Діакарб таблетки по 250 мг, 30 шт.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки білого кольору.

Діуретичний, протиглаукомний, протиепілептичний засіб.

Механізм дії зумовлений вибірковим пригніченням карбоангідрази – ферменту, що каталізує оборотну реакцію гідратації діоксиду вуглецю і подальшу дисоціацію вугільної кислоти. Діуретичний ефект зумовлений пригніченням активності карбоангідрази у нирках (головним чином у проксимальних ниркових канальцях), що призводить до зниження реабсорбції бікарбонату, іонів натрію і калію, посилення діурезу, підвищення рН сечі, збільшення реабсорбції аміаку. Не впливає на екскрецію іонів хлору. У результаті пригнічення карбоангідрази циліарного тіла зменшує секрецію водянистої вологи і знижує внутрішньоочний тиск.

Пригнічення карбоангідрази у головному мозку призводить до накопичення СО² у мозку і гальмування надмірних пароксизмальних розрядів нейронів, що зумовлює протиепілептичну активність препарату. Застосування препарату при підвищеному внутрішньочерепному тиску пов’язане з пригніченням карбоангідрази у судинних сплетіннях шлуночків головного мозку і зниженням продукування спинномозкової рідини.

Протиглаукомні препарати і міотичні засоби. Інгібітори карбоангідрази. Код ATХ S01E C01.

• Ацетазоламід може посилювати дію антагоністів фолієвої кислоти, гіпоглікемічних засобів та атикоагулянтів, які приймають внутрішньо.
• Одночасне застосування ацетазоламіду з ацетилсаліциловою кислотою може призвести до тяжкого ацидозу та токсично вплинути на центральну нервову систему з ризиком розвитку анорексії, тахіпное, летаргічного стану, коми з можливим летальним кінцем.
• При одночасному застосуванні ацетазоламіду з серцевими глікозидами або лікарськими засобами, що підвищують артеріальний тиск, дозу першого необхідно змінити.
• Ацетазоламід порушує метаболізм фенітоїну, підвищуючи концентрацію останнього в сироватці крові. У пацієнтів, які приймають ацетазоламід з певними ПСП (фенітоїном, примідоном), спостерігалася важка форма остеомаляції.
• Одночасне застосування ацетазоламіду з амфетамінами, атропіном або хінідином може посилювати їхню побічну дію. Знижується виведення амфетаміну та хінідину, тому можливе збільшення часу дії амфетаміну та посилення дії хінідину шляхом підвищення рівня рН сечі у ниркових канальцях.
• Ацетазоламід може збільшувати або знижувати концентрацію глюкози в крові, що слід враховувати при лікуванні цукрового діабету. Може знадобитися зміна дози інсуліну або пероральних гіпоглікемічних препаратів.
• Ацетазоламід посилює виведення літію та може зменшити рівень літію у плазмі крові.
• Ацетазоламід може підвищувати концентрацію карбамазепіну в плазмі.
• При одночасному застосуванні ацетазоламід підвищує ризик появи токсичних ефектів саліцилатів, препаратів наперстянки, карбамазепіну, ефедрину, недеполяризуючих міорелаксантів.
• Мочегонний ефект ацетазоламіду посилюється теофіліном, послаблюється кислотоутворюючими діуретиками.
• Були поодинокі повідомлення про зниження рівня прамідону в сироватці крові та підвищення рівня карбамазепіну при їх одночасному застосуванні з ацетазоламідом.
• Через можливі адитивні ефекти не рекомендується одночасне застосування з іншими інгібіторами карбоангідрази.
• Циклоспорин: ацетазоламід може підвищувати рівень циклоспорину.
• Метенамін: ацетазоламід може порушувати антисептичний ефект Метенамін за сечею.
• Бікарбонат натрію: одночасне застосування ацетозаламіду з бікарбонатом натрію підвищує ризик утворення ниркових конкрементів.

Діюча речовина: ацетазоламід;
1 таблетка містить 250 мг ацетазоламіду;
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, кроскармелоза, магнію стеарат.

Ацетазоламід у високих дозах може спричиняти сонливість, рідше – стомлюваність, запаморочення, атаксію та дезорієнтацію. Тому під час лікування ацетазоламідом не слід керувати потенційно небезпечними механізмами та автомобілем.

Вагітність
Ацетазоламід проникає через плацентарний бар’єр. Застосування препарату у період вагітності протипоказано.
Годування груддю
Ацетазоламід у невеликій кількості проникає у грудне молоко. Під час застосування препарату годування груддю слід припинити.

Препарат застосовувати для лікування дітей віком від 3 років тільки як допоміжну терапію при епілепсії.

