Диклак ID таблетки 150 мг № 100

діюча речовина: диклофенак;
1 таблетка містить натрію диклофенаку 150 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, заліза оксид червоний (Е 172), вода очищена.

Пацієнтам, у яких під час прийому препарату виникають запаморочення, вертиго, сонливість, млявість або втома, порушення з боку ЦНС, включаючи порушення зору, керувати автотранспортом або іншими механізмами не рекомендується.

У період І та ІІ триместрів вагітності Диклак® ID можна призначати тільки в тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, і лише в мінімальній ефективній дозі з коротким терміном лікування.

Вагітність. Придушення синтезу простагландинів може негативно позначитися на вагітності та/або ембріональному/фетальному розвитку. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викидня та/або серцевих вад та гастрошизу після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранні терміни вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшувався від менше 1% до 1,5%. Вважається, що ризик підвищується при збільшенні дози та тривалості терапії.

У тварин введення інгібіторів синтезу простагландинів призводило до збільшення пре- та постімплантаційної загибелі плода та ембріонально-фетальної летальності.

Крім того, у тварин, яким інгібітори синтезу простагландинів призначали протягом періоду органогенезу, збільшувалася частота випадків різних вад розвитку, у тому числі серцево-судинної системи. Якщо диклофенак призначати жінкам, які планують вагітність, або протягом першого триместру вагітності, доза повинна бути настільки низькою та тривалість лікування настільки короткою, наскільки це можливо.

На III триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:

Серцево-легенева токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією)

порушення функції нирок може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідроамніозом.

У матері та новонародженого, а також наприкінці вагітності можуть виникати такі явища:

можливе збільшення часу кровотечі, антиагрегантний ефект може спостерігатись навіть при дуже низьких дозах

гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.

Отже, Диклак® ID протипоказаний у III триместрі вагітності.

Годування грудьми

Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, диклофенак у невеликих кількостях проникає в грудне молоко, тому цей препарат протипоказаний у період годування груддю.

Жіноча фертильність

Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, диклофенак може впливати на жіночу фертильність і тому не рекомендується жінкам, які планують вагітність. Слід розглянути питання щодо припинення застосування диклофенаку жінкам, які не можуть завагітніти, а також жінкам, яким проводиться обстеження щодо безпліддя.

ДиклакÒ ID протипоказаний для лікування дітей через високий вміст активної речовини у таблетці.

Полегшення болю та зменшення запалення різного ступеня при різних станах, включаючи:

• патології суглобів: ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартрит, гострі напади подагри;
• гострі м'язово-скелетні захворювання, такі як періартрит (наприклад, плечолопатковий періартрит), тендиніт, тендовагініт, бурсит;
• інші патологічні стани, спричинені травмами, у тому числі переломи, біль у попереку, розтягнення, вивихи, ортопедичні, стоматологічні та інші незначні оперативні втручання.

• Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого іншого компонента препарату.
• гостра виразка шлунка або кишечника; шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, гастроінтенстинальна кровотеча або перфорація в анамнезі після застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), гостра або рецидивна виразка шлунка або кишечника в анамнезі (два або більше окремих епізодів встановленої виразки або кровотечі в анамнезі).
• Диклофенак, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, протипоказаний пацієнтам, у яких у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів виникають ангіоневротичний набряк, поліпи носа, напади бронхіальної астми, кропив'янка, гострий риніт та інші алергічні симптоми.
• Порушення гемопоезу невідомого походження.
• Цереброваскулярна кровотеча або кровотеча іншого типу.
• Запальні захворювання кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт).
• Печінкова недостатність.
• Ниркова недостатність.
• Застійна серцева недостатність (NYHA II-IV).
• Ішемічна хвороба серця у пацієнтів, які мають стенокардію, перенесений інфаркт міокарда.
• Захворювання периферичних артерій.
• Цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди минулих ішемічних атак.
• Лікування періопераційного болю при аорто-коронарному шунтуванні (або використання апарату штучного кровообігу).
• Лікування післяопераційного болю після операції коронарного шунтування (або застосування апарату штучного кровообігу).

Дозу підбирає лікар індивідуально, починаючи з найменшої ефективної дози. Щоб мінімізувати побічні ефекти, слід застосовувати мінімальну ефективну дозу протягом короткого періоду часу для контролю симптомів з огляду на завдання лікування у кожного окремого пацієнта.

Рекомендована початкова доза для дорослих становить 75-150 мг на добу залежно від виразності симптомів захворювання. При тривалій терапії, як правило, достатньо застосування 1 таблетки (75 мг) на добу. Якщо симптоми захворювання найбільше виражені протягом ночі або вранці, ДиклакÒ ID слід використовувати увечері.

Максимальна добова доза становить 150 мг, і її не слід перевищувати. Диклак® ID призначено для короткочасного застосування (максимум 2 тижні).

Тривалість лікування визначає лікар.

Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини, бажано під час або після їжі.

Діти: Диклак® ID не рекомендується для використання у дітей.

Пацієнти похилого віку: не відзначалося клінічно значущих змін фармакокінетики при застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку. Але таким пацієнтам НПЗП слід застосовувати з обережністю, оскільки вони більш схильні до побічних реакцій. 

Рекомендується приймати мінімальну ефективну дозу пацієнтам похилого віку або пацієнтам з низькою масою тіла, а також пацієнтам, які потребують постійного спостереження, для виявлення можливої ​​шлунково-кишкової кровотечі при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів.

