Доксициклін капсули по 100 мг, 10 шт.

По 10 капсул у блістері, по 1 блістеру в пачці з картону.

Капсули.

Проосновні фізико-хімічні властивості: тверді капсули з кришечкою та корпусом жовтого кольору, що містять порошок або масу у формі частково або повністю сформованого стовпчика жовтого кольору із зеленуватим відтінком. Допускаються білі вкраплення.

Доксициклін – напівсинтетичний антибіотик групи тетрациклінів широкого спектра дії Зумовлює бактеріостатичну дію за рахунок пригнічення синтезу білка збудників в результаті блокування зв'язку аміноацил-транспортної РНК (тРНК) з комплексом інформаційна РНК (іРНК) – рибосома».

Активний щодо грампозитивних бактерій: аеробних коків – Staphylococcus spp. (в т.ч. продукуючих пеніциліназ), Streptococcus spp.  ;(в т.ч. Streptococcus pneumoniae); аеробних спороутворюючих бактерій  Bacillus anthracis; аеробних неспороутворюючих бактерій – Clostridium spp. аеробних бактерій  Escherichia coli; Shigella spp., Salmonella spp., Enterobacter spp. , Klebsiella spp., Bordetella pertussis, а також щодо Rickettsia spp., Treponema spp., Mycoplasma spp., Chlamydia spp.

До дії доксицикліну стійкі Pseudomonas aeruginosa, Proteus spp., Serratia spp., більшість штамів  Bacteroides fragilis.

Препарат швидко всмоктується із травного тракту та повільно виводиться з організму. Дослідження показують, що абсорбція доксицикліну відрізняється від інших тетрациклінів, на неї не впливає одночасне вживання їжі (у тому числі молока). Залежно від дози терапевтична концентрація у крові зберігається протягом 18-24 годин. Зв'язується з білками крові на 80-90%. Швидко розподіляється в більшості рідин організму, включаючи жовч, секрет приносових пазух, плевральну, синовіальну та асцитичну рідину. Концентрація у спинномозковій рідині змінюється і після парентерального використання може становити 10-25% від концентрації у сироватці крові.

Період напіввиведення препарату – 12-22 години. Значна частина виводиться в незміненому стані з фекаліями, приблизно 40% -; із сечею.

Антибактеріальні засоби для системного застосовування. Тетрацикліни. Доксициклін. Код АТХ J01A A02.

Солі заліза, пероральні препарати цинку, вісмуту, алюмінієві, кальцієві, магнієві антациди та інші препарати, що містять ці катіони (в т.ч. , що підвищують рН шлунка (в т.ч. гідрокарбонат натрію, Н₂-гістаміноблокатори): зменшення абсорбції доксицикліну. Застосування доксицикліну з цими препаратами має бути максимально розділеним у часі (за 2 години до або через 4 години після їх застосування).

Квінаприл: через вміст карбонату магнію може вплинути на поглинання доксицикліну.

Похідні сульфонілсечовини: посилення їх гіпоглікемічного ефекту.

Курареподібні засоби: доксициклін потенціює їх ефект.

Пеніциліни, цефалоспорини, бета-лактамні антибіотики: як бактеріостатичний антибіотик, доксициклін може перешкоджати бактерицидній активності інших антибіотиків.

Непрямі антикоагулянти, у т.ч. варфарин, феніндіон, антитромботичні засоби: можливе збільшення протромбінового індексу. Тетрацикліни знижують рівень протромбіну плазми, потенціюють ефект непрямих антикоагулянтів, тому можливе зниження дози антикоагулянтів.

Барбітурати, карбамазепін, примідон, фенітоїн, інші препарати, що індукують печінкові ферменти, у т.ч. рифампіцин, інгібітори карбоангідрази (в т.ч. ацетазоламід): зниження концентрації в плазмі крові та скорочення періоду напіввиведення (T_1/2) доксицикліну (індукція монооксигеназ та прискорення біотрансформації в печінці) ), що може призвести до зниження антибактеріального ефекту. Цей ефект може тривати протягом декількох днів після відміни вищезгаданих препаратів, тому слід розглянути збільшення добової дози доксицикліну.

Етанол: скорочення T_1/2 доксицикліну. Алкоголь не слід вживати під час терапії доксицикліном.

