Блемарен таблетки шипучі, 80 шт.

По 20 шипучих таблеток у поліпропіленовому контейнері; по 4 контейнери у картонній коробці разом з індикаторним папером і контрольним календарем з маркуванням українською мовою.

Таблетки шипучі.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору, круглі пігулки з фаскою, із запахом лимона.

При розчиненні шипучих таблеток Блемарен у воді утворюється калію-натрію гідроцитрат і виділяється вуглекислий газ.

При цьому утворюються залишкові лужні іони, які виводяться нирками. Таким чином, відбувається підвищення рівня показника рН сечі (залежно від дозування здійснюється її нейтралізація або алкалізація).

Це збільшує ступінь дисоціації та одночасно ступінь розчинення сечової кислоти/цистину. Підтвердження літолізу сечокислих конкрементів виконується рентгенографічним шляхом.

При прийомі препарату посилюється виділення цитратів та знижується виділення кальцію із сечею. Підлужування сечі, зростання виділення цитратів і зниження виділення кальцію призводять до зменшення в сечі кількості оксалату кальцію, оскільки в слабкому лужному середовищі цитує утворює стійкі комплексні сполуки з кальцієм. Крім того, іон цитрату слід розглядати як ефективний фізіологічний інгібітор утворення кристалів та накопичення оксалату та фосфату кальцію.

Після одноденного прийому препарату Блемарен, таблеток шипучих, введена кількість натрію і калію виводиться з організму нирками протягом 24 - 48 годин. При тривалому застосуванні препарату добове виведення калію та натрію відповідає добовому їх споживанню. У крові або у сироватці крові не спостерігаються істотні зміни газів крові чи електролітів. Це означає, що завдяки нирковому регулюванню підлужування кислотно-лужний баланс в організмі зберігається, а накопичення натрію і калію при нормальній функції нирок не відбувається.

Засоби, що застосовуються для розчинення сечових конкрементів. Код АТХ G04В С.

Дослідження взаємодії виконувались лише для дорослих. Одночасний прийом речовин, що містять цитрат і алюміній, може спричинити підвищення резорбції алюмінію, тому рекомендується дотримуватись двогодинної паузи між прийомами таких препаратів та Блемарена.

Препарат посилює терапевтичну дію алопуринолу.

Деякі засоби, призначені для зниження артеріального тиску (антагоністи альдостерону та інші сечогінні засоби з низьким вмістом калію, такі як триамтерен, спіронолактони та амілорид), інгібітори АПФ, Сартана, а також знеболювальні та протизапальні лікарські препарати (НПВ) можуть знижувати виведення калію, що слід враховувати при одночасному призначенні їх із Блемареном (підвищується ризик гіперкаліємії). Зростання позаклітинної концентрації калію зменшує дієвість серцевих глікозидів, тоді як її зниження збільшує ефект аритмогенних серцевих глікозидів.

При тривалому застосуванні Блемарена можливе накопичення в організмі хінідину у разі його одночасного прийому, а також зниження ефективності нітрофурантоїну (лужна реакція середовища), саліцилатів та препаратів літію (прискорене виведення).

діючі речовини: лимонна кислота, тринатрію цитрат безводний, калію гідрокарбонат;

1 таблетка містить кислоти лимонної безводної 1197 мг тринатрію безводного цитрату 835,5 мг калію гідрокарбонату 967,5 мг

допоміжні речовини: лактоза, маніт (Е 421), ароматизатор лимонний, сахарин натрію, адипінова кислота, поліетиленгліколь.

Не впливає.

При застосуванні препарату згідно з інструкцією негативного впливу у період вагітності або годування груддю не спостерігалось.

Ефективність і безпека застосування препарату дітям вивчені недостатньо, тому не рекомендується призначати Блемарен дітям (віком до 18 років).

