Енженла розч.д/ін. 60 мг/1,2 мл картр.шприц-ручка

1 попередньо наповнена ручка, що містить картридж, у картонній коробці.

Розчин для ін’єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтуватого кольору із pH 6,6.

Механізм дії Соматрогон — це глікопротеїн, що має амінокислотну послідовність хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) з однією копією С-кінцевого пептиду (C-Terminal Peptide, CTP) з бета-ланцюга ХГЛ на N-кінці та двома копіями CTP (в тандемі) на C-кінці. Домени глікозилювання та CTP визначають період напіввиведення соматрогону, що дозволяє застосовувати препарат один раз на тиждень. Соматрогон зв’язується з рецептором гормону росту (ГР) та ініціює каскад передачі сигналу, що спричиняє зміни росту й метаболізму. Згідно з каскадом передачі сигналу ГР, зв’язування соматрогону призводить до активації сигнального шляху STAT5b і підвищує концентрацію ІФР-1 у сироватці крові. Було виявлено, що концентрація ІФР-1 збільшується залежно від дози під час терапії соматрогоном, що частково опосередковує клінічний ефект. Як наслідок, ГР та ІФР-1 стимулюють метаболічні зміни, лінійний ріст і підвищують швидкість росту в дітей із дефіцитом гормону росту (ДГР).

Фармакокінетику (ФК) соматрогону оцінювали з використанням популяційного підходу в 42 дітей (віковий діапазон від 3 до 15,5 року) з ДГР. Всмоктування Після підшкірної ін’єкції концентрація соматрогону в сироватці крові підвищувалася повільно, досягаючи піка через 6–18 годин після введення препарату. У дітей з ДГР експозиція соматрогону збільшується пропорційно дозі при застосуванні доз 0,25 мг/кг/тиждень, 0,48 мг/кг/тиждень і 0,66 мг/кг/тиждень. Після введення один раз на тиждень соматрогон не накопичується в організмі. У дітей з ДГР пікова рівноважна концентрація, визначена за допомогою популяційного дослідження ФК, становила 636 нг/мл після застосування дози 0,66 мг/кг/тиждень. Пацієнти з позитивним результатом аналізу на АЛЗ мали приблизно на 45 % вищу рівноважну середню концентрацію. Розподіл У дітей з ДГР уявний центральний об’єм розподілу, оцінений у популяційному дослідженні ФК, становив 0,728 л/кг, а уявний периферичний об’єм розподілу — 0,165 л/кг. Біотрансформація Вважається, що метаболізм соматрогону полягає в класичному білковому катаболізмі з подальшим відновленням амінокислот і поверненням до системного кровообігу. Виведення У пацієнтів дитячого віку з ДГР уявний кліренс, оцінений у популяційному дослідженні ФК, становив 0,0317 л/год/кг. Пацієнти з позитивними результатами аналізу на АЛЗ мали приблизно на 25,8 % нижчий уявний кліренс. У разі оціненого у популяційному дослідженні ФК ефективного періоду напіввиведення, що становить 28,2 години, соматрогон буде присутній у кровообігу протягом приблизно 6 днів після останнього введення. Особливі групи пацієнтів Вік, раса, стать, маса тіла Згідно з популяційним ФК аналізом, вік, стать, раса та етнічна приналежність пацієнта не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику соматрогону в пацієнтів дитячого віку з ДГР. Експозиція соматрогону зменшується зі збільшенням маси тіла. Однак доза соматрогону 0,66 мг/кг/тиждень забезпечує адекватну системну експозицію для безпечного досягнення ефективності в діапазоні маси тіла, оціненому в клінічних дослідженнях.

Гормони гіпофіза і гіпоталамуса та їхні аналоги. Соматропін та агоністи соматропіну.

