Аваналав таблетки для потенції по 50 мг, 4 шт.

По 4 таблетки у блістері; по 1 блістеру в пачці.

Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, з двоопуклою поверхнею, світло-жовтого кольору. Допускаються вкраплення майже білого кольору.

Механізм дії

Аванафіл є високоселективним та потужним оборотним інгібітором фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ5), специфічного до циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ). Коли сексуальна стимуляція викликає місцеве вивільнення оксиду азоту, пригнічення ФДЕ5 аванафілом зумовлює підвищення рівня цГМФ у печеристих тілах статевого члена. Це сприяє розслабленню гладких м'язів та припливу крові в тканини статевого члена, що викликає ерекцію. Аванафіл не виявляє ефекту за відсутності сексуальної стимуляції. Фармакодинамічні ефекти

З досліджень in vitro відомо, що аванафіл є високоселективним щодо ФДЕ5. Його ефект щодо ФДЕ5 є більш потужним, інших відомих фосфодіестераз (в &1; ФДЕ2 і ФДЕ7;в 10000 разів більш потужний, ніж до ФДЕ1, ФДЕ3, ФДЕ9 і ФДЕ11). Аванафіл в 100 разів більш потужний до ФДЕ5, ніж у відношенні ФДЕ6, який проявляється в сітківці і відповідає за фотоперетворення. Селективність ефекту до ФДЕ5, яка приблизно в 20000 разів потужніша, ніж ефект до ФДЕ3 (фермент, який виявляється в серці та кровоносних судинах), важлива з огляду на те, що ФДЕ3 бере участь у контролі скоротливої ​​функції міокарда.

Аванафіл швидко всмоктується після перорального прийому з медіаною Tmax від 30 до 45 хвилин. Його фармакокінетика є дозопропорційною у рекомендованому діапазоні доз. Він виводиться переважно шляхом печінкового метаболізму (переважно за допомогою ферменту CYP3A4).

Одночасне застосування потужних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу та ритонавіру) асоційовано з підвищенням площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) аванафілу в плазмі крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Термінальний період напіввиведення аванафілу становить приблизно 6-17 годин.

Абсорбція. Аванафіл швидко всмоктується. Максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) досягається протягом 0,5-0,75 години після перорального прийому натще. У разі прийому аванафілу разом з їжею з високим вмістом жирів швидкість всмоктування знижується, при цьому Tmax уповільнюється в середньому на 1,25 годин, а Cmax зменшується в середньому на 39% (при застосуванні дози 200 мг). При цьому впливу на величину AUC не було. Невеликі зміни Cmax аванафілу розцінюються як такі, що мають мінімальну клінічну значимість.

Розподіл. Аванафіл зв'язується з білками плазми приблизно на 99%. Зв'язування з білками залежить від загальної концентрації діючої речовини, віку, функції нирок та печінки. Аванафіл не продемонстрував кумуляції в плазмі при застосуванні в дозі 200 мг 2 рази на добу протягом 7 днів. За результатами визначення вмісту аванафілу в спермі здорових добровольців через 45–90 хвилин після прийому препарату, у спермі пацієнтів може бути менш ніж 0,0002 % прийнятої дози.

Біотрансформація. Аванафіл виводиться з організму в основному за допомогою мікросомальних ізоферментів печінки CYP3A4 (основний шлях) та CYP2C9 (другорядний шлях). Концентрація основних циркулюючих метаболітів – M4 та M16 – у плазмі крові становить приблизно 23% та 29% від концентрації вихідної сполуки відповідно. Метаболіт M4 має профіль селективності щодо фосфодіестерази, подібний до такого у аванафілу, а його інгібуюча активність щодо ФДЕ5 в умовах in vitro дорівнює 18% від активності аванафілу. Таким чином, M4 забезпечує приблизно 4% загальної фармакологічної активності препарату.

Метаболіт M16 був неактивним щодо ФДЕ5.