Блемарен застосовується для лікування сечокам'яної хвороби з метою:

• підлуження сечі у пацієнтів з уратними конкрементами, за наявності супутніх кальцієвих конкрементів або без них;
• метафілактики кальцієвих конкрементів (запобігання повторному утворенню нових конкрементів та/або збільшенню залишкових фрагментів).

• Підвищена чутливість до компонентів препарату;
• ниркова недостатність;
• інфекції сечовивідних шляхів, викликані бактеріями, які розкладають сечовину (ризик утворення струвітних каменів);
• метаболічний алкалоз;
• епізодична спадкова адинамія.

Середня добова доза визначається індивідуально, вона встановлюється шляхом визначення показника рН сечі.

Таблетки шипучі приймати розчиненими в рідині (воді або фруктовому соку). Рідина може бути трохи каламутною та мати на поверхні деякі нерозчинені частинки.

Добову дозу можна прийняти одноразово ввечері або розділити на 3 рівномірні частини, приймати протягом дня (наприклад, о 8 годині, 14 годині, 21 годині). Якщо потрібна добова доза вище 3 таблетки, рекомендується прийняти одну таблетку вранці, одну серед дня, решту - на ніч.

Контроль за ефективністю препарату здійснюють шляхом визначення рН свіжої сечі 3 рази на добу перед наступним прийомом препарату. Для цього використовують стандартні індикаторні смужки, вкладені у кожну упаковку. Індикаторну зону тестової смужки потрібно ненадовго занурити в сечу, після цього вийняти з рідини і через 2 хв порівняти отриманий колір тестової смужки зі шкалою кольорів, нанесена на комплекті індикаторних смужок, а певні рН значення записати в контрольний календар. Доза препарату вважається правильно встановленим, якщо значення рН, визначені 3 рази на добу, перебувають у рекомендованих для кожної патології межах. Зміна кольору невикористаних індикаторних смужок не впливає на результати визначення рН.

Для розчинення сечокислих (уратних) конкрементів рівень рН сечі має бути в межах 7,0-7,2.

Якщо добовий профіль значень рН нижче рівня 7,0, дозу слід збільшити, а якщо він вище рівня 7,2 – зменшити.

Для підтримуючого лікування хворих на сечокам'яну хворобу, що супроводжується кальцієвими конкрементами, рівень рН необхідно тримати в межах 6,2 - 6,8.

Якщо добовий профіль значень рН нижче рівня 6,2, дозу слід збільшити, а якщо він вище рівня 6,8 – зменшити.

Для розчинення уратно-оксалатного змішаного каміння та метафілактики утворення кальцій-оксалатного каміння рН сечі необхідно підтримувати певний час на рівні 6,8 - 7,4.

Препарат Блемарен перед проведенням дистанційної нефролітотрипсії при змішаних (рентген-) каменях для посилення її ефективності, зменшення структурної щільності каменю та зниження кількості повторних сеансів. Тривалість цитратної терапії з метою підготовки до дистанційної літотрипсії має становити щонайменше 3 тижні.

Для вилуження сечі у пацієнтів з цистиновими каменями рН сечі повинен бути в діапазоні від 7,5 до 8,5. Це потребує більшої дози препарату.

При проведенні цитостатичної терапії рН сечі має бути не нижче 7,0, а при лікуванні пізньої порфірії шкіри 7,2 - 7,5.

Урикозурична терапія, як і лікування уратного каміння, повинна виконуватися при рН сечі на рівні від 7,0 до 7,2.

Значення рН, які можна визначити за допомогою стандартних індикаторних смужок, знаходяться у діапазоні 5,4 – 7,4. У разі необхідності контролю рН сечі у хворих на цистинові конкременти або при пізній порфірії шкіри застосовувати спеціальні індикаторні смужки для визначення рН в діапазоні 7,2 - 9,7.

Для розчинення конкрементів (залежно від їх розміру та складу) тривалість курсу лікування становить від 4 тижнів до 6 місяців. Для профілактики рецидивів нефролітіазу препарат призначати курсами, тривалість та частоту яких встановлюватимуть індивідуально для кожного хворого.

