Азитроміцин таблетки по 500 мг, 3 шт. - Баум Фарм

По 3 таблетки у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: жовті продовгуваті двоопуклі, з рискою з одного боку та гладенькі з другого боку таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Азитроміцин є макролідним антибіотиком, який належить до групи азалідів. Молекула утворюється у результаті введення атома азоту в лактонове кільце еритроміцину А. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50S-субодиницею рибосом і пригнічення транслокації пептидів. Механізм резистентності Повна перехресна резистентність існує серед Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичних стрептококів групи А, Enterococcus faecalis та Staphylococcus aureus, включаючи метицилінрезистентний золотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів. Поширеність набутої резистентності може бути різною залежно від місцевості і часу, тому місцева інформація про резистентність необхідна, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності можна звернутися за кваліфікованою порадою, якщо місцева поширеність резистентності є такою, що ефективність препарату при лікуванні принаймні деяких типів інфекцій є сумнівною. Зазвичай чутливі види Аеробні грампозитивні бактерії Staphylococcus aureus (метицилінчутливий) Streptococcus pneumonіае (пеніцилінчутливий) Streptococcus руogenes Аеробні грамнегативні бактерії Haemophilus influenzае Haemophilus parainfluenzae Legionella pneumophila Moraxella catarrhalis Pasteurella multocida Анаеробні бактерії Сlostridium perfringens Fusobacterium spp. Prevotella spp. Porphyromonas spp. Інші мікроорганізми Chlamydia trachomatis Chlamydia pneumoniae Mycoplasma pneumoniae Види, які набувають резистентності у поодиноких випадках Аеробні грампозитивні бактерії Streptococcus pneumoniae з проміжною чутливістю до пеніциліну і пеніцилінрезистентний Вродженорезистентні мікроорганізми Аеробні грампозитивні бактерії Enterococcus faecalis Стафілококи МRSA, MRSE* Анаеробні бактерії Група бактероїдів Bacteroides fragilis Спектр антимікробної дії азитроміцину. * Метицилінрезистентний золотистий стафілокок має дуже високу поширеність набутої стійкості до макролідів і був зазначений тут через рідкісну чутливість до азитроміцину.

Біодоступність після перорального прийому становить приблизно 37 %. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 2–3 години після прийому препарату. При внутрішньому прийомі азитроміцин розподіляється по всьому організму. У фармакокінетичних дослідженнях було показано, що концентрація азитроміцину у тканинах значно вища (у 50 разів), ніж у плазмі крові, що свідчить про сильне зв’язування препарату з тканинами. Зв’язування з білками сироватки крові варіює залежно від плазмових концентрацій і становить від 12 % при 0,5 мкг/мл до 52 % при 0,05 мкг/мл у сироватці крові. Уявний об’єм розподілу у рівноважному стані (VVss) становив 31,1 л/кг. Кінцевий період плазмового напіввиведення повністю відображає період напіввиведення з тканин протягом 2–4 днів. Приблизно 12 % внутрішньовенної дози азитроміцину виділяються незміненими із сечею протягом наступних 3 днів. Особливо високі концентрації незміненого азитроміцину були виявлені в жовчі людини. Також у жовчі було виявлено 10 метаболітів, які утворювалися в результаті N- та O-деметилювання, гідроксилювання кілець дезозаміну та аглікону і розщеплення кладінози кон’югату. Порівняння результатів рідинної хроматографії та мікробіологічних аналізів показало, що метаболіти азитроміцину не є мікробіологічно активними.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни. Азитроміцин. Код АТХ J01F A10.

діюча речовина: аzithromycin; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить азитроміцин, еквівалентний 500 мг азитроміцину безводному; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, повідон, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, натрію крохмальгліколят (тип А); оболонка таблетки: гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (E 171), заліза оксид жовтий (Е 172).

Препарат застосовувати дітям з масою тіла ≥ 45 кг. Дітям з масою тіла ≤ 45 кг призначати азитроміцин в іншій лікарській формі, наприклад такій як суспензія.

Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину: Інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит). Інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія). Інфекції шкіри та м’яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози, acne vulgaris (вугри звичайні) середнього ступеня тяжкості. Інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнені генітальні інфекції, спричинені Chlamydia trachomatis.

Підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, до інших макролідних і кетолідних антибіотиків, а також до будь-якого іншого компонента препарату.

Препарат застосовувати у вигляді одноразової добової дози незалежно від прийому їжі. У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу необхідно прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалами у 24 години. Таблетки ковтати, не розжовуючи. Дорослі і діти з масою тіла ≥ 45 кг. При інфекціях ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри та м’яких тканин (окрім мігруючої еритеми): загальна доза становить 1500 мг (500 мг 1 раз на добу). Тривалість лікування становить 3 дні. При acne vulgaris (вугри звичайні) рекомендована загальна доза азитроміцину становить 6 г, яку слід приймати за такою схемою: 500 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, після чого − 500 мг 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів. Дозу другого тижня слід приймати через сім днів після першого прийому таблетки, а 8 наступних доз слід приймати з інтервалами в 7 днів. При мігруючій еритемі: загальна доза азитроміцину становить 3 г, яку слід приймати за такою схемою: 1 г у перший день, після чого − по 500 мг 1 раз на добу з 2-го по 5-й день. При інфекціях, що передаються статевим шляхом: рекомендована доза азитроміцину становить 1 г одноразово; курсова доза – 1 г. Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку немає необхідності змінювати дозування. Оскільки пацієнти літнього віку можуть входити до груп ризику щодо порушень електричної провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину у зв’язку з ризиком розвитку серцевої аритмії та аритмії torsade de pointes. Пацієнти з порушеннями функції нирок. Для пацієнтів із незначними порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10–80 мл/хв) можна використовувати те ж саме дозування, що і для пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації <10 мл/хв). Пацієнти з порушеннями функції печінки. Оскільки азитроміцин метаболізується у печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки. Досліджень, пов’язаних із лікуванням таких пацієнтів із застосуванням азитроміцину, не проводили.

Досвід клінічного застосування азитроміцину свідчить про те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, доз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз. Вони можуть включати діарею, нудоту, блювання, оборотну втрату слуху. У разі передозування при необхідності рекомендується прийом активованого вугілля та проведення загальних симптоматичних і підтримуючих лікувальних заходів.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.