Лікування глаукоми:

• хронічна відкритокутова глаукома;
• вторинна глаукома;
• закритокутова глаукома (для короткочасної передопераційної терапії та перед офтальмологічними процедурами, для
• зменшення внутрішньоочного тиску).

Лікування набряків:

• при серцевій недостатності;
• набряків, спричинених прийомом лікарських засобів.

Лікування епілепсії (у комбінації з іншими протисудомними засобами):

• petit mal (малі напади) у дітей;
• grand mal (великі напади) у дорослих;
• змішаної форми.

Лікування висотної хвороби (препарат скорочує час акліматизації, але його вплив на прояви цієї хвороби незначний).

• Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату і сульфонамідів;
• порушення функції печінки та нирок;
• гостра ниркова недостатність, печінкова недостатність;
• гіпонатріємія та/або гіпокаліємія;
• хвороба Аддісона;
• недостатності надниркових залоз;
• гіперхлоремічному ацидозі;

Ацетазоламід протипоказаний пацієнтам із цирозом печінки, оскільки це може підвищувати ризик печінкової енцефалопатії.

Довготривале застосування ацетазоламіду протипоказано пацієнтам із хронічночною декомпенсованою закритокутовою глаукомою, оскільки у випадку повного закриття кута камери ока погіршення перебігу глаукоми буде маскуватися зниженим внутрішньоочним тиском.

Сечокам’яна хвороба (при гіперкальціурії), цукровий діабет, уремія.

Під час лікування ацетазоламід спостерігалися такі побічні явища, зазначені нижче, з такою частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), нечасто (≥ 1 /1000, <1/100 ), рідко (≥ 1/10000, <1/1000), дуже рідко (≥ 1/100000, <1/10000), частота невідома (не може бути визначена згідно з наявною інформації).

З боку крові:

Рідко: апластична анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенічна пурпура, пригнічення кісткового мозку, панцитопенія.

У окремих випадках при тривалому застосуванні - гемолітична анемія.

З боку обміну речовин:

Часто: анорексія, метаболічний ацидоз, порушення водно-електролітного балансу (у поєднанні з гіпонатріємією та гіпокаліємією).

Частота невідома: гіпокальціємія, зменшення маси тіла (при тривалому застосуванні).

З боку психіки:

Нечасто: депресія.

З боку нервової системи та органів чуття:

Часто: запаморочення, порушення смакових відчуттів, парестезії (відчуття повзання мурашок у кінцівках).

Нечасто: припливи, спрага, біль голови, дратівливість, зниження лібідо.

Повідомлялося про поодинокі випадки: сонливість, сплутаність свідомості, млявий параліч, судоми.

Частота невідома: атаксія; при тривалому застосуванні – дезорієнтація, порушення дотику, загальна слабкість, периферичний параліч; у поодиноких випадках - відчуття волосся язиком.

З боку органів зору:

Рідко: зворотна міопія.

З боку органів слуху та рівноваги:

Рідко: шум у вухах, порушення слуху.

З боку шлунково-кишкового тракту:

Нечасто нудота, блювання, діарея, мелена.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів:

Нечасто: порушення функції печінки.

Рідко: блискавичний некроз печінки, гепатит, механічна жовтяниця.

Частота невідома: печінкова недостатність, печінкова колька.

З боку шкіри та її похідних:

Рідко: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, фотосенсибілізація, висипання на шкірі, синдром Лайєлла, кропив'янка.

Частота невідома: гострий генералізований екземативний пустульоз, свербіж, еритема.

З боку сечовивідної системи:

Нечасто: нефролітіаз, кристалурія, ниркова колька, пошкодження нирки, поліурія, гематурія, ниркова недостатність.

Рідко: глюкозурія.

Частота невідома: часте сечовипускання.

Спільні розлади:

Часто стомлюваність.

Нечасто: гарячка.

З боку імунної системи:

Нечасто реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції.

Лабораторні дослідження:

Дуже рідко: гіпоглікемія, гіперглікемія.

Ацетазоламід як похідне сульфонаміду може викликати побічні реакції, характерні для сульфонамідів.

Не описанні симптоми передозування та гострого отруєння у людей. У випадку передозування можливі порушення електролітного балансу, ацидоз і порушення з боку центральної нервової системи (сонливість, парестезії); іноді – зменшення діурезу. Тому слід контролювати концентрації, електролітів в плазмі крові, особливо калію, а також рН сечі.
Лікування
Відміна препарату, симптоматична терапія, при ацидозі призначати бікарбонати. Ефективний гемодіаліз. Специфічного антидоту не існує.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Діакарб таблетки - протиглаукомний препарат та міотичний засіб