Депо-провера суспензія для ін'єкцій по 500 мг/3,3 мл, 1 шт.

По 3,3 мл суспензії у скляному флаконі, по 1 флакону в картонній коробці.

Суспензія для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: суспензія білого кольору.

Механізм дії.

Медроксипрогестерону ацетат – це синтетичний прогестин, який за своєю структурою нагадує ендогенний гормон прогестерон. Спостерігалася така його фармакологічна дія на ендокринну систему:

• пригнічення синтезу гіпофізарних гонадотропних гормонів (фолікулостимулюючого гормону та лютеїнізуючого гормону);
• зниження рівнів адренокортикотропного гормону та гідрокортизону в крові;
• зниження рівня циркулюючого тестостерону;
• зниження рівня циркулюючого естрогену (внаслідок пригнічення синтезу фолікулостимулюючого гормону і ферментної індукції редуктази у печінці, що призводить до збільшення кліренсу тестостерону і, як наслідок, до зниження перетворення андрогенів в естрогени).

Усе це призводить до низки фармакологічних ефектів, описаних нижче.

Контрацепція.

Медроксипрогестерону ацетат при його парентеральному застосуванні жінками у рекомендованій дозі пригнічує секрецію гонадотропних гормонів, що запобігає дозріванню фолікула та настанню овуляції і спричиняє згущення цервікального слизу, що перешкоджає попаданню сперми в матку.

Гінекологія.

Медроксипрогестерону ацетат при його пероральному або парентеральному застосуванні у рекомендованих дозах жінками з достатнім рівнем ендогенного естрогену призводить до перетворення проліферативного ендометрія у секреторний. Відмічено його андрогенні та анаболічні ефекти, але очевидно, що цей лікарський засіб не має значної естрогенної активності.

При парентеральному застосуванні медроксипрогестерону ацетат пригнічує утворення гонадотропних гормонів, що запобігає дозріванню фолікула та настанню овуляції. Доступні на сьогоднішній день дані свідчать про те, що цього не відбувається при щоденному одноразовому прийомі звичайної рекомендованої пероральної добової дози.

Онкологія.

Медроксипрогестерону ацетат має протипухлинну активність. При застосуванні у високих дозах (перорально або внутрішньом’язово), медроксипрогестерону ацетат є ефективним у паліативному лікуванні злоякісних гормонозалежних новоутворень.

Клінічні дослідження.

Дослідження мінеральної щільності кісткової тканини.
Зміни мінеральної щільності кісткової тканини у дорослих жінок.
У ході нерандомізованого контрольованого клінічного дослідження, в якому порівнювали дані дорослих жінок, які отримували ін’єкції препарату Депо-Провера® (внутрішньом’язово у дозі 150 мг) з метою контрацепції протягом періоду до 5 років, з відповідними даними жінок, які не застосовували методи гормональної контрацепції, 42 учасниці, які застосовували ін’єкції препарату Депо-Провера®, завершили 5 років лікування та надали результати щонайменше одного вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини протягом подальшого періоду спостереження після припинення застосування препарату Депо-Провера®.

