Бетмига таблетки по 50 мг, 30 шт.

По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери у картонній коробці.

Таблетки пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: овальна, двоопукла таблетка, вкрита плівковою оболонкою, жовтого кольору з гравіюванням «355» та графічне зображення логотипу компанії «Астеллас» на одній стороні.

Механізм дії. Мірабегрон є потужним селективним агоністом бета-3-адренорецепторів. Під дією мірабегрону відбувається розслаблення гладких м`язів сечового міхура у тварин і в ізольованій тканині людини, підвищення концентрації циклічної аденозинмонофосфатази (цАМФ) в тканинах сечового міхура тварин і відмічається розслаблюючий вплив на сечовий міхур на функціонуючій моделі сечового міхура у тварин.
Мірабегрон підвищує середній об`єм сечі при сечовипусканні і знижує частоту сечовипускання без скорочення м’язів сечового міхура поза сечовипусканням без впливу тиску чи залишкової сечі на порожнину сечового міхура на моделі гіперактивного сечового міхура тварин. У моделях на сечовому міхурі тварин мірабегрон показував зниження частоти сечовипускання. Ці результати показують, що мірабегрон підвищує функцію утримання сечі шляхом стимуляції бета-3-адренорецепторів у м’язах сечового міхура.
Симпатична стимуляція нервових рецепторів переважає на етапі утримання сечі, коли сеча накопичується в сечовому міхурі. Норадреналін вивільняється з нервових закінчень, стимулюючи переважно бета-адренорецептори в м’язовій тканині сечового міхура, і, відповідно, розслаблює гладкі м’язи сечового міхура. Під час фази накопичення сечі сечовий міхур в основному перебуває під контролем парасимпатичної нервової системи. Ацетилхолін, що вивільняється в тазових нервових закінченнях, стимулює холінергічні М2- і М3-рецептори, викликаючи скорочення сечового міхура. Активація M2-шляху також пригнічує бета-3-адренорецептори, підвищуючи цAMФ. Тому стимуляція бета-3-адренорецепторів не впливає на процес накопичення сечі. Це було підтверджено на моделях з частковою уретральною обструкцією, де мірабегрон знижував частоту скорочення сечового міхура без скорочення м’язів сечового міхура поза сечовипусканням без впливу тиску чи залишкової сечі на порожнину сечового міхура.

Абсорбція. 

Засоби, що застосовуються в урології. Засоби для лікування частого сечовипускання та нетримання сечі. Код АТХ G04B D12.

Дані дослідження in vitro. 

Мірабегрон транспортується та метаболізується різними шляхами. Мірабегрон є субстратом для цитохрому Р450 (CYP) 3A4, CYP2D6, бутирилхолінестерази, уридиндифосфо-глюкуроносіл-трансферази (UGT), транспортера Р-глікопротеїну (P-gp) і транспортерів органічних катіонів (ОСТ) OCT. Дослідження мірабегрону з використанням мікросом печінки людини та рекомбінантних ферментів CYP людини показали, що мірабегрон є помірним інгібітором із залежністю від часу CYP2D6 та слабким інгібітором CYP3A. Мірабегрон у високих концентраціях пригнічував транспортування лікарських засобів, опосередковане Р-глікопротеїном.

Дані дослідження in vivo.

Поліморфізм CYP2D6.

Генетичний поліморфізм CYP2D6 має мінімальний вплив на середню концентрацію світубегрону в плазмі крові (див. розділ «фармакокінетичні властивості»). 

Не очікується і не досліджувалась взаємодія світубегрону з відомим інгібітором CYP2D6. У пацієнтів, які приймають інгібітори CYP2D6, та пацієнтів із уповільненим метаболізмом CYP2D6, потреба в корекції дози миробегрону відсутня.

Взаємодія з лікарськими засобами.

