Дюксет капсули по 60 мг, 28 шт.

По 14 капсул у блістері; по 2 блістери в картонній упаковці.

Капсули кишковорозчинні.

Основні фізико-хімічні властивості:

60 мг: тверді желатинові капсули з непрозорим корпусом зеленого кольору та непрозорою кришкою темно-синього кольору, що містять пелети білого або майже білого кольору.

Дулоксетин – це інгібітор зворотного захоплення серотоніну та норепінефрину. Він незначно інгібує захоплення допаміну, не має значної спорідненості з гістаміновими та допаміновими, холінергічними та адренергічними рецепторами.

Механізм дії дулоксетину при лікуванні депресії обумовлений інгібуванням зворотного захоплення серотоніну та норепінефрину і, як наслідок, посиленням серотонінергічної та норадренергічної нейротрансмісії у центральній нервовій системі.

Дулоксетин також чинить болезаспокійливу дію, що, ймовірно, є результатом уповільнення передачі больових імпульсів у центральній нервовій системі.

При пероральному прийомі дулоксетин добре всмоктується. Максимальна концентрація досягається через 6 годин після прийому препарату. Прийом їжі затримує час абсорбції, час досягнення максимальної концентрації збільшується з 6 до 10 години, при цьому всмоктування зменшується (приблизно на 11%).

Розподіл. Дулоксетин ефективно зв'язується з білками плазми (> 90%).

Метаболізм. Дулоксетин метаболізується за участю ізоферментів CYP2D6 та CYP1A2. Метаболіти, що утворюються фармакологічно, не активні.

Виведення. Період напіввиведення дулоксетину становить 12 годин. Середній кліренс дулоксетину в плазмі крові – 101 л/година.

Ніркова недостатність. У пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності, які постійно перебувають на діалізі, спостерігалося подвійне збільшення концентрації дулоксетину та площі під кривою «концентрація-час» (AUC) порівняно зі здоровими добровольцями. Отже, пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю слід застосовувати нижчу початкову дозу.

Антидепресанти. Код АТХ N06А Х21.

Препарати, які метаболізуються за допомогою CYP1A2. Під час клінічного вивчення одночасного застосування теофіліну, субстрату CYP1A2, з дулоксетином (60 мг 2 рази на добу щодня) значного впливу на фармакокінетику цих препаратів не спостерігалося.

Інгібітори CYP1A2. Оскільки CYP1A2 бере участь в обміні речовин дулоксетину, одночасне застосування дулоксетину з інгібіторами CYP1A2, ймовірно, призведе до підвищення концентрації дулоксетину. Флувоксамін (100 мг 1 раз на добу), що є потужним інгібітором CYP1A2, знижує кліренс дулоксетину в плазмі до 77%. У зв'язку з цим, Дюксет не можна призначати разом з інгібіторами CYP1A2.

Препарати, які метаболізуються за допомогою CYP2D6. Дулоксетин – помірний інгібітор CYP2D6. При призначенні дулоксетину в дозі 60 мг 2 рази на добу з разовою дозою дезіпраміну, який є субстратом CYP2D6, дезіпрамін AUC збільшується в 3 рази. Спільне призначення дулоксетину (40 мг 2 рази на добу) збільшує стаціонарний AUC толтеродину (2 мг 2 рази на добу) на 71%, але не впливає на фармакокінетику 5-гідроксильного метаболіту. У зв'язку з цим при призначенні дулоксетину з інгібіторами CYP2D6, що мають вузький терапевтичний індекс, необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів.

Препарати, що діють на центральну нервову систему.При прийомі дулоксетину в комбінації з іншими препаратами, що діють на центральну нервову систему, особливо з подібним механізмом дії, включаючи алкоголь і седативні лікарські засоби, необхідно дотримуватись певних запобіжних заходів.

Інгібітори МАО. Дулоксетин не слід призначати разом з неселективними необоротними інгібіторами МАО (МАО) через ризик виникнення серотонінового синдрому.

Серотоніновий синдром. Потрібно з обережністю призначати Дюксет у комбінації із серотонінергічними та трициклічними антидепресантами, препаратами трави звіробою, трамадолом, пептидином, триптофаном.

Антикоагулянти та антитромботичні засоби. Дулоксетин з обережністю призначають разом з пероральними антикоагулянтами та антикоагулянтами засобами у зв'язку з можливим підвищенням ризику виникнення кровотечі внаслідок фармакодинамічної взаємодії.

Лікарські засоби, що містять дулоксетин

Необхідно уникати спільного застосування з іншими лікарськими засобами, що містять дулоксетин.

Препарати, що містять траву звіробою.

При сумісному застосуванні з Дюксетом часто виникають побічні реакції.

Діюча речовина: duloxetine;

1 капсула містить дулоксетину гідрохлориду еквівалентного дулоксетину 60 мг;

допоміжні речовини: цукор сферичний, гіпромелоза 603, сахароза, тальк, триетилцитрат, гіпромелози ацетат сукцинат (AS-LF), розчин амонію гідроксиду 25%, Opadry White 02A2836а: 1 171), тальк;

склад желатинової капсули №1 для 60 мг титану діоксид (Е 171), індиго (Е 132), заліза оксид жовтий (Е172), желатин.

Під час лікування пацієнтам слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Адекватні та контрольовані дослідження дії препарату на вагітних жінок не проводилися, тому застосування препарату під час вагітності не рекомендується. Як і при прийомі інших серотонінергічних лікарських засобів, у немовлят можуть спостерігатися симптоми синдрому відміни, якщо жінка застосовувала дулоксетин перед пологами. Симптоми синдрому відміни включають ортостатичну гіпотензію, тремор, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, утруднення ковтання, ссання, дихальні розлади, епілептичні напади. Найчастіше ці симптоми спостерігалися відразу після народження або протягом перших днів життя. Необхідно рекомендувати жінкам повідомляти лікаря про те, що вони завагітніли або збираються завагітніти під час прийому дулоксетину.

Застосування препарату під час вагітності рекомендується лише за умови, якщо очікувана користь для вагітної перевищує потенційний ризик для плода.

Годування груддю під час прийому дулоксетину не рекомендується.

Безпека та ефективність застосування дулоксетину дітям не вивчали, тому препарат протипоказаний цій віковій категорії пацієнтів.

• Лікування великого депресивного розладу.
• Лікування діабетичного периферичного нейропатичного болю.
• Лікування генералізованого тривожного розладу.

• Підвищена чутливість до дулоксетину або до будь-яких допоміжних речовин препарату.
• Одночасне застосування з неселективними необоротними інгібіторами МАО або протягом принаймні 14 днів після припинення лікування інгібіторами МАО. З огляду на період напіврозпаду дулоксетину інгібітори МАО не можна призначати принаймні протягом 5 днів після припинення лікування дулоксетином.
• Одночасне застосування з флувоксаміном, ципрофлоксацином або еноксацином (сильні інгібітори CYP1A2) через підвищення концентрації дулоксетину в плазмі крові.
• Нестабільна артеріальна гіпертензія, яка може спровокувати гіпертонічний криз.
• Термінальна стадія ниркової недостатності (кліренс креатиніну
• Захворювання печінки, що може призвести до печінкової недостатності.
• Дитячий вік.

Великий депресивний розлад. Дюксет призначають у дозі 60 мг 1 раз на добу незалежно від їди.

Деяким пацієнтам можна рекомендувати дозу, що перевищує 60 мг, до максимальної дози 120 мг на добу, яку ділять на 2 прийоми. Можливість призначення доз понад 120 мг систематично не оцінювалася.

Діабетичний периферичний нейропатичний біль. Рекомендована початкова доза становить 60 мг 1 раз на добу незалежно від їди. Деяким пацієнтам можна рекомендувати дозу, що перевищує 60 мг 1 раз на добу, до максимальної дози 120 мг на добу, яку поділяють на 2 прийоми.

Терапевтичний ефект лікування проявляється протягом 2 місяців.

Генералізований тривожний розлад. Рекомендована початкова доза становить 30 мг 1 раз на добу незалежно від їди. Пацієнтам із недостатнім ефектом лікування дозу слід збільшити до 60 мг на добу. В азу недостатнього ефекту лікування дозою 60 мг можна розглядати підвищення дози до 90 або 120 мг на добу.

Терапевтичний ефект лікування проявляється протягом 2-4 тижнів.

Пацієнти з нирковою недостатністю. Корекція дози для пацієнтів із слабкою та помірною нирковою недостатністю не потрібна. Застосування препарату Дюксет пацієнтам із термінальною стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну <30 мл/хв) протипоказано.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Дюксет не можна призначати пацієнтам із захворюваннями печінки.

Пацієнти похилого віку. Будь-які зміни дози препарату при призначенні пацієнтам похилого віку не потрібні.

Особливості застосування

Попередження

Пацієнтам з високим ризиком суїциду під час лікування необхідно перебувати під суворим наглядом, оскільки до настання значної ремісії не виключена можливість спроби суїциду.

Епілептичні напади та манії. Як і у разі застосування інших лікарських засобів, що діють на центральну нервову систему, для пацієнтів з епілептичними нападами, манією або біполярними розладами в анамнезі дулоксетин необхідно призначати з дотриманням запобіжних заходів.

Мідріаз. Були повідомлення про прояв мідріазу у зв'язку з прийомом дулоксетину, тому призначення дулоксетину пацієнтам з підвищеним внутрішньоочним тиском або з ризиком гострої вузькокутної глаукоми слід проводити з обережністю.

Артеріальний тиск та серцебиття. У деяких пацієнтів прийом дулоксетину призводить до підвищення артеріального тиску. Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або іншими захворюваннями серця рекомендується моніторинг артеріального тиску. Пацієнтам із постійно підвищеним артеріальним тиском слід зменшувати дозу або поступово відмінити препарат. Лікування пацієнтів із нестабільною гіпертензією не є доцільним.

Геморагії. Повідомлялося про кілька випадків геморагії, зокрема пурпуру, шлунково-кишкової кровотечі та крововиливу.

Гіпонатріємія. Необхідно з обережністю призначати хворим із підвищеним ризиком виникнення гіпонатріємії, зокрема у пацієнтів похилого віку, хворим із синдромом недостатності АДГ (СНАДГ), особам із цирозом печінки.

Синдром скасування. Симптоми синдрому відміни є досить частими, особливо при різкому припиненні лікування. Припиняти лікування слід протягом щонайменше 2 тижнів шляхом поступового зниження дози.

Акатізія / психомоторне занепокоєння. Подібні прояви виникають протягом перших кількох тижнів лікування.

Підвищення рівня ферментів печінки. Значне підвищення ензимів печінки (у 10 разів більше норми) або ураження печінки з холестазом або значне підвищення ензимів разом із ураженням печінки виникали рідко. Найчастіше про ці явища повідомлялося протягом перших місяців лікування. Ушкодження печінки найчастіше має гепатоцелюлярний характер. Необхідно обережно призначати дулоксетин пацієнтам, які приймають препарати, які можуть спричинити пошкодження печінки.

Наявність сахарози. Не можна призначати кишково-капсули Дюксет пацієнтам зі спадковою непереносимістю фруктози, синдромом мальабсорбції, недостатністю сахараз-ізомальтази.

Суїцид

Великий депресивний розлад та генералізований тривожний розлад.

Депресія пов'язана з підвищеним ризиком суїцидального мислення, нанесення ушкоджень собі та суїциду (явлення, пов'язані із суїцидом). Ризик існує до досягнення значної ремісії. Пацієнта необхідно строго контролювати до досягнення значного поліпшення, оскільки ремісія може не наступити протягом перших тижнів лікування або більше. Із загального клінічного досвіду відомо, що ризик суїциду зростає на початкових етапах лікування.

Психічні стани, за яких призначається Дюксет, також можуть бути асоційовані з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних явищ. Крім того, ці психічні стани можуть бути коморбідними, якщо вони супроводжують великий депресивний розлад. Таким чином, необхідно дотримуватися однакових запобіжних заходів при лікуванні пацієнтів як з великим депресивним розладом, так і з іншими психічними станами. У пацієнтів, які мають в анамнезі суїцидальні явища або значний рівень суїцидального мислення, ризик виникнення суїцидальної поведінки більший, тому необхідний ретельніший контроль під час лікування. Повідомлялося про випадки суїцидального мислення та суїцидальної поведінки під час терапії дулоксетином або одразу після припинення. Під час терапії, особливо на ранніх етапах, необхідний ретельний контроль за пацієнтами, особливо тими,

Діабетичний периферичний нейропатичний біль

Повідомлялося про поодинокі випадки суїцидального мислення та суїцидальної поведінки під час терапії дулоксетином або відразу після її закінчення, як і при прийомі інших лікарських засобів з подібною фармакологічною дією (антидепресанти).Лікарі повинні інформувати пацієнтів про необхідність повідомляти про будь-яке почуття занепокоєння.

Пацієнти похилого віку

Дані щодо застосування препарату Дюксет у дозі 120 мг у пацієнтів похилого віку з великим депресивним розладом та генералізованим тривожним розладом обмежені

Серйозні шкірні реакції

Дуже рідко повідомлялося про такі реакції з боку шкіри, як ангіоневротичний набряк, крововилив, синдром Стівенса-Джонсона, забиття, кропив'янка.

Повідомлялося про запаморочення, нудоту та головний біль як про несприятливі симптоми при припиненні прийому дулоксетину. При припиненні прийому дулоксетину також повідомлялося про порушення чутливості, порушення сну, порушення або тривожності, тремор, дратівливість, діарею та гіпергідроз.

Інфекції та інвазії: ларингіт.

З боку ендокринної системи: гіпотиреоз.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції, гіперчутливість.

З боку метаболізму: зниження апетиту, гіперглікемія, дегідратація, гіпонатріємія, синдром неадекватної секреції АДГ ⁶ .

З боку психіки: безсоння, ажитація, зниження лібідо, тривожність, аномальні бачення та аномальний оргазм, розлади сну, бруксизм, дезорієнтація, апатія, суїцидальні мислення ^5,7 , манія, галюцинації, агресія та злобність ⁴ , суїцидальна поведінка ^5,7 .

З боку нервової системи: головний біль, сонливість, запаморочення, тремор, парестезії, міоклонія, акатизія ⁷ , нервозність, розлади уваги, летаргія, дискінезія, порушення смаку, синдром неспокійних ніг, поганий сон, серотоніновий синдром ⁶ , судоми ¹ , психомоторний неспокій ⁶ , екстрапірамідні розлади 6 .

З боку органів зору: розпливчасте зображення, мідріаз, порушення зору, сухість очей, глаукома.

З боку органів слуху: дзвін у вухах ¹ , вертиго, біль у вухах.

З боку серцево-судинної системи: серцебиття; тахікардія припливи; суправентрикулярна аритмія; фібриляція, найчастіше передсердна; артеріальна гіпертензія ^3,7 ; підвищення артеріального тиску ³ ; ортостатична гіпотензія ² ; втрата свідомості ² ; відчуття холоду у кінцівках; гіпертонічний криз ^3,6 .

З боку дихальної системи: зевота, орофарингеальний біль, відчуття стиснення в горлі, носова кровотеча.

З боку травного тракту: нудота, блювання, диспепсія, метеоризм, біль у животі, запор, діарея, шлунково-кишкові кровотечі ⁷ , гастроентерит, відрижка, гастрит, стоматит, неприємний запах із рота, наявність крові в калі, сухість у роті.

З боку травної системи: підвищений рівень печінкових ферментів (АлАТ, АсАТ, ЛФ), гепатит ³, гостре ураження печінки, жовтяниця ⁶ , печінкова недостатність ⁶ .

З боку шкіри: підвищене потовиділення, висипання, нічне потіння, контактний дерматит, кропив'янка, холодний піт, фотосенсибілізація, підвищена схильність до утворення синців, ангіоневротичний набряк ⁶ , синдром Стівенса-Джонсона ⁶ .

З боку кістково-м'язової системи: кістково-м'язовий біль, м'язовий спазм, посмикування м'язів, відчуття скутості м'язів, тризм.