Виведення. У людей аванафіл значною мірою метаболізується.

Після перорального прийому аванафіл виводиться у вигляді метаболітів, переважно з калом (приблизно 63 % прийнятої пероральної дози), та меншою мірою – із сечею (приблизно 21 % прийнятої пероральної дози).

Інші окремі категорії пацієнтів

Чоловіки старшого віку. Пацієнти старшого віку (від 65 років) мали експозицію препарату, порівнянну з експозицією, яка спостерігалася у пацієнтів молодшого віку (18–45 років). Однак дані про осіб віком від 70 років поки що обмежені.

Порушення функції нирок. У пацієнтів з легкою (кліренс креатиніну 50 80 мл/хв) і помірною (кліренс креатиніну 30 50 мл/хв) дисфункцією нирок фармакокінетика аванафілу після одноразового прийому дози 200 мг не змінювалась. Щодо пацієнтів з тяжкою дисфункцією нирок та пацієнтів із термінальною стадією захворювання нирок, які отримують гемодіаліз, дані відсутні.

Порушення функції печінки. Після одноразового прийому дози 200 мг пацієнти з легкою дисфункцією печінки (клас А за класифікацією Чайлда П'ю) мали експозицію препарату, порівнянну з експозицією, яка спостерігалася у осіб з нормальною функцією печінки. Пацієнти з помірною дисфункцією печінки (клас В за класифікацією Чайлда П'ю) через 4 години після одноразового прийому аванафілу в дозі 200 мг мали експозицію препарату, порівнянну з експозицією, яка спостерігалася у осіб з нормальною функцією печінки. Максимальна концентрація та експозиція були подібні до таких, які спостерігалися у осіб з нормальною функцією печінки після прийому аванафілу в ефективній дозі – 100 мг.

Препарати для лікування еректильної дисфункції.
Код ATХ G04B E10.

Потенційні фармакодинамічні взаємодії з аванафілом

Нітрати. Відомо, що з здорових добровольців аванафіл посилює гіпотензивні ефекти нітратів проти плацебо. Вважається, що це обумовлено комбінованим впливом нітратів та аванафілу на механізм оксиду азоту/цГМФ. У зв'язку з цим призначення аванафілу пацієнтам, які набувають будь-яких форм органічних нітратів або донорів оксиду азоту (наприклад, амілнітрит), протипоказано. У пацієнта, який приймав аванафіл протягом останніх 12 годин, при медично обґрунтованому призначенні нітратів у разі небезпечного для життя стану зростає ймовірність значущого та потенційно небезпечного зниження артеріального тиску. Навіть у таких обставинах нітрати слід застосовувати лише за умови ретельного медичного спостереження та з належним моніторингом гемодинаміки (див. розділ «Протипоказання»).

Лікарські засоби, що знижують системний артеріальний тиск. Як вазодилататор, аванафіл може знижувати системний артеріальний тиск.

Якщо препарат Аваналав® застосовують у комбінації з іншим лікарським засобом, який знижує системний артеріальний тиск, адитивні ефекти можуть призводити до симптоматичної артеріальної гіпотензії (наприклад, запаморочення, відчуття марення, синкопе або стану, близького до синкопи). Є інформація, що в ході клінічних досліджень не спостерігалося жодних випадків розвитку артеріальної гіпотензії, однак були відзначені окремі епізоди запаморочення (див. розділ «Побічні реакції»). Під час цих досліджень було зареєстровано один епізод синкопе у групі плацебо та один епізод синкопе у групі прийому аванафілу у дозі 100 мг.

Пацієнти з обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка (наприклад, зі стенозом аортального клапана, ідіопатичним гіпертрофічним субаортальним стенозом) та пацієнти з тяжкими порушеннями вегетативного контролю артеріального тиску можуть бути особливо чутливими до дії вазодилататорів, у тому числі до аванафілу.