Вплив одночасного застосування лікарських засобів на фармакокінетику мірабегрону та вплив мірабегрону на фармакокінетику інших препаратів досліджувався при прийомі разової та багаторазових доз. Більшість лікарських взаємодій вивчалася при призначенні мірабегрону в дозі 100 мг, при застосуванні у формі пероральних таблеток з контрольованим вивільненням (OCAS). У дослідженнях взаємодії мірабегрону з метопрололом та метформіном використовували мірабегрон у лікарській формі з негайним вивільненням (IR) у дозі 160 мг. Не очікується клінічно значущої лікарської взаємодії між мірабегроном та лікарськими засобами, які інгібують, індукують або є субстратом або транспортером одного з ферментів CYP, за винятком інгібуючого впливу мірабегрону на метаболізм субстратів CYP2D6.

Вплив на інгібітори ферментів. 

У здорових добровольців у присутності кетоконазолу, сильного інгібітора CYP3A/P-глікопротеїну, показники експозиції мірабегрону (AUC) збільшувалися в 1,8 раза. При одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A та/або Р-глікопротеїну корекцію дози лікарського засобу Бетміга проводити не потрібно. Однак для пацієнтів з нирковою недостатністю від легкого до середнього ступеня тяжкості (ШКФ від 30 до 89 мл/хв/1,73 м2) або з печінковою недостатністю легкого ступеня (клас А за Чайлдом – П'ю) при одночасному застосуванні з такими сильними інгібіторами CYP3A , як ітраконазол, кетоконазол, ритонавір та кларитроміцин, рекомендована доза становить 25 мг один раз на добу незалежно від прийому їжі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). При одночасному застосуванні з сильними інгібіторами CYP3A не рекомендується застосовувати лікарський засіб Бетміга пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ від 15 до 29 мл/хв/1,73 м2) або пацієнтам з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (клас B за Чайлдом); (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Вплив на індуктори ферментів.

Речовини, які є індукторами СУР3А або P-глікопротеїну, знижують концентрацію мірабегрону в плазмі крові. При застосуванні рифампіцину або інших індукторів CYP3A у терапевтичних дозах або P-глікопротеїнів не потрібно проводити корекцію дози миробегрону.

Вплив миробігрону на субстрати CYP2D6. 

У здорових добровольців мірабегрон помірно інгібує CYP2D6, активність якого відновлюється через 15 днів після припинення застосування мірабегрону. Щоденний разовий прийом мірабегрону у лікарській формі з негайним вивільненням призводив до збільшення Cmax та AUC метопрололу, який приймали одноразово, на 90% та на 229% відповідно. Щоденний разовий прийом мірубегрону призводив до збільшення Cmax на 79% та AUC дезіпраміну на 241% при його прийомі в разовій дозі.

Слід дотримуватись обережності при одночасному прийомі мірабегрону з лікарськими засобами з вузьким терапевтичним індексом та сильним впливом на метаболізм CYP2D6, такими як тіоридазин, антиаритмічними засобами типу 1С (наприклад з флекаїнідом, пропафеноном) та трициклічним антидепресантом. Також слід з обережністю застосовувати мірабегрон одночасно з субстратами CYP2D6, для яких потрібно індивідуально титрувати дозу.

Вплив миробігрону на транспортери ферментів. 

Мірабегрон є слабким інгібітором Р-глікопротеїну (P-GP). При прийомі дигоксину у здорових добровольців світу бегрон може збільшити його показники Cmax та AUC на 29% та 27% відповідно. Для пацієнтів, які одночасно починають приймати лікарський засіб Бетміга та дигоксин, слід призначати найнижчу дозу дигоксину. Для отримання бажаного клінічного ефекту необхідно контролювати концентрацію дигоксину в крові та титрувати дозу дигоксину. Слід брати до уваги потенціал інгібування Р-глікопротеїну мірабегроном при застосуванні препарату Бетміга одночасно з лікарськими засобами, чутливими субстратами P-GP, наприклад, з дабігатраном.

Інші взаємодії. Не відзначалося жодних клінічно значущих взаємодій світубегрону при одночасному застосуванні в терапевтичних дозах із соліфенацином, тамсулозином, варфарином, метформіном або з комбінованими пероральними контрацептивами, що містять етілестрадіол та левоноргестрел. Не потрібно коригувати дозу. 

