Фурадонін таблетки по 100 мг, 20 шт. (10х2)

По 10 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній пачці.

Таблетки. 

Основні фізико-хімічні властивості: круглі плоскі таблетки жовтого або зеленувато-жовтого кольору з фаскою.

Нітрофурантоїн – протимікробний засіб групи нітрофурану, уроантисептик.

Протимікробні властивості обумовлені здатністю нітрофурантоїну впливати на різні ферментні системи мікроорганізмів. Нітрофурантоїн, завдяки створенню високої концентрації в сечі, особливо ефективний при лікуванні захворювань сечовивідних шляхів.

Нітрофурантоїн має бактеріостатичну дію (препарат бактерицидний при високих концентраціях).

Спектр антибактеріальної активності включає більшість мікроорганізмів, що викликають інфекції сечовивідних шляхів. Стійкість бактерій до нітрофурантоїну спостерігається рідко.

Чутливі до нітрофурантоїну мікроорганізми: Enterococci, Escherichia coli, Citrobacter spp., Streptococciгрупи В, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis&nbsp до інфікування сечовивідних шляхів: Salmonella spp; помірно чутливі: Klebsiella pneumoniae, Enterobacter spp., Proteus spp., Providencia spp. ; резистентні до препарату: Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Prote Pseudomonas cepacia, Acinetobacter spp.

Нітрофурантоїн добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Біодоступність близько 50% (їжа збільшує біодоступність). Зв'язок із білками плазми становить 60-95%. Частково метаболізується у печінці. 30-50% дози швидко виводиться із сечею у незміненому вигляді, що пояснює бактеріостатичну та бактерицидну дію препарату при інфекціях сечовивідних шляхів.

Ефективна терапевтична концентрація нітрофурантоїну в крові та тканинах не досягається. Період напіввиведення – 0,5-1 години. Висока концентрація у сечі триває до 12 годин. Максимальна концентрація в сироватці після прийому 100 мг препарату досягається через 30 хвилин.

При анурії або нирковій недостатності з кліренсом креатиніну нижче 40 мл/хв антибактеріальна концентрація нітрофурантоїну в сечі не досягається, але зростає частота появи побічних ефектів. Проникає через плацентарний, гематоенцефалічний бар'єр, проникає у грудне молоко. Період напіввиведення – 0,3-1 год.

Нітрофурантоїн добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Біодоступність близько 50% (їжа збільшує біодоступність). Зв'язок із білками плазми становить 60-95%. Частково метаболізується у печінці. 30-50% дози швидко виводиться із сечею у незміненому вигляді, що пояснює бактеріостатичну та бактерицидну дію препарату при інфекціях сечовивідних шляхів.

Ефективна терапевтична концентрація нітрофурантоїну в крові та тканинах не досягається. Період напіввиведення – 0,5-1 години. Висока концентрація у сечі триває до 12 годин. Максимальна концентрація в сироватці після прийому 100 мг препарату досягається через 30 хвилин.

При анурії або нирковій недостатності з кліренсом креатиніну нижче 40 мл/хв антибактеріальна концентрація нітрофурантоїну в сечі не досягається, але зростає частота появи побічних ефектів. Проникає через плацентарний, гематоенцефалічний бар'єр, проникає у грудне молоко. Період напіввиведення – 0,3-1 год.

Антибактеріальні засоби. Похідні нітрофурану. Код АТХ J01X E01.

Застосування нітрофурантоїну не можна поєднувати з прийомом препаратів, що спричиняють порушення функції нирок.

Антациди та адсорбенти знижують всмоктування препарату, тому не рекомендується застосовувати одночасно з нітрофуранами.

Урикозуричні засоби (Пробенацид та сульфінпіразон) зменшують виведення нітрофурантоїну (збільшується концентрація нітрофурантоїну в крові, знижується ефективність та підвищується ризик токсичності), тому не рекомендується застосовувати одночасно з препаратом.

Інгібітори карбоангідрази зменшують антибактеріальну активність препарату.

Препарат зменшує реабсорбцію естрогенів.

У разі застосування одночасно з контрацептивними засобами можливе зниження контрацептивного ефекту.

Нітрофурантоїн інактивує перорально вакцину проти черевного тифу.

In vitro нітрофурантоїн зменшує антибактеріальну дію препаратів групи хінолонів (налідіксова кислота, фторхінолони). Слід уникати одночасного застосування цих препаратів.

Не слід застосовувати одночасно з ристоміцином, левоміцетином, сульфаніламідами, оскільки можливе пригнічення процесів кровотворення.

При нирковій недостатності не рекомендується одночасне застосування нітрофурантоїну з аміноглікозидами.

У разі застосування одночасно з антибіотиками (пеніциліни та цефалоспорини) значно підвищується антибактеріальна дія. Препарат добре поєднується з тетрацикліном, еритроміцином.

Антибактеріальна дія нітрофурантоїну знижується в лужній сечі, тому не слід комбінувати його з препаратами, що підвищують рН сечі.

Під час лікування не можна вживати алкогольні напої, оскільки можуть посилитися небажані побічні реакції (наприклад, головний біль, нудота, блювання).

Діюча речовина: нітрофурантоїн.

1 таблетка містить нітрофурантоїну 100 мг.

Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кремнію діоксид колоїдний, кальцію стеарат.

Препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, але особам, у яких під час лікування виникають запаморочення, біль голови або інші побічні ефекти з боку центральної нервової системи, слід бути обережним.

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Препарат можна застосовувати дітям віком від 12 років.

Бактеріальні інфекції сечовивідних шляхів (пієліт, пієлонефрит, цистит, уретрит), у тому числі для терапії рецидивів, а також для попередження інфекції при урологічних операціях, катетеризації, цистоскопії.

• Підвищена чутливість до нітрофурантоїну або допоміжних речовин лікарського засобу;
• гіперчутливість до інших нітрофуранів;
• легеневий фіброз;
• пієлонефрит за наявності супутнього паренхіматозного запалення нирок або паранефрального абсцесу;
• анурія;
• олігурія;
• порфірія;
• ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 45 мл/хв);
• цироз печінки;
• хронічний гепатит;
• хронічна серцева недостатність;
• проведення гемодіалізу;
• недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (загроза гемолітичної анемії);
• неврит та поліневропатія.

Препарат приймають внутрішньо, відразу після їжі, запиваючи великою кількістю води.

Гострі інфекції: дорослим та дітям старше 12 років - 100 мг 2 рази на добу протягом 7 днів.

Тяжкі хронічні рецидивні інфекції: дорослим - 100 мг 4 рази на добу протягом 7 днів.

Для дорослих найвища разова доза – 300 мг, добова – 600 мг.

Хірургічна профілактика: 100 мг 2 рази на добу на день процедури та 3 дні після процедури.

Якщо не була прийнята чергова доза, слід продовжувати курс лікування у раніше призначених дозах.

Особливості застосування

За окремими опублікованими даними, застосування нітрофурантоїну було пов'язане з гострими нападами порфірії, тому для цієї групи пацієнтів застосування препарату протипоказане.

З обережністю слід призначати пацієнтам із порушенням функції нирок. При зниженому виведенні нітрофурантоїну з сечею його антибактеріальна концентрація в сечі може бути не досягнута, таким чином може збільшитись концентрація у плазмі крові та ризик токсичності (якщо кліренс креатиніну 60 мл/хв, вживання протипоказано).

Повідомлялося про випадки розвитку псевдомембранозного коліту при лікуванні нітрофурантоїном. Слід брати до уваги можливість виникнення цієї побічної реакції у пацієнтів з діареєю, викликаної придушенням природної мікрофлори прямої кишки, при застосуванні антибактеріальних засобів. У разі легкої форми псевдомембранозного коліту достатньо припинити прийом антибактеріального засобу, у разі середньої та тяжкої форми псевдомембранозного коліту необхідно провести відповідне лікування.

З обережністю слід призначати пацієнтам з анемією, цукровим діабетом, дисбалансом електролітів, виснаженим хворим, з дефіцитом вітамінів групи В та фолієвої кислоти, захворюваннями легень, печінковою недостатністю, а також із схильністю до розвитку периферичних невропатій.

При появі ознак периферичної невропатії застосування препарату слід припинити.

При тривалій терапії слід контролювати функції легень, особливо у хворих похилого віку, у яких можливе погіршення легеневих реакцій. Застосування препарату слід припинити за перших ознак пошкодження легень.

При тривалій терапії слід контролювати картину крові та показники функції печінки. Відомі окремі випадки холестатичної жовтяниці та хронічного гепатиту.

Нітрофурантоїн може дати хибно-позитивну реакцію на цукор у сечі при використанні методу відновлення міді.

Якщо для визначення глюкози в сечі використовується ферментативний метод, застосування нітрофурантоїну не впливає на результати аналізів.

Препарат забарвлює сечу у темно-жовтий або коричневий колір.

Нітрофурантоїн не слід застосовувати для лікування захворювань кіркової речовини нирок, при гнійному паранефриті та простатиті.

Препарат може призвести до діареї, викликаної Clostridium difficile. Лікування препаратом Фурадонін змінює нормальну мікрофлору товстої кишки та сприяє надмірному зростанню Clostridium difficile. Якщо підозрюється або підтверджується діарея, викликана Clostridium difficile, лікування нітрофурантоїном слід припинити та провести відповідне лікування.

В окремих випадках при лікуванні нітрофурантоїном (особливо у разі тривалого застосування) може розвинутись бактеріальна резистентність. У разі резистентності необхідно припинити прийом нітрофурантоїну та для подальшого лікування вибрати інший антибактеріальний засіб.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, відсутність апетиту, частота та виразність яких дозозалежна, біль у животі, діарея, панкреатит. Побічні ефекти шлунково-кишкового тракту бувають рідше, якщо препарат приймати з їжею, запиваючи великою кількістю рідини.

