Фавіпіравір таблетки в/плівк. обол. 200 мг блістер № 40

По 10 таблеток у блістері, по 4 блістери у пачці з картону.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки круглої форми жовтого кольору, вкриті плівковою оболонкою.

Противірусна активність in vitro

Фавіпіравір демонстрував противірусну активність щодо лабораторних штамів вірусу грипу типу А та типу В з напівмаксимальною ефективною концентрацією (ЕС50) 0,014-0,55 мкг/мл.

EC50 проти сезонних вірусів грипу типу А та типу В, включаючи штами, стійкі до адамантану (амантадину та ремантадину), осельтамівіру або занамівіру, становив 0,03-0,94 та 0,09-0,83 мкг/мл відповідно.

EC50 проти вірусів грипу типу А та типу В, стійких до адамантану, осельтамівіру та занамівіру, становив 0,09-0,47 мкг/мл, і перехресної стійкості не спостерігалося.

EC50 проти вірусів грипу типу A (включаючи штами, стійкі до адамантану, осельтамівіру або занамівіру), таких як свинячий тип A та пташиний тип A, включаючи високопатогенні штами (включаючи H5N1 та H7N9), становив 0,06-3,53 мкг/мл.

Механізм дії

Фавіпіравір метаболізується у клітинах до форми рибозилтрифосфату (РТФ) фавіпіравіру та вибірково пригнічує РНК-полімеразу, що бере участь у реплікації вірусу грипу. РТФ фавіпіравіру (1000 мкмоль/л) не показала інгібуючої дії на α ДНК людини, але показала інгібуючу дію у діапазоні 9,1-13,5 % на β та у діапазоні 11,7-41,2 % на γ ДНК людини. Інгібуюча концентрація (IC50) РТФ фавіпіравіру для полімерази II РНК людини склала 905 мкмоль/л.

Резистентність

Не спостерігалося змін чутливості вірусів грипу типу А до фавіпіравіру та не було виявлено резистентних вірусів. У проведених клінічних дослідженнях, включаючи глобальне дослідження III фази, не спостерігалося появи стійких до фавіпіравіру вірусів грипу

Абсорбція

Концентрація в крові

У наведеній таблиці нижче представлено фармакокінетичні параметри фавіпіравіру, який застосовували перорально 8 здорових дорослих у дозі 1600 мг двічі на добу у перший день, потім по 600 мг двічі на добу протягом 4 днів (1600 мг/600 мг два рази на день) з наступним однократним застосуванням дози 600 мг один раз на добу.

Фармакокінетичні параметри фавіпіравіру

Зміни середньої концентрації фавіпіравіру у плазмі крові (середнє ± стандартне відхилення)

Після багаторазового перорального прийому здоровим добровольцем фавіпіравіру протягом 7 днів, у якого виявлено незначну активність альдегідоксидази (АО), розрахункове значення AUC незміненого препарату становило 1452,73 мкг·год/мл в 1-й день та 1324,09 мкг·год/мл на 7-й день.

Розподіл

Коли 20 здорових дорослих чоловіків застосовували перорально фавіпіравір у дозах 1200 мг 2 рази на день протягом першого дня, а потім 800 мг 2 рази на день протягом 4 днів, середнє геометричне значення концентрації препарату в спермі становило 18,341 мкг/мл на 3-й день застосування препарату та 0,053 мкг/мл на 2-й день після припинення застосування препарату. Через 7 днів після припинення застосування препарату його рівні у спермі були нижче межі кількісного визначення (0,02 мкг/мл) у всіх учасників дослідження. Середнє співвідношення концентрації препарату у спермі та його концентрації у плазмі крові становило 0,53 на 3-й день застосування препарату та 0,45 на 2-й день після припинення застосування препарату. Коефіцієнт зв'язування з білками в сироватці крові становив 53,4-54,4 % (in vitro, центрифужна ультрафільтрація) при концентрації препарату у крові 0,3-30 мкг/мл.

Метаболізм

Фавіпіравір не метаболізується цитохромом Р450 (CYP), в основному метаболізується АО і частково метаболізується до гідроксильованої форми ксантиноксидазою (КО). У дослідженнях із використанням мікросом печінки людини утворення гідроксилату знаходилося у діапазоні від 3,98 до 47,6 мкмоль/мг білка/хв з максимальною зміною активності АО у 12 разів. З інших метаболітів, окрім гідроксильованої форми, у плазмі крові і у сечі спостерігався також конʼюгат глюкуронату.