Гормональні контрацептиви: зниження їх ефективності (незапланована вагітність) та підвищення частоти проривних кровотеч при одночасному застосуванні з тетрациклінами. У зв'язку з цим рекомендується користуватися негормональними методами контрацепції під час застосування доксицикліну та протягом 7 днів після завершення курсу доксицикліну.

Циклоспорин: можливе збільшення його концентрації в плазмі крові і, як результат, підвищення токсичної дії. Цю комбінацію слід застосовувати під ретельним контролем.

Метоксифлурановий наркоз: можлива токсична дія на нирки, в т.ч. гостра ниркова недостатність, з летальним кінцем.

Метотрексат: збільшення токсичності останнього; цю комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Ерготамін та метисергід: підвищення ризику ерготизму.

Вітамін А та ретиноїди (в т.ч. ізотретиноїн, етретинат): збільшення ризику внутрішньочерепної гіпертензії; цю комбінацію застосовувати не слід. Для запобігання цьому ускладненню при лікуванні акне ретиноїдами необхідно витримати інтервал після терапії доксицикліном.

Теофілін: посилення ризику розвитку побічних ефектів з боку травної системи.

Препарати літію: можливе підвищення або зниження рівня літію в крові.

Пероральна вакцина проти черевного тифу: антибактеріальні препарати, в т.ч. тетрацикліни можуть знижувати її терапевтичний ефект. Слід уникати застосування вакцини під час лікування доксицикліном.

При проведенні флюоресцентного тесту можливий помилковий результат підвищення рівня катехоламінів в сечі.

Також застосування тетрациклінів може призвести до отримання неточних результатів лабораторних аналізів щодо рівня цукру, білка, уробіліну  у сечі.

діюча речовина: доксициклін;

1 капсула містить доксицикліну хіклату в перерахуванні на доксициклін – 100 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат, кальцію стеарат; до складу капсул входить барвник Жовтий захід FCF (Е 110).

Вплив доксицикліну на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не досліджувався. При виникненні таких небажаних реакцій як артеріальна гіпотензія, дзвін у вухах, затуманення зору, скотома, диплопія чи довготривала втрата зору слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Застосування препарату в період вагітності протипоказане, оскільки, проникаючи крізь плаценту, препарат може порушити нормальний розвиток зубів, спричинити пригнічення росту кісток скелета плода (див. розділ «Діти»), а також жирову інфільтрацію печінки. Тетрацикліни екскретуються у грудне молоко, тому в разі необхідності застосування препарату на період лікування слід припинити годування груддю.

Доксициклін протипоказаний дітям віком до 12 років. Дітям віком від 12 років та з масою тіла до 45 кг дана лікарська форма не застосовується.
Як і інші тетрацикліни, доксициклін утворює стабільні кальцієві комплекси у будь-якому формуванні кісткової тканини (кістковий скелет, емаль, дентин зубів). Зменшення швидкості росту малої гомілкової кістки спостерігалося у недоношених дітей, які отримували тетрацикліни перорально у дозі 25 мг/кг маси тіла кожні 6 годин. Ця побічна реакція є зворотною при відміні препарату.
Застосування тетрациклінів у період розвитку зубів (діти віком до 12 років) може спричинити постійну зміну кольору зубів (жовтий-коричневий-сірий). Така побічна реакція зустрічається частіше під час тривалого застосування, але також може спостерігатися після повторних коротких курсів лікування. Також були повідомлення про гіпоплазію емалі.

Лікування інфекцій, викликаних чутливими штамами грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів та деякими іншими мікроорганізмами, а саме:

• інфекції дихального тракту: пневмонія та інші захворювання нижніх дихальних шляхів, спричинені чутливими штамами Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenza,  Klebsiella pneumoniae; пневмонія, викликана Mycoplasma pneumoniae; хронічні бронхіти, синусити;
• інфекції сечовивідного тракту: інфекції, спричинені чутливими штамами виду Klebsiella, Enterobacter, а також бактеріями  Escherichia coli, Streptococcus faecalis;
• інфекції, що передаються статевим шляхом:

- інфекції, викликані Chlamydia trachomatis, включаючи неускладнені уретральні та ендоцервікальні інфекції та інфекції прямої кишки;

- негонококові уретрити, викликані Ureaplasma urealyticum (T-mycoplasma);

- м'який шанкер, пахова гранульома, венерична гранульома;

- препарат є альтернативним для лікування гонореї та сифілісу;

• інфекції шкіри: акне при необхідності застосування антибіотикотерапії.

Лікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до тетрациклінів, а саме:

• офтальмологічні інфекції: інфекції, викликані чутливими бактеріями Gonococci, Staphylococci і Haemophilus influenza. Інфекція, що викликає трахому, не завжди елімінується, що підтверджується під час проведення імунофлуоресцентного аналізу. Для лікування паратрахоми препарат можна застосовувати як монотерапію або у комбінації з іншими лікарськими засобами;
• рикетсіозні інфекції: група висипних тифів, плямиста лихоманка скелястих гір, лихоманка Ку, кліщова лихоманка, ендокардит, викликаний Coxiella;
• інші інфекції: орнітоз, бруцельоз (при застосуванні в комбінації зі стрептоміцином), холера, бубонна чума, епідемічний зворотний тиф, кліщова зворотна лихоманка, туляремія, меліоїдоз; тропічна малярія, резистентна до хлороквіну, та гострий кишковий амебіаз (при застосуванні в комбінації з амебіцидом).

Альтернативне лікування лептоспірозу, газової гангрени, правця.

Профілактика наступних станів: японська річкова лихоманка, діарея мандрівника (викликана ентеротоксичною Esheriсhia coli), лептоспіроз, малярія. Профілактику малярії слід проводити відповідно до чинної практики через можливість розвитку резистентності.

• Підвищена чутливість до тетрациклінів, доксицикліну та інших компонентів препарату;
• порфірія;
• важка печінкова недостатність;
• лейкопенія.

Препарат приймати внутрішньо під час або після їди для зменшення ризику подразнення стравоходу та шлунка, запивати достатньою кількістю рідини (можна запивати молоком або кефіром). Одночасне вживання їжі (в т.ч. молока) майже не впливає на всмоктування препарату.

Капсули слід ковтати у вертикальному положенні, сидячи або стоячи, задовго до сну, для зниження ризику роздратування або виразок стравоходу.

Тривалість курсу лікування лікар встановлює індивідуально; лікування слід продовжувати ще не менше 24-48 годин після зникнення симптомів захворювання та нормалізації температури тіла.

При стрептококових інфекціях застосовувати препарат слід протягом не менше 10 днів для попередження розвитку ревматичної лихоманки або гломерулонефриту.

Дорослі та діти старше 12 років з масою тіла понад 45 кг. У перший день лікування гострих інфекцій добова доза становить 200 мг (одноразово або по 100 мг з інтервалом 12 годин), у наступні дні – 100 мг/добу. При лікуванні тяжких інфекцій (особливо хронічних урологічних інфекцій) слід застосовувати препарат у дозі 200 мг на добу протягом усього періоду лікування. Кратність прийому – 1-2 рази на добу.

Особливі випадки застосування.

Акне – препарат призначати у дозі 50 мг на добу протягом 6-12 тижнів (слід застосовувати лікарські форми, що містять 50 мг доксицикліну).

Інфекції, що передаються статевим шляхом:

• неускладнені інфекції уретри, шийки матки та ректальної зони, викликані Chlamydia trachomatis; негонококовий уретрит, спричинений Ureaplasma urealyticum; неускладнені інфекції статевих органів, викликані Neisseria gonorrhoeae (за винятком аноректальної інфекції у чоловіків) – 100 мг 2 рази на добу, не менше ніж 7 днів;
• гострий орхоепідідіміт, викликаний Chlamydia trachomatis або Neisseria gonorrhoeae – 100 мг 2 рази на добу протягом 10 днів;
• первинний та вторинний сифіліс у пацієнтів без підтвердженої вагітності та з алергією на пеніциліни (як альтернативне лікування) – 200 мг двічі на добу протягом 14 днів.

Епідемічний зворотний тиф, кліщовий зворотний тиф – одноразово в дозі 100-200 мг, залежно від ступеня тяжкості захворювання.

Тропічна малярія, резистентна до хлорохіну – 200 мг на добу щонайменше 7 днів. З огляду на потенційну тяжкість інфекційного захворювання слід завжди застосовувати як додаткову терапію до доксицикліну швидкодіючий шизонтоцидний засіб (наприклад, хінін), доза якого залежить від конкретного випадку.