Альфа-блокатори. Є інформація про те, що гемодинамічні взаємодії препарату з доксазозином та тамсулозином вивчали у здорових добровольців в одному перехресному дослідженні з двома періодами. У пацієнтів, які отримували стабільну терапію доксазозином, середнє максимальне зниження артеріального тиску систоли в положенні стоячи і лежачи на спині (з поправкою на плацебо) після прийому аванафілу становило 2,5 мм рт. ст. та 6,0 мм рт. ст. відповідно. Загалом у 7 із 24 учасників дослідження після прийому аванафілу відзначалися такі рівні зниження цього показника від вихідних значень, які мали потенційну клінічну значущість (див. розділ «Особливості застосування»).

Відомо, що у пацієнтів, які отримували стабільну терапію тамсулозином, середнє максимальне зниження систолічного артеріального тиску в положенні стоячи та лежачи на спині (з поправкою на плацебо) після прийому аванафілу становило 3,6 мм рт. ст. та 3,1 мм рт. ст. відповідно, і у 5 із 24 учасників дослідження після прийому аванафілу відзначалися такі рівні зниження цього показника від вихідних значень, які мали потенційну клінічну значущість (див. розділ «Особливості застосування»).

У жодній групі учасників дослідження не було повідомлень про синкоп або інші важкі небажані явища, пов'язані зі зниженням артеріального тиску.

Інші антигіпертензивні препарати, крім альфа-блокаторів. Відомо, що для оцінки впливу аванафілу на потенціювання ефектів окремих антигіпертензивних лікарських засобів (амлодипіну та еналаприлу) щодо зниження артеріального тиску було проведено клінічне дослідження. Результати дослідження показали, що при одночасному застосуванні аванафілу середнє максимальне зниження артеріального тиску в положенні лежачи на спині становило 2/3 мм рт. ст. порівняно з плацебо у групі застосування еналаприлу та 1/-1 мм рт. ст. – у групі застосування амлодипіну.

Статистично значуща різниця в максимальному зниженні діастолічного артеріального тиску в положенні лежачи на спині порівняно з плацебо спостерігалася тільки в групі комбінованого застосування еналаприлу та аванафілу, при цьому рівень зниження артеріального тиску повертався до вихідних значень через 4 години після прийому дози аванафілу. В обох групах було по одному пацієнту, у яких відзначалося зниження артеріального тиску без симптомів гіпотензії, що усувалося протягом 1 години після початку. Аванафіл не впливав на фармакокінетику амлодипіну, проте амлодипін збільшував максимальну та загальну експозицію аванафілу на 28% та 60% відповідно.

Алкоголь. Вживання алкоголю у комбінації із застосуванням аванафілу збільшує ризик розвитку симптоматичної артеріальної гіпотензії. Є інформація, що в одному перехресному дослідженні, в якому здоровим добровольцям одноразово застосовували дозупарата, середнє максимальне зниження діастолічного артеріального тиску було статистично значуще більше після прийому аванафілу з алкоголем, ніж після прийому лише аванафілу (на 3,2 мм рт. ст.) або лише алкоголю (на 5,0 мм рт. ст.) (см розділ «Особливості застосування»).

Інші засоби лікування еректильної дисфункції. Безпека та ефективність застосування аванафілу в комбінації з іншими інгібіторами ФДЕ5 або іншими засобами для лікування еректильної дисфункції не вивчалися (див. розділ «Особливості застосування»).

Вплив інших речовин на аванафіл

Аванафіл є субстратом CYP3A4 та метаболізується цим ферментом. З досліджень відомо, що лікарські засоби, які пригнічують CYP3A4, можуть збільшувати AUC аванафілу.

