Фенігідін-Здоров'я 20 мг / мл 10 мл №1 краплі

По 10 мл або 20 мл у флаконі з пробкою-крапельницею і кришкою в коробці.

Краплі оральні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора жовтого або зеленувато-жовтого кольору – в'язка рідина зі слабким спиртовим запахом.

Селективний блокатор кальцієвих каналів II класу, похідне дигідропіридину. Гальмує надходження кальцію в кардіоміоцити і клітини гладкої мускулатури судин. Чинить антиангінальну та гіпотензивну дію. Знижує тонус гладкої мускулатури судин. Розширює коронарні і периферичні артерії, знижує ОПСС, АТ і незначно-скоротність міокарда, зменшує постнавантаження і потреба міокарда в кисні. Покращує коронарний кровотік. Практично не володіє антиаритмічною активністю. Чи не пригнічує провідність міокарда.

При прийомі всередину швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Піддається метаболізму при "першому проходженні" через печінку. Зв'язування з білками становить 92-98%. Метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. T1 / 2-близько 2 ч.виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів і в слідових кількостях в незміненому вигляді; 20% виводиться через кишечник у вигляді метаболітів.

БМКК

При одночасному застосуванні з антигіпертензивними препаратами, діуретиками, похідними фенотіазину посилюється антигіпертензивна дія ніфедипіну.

При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливі порушення пам'яті та уваги у пацієнтів літнього віку.

При одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами можливий розвиток вираженої артеріальної гіпотензії; в окремих випадках - розвиток серцевої недостатності.

При одночасному застосуванні з нітратами посилюється антиангінальний ефект ніфедипіну.

При одночасному застосуванні з препаратами кальцію зменшується ефективність ніфедипіну у зв'язку з антагоністичною взаємодією, зумовленою підвищенням концентрації іонів кальцію в екстрацелюлярній рідині.

Описані випадки розвитку м'язової слабкості при одночасному застосуванні з солями магнію.

При одночасному застосуванні з дигоксином можливе уповільнення виведення дигоксину з організму і, отже, підвищення його концентрації в плазмі крові.

При одночасному застосуванні з дилтіаземом посилюється антигіпертензивна дія.

При одночасному застосуванні з теофіліном можливі зміни концентрації теофіліну в плазмі крові.

Рифампіцин індукує активність ферментів печінки, прискорюючи метаболізм ніфедипіну, що призводить до зменшення його ефективності.

При одночасному застосуванні з фенобарбіталом, фенітоїном, карбамазепіном зменшується концентрація ніфедипіну в плазмі крові.

Є повідомлення про підвищення концентрації ніфедипіну в плазмі крові та збільшення його AUC при одночасному застосуванні з флуконазолом, ітраконазолом.

При одночасному застосуванні з флуоксетином можливе посилення побічної дії ніфедипіну.

В окремих випадках при одночасному застосуванні з хінідином можливе зниження концентрації хінідину в плазмі крові, а при відміні ніфедипіну можливе значне підвищення концентрації хінідину, що супроводжується подовженням інтервалу QT на ЕКГ.

Циметидин і, меншою мірою ранітидин, підвищують концентрацію ніфедипіну в плазмі крові і, таким чином, підсилюють його антигіпертензивну дію.

Етанол може посилювати дію ніфедипіну (надмірна артеріальна гіпотензія), що викликає запаморочення та інші небажані реакції.

діюча речовина: nifedipine;

1 мл (30 крапель) препарату містить ніфедипіну 20 мг;

інші складові: етанол 96 %, поліетиленгліколь.

На початку лікування слід уникати водіння транспортних засобів та інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають швидкості психомоторних реакцій. У процесі подальшого лікування ступінь обмежень визначають залежно від індивідуальної переносимості ніфедипіну.

Адекватних і строго контрольованих досліджень безпеки ніфедипіну при вагітності не проводилося. Застосування ніфедипіну при вагітності не рекомендується.

Оскільки ніфедипін виділяється з грудним молоком, слід уникати його застосування в період лактації або припинити грудне вигодовування під час лікування.

В експериментальних дослідженнях було виявлено ембріотоксичну, фетотоксичну та тератогенну дію ніфедипіну.

