
• Виражена печінкова недостатність.
• Виражена серцева недостатність.
• Комбінація з метотрексатом у дозі 15 мг/тиждень або більше.

Ацетилсаліцилову кислоту приймати внутрішньо після їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Ацетилсаліцилову кислоту не можна застосовувати довше 3-5 діб без консультації лікаря.

Дорослі та діти старше 15 років.
1-2 таблетки одноразово. Повторний прийом можливий через 4-8 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г (8 таблеток).

Для хворих з супутніми порушеннями функції печінки або нирок необхідно зменшити дозу препарату або збільшити інтервал між додатками.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Диспепсія, нудота, блювання, діарея, біль в епігастральній ділянці та біль у животі, печія; в окремих випадках - запалення шлунково-кишкового тракту, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, які можуть у поодиноких випадках викликати шлунково-кишкові кровотечі та перфорації з відповідними лабораторними та клінічними проявами.
Рідко - транзиторна печінкова печінкових трансаміназ.

З боку крові та лімфатичної системи.

Внаслідок антиагрегантної дії на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота може підвищувати ризик розвитку кровотеч. Спостерігалися такі кровотечі як періопераційні, гематоми, урогенітальні кровотечі, носові кровотечі, кровотечі з ясен; рідко або дуже рідко - серйозні кровотечі, такі як шлунково-кишкові кровотечі та церебральні геморагії (особливо у пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які в поодиноких випадках можуть загрожувати життю.
Кровотечі можуть призвести до гострої та хронічної постгеморагічної анемії / залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами та клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покрову, гіпоперфузія.
У хворих з дефіцитом глюкозо про гемоліз та розвиток гемолітичної анемії.

З боку імунної системи.

У пацієнтів з індивідуальною підвищеною чутливістю до саліцилатів можливий розвиток алергічних реакцій, включаючи такі симптоми як токсикодермія, висипання, кропив'янка, набряк, свербіж, екзема, риніт, закладеність носа, зниження артеріального тиску. Дуже рідко спостерігали тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк та некардіогенний набряк легень. У хворих на бронхіальну астму можливе збільшення частоти виникнення бронхоспазму; алергічних реакцій від незначного до помірного ступеня, потенційно вражають шкіру, дихальну систему, шлунково-кишковий тракт та серцево-судинну систему.

З боку нервової системи.

Головний біль, запаморочення, порушення слуху дзвін у вухах і сплутаність свідомості можуть бути ознаками передозування.

З боку сечовивідної системи.

Повідомлялося про порушення функції нирок та розвиток гострої ниркової недостатності.

Саліцилатна токсичність (застосування більше 100 мг/кг/добу більше 2 діб може призвести до токсичності) можлива через хронічну інтоксикацію, що виникла внаслідок тривалої терапії, а також через гостру інтоксикацію (передозування), яка потенційно загрожує життю та причинами якої можуть бути, наприклад, випадкове застосування дітьми або передозування.
Хронічна інтоксикація саліцилатами може мати прихований характер, оскільки її ознаки неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, спричинена саліцилатами або саліцилізм, зазвичай настає тільки після повторного застосування великих доз.
Симптоми. Запаморочення, дзвін у вухах, глухота, пітливість, нудота і блювота, біль голови, сплутаність свідомості. Ці симптоми можна контролювати шляхом зменшення дози. Дзвін у вухах можливий при концентрації саліцилатів у плазмі більше 150-300 мкг/мл. Більш серйозні побічні реакції спостерігаються при концентрації саліцилатів у плазмі крові більше 300 мкг/мл.
Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який залежить від віку пацієнта та тяжкості інтоксикації. У дітей найхарактернішим проявом є метаболічний ацидоз. Тяжкість стану не можна оцінити лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові. Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв'язку із затримкою шлункового вивільнення, формуванням конкрементів у шлунку або у разі прийому препарату у формі таблеток, покритих кишково-розчинною оболонкою. :
Інтоксикація від слабкої до помірної - тахіпное, гіперпное, дихальний алкалоз. Пітливість, нудота та блювання.
Інтоксикація від помірної до тяжкої - респіраторний алкалоз, що супроводжується компенсаторним метаболічним ацидозом, гіперпірексія. З боку дихальної системи: від гіперпное, некардіогенний набряк легенів до зупинки дихання та асфіксії.

З боку серцево-судинної системи: від аритмії, гіпотензії до зупинки серця. Також спостерігається дегідратація, олігоурія до ниркової недостатності; порушення метаболізму глюкози, кетоз; Шлунково-кишкові кровотечі гематологічні зміни – від пригнічення тромбоцитів до коагулопатії.

З боку нервової системи: токсична енцефалопатія та пригнічення ЦНС, проявляється у вигляді сонливості, пригнічення свідомості аж до розвитку коми та судом.
Зміни з боку лабораторних та інших показників: алкалемія, алкалурія, ацидемія, ацидурія, зміни артеріального тиску, зміни на ЕКГ, гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпонатріємія, зміни функції нирок, гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей). Підвищений рівень кетонових тіл, гіпопротромбінемія.
Лікування.
Лікування інтоксикації, спричиненої передозуванням ацетилсаліцилової кислоти, визначається ступенем тяжкості, клінічними симптомами та забезпечується стандартними методами, які застосовують при отруєнні (промивання шлунка прийом активованого вугілля, форсований діурез). Усі застосовані заходи мають бути спрямовані на прискорення видалення препарату та відновлення електролітного та кислотно-лужного балансу. Залежно від стану кислотно-лужної рівноваги та електролітного балансу слід проводити інфузійне введення розчинів електролітів. При серйозних отруєннях показаний гемодіаліз.

В оригінальній упаковці при температурі від 5°C до 25°C.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Ацетилсаліцилова кислота відноситься до групи нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЗ) з аналгетичними, жарознижувальними та протизапальними властивостями.