Екскреція

Фавіпіравір в основному виводиться нирками у вигляді активного метаболіту - гідроксильованої форми, спостерігається також невелика кількість незміненого препарату. У 7-денному дослідженні при застосуванні декількох оральних доз фавіпіравіру загальний коефіцієнт екскреції незміненого препарату та гідроксильованої форми становив 0,8 % та 53,1 % відповідно протягом 48 годин після останнього застосування.

Противірусні препарати для системного застосування. Противірусні препарати прямої дії. Інші противірусні препарати. Фавіпіравір. Код АТХ J05A X27.

Фавіпіравір не метаболізується цитохромом P450 (CYP). В основному метаболізується AO і частково КO. Препарат пригнічує AO і CYP2C8, але не індукує CYP (див. розділ «Фармакокінетика»).

Фавіпіравір слід з обережністю застосовувати при одночасному призначенні з наступними лікарськими засобами.

In vitro. Фавіпіравір необоротно інгібує АО залежно від дози та часу, інгібує CYP2C8 залежно від дози. Не спостерігалося інгібуючої активності щодо КO і слабкої інгібуючої активності щодо CYP1A2, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4. Гідроксильований метаболіт показує слабку інгібуючу активність щодо CYP1A2, 2C8, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4.

Індуктивна дія фавіпіравіру на CYP не спостерігається.

Клінічні дослідження лікарських взаємодій

Вплив супутніх лікарських засобів на фармакокінетику фавіпіравіру

Вплив фавіпіравіру на фармакокінетику супутніх лікарських засобів

діюча речовина: favipiravir;
1 таблетка містить фавіпіравіру 200 мг;
допомiжнi речовини: гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, натрію стеарилфумарат, гіпромелоза, поліетиленгліколь 6000 (макрогол 6000), тальк, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (E 172).

Інформація щодо впливу фавіпіравіру на швидкість реакції при керуванні автомобілем або роботі з іншими механізмами не відома.

Вагітність

Протипоказано застосовувати лікарський засіб ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ жінкам з відомою чи підозрюваною вагітністю. В дослідженнях на тваринах із рівнями експозиції, аналогічними або нижчими за клінічну експозицію, спостерігалися смерть ембріона на ранніх термінах (у щурів) і тератогенні ефекти (у мавп, мишей, щурів та кролів).

Годування груддю

При застосуванні лікарського засобу ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ жінкам, які годують груддю, слід припинити грудне вигодовування. Під час досліджень було встановлено, що основний метаболіт фавіпіравіру - гідроксильована форма - проникає в грудне молоко.

Оскільки у дослідженнях на тваринах спостерігалися випадки смерті ембріона на ранніх термінах розвитку та тератогенні ефекти, не слід застосовувати фавіпіравір жінкам із встановленою або підозрюваною вагітністю (див. розділи «Протипоказання»).

При застосуванні фавіпіравіру жінкам репродуктивного віку перед початком лікування має бути підтверджений негативний результат тесту на вагітність.

Слід детально пояснити жінкам, якими ризиками супроводжується застосування цього препарату, і настійно рекомендувати використовувати найефективніші методи контрацепції жінці та її партнеру під час лікування цим препаратом та протягом 7 днів після закінчення його застосування. Якщо під час лікування виникає підозра на вагітність, жінці слід рекомендувати негайно припинити прийом цього препарату та проконсультуватися з лікарем.

Фавіпіравір проникає у сперму. При застосуванні препарату пацієнтами чоловічої статі слід детально пояснити їм, якими ризиками супроводжується лікування цим препаратом, та настійно рекомендувати використовувати найефективніші методи контрацепції під час статевих актів у період лікування та протягом 7 днів після закінчення його застосування (чоловіки мають використовувати презервативи). Крім того, пацієнтам чоловічої статі слід повідомити, що вони не повинні вступати в статеві контакти з вагітними жінками (див. розділ «Фармакокінетика»).

Препарат не застосовується у педіатричній популяції.