Інгібітори CYP3A4. Кетоконазол (400 мг на добу), який є селективним та дуже потужним інгібітором CYP3A4, збільшував Cmax та AUC аванафілу після його одноразового прийому у дозі 50 мг у 3 рази та у 14 разів відповідно і продовжував період напіввиведення аванафілу приблизно до 9 годин. Ритонавір (600 мг 2 рази на добу), який є дуже потужним інгібітором CYP3A4 і також інгібує CYP2C9, збільшував Cmax та AUC аванафілу після його одноразового прийому в дозі 50 мг приблизно в 2 рази та у 13 разів відповідно і продовжував період напіввиведення аванафілу 9 годин. Очікується, що інші потужні інгібітори CYP3A4 (наприклад, ітраконазол, вориконазол, кларитроміцин, нефазодон, саквінавір, нелфінавір, індинавір, атазанавір та телитроміцин) будуть зумовлювати подібні ефекти. Таким чином, одночасне застосування аванафілу з потужними інгібіторами CYP3A4 протипоказане (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).

Еритроміцин (500 мг 2 рази на добу), який є помірним інгібітором CYP3A4, збільшував Cmax та AUC аванафілу після його одноразового прийому у дозі 200 мг приблизно в 2 рази та в 3 рази відповідно та продовжував період напіввиведення аванафілу приблизно до 8 годин. . Очікується, що інші помірні інгібітори CYP3A4 (наприклад, ампренавір, апрепітант, дилтіазем, флуконазол, фосампренавір та верапаміл) будуть зумовлювати подібні ефекти. У зв'язку з цим для пацієнтів, які одночасно приймають помірні інгібітори CYP3A4, максимальна рекомендована доза аванафілу становить 100 мг кожні 48 годин (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Хоча взаємодії з конкретними препаратами не вивчали інші інгібітори CYP3A4, у тому числі грейпфрутовий сік, ймовірно, будуть збільшувати AUC аванафілу. Пацієнтів слід застерегти від вживання грейпфрутового соку протягом 24 годин до прийому аванафілу.

Субстрат CYP3A4. Амлодипін (5 мг на добу) збільшував Cmax та AUC аванафілу після його одноразового прийому у дозі 200 мг приблизно на 28 % та 60 % відповідно. Ці зміни AUC не оцінюються як клінічно значущі. Одноразовий прийом аванафілу не впливав на рівень амлодипіну у плазмі.

Хоча взаємодії аванафілу з ривароксабаном і апіксабаном (обидва субстрати CYP3A4) спеціально не вивчалися, такі взаємодії не очікуються.

Індуктори ферментів цитохрому Р450. Потенційна дія індукторів ферментів CYP, особливо індукторів CYP3A4 (наприклад, бозентан, карбамазепін, ефавіренц, фенобарбітал та рифампіцин), на фармакокінетику та ефективність аванафілу не вивчалася. Одночасне застосування аванафілу та індукторів ферментів CYP не рекомендується, оскільки це може знизити ефективність аванафілу.

Діюча речовина: аванафіл.
1 таблетка містить 50 мг аванафілу.
Допоміжні речовини: маніт (Е 421), кислота фумарова, гідроксипропілцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, кальцію карбонат, магнію стеарат, заліза оксид жовтий (Е 172).

Лікарський засіб Аваналав® має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Наявна інформація, що в процесі клінічних досліджень аванафілу повідомляли про випадки запаморочення та порушення зору, тому пацієнти повинні знати, як вони реагують на лікарський засіб Аваналав®, перш ніж керувати автомобілем або працювати з механізмами.

Вагітність. Лікарський засіб Аваналав® не призначений для застосування жінкам.
Даних щодо застосування аванафілу у вагітних жінок немає. Результати досліджень на тваринах не вказують на існування якого-небудь прямого або опосередкованого шкідливого впливу препарату на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток потомства.

Період годування груддю. Даних щодо застосування аванафілу під час грудного вигодовування немає.

Фертильність. Після одноразового перорального прийому аванафілу у дозі 200 мг у здорових добровольців не спостерігалося ніякого його впливу на рухомість або морфологію сперматозоїдів. Дотепер відсутні дані щодо сперматогенезу у здорових дорослих чоловіків та у дорослих чоловіків з легкою еректильною дисфункцією.