Посилення впливу мірабегрону при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами може виражатися у збільшенні частоти пульсу.

діюча річ:: мирабегрон;

1 таблетка містить 25 мг або 50 мг мірабегрону;

допоміжні речовини: макрогол 8000, макрогол 2000000, гідроксипропілцелюлоза, бутилгідрокситолуол (E321), магнію стеарат;

плівкове покриття для таблеток по 25 мг – Opadry 03F43159 (гіпромелоза, макрогол 8000, заліза оксид жовтий (E 172), заліза оксид червоний (E 172)); для таблеток по 50 мг – Opadry 03F42192 (гіпромелоза, макрогол 8000, заліза оксид жовтий (E 172)).

Бетмига не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автомобілем чи працювати з іншими механізмами.

Кількість дані щодо застосування мірабегрону під час вагітності обмежена. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Не рекомендується приймати лікарський засіб Бетмига під час вагітності, а також жінкам репродуктивного віку, які не користуються протизаплідними засобами.
У гризунів мірабегрон виводиться з грудним молоком, і тому існує ризик попадання препарату у грудне молоко людини. Не досліджувався вплив мірабегрону на вироблення грудного молока в організмі людини чи його вплив на грудне вигодовування дитини. Мірабегрон не слід призначати жінкам в період годування груддю.
Фертильність.
Дослідження на тваринах не виявили впливу при застосуванні мірабегрону не в терапевтичних дозах. Не оцінювався вплив мірабегрону на фертильність людини.

Безпека та ефективність застосування мірабегрону дітям (віком до 18 років) не досліджувались.

Симптоматичне лікування термінових позивів до сечовипускання, збільшення частоти сечовипускання та/або нетримання сечі, які можуть виникнути у дорослих пацієнтів з синдромом гіперактивного сечового міхура (СГСМ).

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин. Тяжка неконтрольована гіпертензія (систолічний артеріальний тиск ≥ 180 мм рт. ст. та/чи діастолічний артеріальний тиск ≥ 110 мм рт. ст.).

Дорослі, у т. ч. пацієнти похилого віку.

Рекомендована доза становить 50 мг один раз на добу незалежно від їди.

Ніркова та печінкова недостатність

Не досліджувався застосування лікарського засобу Бетміга пацієнтам з термінальною стадією ниркової недостатності (ШКФ – 15 мл/хв/1,73 м2 або пацієнтам, які потребують проведення гемодіалізу) або пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (клас C за шкалою Чайлда – П'ю). ), тому лікарський засіб Бетміга не рекомендується застосовувати даним категоріям пацієнтів (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакокінетичні властивості»).

У таблиці 1 наведено рекомендації щодо щоденного дозування препарату для пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю в присутності або без сильних інгібіторів CYP3A (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії ;Фармакокінетичні властивості»).

Таблиця 1

¹ Легкого ступеня: ШКФ 60-89 мл/хв/1,73 м2; середня: ШКФ 30-59 мл/хв/1,73 м2; важка: ШКФ 15-29 мл/хв/1,73 м2.

² легкого ступеня: клас A за шкалою Чайлда-п'ю; середня: клас B за шкалою Чайлда – п'ю.

³ сильні інгібітори CYP3A, див. розділ " взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Пол

Залежно від статті відсутня необхідність зміни дози.

Особливості застосування

Ніркова недостатність. 

Не досліджувався застосування лікарського засобу Бетміга пацієнтам з термінальною стадією ниркової недостатності (ШКФ – 15 мл/хв/1,73 м2 або пацієнти, які потребують проведення гемодіалізу), тому цей лікарський засіб не рекомендується застосовувати даній категорії пацієнтів. Існують обмежені дані щодо застосування лікарського засобу Бетміга пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ від 15 до 29 мл/хв/1,73 м2); враховуючи дослідження фармакокінетики (див. розділ «Фармакокінетичні властивості»), даним пацієнтам рекомендується зниження дози до 25 мг. Лікарський засіб Бетміга не рекомендується застосовувати пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ від 15 до 29 мл/хв/1,73 м2) при одночасному застосуванні сильними інгібіторами CYP3A (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»  

Печовинна недостатність.