Для лікування нових або повторних пандемічних інфекцій, спричинених вірусом грипу, при яких лікування іншими противірусними засобами було неефективним або недостатньо ефективним.

• Вагітні або підозра на вагітність (спостерігалася рання ембріональна смерть та тератогенність у дослідженнях на тваринах (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»));
• пацієнти з підвищеною чутливістю до будь-якого з компонентів препарату.

Звичайна доза фавіпіравіру для дорослих становить 1600 мг: приймають перорально 2 рази на день у 1-й день, потім 600 мг перорально 2 рази на день протягом наступних 4 днів.

Загальний період лікування повинен складати 5 днів.

Лікування необхідно розпочати одразу після появи симптомів грипу.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку (> 65 років)

Оскільки у людей літнього віку фізіологічні функції часто бувають зниженими, застосовувати їм лікарський засіб ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ слід з обережністю, контролюючи загальний стан пацієнта.

Пацієнти дитячого віку (< 18 років)

Лікарський засіб не призначений для застосування дітям.

Порушення функції печінки

У пацієнтів із легким та помірним порушенням функції печінки (класи A і B за шкалою Чайлда-П'ю, по 6 осіб для кожного класу) при застосуванні фавіпіравіру перорально у дозах 1200 мг 2 рази на день у 1-й день, а потім 800 мг 2 рази на день протягом наступних 4-х днів порівняно зі здоровими дорослими добровольцями значення Cmax та AUC на 5-й день були відповідно приблизно в 1,6 раза та 1,7 раза вищими у пацієнтів із легкими порушеннями функції печінки та в 1,4 раза та 1,8 раза вищими у пацієнтів із помірними порушеннями функції печінки.

У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки (клас C за шкалою Чайлда-П'ю, 4 особи) при застосуванні фавіпіравіру перорально у дозі 800 мг 2 рази на день у 1-й день, а потім 400 мг 2 рази на день протягом 2-х днів порівняно зі здоровими дорослими добровольцями значення Cmax та AUC на 3-й день були відповідно приблизно у 2,1 та 6,3 раза вищими.

Ситуації, коли застосування препарату потребує обережності

Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам із активною подагрою або подагрою в анамнезі, а також пацієнтам із гіперурикемією (у таких пацієнтів може підвищитися рівень сечової кислоти в крові, а отже, симптоми можуть посилитися).

Особливості застосування

Застосування лікарського засобу ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ для лікування вірусу грипу можливе тільки за відсутності ефекту іншої терапії та коли очікувана користь для пацієнта перевищує ризик.

Застереження

Оскільки в дослідженнях на тваринах спостерігалися випадки смерті ембріона на ранніх термінах розвитку та тератогенні ефекти, не слід застосовувати лікарський засіб жінкам із встановленою або підозрюваною вагітністю (див. розділи «Протипоказання» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

При застосуванні лікарського засобу жінкам репродуктивного віку перед початком лікування має бути підтверджений негативний результат тесту на вагітність. Слід детально пояснити жінкам, якими ризиками супроводжується застосування цього препарату, і настійно рекомендувати використовувати найефективніші методи контрацепції жінці та її партнеру під час лікування цим препаратом та протягом 7 днів після закінчення його застосування (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Якщо під час лікування виникає підозра на вагітність, жінці слід рекомендувати негайно припинити прийом цього препарату та проконсультуватися з лікарем.

Фавіпіравір проникає у сперму. При застосуванні препарату пацієнтами чоловічої статі слід детально пояснити, якими ризиками супроводжується лікування цим препаратом, та настійно рекомендувати їм використовувати найефективніші методи контрацепції під час статевих актів у період лікування та протягом 7 днів після його закінчення (чоловіки мають використовувати презервативи). Крім того, пацієнтам чоловічої статі слід повідомити, що вони не повинні вступати в статеві контакти з вагітними жінками (див. розділи «Застосування у період вагітності або годування груддю» та «Фармакокінетика»).

Перед початком лікування слід детально пояснити інформацію про ефективність препарату та ризики (включаючи ризик впливу на плід).

Перед початком лікування препаратом слід ретельно зважити доцільність його застосування.