У жінок, які застосовували Депо-Провера®, зниження мінеральної щільності кісткової тканини спостерігалося протягом перших двох років застосування, у наступні роки зниження було незначним. Через 1, 2, 3, 4 і 5 років застосування середні значення змін мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта становили відповідно -2,86 %, -4,11 %, -4,89 %, -4,93 % і -5,38 %. Середнє зменшення мінеральної щільності кісткової тканини стегна у цілому та шийки стегна було приблизно однаковим. У жінок контрольної групи не спостерігалося значних змін мінеральної щільності кісткової тканини протягом того ж періоду часу.
Відновлення мінеральної щільності кісткової тканини після припинення лікування у дорослих жінок.
У тому ж дослідженні спостерігалося часткове відновлення мінеральної щільності кісткової тканини до показників початкового рівня протягом 2-річного періоду після завершення застосування ін’єкцій препарату Депо-Провера® (внутрішньом’язово у дозі 150 мг).
Після 5 років лікування із застосуванням ін’єкцій препарату Депо-Провера® (внутрішньом’язово у дозі 150 мг) у порівнянні з початковим рівнем середній відсоток змін мінеральної щільності кісткової тканини хребта, тазостегнового суглоба та шийки стегна становив -5,4%, -5,2% та -6,1% відповідно. В той час відповідні показники у жінок контрольної групи, які не одержували лікування протягом того самого проміжку часу, показали середні відхилення від початкового рівня +/- 0,5% або менше у тих самих відділах скелета. Через два роки після припинення застосування ін’єкцій препарату Депо-Провера® середні показники мінеральної щільності кісткової тканини хребта, тазостегнового суглоба та шийки стегна підвищилися у всіх трьох ділянках скелета, але недостатність зберігалася: -3,1%, -1,3% та -5,4% відповідно. У той самий проміжок часу у жінок контрольної групи спостерігалися такі середні зміни показника мінеральної щільності кісткової тканини хребта, тазостегнового суглоба та шийки стегна у порівнянні з початковим рівнем: 0,5%, 0,9% та -0,1% відповідно.
Зміни мінеральної щільності кісткової тканини у дівчат-підлітків (12-18 років).
Вплив препарату Депо-Провера® (застосовували внутрішньом’язово у дозі 150 мг) на мінеральну щільність кісткової тканини оцінювали протягом 240 тижнів (4,6 року) у відкритому непорівняльному клінічному дослідженні за участю 159 дівчат-підлітків (віком 12-18 років), які були відібрані для лікування препаратом Депо-Провера®; 114 з 159 учасниць застосовували препарат Депо-Провера® постійно (4 ін’єкції протягом кожного 60-тижневого періоду), а вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини було проведено на 60 тижні. Мінеральна щільність кісткової тканини знижувалась протягом перших 2 років застосування та з незначними змінами протягом наступних років. Після 60 тижнів застосування препарату Депо-Провера® середній відсоток змін мінеральної щільності кісткової тканини хребта, тазостегнового суглоба та шийки стегна у порівнянні з початковим рівнем становив -2,5%, -2,8% та -3,0% відповідно. Всього 73 учасниці продовжили застосування препарату Депо-Провера® протягом 120 тижнів; середній відсоток змін мінеральної щільності кісткової тканини хребта, тазостегнового суглоба та шийки стегна у порівнянні з початковим рівнем становив -2,7%, -5,4% та -5,3% відповідно. Всього 28 учасниць продовжили застосування препарату Депо-Провера® протягом 240 тижнів; середній відсоток змін мінеральної щільності кісткової тканини хребта, тазостегнового суглоба та шийки стегна у порівнянні з початковим рівнем становив -2,1%, -6,4% та -5,4% відповідно.

Відновлення мінеральної щільності кісткової тканини після припинення лікування у підлітків.
У тому ж самому дослідженні 98 підлітків-учасниць отримали щонайменше 1 ін’єкцію препарату Депо-Провера® та надали результат щонайменше одного вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини протягом подальшого періоду спостереження після припинення застосування препарату Депо-Провера® за умови лікування препаратом Депо-Провера® протягом періоду до 240 тижнів (еквівалент 20 ін’єкцій препарату Депо-Провера®) та протягом подальшого періоду спостереження після завершення лікування до 240 тижнів після введення останньої ін’єкції препарату Депо-Провера®. Медіана кількості ін’єкцій, отриманих протягом фази лікування, - 9. На момент введення останньої ін’єкції препарату Депо-Провера® відсоток змін мінеральної щільності кісткової тканини хребта, тазостегнового суглоба та шийки стегна у порівнянні з початковим рівнем становив -2,7%, -4,1% та -3,9% відповідно. З часом ці середні показники недостатності мінеральної щільності кісткової тканини повністю нівелювалися після припинення застосування препарату Депо-Провера®. Для повного відновлення поперекового відділу хребта знадобився 1,2 року, для тазостегнового суглоба -4,6 року, шийки стегна -4,6 року. Із більш повільним відновленням пов’язували довшу тривалість лікування та паління.
Частота випадків переломів у жінок при застосуванні препарату Депо-Провера® для ін’єкцій (150 мг внутрішньом’язово) або без застосування препарату жінкам репродуктивного віку.