Не застосовують дітям (віком до 18 років).

Лікування еректильної дисфункції у дорослих чоловіків.
Для забезпечення ефективності препарату Аваналав® потрібна сексуальна стимуляція.

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Одночасний прийом будь-яких форм органічних нітратів або донорів оксиду азоту (наприклад, амілнітрит) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Супутнє застосування інгібіторів ФДЕ5, включаючи аванафіл, зі стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцигуат, протипоказано, оскільки це може потенційно призвести до розвитку симптомної артеріальної гіпотензії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами";

Лікарі повинні зважувати потенційний ризик сексуальної активності для серцевої функції у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, перш ніж призначати препарат Аваналав®.

Застосування аванафілу протипоказано таким категоріям пацієнтів:

• пацієнти, які протягом останніх 6 місяців перенесли інфаркт міокарда, інсульт або небезпечну для життя аритмію;
• пацієнти з артеріальною гіпотензією (артеріальний тиск <90/50 мм рт. ст.) або з артеріальною гіпертензією (артеріальний тиск >170/100 мм рт. ст.) у стані спокою;
• пацієнти з нестабільною стенокардією, стенокардією при сексуальній активності або застійною серцевою недостатністю функціонального класу 2 або вище (за класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів).

Тяжке порушення функції печінки (клас С за класифікацією Чайлда–П'ю).

Тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Втрата зору на одне око внаслідок передньої ішемічної нейропатії зорового нерва неартеріального генезу (NAION), незалежно від наявності зв'язку цього випадку з попереднім застосуванням інгібіторів ФДЕ5 (див. розділ «Особливості застосування»).

Спадкове дегенеративне захворювання сітківки.

Одночасний прийом потужних інгібіторів CYP3A4, таких як кетоконазол, ритонавір, атазанавір, кларитроміцин, індинавір, ітраконазол, нефазодон, нелфінавір, саквінавір і телитроміцин (див. розділи «Взаємодія" застосування » та «Спосіб застосування та дози»).

Дозування

Рекомендована доза становить 100 мг, яку приймають при необхідності приблизно за 15-30 хвилин до сексуальної активності. Враховуючи індивідуальну ефективність та переносимість, дозу можна збільшити до максимальної – 200 мг або зменшити до 50 мг. Максимальна рекомендована частота застосування – 1 раз на день. Для отримання відповіді на лікування потрібна сексуальна стимуляція.

Особливі категорії пацієнтів

Чоловіки старшого віку (65 років). Для пацієнтів старшого віку корекція дози не потрібна. Щодо застосування препарату пацієнтам віком від 70 років наразі доступні дані обмежені.

Порушення функції нирок. Корекція дози для пацієнтів з легкою та помірною нирковою дисфункцією (кліренс креатиніну 30 мл/хв) не потрібна. Лікарський засіб Аваналав® протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою дисфункцією (кліренс креатиніну <30 мл/хв) (див. розділи «Фармакокінетика» та «Протипоказання»).

У пацієнтів з легкою або помірною нирковою дисфункцією (кліренс креатиніну 30 мл/хв, але 80 мл/хв) спостерігалося зниження ефективності препарату порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.

Порушення функції печінки. Лікарський засіб Аваналав® протипоказано пацієнтам з тяжкою печінковою дисфункцією (клас С за класифікацією Чайлда П'ю) (див. розділи «Фармакокінетика» та «Протипоказання»). У пацієнтів з легкою або помірною печінковою дисфункцією (клас А або В за класифікацією Чайлда П'ю) лікування препаратом слід починати з мінімальної ефективної дози з подальшим коригуванням, враховуючи переносимість.

Застосування чоловікам із цукровим діабетом. Для пацієнтів з цукровим діабетом корекція дози не потрібна.