Запобіжні заходи

ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ - це препарат, застосування якого слід розглядати лише у разі спалаху нових або повторно виниклих інфекцій, спричинених вірусом грипу, при яких інші противірусні лікарські засоби є неефективними або недостатньо ефективними. При проведенні терапії цим препаратом слід ознайомлюватися з найсвіжішою інформацією та призначати препарат лише відповідним пацієнтам.

Фавіпіравір не є ефективним проти бактеріальних інфекцій.

Фавіпіравір не слід застосовувати дітям (див. розділ «Діти»).

Незалежно від способу введення або типу протигрипозних вірусних засобів, у пацієнтів з інфекцією, спричиненою вірусом грипу, були зареєстровані випадки аномальної поведінки (див. розділ «Побічні реакції»). Для уникнення нещасних випадівків, таких як падіння через незвичайну поведінку, як превентивний захід пацієнтів або їхніх опікунів потрібно проінструктувати про те, що:

• може бути аномальна поведінка,
• коли пацієнти проходять лікування вдома, опікуни або інші особи повинні вживати превентивних заходів щодо нещасних випадків, таких як падіння, протягом як мінімум 2 днів після початку лихоманки.

Тяжкі форми аномальної поведінки, що призводили до нещасних випадків при падінні, частіше спостерігалися у хлопчиків шкільного віку та неповнолітніх. Відомо, що такі симптоми з більшою ймовірністю виявлялися протягом 2 днів після початку лихоманки.

Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, і якщо спостерігаються будь-які відхилення, лікування слід припинити та вжити відповідних заходів.

Інфекція, спричинена вірусом грипу, може ускладнитися бактеріальними інфекціями або супроводжуватися симптомами, які легко сплутати з грипоподібними симптомами. У разі бактеріальної інфекції або підозри на бактеріальну інфекцію слід вжити відповідних заходів, таких як застосування антибактеріальних препаратів.

Фавіпіравір не застосовувався у затвердженій дозі. У японських клінічних дослідженнях та глобальному дослідженні III фази (дослідження, що проводилися з рівнями доз, меншими ніж затверджені), побічні реакції спостерігалися у 100 з 501 пацієнта (19,96 %) та були оцінені з боку безпеки (включаючи аномальні значення лабораторних тестів).

Основні побічні реакції включали: підвищення рівня сечової кислоти у крові (у 24 пацієнтів (4,79 %)), діарею (у 24 пацієнтів (4,79 %)), зниження кількості нейтрофілів (у 9 пацієнтів (1,80 %)), підвищення АСТ (ГОТ) (у 9 пацієнтів (1,80 %)), збільшення АЛТ (ГПТ) (у 8 пацієнтів (1,60 %)).

Клінічно значущі побічні реакції

Хоча причинно-наслідковий звʼязок невідомий, повідомлялося про психоневротичні симптоми, такі як аномальна поведінка, після застосування препаратів проти вірусу грипу, включаючи фавіпіравір (див. розділ «Особливості застосування»).

Клінічно значущі побічні реакції (на аналогічні препарати)

Наступні клінічно значущі побічні реакції були зареєстровані з іншими препаратами, що застосовуються проти вірусу грипу.

З боку імунної системи: шок, анафілаксія.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: пневмонія.

З боку гепатобіліарної системи: фульмінантний гепатит, порушення функції печінки, жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної тканини: токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), синдром Стівенса-Джонсона.

З боку нирок та сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність.

З боку системи крові та лімфатичної системи: зменшення кількості лейкоцитів, нейтрофілів, тромбоцитів.

З боку психіки: порушення свідомості, делірій, галюцинації, манія, судоми.

З боку шлунково-кишкового тракту: геморагічний коліт.

Необхідно забезпечувати постійний нагляд за пацієнтами і у разі виникнення побічних реакцій припинити лікування та вжити відповідних заходів.

Інші побічні реакції спостерігалися в японських клінічних дослідженнях та глобальному клінічному дослідженні III фази (дослідження проводилися з рівнями доз, меншими ніж затверджені)

При виникненні вищенаведених побічних реакцій необхідно вжити відповідних заходів згідно з наявною симптоматикою.

Інформація щодо передозування фавіпіравіром не відома.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Фавіпіравір-Мікрохім застосовується для лікування нових або повторних пандемічних інфекцій, викликаних вірусом грипу, при яких лікування іншими противірусними засобами було неефективним або недостатньо ефективним.