Бетайод-Здоров'я розчин по 100 мг/мл, 50 мл

По 50 мл у контейнері, укупореному насадкою та кришкою у коробці.

Розчин нашкірний.

Основні фізико-хімічні властивості: розчин темно-коричневого кольору із запахом йоду, не містить завислих та осаджених часток.

Повідон-йод є комплексом йоду та полімеру полівінілпіролідону (ПВП), що виділяє йод протягом певного часу після його нанесення на шкіру. Елементарний йод чинить сильну бактерицидну дію, має широкий спектр протимікробної дії щодо бактерій, вірусів, грибків та найпростіших мікроорганізмів.

Механізм дії: вільний йод виявляє швидкий бактерицидний ефект, а полімер є депо для йоду. При контакті зі шкірою та слизовими оболонками з полімеру виділяється значна кількість йоду. При утворенні комплексу із ПВП йод значною мірою втрачає місцевоподразнювальну дію, що притаманна спиртовим розчинам йоду, і тому добре переноситься шкірою, слизовими оболонками та ураженими поверхнями.

Йод реагує з окиснювальними сульфідними (SH–) та гідроксильними (ОН–) групами амінокислот, що входять до складу ферментів і структурних білків мікроорганізмів, інактивуючи або руйнуючи ці білки. Більшість мікроорганізмів знищуються при дії in vitro менш ніж за хвилину, а основна руйнівна дія відбувається у перші 15–30 секунд. При цьому йод знебарвлюється, у зв’язку з чим зміна насиченості коричневого кольору є індикатором його ефективності.

Активна речовина препарату БЕТАЙОД-Здоров’я, розчин нашкірний, має широкий антимікробний спектр дії, а саме: діє на грампозитивні та грамнегативні бактерії (бактерицидний), на віруси (віруліцидний), на грибки (фунгіцидний) та спори грибків (спорицидний), а також на деякі найпростіші мікроорганізми (антипротозойний).

Завдяки механізму дії резистентність на препарат, у тому числі вторинна резистентність при довготривалому застосуванні, не очікується.

Препарат розчиняється у воді і легко змивається водою.

Довготривале нанесення препарату на великі ранові поверхні чи тяжкі опіки, а також слизові оболонки може призвести до всмоктування значної кількості йоду. Зазвичай, внаслідок довготривалого застосування препарату вміст йоду у крові швидко підвищується. Концентрація повертається до початкового рівня через 7–14 діб після останнього застосування препарату. У пацієнтів з нормальною функцією щитовидної залози збільшення запасів йоду не викликає клінічно значущих змін тиреоїдного гормонального статусу.

Абсорбція і ниркова екскреція повідону-йоду залежить від його молекулярної маси, а оскільки вона коливається у межах 35000–50000, то можлива затримка речовини.

Об’єм розподілу відповідає приблизно 38% маси тіла, час біологічного напіввиведення після вагінального застосування становить приблизно 2 доби. Нормальний загальний рівень йоду у плазмі крові становить приблизно 3,8–6 мкг/дл, а рівень неорганічного йоду – 0,01–0,5 мкг/дл.

Виводиться препарат з організму переважно нирками з кліренсом від 15 до 60 мл/хв залежно від рівня йоду у плазмі крові та кліренсу креатиніну (у нормі: 100–300 мкг йоду на 1 г креатиніну).

Антисептичні та дезінфекційні засоби. Повідон-йод. Код АТХ D08A G02.

Комплекс повідон-йод активний щодо мікроорганізмів при рН 2–7.

Увага! Маючи окиснювальні властивості, повідон-йод може вплинути на результати деяких діагностичних тестів, таких як виявлення прихованої крові у калі чи сечі, або глюкози у сечі. При застосуванні повідон-йоду поглинання йоду щитовидною залозою може знизитися – це може вплинути на результати деяких діагностичних тестів (наприклад, сцинтиграфія щитовидної залози, визначення йоду, зв’язаного з білком, на вимірювання радіоактивного йоду) або повідон-йод може вступати у протидію з йодом, який застосовують для терапії щитовидної залози.

Препарати, що містять ртуть, срібло, перекис водню чи тауролідин, можуть взаємодіяти з комплексом повідон-йоду – у зв’язку з цим їх сумісне застосування не рекомендується.