Профілактика малярії – дорослим рекомендована доза препарату становить 100 мг на добу. Дітям старше 12 років рекомендована доза препарату становить від 2 мг/кг на добу (доречніше застосовувати препарати доксицикліну з можливістю такого дозування) до загальної дози, що становить 100 мг на добу. Профілактичне застосування можна розпочати за 1-2 дні до поїздки до регіону з малярією, продовжувати приймати препарат щодня під час перебування у регіоні з малярією та ще протягом 4 тижнів після виїзду з даного регіону. Також слід враховувати чинні стандарти лікування малярії.

Профілактика японської річкової лихоманки – рекомендована доза препарату становить 200 мг одноразово.

Лікування та профілактика холери – рекомендована доза препарату становить 300 мг одноразово.

Профілактика діареї мандрівників у дорослих – 200 мг у перший день подорожі (як разова доза або 100 мг кожні 12 годин) та по 100 мг/добу протягом наступних днів подорожі. Інформація про застосування препарату з профілактичною метою довше 21 дня відсутня.

Профілактика лептоспірозу – 200 мг 1 раз на тиждень протягом усього часу перебування в регіоні з лептоспірозом та 200 мг препарату наприкінці подорожі. Інформація щодо застосування препарату довше 21 дня з метою профілактики відсутня.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти похилого віку: препарат можна застосовувати у звичайних дозах без спеціальних застережень. Немає потреби у корекції дози при порушенні функції нирок. Доксициклін може бути препаратом вибору для пацієнтів похилого віку, оскільки його застосування менш пов'язане з розвитком подразнення та виразок стравоходу.

У пацієнтів з порушенням функції нирок застосування препарату в рекомендованих дозах не призводить до кумуляції антибіотика (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти з порушенням функції печінки: див. розділ «Особливості застосування».

Особливості застосування

Порушення функції печінки. Доксициклін слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушеннями функції печінки та пацієнтам, які отримують потенційно гепатотоксичні препарати.

Про порушення функції печінки, пов'язані з пероральним або парентеральним застосуванням тетрациклінів, включаючи доксициклін, повідомлялося вкрай рідко.

Порушення функції нирок. Екскреція доксицикліну нирками становить приблизно 40% за 72 години у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Цей діапазон може знизитися до 1-5% за 72 години у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну нижче 10 мл/хв).

Дослідження не виявили суттєвої різниці в періоді напіввиведення доксицикліну із сироватки крові у пацієнтів з нормальною функцією нирок та тяжкими порушеннями функції нирок. Гемодіаліз не впливає на період напіввиведення препарату із сироватки крові.

Антианаболічна дія тетрациклінів може призвести до збільшення в крові рівня сечовини. Дослідження на даний час показують, що застосування доксицикліну не викликає антианаболічного ефекту у пацієнтів з порушеннями ниркової функції. Немає необхідності до корекції дози при порушенні функції нирок.

Тяжкі шкірні реакції. При застосуванні доксицикліну були зареєстровані такі важкі шкірні реакції, як ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз , DRESS-синдром (медикаментозні висипання з еозинофілією та системними проявами) (див. розділ «Побічні реакції»). Застосування доксицикліну слід негайно припинити за перших проявів шкірних висипань або за будь-яких інших ознак гіперчутливості та призначити відповідну терапію.

Фотосенсибілізація. Повідомлялося про випадки реакцій світлочутливості з клінічними проявами вираженого сонячного опіку у пацієнтів, які приймали тетрацикліни, включаючи доксициклін. Під час лікування доксицикліном та протягом 4-5 днів після його закінчення рекомендується захищати відкриті ділянки тіла від прямого сонячного світла та штучного УФ-опромінення. Пацієнтів слід проінформувати про можливість такої реакції та попередити, що лікування тетрациклінами, у т.ч. доксициклін повинен бути негайно припинено при перших ознаках еритеми на шкірі. Були повідомлення про виникнення фотооніхолізіс у пацієнтів, які приймали доксициклін (див. розділ «Побічні реакції»).

Кров і лімфатична система: анемія, в т.ч. гемолітична анемія, лейкопенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, нейтропенія та еозинофілія, лімфоцитопенія, лімфаденопатія, поява атипових лімфоцитів, токсичної грануляції гранулоцитів, порушення згортання крові, зниження активності про.