Пацієнти із встановленими серцево-судинними захворюваннями та значним ризиком їх виникнення. Таким пацієнтам, а також хворим на неконтрольовану артеріальну гіпертензію застосування диклофенаку зазвичай не рекомендується. У разі потреби препарат може бути призначений лише після ретельної оцінки співвідношення ризику та користі у дозі ≤ 100 мг на добу та тривалість лікування не більше 4 тижнів.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Диклофенак протипоказаний при нирковій недостатності. Для лікування пацієнтів з порушенням функції нирок слабкого або помірного ступеня препарат слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Диклофенак протипоказаний при печінковій недостатності. Для лікування пацієнтів з порушенням функції нирок слабкого або помірного ступеня препарат слід застосовувати з обережністю.

Категорія частоти небажаних реакцій визначається так: дуже часто (> 1/10); часто (≥ 1/100, <1/10); нечасто (≥ 1/1000, <1/100) рідко (≥ 1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000), невідомо, включаючи окремі повідомлення.

Наступні побічні ефекти включають явища, пов'язані з введенням в умовах короткострокового та тривалого застосування.

З боку системи крові та лімфатичної системи

Дуже рідко: тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемію), панцитопенія, агранулоцитоз.

Першими ознаками розладів з боку крові та лімфатичної системи можуть бути підвищення температури, біль у горлі, поверхневі рани в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, втома, носові кровотечі, шкірні крововиливи.

З боку імунної системи:

Рідко: реакції гіперчутливості, анафілактичні та анафілактоїдні реакції (включаючи гіпотензію та шок).

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя, язика, гортані).

Психічні порушення

Дуже рідко: дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні кошмари, дратівливість, психотичні розлади.

З боку нервової системи

Часто: головний біль, запаморочення

Рідко: сонливість, підвищена стомлюваність

Дуже рідко: парестезії, погіршення пам'яті, судоми, почуття тривоги, тремор, асептичний менінгіт, порушення смаку, порушення мозкового кровообігу

Невідомо: сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання, апоплексія.

З боку органів зору

Дуже рідко: порушення зору, нечіткість зору, диплопія

Невідомо: неврит зорового нерва. 

З боку органів слуху та рівноваги

Часто: вертиго

Дуже рідко: дзвін у вухах, погіршення слуху. 

З боку серцево-судинної системи

Рідко: пальпітація, біль у грудній клітці, серцева недостатність, інфаркт міокарда

Дуже рідко: артеріальна гіпертензія, гіпотензія, васкуліт

Невідомо: синдром Коуніса

З боку дихальної системи

Рідко: бронхіальна астма (включаючи диспное)

Дуже рідко: пневмоніт. 

З боку травного тракту

Часто: нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, спазми в животі, метеоризм, втрата апетиту

Рідко: гастрит, шлунково-кишкова кровотеча, гематемезис, геморагічна діарея, мелена, виразки шлунка та кишечника з або без кровотечі або перфорації (іноді з летальним результатом, особливо у пацієнтів похилого віку)

Дуже рідко: коліт (зокрема геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона), запор, стоматит (включаючи виразковий стоматит), глосит, порушення з боку стравоходу, виникнення діафрагмоподібних стриктур у кишечнику, панкреатит.

З боку травної системи

Часто: підвищення активності трансаміназ

Рідко: гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки.

Дуже рідко: фульмінантний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірної тканини

Часто: висипання.

Рідко: кропив'янка.

Дуже рідко: бульозний висип, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, еритродермія, випадіння волосся, фотосенсибілізація, пур< /p>

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, тубулоінтерстиціальний нефрит, папілярний некроз нирки, затримка рідини в організмі. набряки.

З боку репродуктивної системи

Дуже рідко: імпотенція.

Інфекційні захворювання

Загострення запалень, пов'язаних з інфекціями (наприклад, розвиток некротичного фасциту), симптоми асептичного менінгіту. Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт), пов'язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг/добу) та при тривалому застосуванні.

Немає типової клінічної картини передозування диклофенаку. Симптомами передозування диклофенаку можуть бути головний біль, нудота, біль в епігастрії, блювання, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, запаморочення, дезорієнтація, кома, сонливість, збудження, шум у вухах, судоми. У випадку значного отруєння можливі гостра ниркова недостатність і пошкодження печінки.
Лікування гострого отруєння НПЗП полягає у застосуванні заходів підтримуючої і симптоматичної терапії. Симптоматичні і підтримуючі заходи показані при таких ускладненнях як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судомний синдром, порушення з боку ШКТ і пригнічення дихання. Малоймовірно, що такі специфічні лікувальні заходи як форсований діурез, діаліз або гемоперфузія стануть корисними для виведення НПЗП, оскільки активні речовини цих препаратів значною мірою зв’язуються з білками крові і зазнають інтенсивного метаболізму. Після прийому потенційно токсичних доз можна застосувати активоване вугілля, а після прийому потенційно небезпечних для життя доз – провести шлункову деконтамінацію (викликання блювання, промивання шлунка).

Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Диклак натрію є нестероїдною сполукою з вираженими протизапальними та знеболюючими властивостями. основним механізмом дії цієї речовини вважається пригнічення біосинтезу простагландинів, які відіграють важливу роль у виникненні запалення та болю.

Застосування диклофенаку сприяє збільшенню обсягу рухів у уражених суглобах.

У дослідах in vitro у концентраціях, еквівалентних тим, що досягаються при лікуванні пацієнтів, диклофенак не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини.

Диклак також має позитивний вплив у разі нападів мігрені.

При посттравматичних та післяопераційних станах з наявністю запалення Диклак полегшує біль при русі та зменшує набряки, спричинені запаленням та ранами.

Якщо диклофенак натрію застосовують одночасно з опіоїдними знеболюючими засобами для усунення післяопераційного болю, необхідність у них суттєво знижується.