Глюкокортикоїди Одночасне лікування глюкокортикоїдами може пригнічувати ефект стимуляції росту соматрогоном. У пацієнтів із дефіцитом адренокортикотропного гормону (АКТГ) слід ретельно коригувати замісну терапію глюкокортикоїдами, щоб уникнути пригнічення росту. Таким чином, необхідно ретельно контролювати зріст пацієнтів, які отримують глюкокортикоїди, щоб оцінити потенційний вплив лікування глюкокортикоїдами на ріст. Гормон росту знижує перетворення кортизону на кортизол і може виявляти раніше не діагностований центральний гіпоадреналізм або призвести до неефективності низьких замісних доз глюкокортикоїдів (див. розділ «Особливості застосування»). Інсулін і гіпоглікемічні лікарські засоби Пацієнтам із цукровим діабетом, які потребують фармакологічної терапії, може бути необхідне коригування дози інсуліну та (або) пероральних чи ін’єкційних гіпоглікемічних препаратів на початку лікування соматрогоном (див. розділ «Особливості застосування»). Препарати гормонів щитоподібної залози Лікування зі щоденним застосуванням гормону росту може виявляти раніше не діагностований або субклінічний центральний гіпотиреоз. Може виникнути потреба в призначенні замісної терапії тироксином або її коригуванні (див. розділ «Особливості застосування»). Пероральна терапія естрогенами Пацієнткам, які отримують пероральну терапію естрогенами, для досягнення мети лікування може бути потрібна більша доза соматрогону (див. розділ «Особливості застосування»). Препарати, які метаболізуються цитохромом P450 Дослідження взаємодії лікарських засобів із застосуванням соматрогону не проводилися. Було показано, що соматрогон індукує експресію мРНК CYP3A4 in vitro. Клінічна значущість результатів цього спостереження невідома. Дослідження інших агоністів рецепторів гормону росту людини, проведені за участю дітей і дорослих із дефіцитом гормону росту, а також здорових чоловіків літнього віку, свідчать про те, що застосування цих препаратів може збільшити кліренс сполук, які, як відомо, метаболізуються ізоферментами цитохрому P450, зокрема CYP3A. Кліренс сполук, що метаболізуються CYP3A4 (наприклад статевих стероїдів, кортикостероїдів, протисудомних засобів і циклоспорину), може бути підвищений, що може призвести до зниження експозиції цих лікарських засобів.

діюча речовина: соматрогон; 1 мл розчину містить соматрогону 20 мг або 50 мг; 1 попередньо наповнена ручка містить 24 мг соматрогону в 1,2 мл розчину або 60 мг соматрогону в 1,2 мл розчину; допоміжні речовини: тринатрію цитрат, дигідрат; кислота лимонна, моногідрат; L-гістидин, натрію хлорид, м-крезол, полоксамер 188, вода для ін’єкцій.

Вагітність Дані щодо застосування соматрогону вагітним відсутні. Результати досліджень на тваринах свідчать про відсутність прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на репродуктивну функцію (див. розділ «Доклінічні дані щодо безпеки препарату»). Препарат Енженла не рекомендується призначати вагітним та жінкам репродуктивного віку, які не використовують засоби для контрацепції. Годування груддю Невідомо, чи виділяється соматрогон або його метаболіти у грудне молоко людини. Ризик для новонароджених і немовлят не може бути виключений. Рішення щодо припинення годування груддю або припинення чи утримання від терапії соматрогоном слід ухвалювати з урахуванням користі від годування груддю для дитини й користі лікування для матері. Репродуктивна функція Ризик безпліддя в жінок або чоловіків із репродуктивним потенціалом не досліджувався. У дослідженні на щурах не було порушень репродуктивної функції в самців і самиць (див. розділ «Доклінічні дані щодо безпеки препарату»). Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами Енженла не впливає або майже не впливає на швидкість реакції під час керування автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат Енженла показаний для лікування дітей та підлітків віком від 3 років із порушенням росту внаслідок недостатньої секреції гормону росту.

Гіперчутливість до соматрогону (див. розділ «Особливості застосування») або будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу лікарського засобу. Соматрогон не можна застосовувати за наявності ознак активності пухлини на основі досвіду щоденного застосування препаратів гормону росту. Внутрішньочерепні пухлини повинні бути неактивними, а протипухлинна терапія має бути завершена до початку лікуванням гормоном росту (ГР). Терапію слід припинити, якщо є ознаки росту пухлини (див. розділ «Особливості застосування»). Соматрогон не можна застосовувати для стимуляції росту в дітей із закритими епіфізами. Пацієнтам із гострими критичними захворюваннями, які мають ускладнення після операції на відкритому серці, операції на черевній порожнині, численних травм унаслідок нещасного випадку, гостру дихальну недостатність або подібні стани, не можна призначати соматрогон (щодо пацієнтів, які проходять замісну терапію, див. розділ «Особливості застосування»).

Терапію повинні розпочинати та контролювати лікарі, які мають відповідну кваліфікацію та досвід діагностики і лікування дітей з дефіцитом гормону росту (ДГР). Дози Рекомендована доза становить 0,66 мг/кг маси тіла і вводиться один раз на тиждень шляхом підшкірної ін’єкції. За допомогою кожної попередньо наповненої ручки можна встановити та ввести дозу, призначену лікарем. Дозу можна округлити в більшу або меншу сторону на розсуд лікаря, обізнаного щодо індивідуальних потреб пацієнта. Якщо потрібні дози понад 30 мг (тобто маса тіла пацієнта перевищує 45 кг), слід зробити дві ін’єкції. Початкова доза для пацієнтів, які переходять на лікування соматрогоном зі щоденного застосування препаратів гормону росту Пацієнтам, які переходять із щоденного застосування препаратів гормону росту на лікування соматрогоном із введенням один раз на тиждень, нову схему терапії можна розпочинати з дози 0,66 мг/кг/тиждень наступного дня після останньої щоденної ін’єкції. Титрування дози У разі необхідності дозу соматрогону можна коригувати залежно від швидкості росту, побічних реакцій, маси тіла пацієнта й концентрації інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1) у сироватці крові. Під час моніторингу концентрації ІФР-1 зразки слід завжди брати через 4 дні після введення попередньої дози. Корекція дози має бути спрямована на досягнення середнього індексу стандартного відхилення (Standard Deviation Score, SDS) концентрації ІФР-1 у нормальному діапазоні, тобто від –2 до +2 (бажано близько 0 SDS). Для пацієнтів, у яких концентрація ІФР-1 у сироватці крові перевищує середнє референтне значення для їхнього віку й статі більш ніж на 2 SDS, дозу соматрогону слід зменшити на 15 %. Для деяких пацієнтів може бути необхідно декілька знижень дози. Оцінювання та припинення лікування Ефективність і безпеку лікування соматрогоном слід оцінювати з інтервалом приблизно в 6–12 місяців. Для цього можна розглядати ауксологічні параметри, біохімічні показники (концентрації ІФР-1, гормонів, глюкози) і пубертатний статус. Рекомендований регулярний моніторинг індексів SDS сироваткового ІФР-1 протягом усього курсу лікування. У пубертатний період оцінювання слід проводити частіше. Лікування потрібно припинити, якщо є ознаки закриття епіфізарних пластинок росту (див. розділ «Протипоказання»). Також слід припинити терапію пацієнтів, які досягли кінцевого або майже кінцевого зросту, тобто річної швидкості росту менш ніж 2 см/рік або кісткового віку понад 14 років у дівчат і понад 16 років у хлопців. Пропуск дози Пацієнти повинні дотримуватися свого звичайного дня застосування препарату. У разі пропуску дози соматрогон слід ввести якомога скоріше протягом 3 днів після пропуску дози, а потім відновити звичайний графік дозування один раз на тиждень. Якщо минуло більш ніж 3 дні, слід проігнорувати пропущену дозу та ввести чергову дозу в запланований день. У будь-якому разі пацієнти можуть відновити свій звичайний графік дозування один раз на тиждень. Зміна дня застосування препарату День щотижневого введення можна змінити, якщо необхідно, але проміжок між двома дозами повинен становити принаймні 3 дні. Після вибору нового дня введення слід продовжувати застосування препарату один раз на тиждень. Особливі групи пацієнтів Пацієнти літнього віку Безпека та ефективність застосування соматрогону пацієнтам віком понад 65 років не встановлені. Дані відсутні. Порушення функції нирок Застосування соматрогону пацієнтам із порушенням функції нирок не досліджувалося. Надати рекомендації щодо дозування не можна. Порушення функції печінки Застосування соматрогону пацієнтам із порушенням функції печінки не досліджувалося. Надати рекомендації щодо дозування не можна. Пацієнти дитячого віку Безпека та ефективність застосування соматрогону новонародженим, немовлятам і дітям віком до 3 років не встановлені. Дані відсутні. Спосіб застосування Соматрогон вводять у вигляді підшкірної ін’єкції. Соматрогон слід уводити під шкіру живота, стегон, сідниць або плечей. Місце ін’єкції слід змінювати по колу в межах ділянки для кожного введення. Ін’єкції під шкіру плечей та сідниць повинна робити особа, яка доглядає за пацієнтом. Пацієнт і особа, яка доглядає за ним, повинні пройти навчання, щоб опанувати процедуру введення ін’єкції, для можливості самостійного введення препарату. Якщо для введення повної дози потрібно кілька ін’єкцій, їх слід робити в різні ділянки тіла. Соматрогон слід вводити один раз на тиждень, у той самий день кожного тижня, у будь-який час доби. Енженла, розчин для ін’єкцій у попередньо наповненій ручці, 24 мг. Попередньо наповненою ручкою можна вводити дози від 0,2 до 12 мг соматрогону з кроком 0,2 мг (0,01 мл). Енженла, розчин для ін’єкцій у попередньо наповненій ручці, 60 мг. Попередньо наповненою ручкою можна вводити дози від 0,5 до 30 мг соматрогону з кроком 0,5 мг (0,01 мл). Особливі застереження щодо поводження з препаратом та утилізації залишків Розчин повинен бути прозорим, від безбарвного до світло-жовтуватого кольору та не містити часточок. Не вводьте лікарський засіб, якщо він каламутний, темно-жовтий або містить сторонні часточки. Не струшуйте, струшування може пошкодити лікарський засіб. Кожна попередньо наповнена ручка з препаратом Енженла призначена для використання одним пацієнтом. Попередньо наповнену ручку з препаратом Енженла за будь-яких обставин не можуть використовувати інші особи, навіть у разі зміни голки. Попередньо наповнену ручку слід використовувати лише протягом 28 днів після першого застосування. Не використовувати після закінчення терміну придатності. Цей лікарський засіб не можна заморожувати, піддавати впливу тепла (температур вище 32 °C). Якщо лікарський засіб був заморожений або перебував під впливом тепла, його слід утилізувати. Приготування дози Ручку можна використовувати відразу після виймання з холодильника. Для комфортнішої ін’єкції попередньо наповнену ручку, що містить стерильний розчин соматрогону, можна нагріти до кімнатної температури не вище 32 °C протягом 30 хвилин. Слід перевіряти розчин у ручці щодо наявності пластівців, часточок і зміни кольору. Ручку не можна струшувати. У разі наявності пластівців, часточок чи зміни кольору ручку не можна використовувати. Введення Визначене місце для ін’єкції слід підготувати згідно з інструкціями щодо застосування. Рекомендується змінювати місце ін’єкції по колу в межах ділянки для кожного введення. Під час використання завжди надягайте ковпачок на попередньо наповнену ручку після кожної ін’єкції. Після кожного застосування повертайте препарат Енженла в холодильник. Перед використанням завжди слід прикріплювати нову голку. Голки не можна використовувати повторно. Ін’єкційну голку слід знімати після кожної ін’єкції, а ручку потрібно зберігати без прикріпленої до неї голки. Це допоможе запобігти закупорці голок, забрудненню, інфікуванню, витіканню розчину та неточному дозуванню. У разі закупорки голки (тобто рідина не з’являється на кінчику голки) пацієнти повинні дотримуватися вказівок, описаних в розділі «Інформація для пацієнта». Для введення необхідні стерильні голки, які не входять до комплекту пакування. Препарат Енженла можна вводити за допомогою голки розміром від 4 до 8 мм та від 30 до 32G. Інструкції щодо підготовки та застосування препарату наведені в розділі «Спосіб застосування». Утилізація Будь-який невикористаний лікарський засіб і відходи слід утилізувати згідно з місцевими вимогами. Якщо попередньо наповнена ручка порожня, перебувала під впливом температур вище 32 °C чи поза холодильником більш ніж 4 години під час кожного використання, була використана 5 разів або минуло понад 28 днів після першого застосування препарату, її слід утилізувати, навіть якщо вона містить невикористаний препарат. Після правильного введення всіх доз у ручці може залишитися невелика кількість стерильного розчину соматрогону. Пацієнтів слід проінструктувати не застосовувати розчин, що залишився, а належним чином утилізувати ручку.