Імунна система: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, анафілаксію, артеріальну гіпотензію, перикардит, тахікардію, ангіоневротичні набряки, диспное (в т.ч. при бронхоспазміальній, обострійній, обострій генералізовані висипання, загострення системного червоного вовчака, сироваткову хворобу, периферичні набряки та кропив'янку; анафілактоїдні реакції, анафілактоїдна пурпура. Повідомлялося про випадки DRESS-синдрому (медикаментозна екзантема з еозинофілією та системними проявами), реакція Яриша-Герксгеймера. Серед тетрациклінів є повна перехресна алергія. Препарат містить барвник «Жовтий захід сонця FCF» (Е 110), який може викликати алергічні реакції, в т.ч. бронхіальну астму.

Шкіра та підшкірна клітковина: свербіж, висипання, в т.ч. макулопапульозні, еритематозні, пустульозні, реакції фотосенсибілізації, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, фотооніхолізис, зміна кольору нігтів, гіперпігментація шкіри.

Нервова система: вибухання джерельця у немовлят і доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія (псевдопухлина головного мозку) у підлітків і дорослих, першими симптомами якої можуть бути головний біль, запаморочення, почуття втоми, нечіткість зору, худобою , Диплопія, нудота, блювання; гіпестезії, парестезії, занепокоєння, тривожність, почуття нездужання, сплутаність свідомості, сонливість. Можливі судоми, депресія, галюцинації.

Органи почуттів: шум у вухах, вертиго; кон'юнктивіт, періорбітальний набряк. Надходили повідомлення про випадки тривалої/постійної втрати зору, порушення/втрати нюху та смакових відчуттів, які іноді були лише частково оборотними.

Судинна система: припливи, хвороба Шенлейна-Геноха, диспное.

Травлива система: нудота, блювання, сухість у роті, фарингіт, біль у животі, диспепсія (в т.ч. печія/гастрит), дисфагія, діарея, панкреатит, стеаторея, зниження апетиту /Анорексія. Повідомлялося про випадки езофагіту та утворення виразок стравоходу у пацієнтів, які приймали капсули та таблетки доксицикліну. Загальні симптоми езофагіту та виразок стравоходу включають одинофагію, біль у грудях та дисфагію. Коліт, викликаний мікроорганізмом, ентероколіт, запальні поразки (з моніліальним розростанням) в аногенітальній ділянці.

Гепатобіліарна система: повідомлялося про випадки гепатотоксичності з транзиторним підвищенням рівня печінкових трансаміназ у крові, порушенням функції печінки; гепатити, жовтяниця, жирова дистрофія печінки, печінкова недостатність.

Ефекти, зумовлені біологічною дією: при тривалому застосуванні високих доз антибіотиків, у т.ч. доксицикліну, можливий розвиток суперінфекції, що може спричинити розвиток кандидозу, глоситу, глософітії, стоматиту, стафілококового ентероколіту, CDAD, псевдомембранозного коліту, свербежу в анальній зоні, запального ураження аногенітальної зони (внаслідок кандидозу), вульвовагініту.

Ендокринна система: при тривалому застосуванні тетрациклінів спостерігалося коричнево-чорне забарвлення мікропрепарату тканини щитовидної залози. Функція щитовидної залози у своїй не порушується. Можлива гіпоглікемія.

Опорно-рухова система: артралгія, міалгія.

Мочевидільна система: дозозалежне підвищення рівня сечовини крові. Повідомлялося про випадки інтерстиціального нефриту, гостру ниркову недостатність, анурію.

Інше: тетрацикліни можуть викликати зміну кольору зубів, гіпоплазію зубної емалі.

Гостра передозування антибіотиків зустрічається рідко.

Симптоми. Можливо ураження паренхіми нирок, розвиток панкреатиту, посилення інших побічних реакцій.

Лікування. Слід припинити застосування препарату, провести промивання шлунка, симптоматичну та підтримуючу терапію.

Оскільки тетрацикліни можуть утворювати хелатні комплекси із солями кальцію, при інтоксикації, як протидія, можливе застосування солей кальцію.

Гемодіаліз не впливає на період напіввиведення препарату із сироватки крові, тому він не є ефективним при передозуванні.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

препарат для лікування інфекцій, спричинених чутливими штамами грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів