Фервекс для дорослих з малиновим смаком порошок д/ор. р-ну №8 у саше

8 саше в картонній коробці.

Порошок для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: гранульований порошок від світло-рожевого до світло-бежевого кольору.

Фармакологічні ефекти, зумовлені компонентами препарату

Феніраміну малеат – блокатор Н1–гістамінових рецепторів, забезпечує десенсибілізуючу дію, що проявляється зменшенням запальної реакції слизових оболонок верхніх дихальних шляхів (поліпшується носове дихання, зменшується нежить, чхання та сльозотеча).

Парацетамол полегшуючий біль та лихоманку (головний біль, міалгія).

Аскорбінова кислота компенсує потреби організму у вітаміні С.

Парацетамол після прийому внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується у травному тракті. Максимальна концентрація парацетамолу в плазмі досягається через 30-60 хвилин після прийому. Парацетамол швидко розподіляється по всіх тканинах. Концентрації в крові, слині та плазмі крові подібні. Зв'язування з білками плазми слабке. Парацетамол метаболізується переважно у печінці з утворенням сполук із глюкуроновою кислотою та сульфатами.

Другорядний метаболічний шлях, що каталізується цитохромом P 450, призводить до утворення проміжного реагенту (N-ацетилбензохіноніміну), який за нормальних умов застосування швидко знешкоджується відновленим глутатіоном і виводиться із сечею після кон'югації з цистеїном та меркаптурою. Однак при тяжкому отруєнні кількість цього токсичного метаболіту підвищується.

Виводиться із сечею, переважно за допомогою метаболітів. 90% прийнятої дози виводиться нирками протягом 24 годин переважно у формі глюкуронідних кон'югатів (60–80%), сульфатних кон'югатів (20–30%).

У незміненому вигляді виводиться приблизно 5% прийнятої дози. Період напіввиведення становить близько 2 годин.

При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) виведення парацетамолу та його метаболітів уповільнене.

У пацієнтів похилого віку потужність кон'югації не змінюється.

Фенірамін малеат добре всмоктується у травному тракті. Виводиться переважно нирками. Період напіврозпаду в плазмі – 60–90 хв.

Аскорбінова кислота добре всмоктується у травному тракті. Виводиться переважно із сечею.

Інші анальгетики та антипіретики. Аніліди. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код ATХ N02B E51.

Небажані композиції.

Під час лікування слід уникати вживання алкогольних напоїв та застосування лікарських засобів, що містять етиловий спирт, оскільки етанол підвищує седативний ефект Н1-блокаторів (феніраміну). >

Комбінації, які слід брати до уваги.

Через наявність феніраміну застосування з іншими седативними засобами може викликати пригнічення центральної нервової системи, зокрема такими препаратами, як: похідні морфіну (анальгетики, засоби, що пригнічують кашель, та замісна терапія), нейролептики, барбітурати, бензодіазепіни, анксіолітики, інші, наприклад мепробамат), снодійні засоби, седативні антидепресанти (амітриптілін, доксепін, міансерин, міртазапін, триміпрамін), седативні Н1 _- блокатори, антигіпертензивні засоби центральної дії, баклофен.

Через наявність феніраміну застосування з лікарськими засобами, що надають атропіноподібну дію, такими як іміпрамінові антидепресанти, більшість атропінових блокаторів, антихолінергічні, антипаркінсонічні засоби, атропінові фенотіазинові нейролептики та клозапін.

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.

При одночасному прийомі з пероральними антикоагулянтами існує ризик посилення їх дії та підвищений ризик кровотечі при прийомі парацетамолу в максимальних дозах (4 г на добу) протягом не менше 4 днів. Слід регулярно проводити перевірку МНО (міжнародного нормалізованого відношення).  При необхідності дозу перорального антикоагулянту можна відрегулювати при прийомі парацетамолу та після припинення лікування парацетамолом.

Прийом парацетамолу може впливати на результати визначення глюкози в крові методом глюкозооксидази-пероксидази з аномально високими концентраціями.

Прийом парацетамолу може впливати на результати визначення сечовини в крові методом фосфорновольфрамової кислоти.

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при одночасному застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном та зменшуватися при застосуванні з холестираміном. Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.

Протисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), що стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти.  Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Не застосовувати одночасно з алкоголем.

Аскорбінова кислота підвищує всмоктування заліза в кишечнику, підвищує рівень етинілестрадіолу, пеніцилінів, тетрациклінів; знижує рівень антипсихотичних препаратів, фенотіазинових похідних у крові. Глюкокортикостероїди скорочують запас заліза, особливо в серцевому м'язі, що може призвести до декомпенсації кровообігу. Його можна застосовувати тільки через 2 години після ін'єкції дефероксаміну. ​​Великі дози аскорбінової кислоти знижують ефективність трициклічних антидепресантів. Абсорбція аскорбінової кислоти, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття.

діючі речовини: парацетамол, аскорбінова кислота, феніраміну малеат;

інші складові: сахароза, лимонна кислота безводна, акація, сахарин натрію, ароматизатор малиновий (що містить жовтий захід FCF (E 110), спеціальний червоний АС (Е 129), діамантовий синій FCF (E 133), крохмалю натрійоктеніл с1).

Можливий вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Лікарський засіб може спричинити сонливість, особливо на початку його прийому. Тому слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами під час прийому препарату.

Застосування лікарського засобу з алкогольними напоями, лікарськими засобами, що містять етиловий спирт або іншими седативними засобами, призводить до збільшення цих ризиків.

Оскільки вплив лікарського засобу протягом вагітності або період годування груддю недостатньо вивчений, не слід призначати його в ці періоди.

Не застосовувати дітям віком до 15 років.

Простудні захворювання, риніти, ринофарингіти та грипоподібні стани у дорослих та дітей віком від 15 років, що супроводжуються:

• прозорими виділеннями з носа та сльозотечею;
• чханням;
• головним болем та/або лихоманкою.

Підвищена чутливість до компонентів препарату або інших антигістамінних засобів, тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, тяжка артеріальна гіпертензія; тяжкі порушення серцевої провідності, гострий період інфаркту міокарда, тяжкий атеросклероз, некомпенсована серцева недостатність, гіпертиреоз, гостра затримка сечі при гіпертрофії передміхурової залози, ризик виникнення затримки сечі при захворюваннях уретри та простати, обструкція шийки сечового міхура у стадії загострення, цукровий діабет, бронхіальна астма, епілепсія, літній вік; непереносимість фруктози.

Не застосовувати разом з інгібіторами МАО та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО. Препарат протипоказаний пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або β-блокатори. Сечокам'яна хвороба – за умови, що аскорбінова кислота потрапляє в організм у дозі понад 1 г на добу.

Застосовувати як оральний розчин.

Вміст саше слід приймати, розчинивши в достатній кількості гарячої або холодної води.

Дозування.

Цей лікарський засіб призначений лише для застосування дорослим та дітям віком від 15 років.

Доза становить 1 саше 2 або 3 рази на добу.

Між прийомами слід завжди дотримуватися інтервалу о 4 годині.

Під час лікування грипоподібних станів рекомендується приймати цей препарат з гарячою водою ввечері.

Тривалість лікування.

Максимальна тривалість лікування становить 5 днів.

При наявності у хворого на тяжку ниркову недостатність (кліренс креатиніну нижче 10 мл/хв) інтервал між прийомами повинен бути не менше 8 годин.

З боку крові та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія та метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія; тромбоз, гіперпротромбінемія, еритроцитопенія, тромоз агранулоцитоз, пурпура, лейкопенія, нейтропенія, синці або кровотечі.

З боку імунної системи: анафілаксія, анафілактичний шок, шкірні реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, висипання на шкірі та слизових (зазвичай еритематозна, кропив'янка, пурпура), ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла).

З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ.

З боку травного тракту: сухість у роті, нудота, печія, блювання, запор, біль в епігастрії, діарея, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект).

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія аж до гіпоглікемічної коми.

З боку нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, порушення сну, безсоння, седатація або сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, нервозність, порушення координації рухів, тремтіння; в окремих випадках – кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки, підвищена збудливість; порушення рівноваги і пам'яті, неуважність, запаморочення, особливо у пацієнтів похилого віку. Антихолінергічний вплив, наприклад сухість слизових, запор, порушення акомодації. Ортостатична гіпотензія.

З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках – тахікардія, дистрофія міокарда (дозозалежний ефект при тривалому застосуванні), ортостатична гіпотензія.

З боку обміну речовин: порушення обміну цинку, міді.

З боку сечовивідної системи: затримка сечі та утруднення сечовипускання, асептична піурія.

З боку шкіри: екзема.

З боку органів зору: сухість очей, мідріаз, порушення акомодації.

При тривалому застосуванні у великих дозах: пошкодження гломерулярного апарату нирок, кристалурія, утворення уратних, цистинових та/або оксалатних конкрементів у нирках та сечовивідних шляхах; пошкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіпергікемія розвитку цукрового діабету.

Побічні реакції на аскорбінову кислоту: при застосуванні дози більше 1 г на добу – подразнення слизової оболонки травного тракту, ниркова недостатність, артеріальна гіпертензія.

Пов'язано з аскорбіновою кислотою.

Кислота аскорбінова добре переноситься. Вона є водорозчинним вітаміном, її надмірна кількість виводиться з сечею. Однак при тривалому застосуванні вітаміну С у великих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що вимагає контролю стану останньої. Передозування може призвести до змін ниркової екскреції аскорбінової та сечової кислот при ацетилюванні сечі з ризиком випадання в осад оксалатних конкрементів. Застосування великих доз аскорбінової кислоти може призвести до блювання, нудоти або діареї, що зникає після припинення прийому аскорбінової кислоти.

Пов'язано з феніраміном.

Передозування феніраміном може викликати судоми (особливо у дітей), порушення свідомості, кому.

При передозуванні феніраміну виникають атропіноподібні симптоми: мідріаз, фотофобія, сухість шкіри та слизових оболонок, гіпертермія, атонія кишечника. Пригнічення центральної нервової системи призводить до порушення роботи дихальної та серцево-судинної систем (брадикардії, артеріальної гіпотензії). /p>

Пов'язано з парацетамолом.

Існує ризик розвитку інтоксикації у людей похилого віку та особливо у маленьких дітей (випадки терапевтичного передозування та випадкового отруєння виникають досить часто). Передозування парацетамолу може бути летальним. Симптоми передозування в перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія і біль у животі.

Поразка печінки може бути явною через 12–48 годин після передозування. Виникають порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати у крововиливі та гіпоглікемії. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може виявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією та розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалися серцева аритмія та панкреатит.

Передозування більше 10 г парацетамолу у дорослих та 150 мг/кг маси тіла у дітей за один прийом викликає печінковий цитоліз, що може призвести до повного та незворотного некрозу, що призводить до гепатоцелюлярної недостатності, метаболічного ацидозу, енцефалопатії, що, чергу, призвести до коми та летального результату.

В той же час спостерігаються підвищені рівні печінкових трансаміназ, лактатдегідрогенази та білірубіну на фоні підвищеного рівня протромбіну, що може проявитися через 12-48 год після застосування.

У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярне вживання надмірних кількостей етанолу; 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки. При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, збудження та порушення орієнтації, з боку сечовивідної системи. нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).

Невідкладні заходи.

• Негайна госпіталізація;
• визначення початкового рівня парацетамолу в плазмі;
• негайне виведення застосовуваного лікарського засобу шляхом промивання шлунка;
• звичайне лікування передозування включає застосування антидоту N-ацетилцистеїну внутрішньовенним або пероральним шляхом. Антидот слід застосовувати якомога раніше, переважно протягом 10 годин після передозування;
• симптоматична терапія.

Зберігати при температурі не вище 25 ° В недоступному для дітей місці.

Комбінований препарат для лікування грипу та ГРВІ. Виявляє жарознижувальні, знеболювальні, протиалергічні та слабкі протизапальні властивості. Усуває симптоми закладеності носа, риніт, сльозотечу, чхання, головний біль, покращує загальне самопочуття.