Резюме профілю безпеки Найпоширенішими побічними реакціями після лікування соматрогоном є реакції в місці ін’єкції (РМІ) (25,1 %), головний біль (10,7 %) і пірексія (10,2 %). Список побічних реакцій Дані щодо безпеки отримано в багатоцентровому дослідженні безпеки та визначення дози фази 2, а також в опорному багатоцентровому дослідженні не меншої ефективності фази 3 у пацієнтів дитячого віку з ДГР (див. розділ «Фармакодинаміка»). Дані відображають застосування соматрогону один раз на тиждень (0,66 мг/кг/тиждень) для лікування 265 пацієнтів. Нижче поданий перелік побічних реакцій на соматрогон за системно-органними класами за загальноприйнятими категоріями частоти виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000) або частота невідома (не можна оцінити за наявними даними). У кожній групі за частотою побічні реакції перелічені в порядку зниження їхньої серйозності. Розлади з боку крові та лімфатичної системи. Часто: анемія, еозинофілія. Розлади з боку ендокринної системи. Часто: гіпотиреоз; нечасто: недостатність кори надниркових залоз. Розлади з боку нервової системи. Дуже часто: головний біль. Розлади з боку органів зору. Часто: алергічний кон’юнктивіт. Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини. Нечасто: генералізований висип. Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини. Часто: артралгія; біль у кінцівках. Загальні розлади та реакції в місці введення. Дуже часто: реакції в місці введенняа; пірексія. а Реакціями в місці ін’єкції можуть бути біль, еритема, свербіж, набряк, ущільнення, синці, кровотеча, підвищення температури шкіри, гіпертрофія, запалення, деформація, кропив’янка в місці ін’єкції. Опис окремих побічних реакцій Реакція в місці ін’єкції У клінічному дослідженні фази 3 повідомлення про РМІ були активно запитуваними протягом усього дослідження. У більшості випадків місцеві РМІ були тимчасовими, виникали переважно протягом перших 6 місяців терапії та були легкими за ступенем тяжкості; РМІ зазвичай виникали в день ін’єкції та їхня середня тривалість не перевищувала 1 дня. Серед них біль, еритема, свербіж, набряк, ущільнення, синці, гіпертрофія, запалення та підвищення температури шкіри в місці ін’єкції спостерігалися в 43,1 % пацієнтів, які отримували терапію соматрогоном, порівняно з 25,2 % пацієнтів, які отримували щоденні ін’єкції соматропіну. У довгостроковому відкритому продовженні клінічного дослідження фази 3 місцеві РМІ були подібними за характером і тяжкістю. Про них повідомляли на початку терапії в пацієнтів, які переходили з лікування соматропіном на застосування соматрогону. РМІ були зареєстровані у 18,3 % пацієнтів, які спочатку отримували соматрогон в основному дослідженні й не припиняли лікування в продовженні дослідження, і, аналогічно, 37 % були зареєстровані в пацієнтів, які спочатку отримували соматропін і були переведені в продовженні дослідження на терапію соматрогоном. Імуногенність В опорному дослідженні безпеки та ефективності зі 109 пацієнтів, які отримували соматрогон, у 84 (77,1 %) був позитивний результат аналізу на антитіла до лікарського засобу (АЛЗ). Не спостерігалося клінічних ефектів або впливу на безпеку після утворення антитіл. Інші побічні реакції на соматропін можна вважати ефектами, притаманними загалом цьому класу препаратів, зокрема: доброякісні та злоякісні новоутворення (див. розділ «Особливості застосування»); метаболічні та аліментарні розлади: цукровий діабет 2-го типу (див. розділ «Особливості застосування»); розлади з боку нервової системи: доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія (див. розділ «Особливості застосування»), парестезія; розлади з боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини та кісток: міалгія; розлади з боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія; розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний висип, кропив’янка та свербіж; загальні розлади та реакції в місці введення: периферичний набряк, набряк обличчя; розлади з боку шлунково-кишкового тракту: панкреатит (див. розділ «Особливості застосування»). Метакрезол Цей лікарський засіб містить метакрезол, що може спричинити болісні відчуття під час ін’єкцій (див. розділ «Особливості застосування»). Повідомлення про підозрювані побічні реакції Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутність ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Разове застосування соматрогону в дозах понад 0,66 мг/кг/тиждень не досліджували. З огляду на досвід щоденного застосування препаратів, що містять гормон росту, короткочасне передозування може призвести спочатку до гіпоглікемії, а згодом до гіперглікемії. Тривале передозування може спричинити ознаки та симптоми гігантизму та (або) акромегалії, що узгоджується з наслідками надлишку гормону росту. Лікування передозування соматрогоном має складатись із загальних підтримуючих заходів.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Перед першим застосуванням зберігати в холодильнику (від 2 до 8 °C). Невідкриту ручку можна тимчасово зберігати до 4 годин при температурі до 32 °C. Після першого застосування термін зберігання 28 днів. Зберігати в холодильнику (від 2 до 8 °C). Не заморожувати. Зберігайте препарат у ручці з надягненим ковпачком для захисту від світла. Лікарський засіб Енженла можна тримати при кімнатній температурі (до 32 °C) до 4 годин під час кожної ін’єкції максимум 5 разів. Після кожного застосування повертайте ручку з препаратом Енженла в холодильник. Запобігайте впливу температур понад 32 °C та не залишайте лікарський засіб за кімнатної температури більш ніж на 4 години під час кожного використання. Ручку з лікарським засобом Енженла слід утилізувати, якщо її використали 5 разів, якщо вона перебувала під впливом температур понад 32 °C або якщо її виймали з холодильника більш ніж на 4 години під час кожного використання.