Застосування повідон-йоду одночасно або зразу після застосування з антисептиками, які містять октенідин, може призвести до виникнення темного некрозу в місцях застосування препарату.

Препарат може вступати у реакції з білками і ненасиченими органічними комплексами, тому ефект повідон-йоду може бути компенсований підвищенням його дози.

Слід уникати довготривалого застосування препарату, особливо на великих поверхнях, пацієнтам, які отримують препарати літію.

діюча речовина: povidone-iodine;

1 мл препарату містить повідон-йоду 100 мг;

допоміжні речовини: ноноксинол 9, гліцерин, кислота лимонна безводна, натрію гідрофосфат безводний, натрію гідроксид, вода очищена.

Повідон-йод у період вагітності та годування груддю слід застосовувати тільки за призначенням лікаря, але в найменших дозах. Йод проникає через плацентарний бар’єр і може проникати у грудне молоко, тому може виникнути ризик гіперчутливості плода або новонародженого до йоду. Рівень повідон-йоду вищий у грудному молоці, ніж у сироватці крові. Тому препарат може стати причиною виникнення гіпертиреозу або підвищеного рівня тиреоїдного гормону у плода або новонародженого. Є необхідність перевірки функції щитовидної залози у дітей.

Препарат протипоказано застосовувати після 2-го місяця вагітності та у період годування груддю. На період лікування необхідно припинити годування груддю.

Новонародженим і дітям віком до 1 року повідон-йод слід застосовувати тільки за суворими показаннями. Слід уникати застосування високих доз йоду новонародженим і дітям раннього віку, оскільки в них шкіра має більшу проникливість і частіше спостерігається підвищена чутливість до йоду, що збільшує ризик розвитку гіпертиреозу. Таким пацієнтам застосовувати повідон-йод слід маленькими дозами. У разі необхідності слід спостерігати за функцією щитовидної залози.

1. Дезінфекція рук і антисептична обробка слизових оболонок, наприклад, перед хірургічними операціями, гінекологічними та акушерськими процедурами, катетеризацією сечового міхура, біопсією, ін’єкціями, пункціями, взяттям крові, а також як перша допомога при випадковому забрудненні шкіри інфікованим матеріалом.
2. Антисептична обробка ран та опіків.
3. Гігієнічна та хірургічна дезінфекція рук.

1. Підвищена чутливість до йоду чи підозра на неї або підвищена чутливість до інших компонентів препарату.
2. Порушення функції щитовидної залози (вузловий колоїдний зоб, ендемічний зоб і тиреоїдит Хашимото).
3. Гіпертиреоїдизм або інші гострі порушення щитовидної залози.
4. Препарат протипоказаний перед та після лікування і сцинтиграфії з радіоактивним йодом хворим із карциномою щитовидної залози.
5. Герпетиформний дерматит Дюринга.
6. Ниркова недостатність.

Препарат призначений для зовнішнього застосування у розчиненому та нерозчиненому вигляді. Не слід змішувати препарат з гарячою водою. Припустиме лише короткочасне нагрівання до температури тіла.

Дозування.

Нерозведений розчин препарату БЕТАЙОД-Здоров’я застосовують для обробки рук і шкіри перед хірургічною операцією, катетеризацією сечового міхура, ін’єкціями, пункціями тощо.

Розчини можна застосовувати 2–3 рази на добу.

Гігієнічна дезінфекція рук: 2 рази по 3 мл нерозведеного розчину – кожна доза по 3 мл залишається на шкірі протягом 30 секунд.

Хірургічна дезінфекція рук: 2 рази по 5 мл нерозведеного розчину – кожна доза по 5 мл залишається на шкірі протягом 5 хвилин.

Для дезінфекції шкіри нерозведений розчин після його застосування залишається до висихання.

За зазначеними вище показаннями розчин можна застосовувати після розведення водопровідною водою. При операціях, а також при антисептичній обробці ран та опіків для розведення слід застосовувати 0,9% розчин натрію хлориду або розчин Рінгера. Рекомендуються такі розведення:

Розчин слід розводити безпосередньо перед застосуванням.

Особливості застосування

Застосування повидон-йоду може зменшити поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких обстежень і процедур (сцинтиграфія щитовидної залози, визначення білковозв'язуючого йоду, діагностичні процедури із застосуванням радіоактивного йоду).. Після припинення лікування повідон-йодом необхідно зробити перерву не менше 1-4 тижнів.