У Великій Британії було проведено ретроспективне когортне дослідження за участю 312 395 жінок, які користуються засобами контрацепції. Метою дослідження було оцінити зв’язок між ін’єкціями препарату Депо-Провера® та частотою переломів. Порівнювали частоту випадків переломів до та після початку застосування препарату Депо-Провера®, а також між жінками, які застосовували препарат Депо-Провера®, і тими, хто застосовував інші методи контрацепції при відсутності підтвердженого застосування препарату Депо-Провера®. Серед жінок, які застосовували препарат Депо-Провера®, використання препарату не пов’язували з підвищенням ризику виникнення переломів (співвідношення числа випадків = 1,01, 95% ДІ (довірчий інтервал) 0,92-1,11, у порівнянні з періодом спостереження до 2 років, що передував застосуванню препарату Депо-Провера®). Однак жінки, які застосовували препарат Депо-Провера®, мали більшу кількість переломів у порівнянні з тими, хто не застосовував даний препарат, як після першого застосування зазначеного контрацептиву (співвідношення числа випадків = 1,23, 95% ДІ 1,16-1,30), так і до нього (співвідношення числа випадків = 1,28, 95% ДІ 1,07-1,53).
Окрім того, переломи специфічних ділянок кісток, характерних для остеопоротичних переломів (хребет, стегно, таз), не були більш частими у жінок, які застосовували Депо-Провера®, у порівнянні з тими жінками, які не застосовували даний препарат (співвідношення числа випадків = 0,95, 95% ДІ 0,74-1,23), також не було виявлено жодних доказів того, що більш тривале застосування препарату Депо-Провера® (протягом 2 років або довше) спричиняє більш високий ризик переломів у порівнянні із застосуванням протягом періоду менше ніж 2 роки.

Дані демонструють, що жінки, які застосовують препарат Депо-Провера®, мають завідомо інші профілі ризику розвитку переломів у порівнянні з тими жінками, які не застосовують даний препарат, з причин, не пов’язаних із застосуванням препарату Депо-Провера®.

Максимальний період спостереження у цьому дослідженні становив 15 років, тому можливі ефекти препарату Депо-Провера®, що можуть виходити за межі 15 років періоду спостереження, не можуть бути встановлені.

Дослідження «Ініціатива щодо здоров’я жінок».
Дослідження «Ініціатива щодо здоров’я жінок» з вивчення комбінованих кон’югованих естрогенів (0,625 мг)/медроксипрогестерону ацетату (2,5 мг) для оцінки ризиків і переваг цієї комбінованої терапії порівняно з плацебо щодо запобігання розвитку певних хронічних захворювань проводилося за участю 16608 жінок у періоді постменопаузи віком 50–79 років з інтактною маткою на вихідному рівні. Первинною кінцевою точкою була частота розвитку ішемічної хвороби серця (нелетальний інфаркт міокарда і летальний наслідок, пов’язаний з ішемічною хворобою серця), а інвазивний рак молочної залози розглядався як первинний небажаний наслідок. Дослідження припинили достроково у період подальшого спостереження, який у середньому становив 5,2 року (запланована тривалість 8,5 року), оскільки, відповідно до заздалегідь встановленого критерію припинення дослідження, підвищений ризик розвитку раку молочної залози і серцево-судинних подій переважив зазначену користь, включену до «загального показника».

Комбінована терапія кон’югованими естрогенами/ медроксипрогестерону ацетатом спричиняла значне зменшення частоти переломів внаслідок остеопорозу (23 %) і загальної частоти переломів (24 %).

Дослідження «Мільйон жінок».