Особливості застосування

Щодо станів, які сприяють утворенню сечових конкрементів (наприклад, аденома паращитовидної залози, сечокислі конкременти, пов'язані з малигномою), слід вживати заходів етіотропної терапії.

При розчиненні сечокислого каміння не слід допускати багатоденного надлишкового олужнення сечі (рН вище 7,8), враховуючи можливу появу осаду фосфатних солей на поверхні сечокислого конкременту, що може перешкоджати його подальшому розчиненню. Крім того, тривалий і виражений лужний баланс метаболізму є небажаним.

Перед застосуванням необхідно визначити рівень електролітів у сироватці крові та перевірити функцію нирок. При підозрі на нирково-канальцевий ацидоз необхідно додатково контролювати показники кислотно-лужного балансу.

Під час лікування необхідно регулярно перевіряти параметри аналізів сечі та крові. Особливу увагу слід приділяти кислотно-лужному балансу.

Пацієнтам із серцевою недостатністю слід враховувати вплив калію на збудливість міокарда 1 таблетка Блемарен містить 380 мг іонів калію, або 9,7 ммоль калію, що може впливати на ефект серцевих глікозидів (підвищення позаклітинної концентрації калію знижує дієвість глікозидів, а її зниження посилює аритмогенну дію).

Пацієнтам з порушенням обміну сечової кислоти прийом препарату рекомендується поєднувати з алопуринолом.

Особам, які дотримуються дієти, що обмежує прийом натрію, зокрема, при гіпертензії, необхідно враховувати підвищений вміст натрію в даному лікарському засобі (1 таблетка містить 220 мг натрію іонів, або 9,7 ммоль натрію, відповідає 0,57 г солі ).

Одна шипуча таблетка містить 9,7 ммоль (380 мг) калію. Це слід врахувати при лікуванні пацієнтів із печінковою недостатністю або тих, хто застосовує дієту з обмеженням калію.

Під час терапії препаратом рекомендується дотримуватися низькобілкової дієти, тобто обмежувати вживання харчових продуктів, багатих на вміст пуринів (наприклад, м'ясо, ковбасні вироби, нутрощі тварин, сардини), а також обмежувати вживання солі.

Щодня необхідно випивати 2 - 3 л рідини у вигляді чаю, фруктового соку або лужної мінеральної води.

Препарат не містить вуглеводів і його можна застосовувати для лікування хворих на цукровий діабет.

Пацієнтам із серйозною печінковою недостатністю слід приймати Блемарен тільки за умови ретельного контролю.

Не застосовувати пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, при дефіциті лактази Лаппа або порушення абсорбції глюкози-галактози.

При індивідуальній непереносимості будь-яких компонентів препарату можливі реакції гіперчутливості. У деяких випадках прийом таблеток може спричиняти шлунково-кишкові розлади у схильних до цього пацієнтів. Повідомлялося про появу відрижки, печії, болю у животі, метеоризму, діареї, нудоти, блювання.

При нормальній функції нирок небажаний вплив препарату на зміну фізіологічних параметрів обміну речовин не спостерігається ні при звичайній рекомендованій дозі, ні при вищій, оскільки виведення надлишкових лугів нирками є природним механізмом регулювання кислотно-лужного балансу в організмі.
Верхня межа діапазону показника pH сечі, що зазначений вище, не повинна бути перевищена протягом декількох днів, оскільки внаслідок підвищення показника pH (pH фактор >7,8) існує відповідно підвищений ризик кристалізації фосфатів; окрім того, явний лужний метаболічний статус не є довгостроковою проблемою.
Можливе передозування можна коригувати шляхом зменшення дози препарату. У разі необхідності можна вдатися до заходів лікування метаболічного алкалозу.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Блемарен застосовується для лікування сечокам'яної хвороби