Препарат не використовують для лікування дітей.

Профілактика нападів стенокардії (у т.ч. вазоспастичної стенокардії), в окремих випадках - купірування нападів стенокардії; артеріальна гіпертензія, гіпертонічні кризи; хвороба Рейно.

Артеріальна гіпотензія (систолічний АТ нижче 90 мм рт.ст.), колапс, кардіогенний шок, тяжка серцева недостатність, тяжкий аортальний стеноз; підвищена чутливість до ніфедипіну.

Індивідуальний. Для прийому всередину початкова доза - по 10 мг 3-4 рази/добу. При необхідності дозу поступово збільшують до 20 мг 3-4 рази/добу. В особливих випадках (варіантна стенокардія, тяжка артеріальна гіпертензія) на короткий час дозу можна збільшити до 30 мг 3-4 рази/добу. Для купірування гіпертонічного кризу, а також нападу стенокардії можна застосовувати сублінгвально по 10-20 мг (рідко 30 мг).

В / в для купірування нападу стенокардії або гіпертонічного кризу - по 5 мг протягом 4-8 ч.

Внутрішньокоронарно для купірування гострих спазмів коронарних артерій вводять болюсом 100-200 мкг. При стенозах великих коронарних судин початкова доза становить 50-100 мкг.

Максимальні добові дози: при прийомі всередину - 120 мг, при в/в введенні - 30 мг.

З боку серцево-судинної системи: гіперемія шкірних покривів, відчуття тепла, тахікардія, артеріальна гіпотензія, периферичні набряки; рідко - брадикардія, шлуночкова тахікардія, асистолія, посилення нападів стенокардії.

З боку травної системи: нудота, печія, діарея; рідко - погіршення функції печінки; в одиничних випадках - гіперплазія ясен. При тривалому прийомі у високих дозах можливі диспептичні симптоми, підвищення активності печінкових трансаміназ, внутрішньопечінковий холестаз.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль. При тривалому прийомі у високих дозах можливі парестезії, болі в м'язах, тремор, легкі розлади зору, порушення сну.

З боку системи кровотворення: в одиничних випадках - лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку сечовидільної системи: збільшення добового діурезу. При тривалому прийомі у високих дозах можливі порушення функції нирок.

З боку ендокринної системи: в одиничних випадках - гінекомастія.

Алергічні реакції: шкірний висип.

Місцеві реакції: при в / в введенні можливе печіння в місці ін'єкції.

Протягом 1 хв після внутрішньокоронарного введення можливий прояв негативної інотропної дії ніфедипіну, збільшення ЧСС, артеріальна гіпотензія; ці симптоми поступово зникають через 5-15 хв.

Симптоми гострої інтоксикації ніфедипіном: порушення свідомості аж до коми, зниження артеріального тиску, тахікардія/брадикардія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, гіпоксія, кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів.

Лікування. Заходи з надання невідкладної допомоги, перш за все, повинні бути спрямовані на виведення препарату з організму і відновлення стабільної гемодинаміки.

Після перорального застосування рекомендується промити шлунок, при необхідності-в комбінації з промиванням тонкого кишечника.

Оскільки для ніфедипіну характерна висока ступінь зв'язування з білками плазми крові і відносно невеликий об'єм розподілу, гемодіаліз неефективний, проте рекомендується проведення плазмаферезу.

Брадикардію можна усунути β-симпатоміметиками. При уповільненні серцевого ритму, що загрожує життю, рекомендується застосування штучного водія ритму.

Артеріальну гіпотензію, що виникла внаслідок кардіогенного шоку і вазодилатації, можна усувати препаратами кальцію (10-20 мл 10% розчину кальцію хлориду або глюконату вводять внутрішньовенно повільно, потім повторюють у разі необхідності). В результаті сироваткові рівні кальцію можуть досягти верхньої межі норми або бути дещо підвищеними. Якщо введення кальцію недостатньо ефективно, доцільно застосування таких симпатоміметиків як допамін або норадреналін. Дози цих препаратів підбирають на основі досягнутого лікувального ефекту.

До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно, оскільки при цьому підвищується небезпека перевантаження серця.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Термін зберігання після розкриття флакона 28 діб.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Препарат застосовують для лікування артеріальної гіпертензії.