Застосування пацієнтам, які приймають інші лікарські засоби

Одночасне застосування інгібіторів CYP3A4. Одночасне застосування аванафілу з потужними інгібіторами CYP3A4 (такими як кетоконазол, ритонавір, атазанавір, кларитроміцин, індинавір, ітраконазол, нефазодон, нелфінавір, саквінавір і телитроміцин) протипоказано (див. інші види взаємодій» та «Особливості застосування»).

Для пацієнтів, які отримують супутнє лікування помірними інгібіторами CYP3A4 (такими як еритроміцин, ампренавір, апрепітант, дилтіазем, флуконазол, фозампренавір та верапаміл), максимальна рекомендована доза аванафілу ніж 48 годин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Спосіб застосування

Для перорального застосування. У разі прийому лікарського засобу Аваналав® під час їжі початок дії може наступити пізніше в порівнянні з прийомом натще (див. розділ «Фармакокінетика»).

Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за системами органів (відповідно до MedDRA) та за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100–<1/10); нечасто (≥1/1000–<1/100); рідко (≥1/10000–<1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (не можна оцінити на основі наявних даних).

З боку імунної системи: рідко – сезонна алергія.

З боку психіки: рідко – безсоння, передчасна еякуляція, неадекватний афект.

З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, сонливість, синусовий біль голови; рідко – психомоторна гіперактивність.

З боку органів зору: не часто – нечіткість зору.

З боку серця: нечасто – посилене серцебиття; рідко – стенокардія, тахікардія.

З боку судин: часто – гіперемія; нечасто – гарячі припливи, артеріальна гіпертензія.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – закладений ніс; нечасто – закладені синуси, задишка при фізичному навантаженні; рідко – ринорея, застійні явища у верхніх дихальних шляхах, епістаксис (носова кровотеча).

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – диспепсія, нудота, блювання, дискомфорт у шлунку; рідко – сухість у роті, гастрит, біль у нижніх відділах живота, діарея.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – висип.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: нечасто – біль у спині, напруженість м'язів; рідко – біль у боці, міалгія, м'язові спазми.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – півлакіурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: рідко – порушення

З боку статевого члена, спонтанна пенільна ерекція, генітальний свербіж.

Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко – грип, назофарингіт.

Метаболічні та аліментарні розлади: рідко – подагра.

Загальні порушення та реакції у місці введення препарату: нечасто – підвищена стомлюваність; рідко – загальна слабкість, біль у грудній клітці, грипоподібне захворювання, периферичний набряк.

Лабораторні показники: нечасто – підвищення рівня печінкових ферментів, відхилення від норми на електрокардіограмі; збільшення частоти серцевих скорочень; рідко – підвищення артеріального тиску, наявність крові в сечі, шум у серці, підвищення рівня простатспецифічного антигену, збільшення маси тіла, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення температури тіла.

Повідомлення про підозрювані небажані реакції

Цей лікарський засіб підлягає додатковому моніторингу. Це дозволить швидко ідентифікувати нову безпекову інформацію.

Повідомлення про підозрювані небажані реакції після схвалення лікарського засобу дозвільними органами є важливою процедурою. Це дозволяє здійснювати постійний моніторинг співвідношення користь/ризик застосування цього лікарського засобу.

Медичних працівників просять повідомляти про всі підозрювані небажані реакції через національну систему повідомлень.

У випадках передозування за необхідності слід вживати стандартних підтримувальних заходів. Не передбачається, що гемодіаліз прискорюватиме кліренс аванафілу, оскільки аванафіл у значній мірі зв’язується з білками плазми крові і не виводиться із сечею.
Здоровим добровольцям аванафіл призначали в одноразових дозах до 800 мг, а пацієнтам – у багаторазових дозах до 300 мг на добу. Небажані реакції були подібними до тих, що спостерігаються при застосуванні нижчих доз, проте зростала їхня частота та тяжкість.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Таблетки Аваналав застосовуються для лікування еректильної дисфункції у дорослих чоловіків. Для забезпечення ефективності препарату Аваналав® потрібна сексуальна стимуляція.