З боку нервової системи: головний біль, сонливість, запаморочення, депресія, ейфорія, ністагм, сплутаність свідомості, психотичні реакції, невгамовність (збудження), астенія, підвищення внутрішньочерепного тиску. У поодиноких випадках відмічені серйозні і навіть незворотні периферичні поліневропатії (почуття оніміння та печіння в ногах, м'язова слабкість), що пов'язано з нирковою недостатністю та тривалим застосуванням великих доз препарату. При згаданих симптомах прийом препарату слід припинити.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи аутоімунні реакції, асоційовані з хронічними змінами в печінці та легенях, вовчаковоподібний синдром.

Основними симптомами даного вовчаковоподібного синдрому є лихоманка, швидкоплинний висип, артралгія та еозинофілія. Спостерігається збільшення значень у сироватці крові більше двох із згаданих параметрів: антинуклеарні антитіла, антитіла до гладких м'язів або до ниркових клубочків та тест Кумбса.

З боку дихальної системи: гострі легеневі реакції підвищеної чутливості характеризуються несподіваною появою лихоманки, еозинофілією, кашлем, болем у грудях, задишкою. Легеневий інфільтрат або ущільнення та плевральний випіт можуть виникнути протягом декількох годин або днів від початку терапії після припинення прийому препарату, вони зазвичай розсмоктуються. Підгострі або гострі легеневі симптоми, у тому числі фіброз легень, можуть непомітно розвинутись у хворих, які приймають тривалу терапію; фіброз може бути незворотнім, особливо якщо терапію продовжували після появи симптомів.

У хворих з бронхіальною астмою можуть спостерігатися астматичні напади. При появі перших ознак порушення дихальної системи прийом препарату слід припинити.

З боку печінки та/або жовчовивідних шляхів: рідко – гепатит, холестатична жовтяниця (не залежить від дози та зникають після відміни лікарського засобу), холестатичні порушення функції печінки; невідомо – аутоімунний гепатит.

З боку судин: гіперемія, циркуляторний колапс.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: реакції підвищеної чутливості: шкірний висип, макулопапульозний висип, кропив'янка, свербіж, зворотне випадання волосся; в окремих випадках ангіоневротичний набряк, анафілаксія, запалення слинних залоз, екзема, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), вовчаковоподібний синдром.

З боку кровотворної та лімфатичної систем: мегалобластна анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія або агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, гемолітична анемія у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фос.

З боку кістково-м'язової та сполучної тканини: подагра, міалгія, біль у суглобах.

Інфекції та інфекції псевдомембранозний коліт, грибкова суперінфекція.

З боку органу зору: порушення зору.

З боку статевих органів та молочної залози минуще порушення сперматогенезу.

Інші: можлива резистентність до таких мікроорганізмів як Pseudomonas.

Симптоми: нудота, блювання, біль голови, запаморочення.

З боку нервової системи вказують на підвищену концентрацію нітрофурантоїну в плазмі крові. Розвиток поліневриту є наслідком кумуляції нітрофурантоїну та його метаболітів, тому у разі ниркової недостатності підвищується ризик розвитку поліневриту.

Лікування: скасування лікарського засобу, вживання великої кількості рідини сприяє виведенню нітрофурантоїну з сечею; застосування ентеросорбентів, антигістамінних засобів, вітамінів групи В. Специфічного антидоту немає.

У разі гострого передозування необхідно проводити промивання шлунка. Нітрофурантоїн виводиться при гемодіалізі.

Применение нитрофурантоина нельзя сочетать с приемом препаратов, вызывающих нарушение функции почек.

Антациды и адсорбенты снижают всасывание препарата, поэтому не рекомендуется применять одновременно с нитрофуранами.

Урикозурические средства (Пробенацид и сульфинпиразон) уменьшают вывод нитрофурантоина (увеличивается концентрация нитрофурантоина в крови, снижается эффективность и повышается риск токсичности), поэтому не рекомендуется применять одновременно с препаратом.

Ингибиторы карбоангидразы уменьшают антибактериальную активность препарата.

Препарат уменьшает реабсорбцию эстрогенов.

В случае применения одновременно с контрацептивными средствами возможно снижение контрацептивного эффекта.

Нитрофурантоин инактивирует перорально вакцину против брюшного тифа.

In vitro нитрофурантоин уменьшает антибактериальное действие препаратов группы хинолонов (налидиксовая кислота, фторхинолоны). Следует избегать одновременного применения этих препаратов.

Не следует применять одновременно с ристомицином, левомицетином, сульфаниламидами, поскольку возможно угнетение процессов кроветворения.

При почечной недостаточности не рекомендуется одновременное применение нитрофурантоина с аминогликозидами.

В случае применения одновременно с антибиотиками (пенициллины и цефалоспорины) значительно повышается антибактериальное действие. Препарат хорошо комбинируется с тетрациклином, эритромицином.

Антибактериальное действие нитрофурантоина снижается в щелочной моче, поэтому не следует комбинировать его с препаратами, повышающими рН мочи.

Во время лечения нельзя употреблять алкогольные напитки, поскольку могут усилиться нежелательные побочные реакции (например головная боль, тошнота, рвота).

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Фурадонін має виражену протимікробну дію, що дозволяє його застосовувати для лікування інфекційно-запальних захворювань сечовивідних шляхів, спричинених чутливою до нітрофурантоїну флорою.