Не досліджувався застосування лікарського засобу Бетміга пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (клас C за шкалою Чайлда-П'ю), тому не рекомендується застосовувати препарат даної категорії пацієнтів. Лікарський засіб Бетміга не рекомендується застосовувати пацієнтам з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (клас В за шкалою Чайлда – П'ю) при одночасному застосуванні з сильними інгібіторами CYP3A («Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). >

Артеріальна гіпертензія. 

Мірабегрон може підвищувати артеріальний тиск. Необхідно вимірювати артеріальний тиск перед початком лікування та періодично протягом усього курсу лікування, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Дані щодо застосування препарату пацієнтам з артеріальною гіпертензією 2-го ступеня (систолічний АТ≥ 160 мм рт. ст. або діастолічний АД≥ 100 мм рт. ст.) обмежені.

Пацієнти з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT. 

При застосуванні мірабегрону в терапевтичних дозах у ході клінічних досліджень не відзначалося клінічно значущих подовжень інтервалу QT на кардіограмі. Оскільки не досліджувалося застосування мірабегрону пацієнтам, які приймають лікарські засоби, які можуть подовжити інтервал QT, або пацієнтам з наявністю в анамнезі подовженого інтервалу QT, вплив мірабегрону на стан даних пацієнтів невідомий. Слід бути обережними при застосуванні мірабегрону даної категорії пацієнтів.

Пацієнти з обструкцією сечового міхура та пацієнти, які приймають антимускаринові лікарські засоби для лікування синдрому гіперактивного сечового міхура.

При застосуванні мірабегрону в постмаркетинговий період повідомлялося про затримку сечі у пацієнтів з обструкцією сечового міхура та у пацієнтів, які приймали антимускаринові лікарські засоби для лікування синдрому гіперактивного сечового міхура. Контрольовані клінічні дослідження з безпеки за участю пацієнтів із обструкцією сечового міхура не показують підвищення кількості випадків затримки сечі у пацієнтів, які приймали лікарський засіб Бетміга, проте слід з обережністю застосовувати препарат Бетміга пацієнтам із клінічно значущою обструкцією сечового міхура. Лікарський засіб Бетміга слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають антимускаринові лікарські засоби для лікування синдрому гіперактивного сечового міхура.

Більшість побічних реакцій були легким або середнім ступенем тяжкості.

Найчастішими побічними реакціями були тахікардія та інфекції сечовивідних шляхів. Частота тахікардії становила 1,2% та призводила до припинення лікування у 0,1% пацієнтів. Частота інфекцій сечовивідних шляхів становила 2,9%. Інфекції сечовивідних шляхів не призводили до припинення лікування в жодного з пацієнтів. Серйозні побічні реакції включали фібриляцію передсердь (0,2%).

Частота побічних реакцій визначається так: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥ 1/10 000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити через недостатності даних). У кожній групі побічні реакції представлені як зменшення серйозності.

Таблиця 2

* Відзначалися у післяреєстраційний період.

Мірабегрон застосовували в разовій дозі 400 мг здоровим добровольцям, відмічались відчуття серцебиття (в 1 з 6 добровольців) і підвищення частоти пульсу більше ніж 100 ударів на хвилину (у 3 з 6 добровольців). При щоденному прийомі мірабегрону в дозі 300 мг на добу протягом 10 днів у здорових добровольців відмічалось підвищення частоти пульсу і систолічного артеріального тиску.

Лікування передозування симптоматичне і підтримуюче. У разі передозування рекомендується контролювати частоту пульсу, артеріальний тиск та проводити ЕКГ-контроль.

Зберігати при температурі не вище 30 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат для лікування термінових позивів до сечовипускання та/або нетримання сечі