Не слід застосовувати препарат пацієнтам до або після лікування раку щитовидної залози радіоактивним йодом або проводити таким пацієнтам сцинтиграфію радіоактивним йодом.

Значні кількості йоду можуть спричинити гіпертиреоз у хворих із порушеннями функції щитовидної залози (наприклад, вузловий колоїдний зоб, ендемічний зоб). Таким пацієнтам обмежують застосування препарату за часом та площею поверхні шкіри, яка обробляється.

Навіть після закінчення лікування слід спостерігати за виникненням ранніх симптомів гіпертиреозу та контролювати функцію щитовидної залози.

Окислювальна дія повідон-йоду може призвести до хибнопозитивних результатів діагностичних тестів (наприклад, толуїдинова та гваякова проба на гемоглобін та глюкозу в калі та сечі).

Окислювальна дія повідон-йоду може спричинити корозію металів, тоді як пластмасові та синтетичні матеріали зазвичай не чутливі до повідону-йоду. В окремих випадках може спостерігатись зміна кольору, яка зазвичай відновлюється.

Повідон-йод легко видаляється із текстильних та інших матеріалів теплою водою з милом. Плями, що важко видаляються, слід обробити розчином аміаку або тіосульфатом натрію.

Розчин призначений для внутрішнього застосування.

Оскільки неможливо виключити розвиток гіпертиреозу, тривале (більше 14 днів) застосування повідон-йоду або його застосування у значних кількостях на великих поверхнях (більше 10% поверхні тіла) пацієнтам (особливо похилого віку) з латентними порушеннями функції щитовидної залози допустиме лише після ретельного оцінювання очікуваної. користі та можливого ризику. Стан таких пацієнтів слід контролювати для виявлення ранніх ознак гіпертиреозу та належного обстеження функції щитовидної залози, навіть після відміни препарату (до 3 місяців).

У разі орофарингеального застосування можливе виникнення пневмоніту.

З боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактичні реакції.

З боку нирок і сечовидільної системи: порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин: місцеві шкірні реакції гіперчутливості, такі як контактний дерматит із псоріазоподібними червоними дрібними бульозними утвореннями; алергічні реакції, включаючи свербіж, почервоніння, висипання, ангіоневротичний набряк, ексфоліативний дерматит, сухість шкіри, хімічний та термічний опік шкіри.

З боку ендокринної системи: гіпертиреоз (іноді з такими симптомами як тахікардія або занепокоєння); гіпотиреоз.

Метаболізм та розлади харчування: електролітний дисбаланс, метаболічний ацидоз.

Тривале застосування повідон-йоду може призвести до поглинання великої кількості йоду.

У деяких випадках спостерігався йодоіндукований гіпертиреоз, що виник у результаті тривалого застосування препарату, в основному у пацієнтів із захворюванням щитовидної залози.

В окремих випадках можливі генералізовані гострі реакції зі зниженням артеріального тиску і/або утрудненим диханням (анафілактичні реакції).

Дослідження: зміна рівня електролітів сироватки крові (гіпернатріємія) та осмолярності, метаболічний ацидоз.

При гострій йодній інтоксикації характерні такі симптоми: металевий присмак у роті, підвищене слиновиділення, відчуття печії чи біль у роті або горлі; подразнення та набряк в очах; шкірні реакції; шлунково-кишкові розлади та діарея; порушення функції нирок та анурія; недостатність кровообігу; набряк гортані з вторинною асфіксією, набряк легень, метаболічний ацидоз, гіпернатріємія.

Лікування. Слід провести симптоматичну та підтримуючу терапію, звертаючи особливу увагу на електролітний баланс, функцію нирок і щитовидної залози.

Також необхідно негайно застосувати крохмаль та білковмісні продукти (наприклад, розчин крохмалю у воді або у молоці), провести промивання шлунка із застосуванням 5% розчину тіосульфату натрію (або 10% розчину тіосульфату натрію внутрішньовенно) з інтервалом 3 години, якщо необхідно. Також необхідний клінічний контроль функції щитовидної залози, щоб виключити або виявити симптоми появи раннього йодоіндукованого гіпертиреозу.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Засіб для обробки шкіри і слизових оболонок перед проведенням хірургічних або інших лікарських маніпуляцій, а також для обробки ран і дезінфекції.