З боку сечовивідної системи: дизурія, затримка сечі, утруднений початок сечовипускання, ніктурія, поліурія, зниження струму сечі, аномальний запах сечі.

З боку репродуктивної системи: еректильна дисфункція, порушення або затримка еякуляції, менструальні розлади, статеві розлади, гінекологічні кровотечі, симптоми менопаузи, галакторея, гіперпролактинемія.

Загальні порушення: стомлюваність, біль у грудях ⁷ , падіння ⁸ , погане самопочуття, відчуття холоду, відчуття повзання «мурашок», спрага , нездужання, відчуття жару, порушення ходи.

Лабораторні дослідження: зниження маси тіла, збільшення маси, тіла, підвищення рівня КФК, підвищення рівня холестерину в крові.

1 - Випадки судом та дзвін у вухах спостерігалися після переривання лікування.

2 - Випадки ортостатичної гіпотензії та втрати свідомості спостерігалися переважно на початку лікування.

3 - Пацієнтам, у яких спостерігається постійне підвищення артеріального тиску при прийомі дулоксетину, необхідно зменшувати дозу або поступово припиняти терапію препаратом.

4 - Про випадки агресії та злобності повідомлялося на початку лікування та після переривання лікування.

5 - Про випадки суїцидального мислення та суїцидальної поведінки повідомлялося на початку лікування та одразу після переривання лікування.

6 - Встановлена ​​частота побічних реакцій з постмаркетингових досліджень.

7 - Статистично значуще не відрізняються від плацебо.

8 - Випадки падіння були більш частими у пацієнтів похилого віку (≥ 65 років).

Припинення терапії (особливо різке переривання) часто супроводжується синдромом відміни. Найбільш частими побічними реакціями в такому випадку: запаморочення, сонливість, порушення чутливості (включаючи парестезії), порушення сну (включаючи безсоння та сильні марення), слабкість, занепокоєння або агресивність, нудота та/або блювання, тремор, головний біль, подразник гіпергідроз та запаморочення. Рекомендується поступове припинення терапії.

Ніркова недостатність

У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), що перебувають на гемодіалізі, спостерігається підвищення рівня дулоксетину у плазмі крові. Застосування протипоказане.

Гепатит / підвищення рівня печінкових ферментів

Повідомлялося про випадки пошкодження печінки, включали значне підвищення рівня печінкових ферментів (збільшення у 10 разів більше за норму), гепатит та жовтяницю. Більшість цих явищ спостерігалося протягом першого місяця лікування. Найчастіше печінкова ушкодження має гепатоцелюлярний характер. Дулоксетин необхідно з обережністю призначати пацієнтам, які приймають лікарські засоби, які можуть спричинити пошкодження печінки.

Повідомлялося про незначне підвищення рівня калію в крові. Нечасто спостерігалися минущі аномальні рівні калію у пацієнтів, які лікувалися дулоксетином порівняно з плацебо.

Дані про передозування дулоксетину обмежені. Є повідомлення про прийом великих доз (до 1400 мг) дулоксетину окремо або в комбінації з іншими лікарськими засобами, чимало летальних наслідків.

Симптоми передозування (переважно при комбінації з іншими лікарськими засобами) включали сонливість, кому, серотоніновий синдром, епілептичні напади, блювання та тахікардію.

Лікування. Специфічні антидоти невідомі. При появі серотонінового синдрому необхідне специфічне лікування (застосування ципрогептадину та/або контроль температури). Прохідність дихальних шляхів слід перевірити.

Рекомендується проводити моніторинг серцевої діяльності та контроль основних показників життєдіяльності разом із відповідними симптоматичними та підтримуючими заходами. Промивання шлунка може бути доречним, якщо воно проводиться одразу після прийому препарату. Активоване вугілля зменшує абсорбцію препарату. Дулоксетин має великий обсяг розподілу в організмі, у зв'язку з чим форсований діурез, гемоперфузія та обмінна перфузія навряд чи будуть корисними.

Зберігати при температурі від 5°C до 25°C в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат застосовується для лікування депресивного та тривожного розладу.