Дослідження «Мільйон жінок» було проспективним когортним дослідженням, яке проводилося у Великобританії за участю 1 084 110 жінок віком 50-64 роки, з яких 828 923 через якийсь час після настання менопаузи були включені до основного аналізу ризику розвитку раку молочної залози у зв’язку з проведенням гормональної терапії. У цілому 50 % досліджуваної популяції у певний момент часу застосовували гормональну терапію. Жінки, які отримували гормональну терапію на вихідному рівні, застосовували лікарські засоби, що містили лише естроген (41 %) або комбінацію естрогену та прогестину (50 %). Середня тривалість періоду подальшого спостереження становила 2,6 року для аналізу частоти розвитку раку і 4,1 року для аналізу смертності.

Дослідження «Серце та замісна терапія естрогеном/прогестином» (Heart and Estrogen/progestin Replacement Studies)
Дослідження впливу замісної терапії естрогеном/прогестином на серце (дослідження HERS і HERS II) являли собою 2 рандомізованих проспективних дослідження з вторинної профілактики, які вивчали довготривалі ефекти пероральної безперервної комбінованої терапії кон’югованими естрогенами/ медроксипрогестерону ацетатом (0,625 мг кон’югованих естрогенів і 2,5 мг медроксипрогестерону ацетату) у жінок з ішемічною хворобою серця в період постменопаузи. У це дослідження було включено 2763 жінки з інтактною маткою, середній вік яких 66,7 року, у періоді постменопаузи. Середня тривалість періоду подальшого спостереження становила 4,1 року для дослідження HERS і 2,7 року додатково (усього 6,8 року) для дослідження HERS ІІ.

Дослідження пам’яті у рамках «Ініціативи щодо здоров’я жінок».
Дослідження пам’яті у рамках «Ініціативи щодо здоров’я жінок», яке було піддослідженням «Ініціативи щодо здоров’я жінок», включало 4532 переважно здорових жінки віком від 65 до 79 років у періоді постменопаузи та оцінювало вплив терапії кон’югованими естрогенами/ медроксипрогестерону ацетатом (0,625 мг кон’югованих естрогенів і 2,5 мг медроксипрогестерону ацетату) або лише кон’югованими естрогенами (0,625 мг) на частоту можливого розвитку деменції порівняно з плацебо. Середня тривалість періоду подальшого спостереження становила 4,05 року для групи застосування кон’югованих естрогенів/ медроксипрогестерону ацетату.

Абсорбція.

Після внутрішньом’язового введення медроксипрогестерону ацетат повільно вивільняється, що забезпечує низькі, але постійні рівні в крові. Одразу після внутрішньом’язового введення медроксипрогестерону ацетату в дозі 150 мг/мл його рівні в плазмі крові становили 1,7±0,3 нмоль/л. Через 2 тижні ці рівні становили 6,8±0,8 нмоль/л. Після внутрішньом’язового введення середній час досягнення пікової концентрації становив приблизно 4-20 діб.

Концентрація медроксипрогестерону ацетату в сироватці крові поступово знижується і залишається на відносно постійному рівні (приблизно 1 нг/мл) впродовж 2-3 місяців. Рівні лікарського засобу в крові можуть визначатися протягом 7-9 місяців після внутрішньом’язового введення препарату.

Розподіл.

Медроксипрогестерону ацетат приблизно на 90-95 % зв’язується з білком. Об’єм розподілу становить 20±3 літри. Медроксипрогестерону ацетат проникає крізь гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри. У грудному молоці жінок, які годували груддю і отримували внутрішньом’язові ін’єкції медроксипрогестерону ацетату в дозі 150 мг, визначалися низькі рівні медроксипрогестерону ацетату.

Біотрансформація.

Медроксипрогестерону ацетат метаболізується в печінці.

Виведення.

Період напіввиведення після одноразового внутрішньом’язового введення препарату становить приблизно 6 тижнів. Медроксипрогестерону ацетат переважно виводиться з калом шляхом біліарної секреції. Близько 30 % внутрішньом’язово введеної дози виводиться з сечею через 4 доби.

Гестагени. Код АТХ G03D A02.

Аміноглютетимід при його одночасному застосуванні з високими дозами медроксипрогестерону ацетату перорально може значно знижувати концентрацію медроксипрогестерону ацетату в сироватці крові. Пацієнтів, які приймають високі дози медроксипрогестерону ацетату перорально, слід попередити про можливість зниження його ефективності при одночасному застосуванні аміноглютетиміду.

Медроксипрогестерону ацетат може потенціювати або зменшувати ефекти похідних кумарину. Медроксипрогестерону ацетат є антагоністом антикоагулянтної активності феніндіону.

Медроксипрогестерону ацетат в умовах in vitro метаболізується переважно шляхом гідроксилювання за допомогою CYP3A4. Досліджень специфічної взаємодії з іншими лікарськими засобами для оцінки клінічних ефектів індукторів або інгібіторів CYP3A4 на медроксипрогестерону ацетат не проводилися, тому клінічні ефекти індукторів або інгібіторів CYP3A4 невідомі.

Діюча речовина: медроксипрогестерону ацетат.
1 флакон містить медроксипрогестерону ацетату 500 мг;

допомiжнi речовини: полісорбат 80, метилпарабен (E 218), пропілпарабен (E 216), поліетиленгліколь 3350, натрію хлорид, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.

Системного вивчення впливу медроксипрогестерону ацетату на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами не проводилося.

Медроксипрогестерону ацетат протипоказаний вагітним жінкам.

Деякі повідомлення дають змогу припустити за певних умов наявність зв’язку між експозицією прогестагенів у матці в першому триместрі вагітності та патологією статевих органів у плода.

Діти, народжені в результаті незапланованих вагітностей, що настали через 1–2 місяці після ін’єкції медроксипрогестерону ацетату, можуть мати підвищений ризик народження з низькою масою тіла, що, в свою чергу, пов’язане з підвищеним ризиком летального наслідку в неонатальному періоді. Такий ризик є низьким, оскільки вагітність під час застосування медроксипрогестерону ацетату настає нечасто. Повна інформація стосовно інших лікарських форм медроксипрогестерону ацетату відсутня.

Якщо пацієнтка завагітніла під час застосування цього лікарського засобу, її слід проінформувати про існування можливої загрози для плода.
Застосування у період годування груддю.

Медроксипрогестерону ацетат і його метаболіти проникають у грудне молоко. Докази на користь того, що це може становити будь-яку загрозу для немовляти, відсутні.

Препарат Депо-Провера® не показаний для застосування до настання менструального періоду.

Контрацепція.
Гінекологія:

• лікування ендометріозу;
• лікування вазомоторних симптомів у період менопаузи.

Онкологія:

• рецидивуючий та/або метастатичний рак молочної залози;
• рецидивуючий та/або метастатичний рак ендометрія;
• рецидивуючий та/або метастатичний рак нирок;
• метастатичний рак передміхурової залози.

Застосування медроксипрогестерону ацетату протипоказано пацієнтам з такими станами:

• встановлена або ймовірна вагітність;
• недіагностована вагінальна кровотеча;
• тяжке порушення функції печінки;
• відома гіперчутливість до діючої речовини (медроксипрогестерону ацетату) або інших компонентів лікарського засобу;
• активний тромбофлебіт, наявність тромбоемболічних розладів на даний час або в анамнезі, цереброваскулярне захворювання.

Додаткове протипоказання при застосуванні препарату в гінекології:

• відоме або підозрюване злоякісне новоутворення молочної залози;

Додаткове протипоказання при застосуванні препарату з метою контрацепції:

• відоме або підозрюване гормонозалежне злоякісне новоутворення молочної залози або статевих органів.

Лікування передозування має бути симптоматичним і підтримуючим.

Зберігати при температурі від 5 °С до 25 °С у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

"Депо-Провера" – протипухлинний препарат, гестаген-депо форма. Не має андрогенної та естрогенної активності. Депо-Провера пригнічує секрецію гонадотропних гормонів (особливо ЛГ). У малих дозах пригнічує овуляцію.