Гайнекс форте супозиторії вагін. №7 у стрип.

По 7 супозиторіїв у стрипі. По 1 стрипу у картонній упаковці.

Супозиторії вагінальні.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії від білого до світло-жовтого кольору, торпедоподібні.

Гайнекс® Форте - комбінований протимікробний препарат, дія якого обумовлена ​​метронідазолом та міконазолом, що входять до його складу.

Міконазолу нітрат – місцевий протигрибковий та антибактеріальний препарат широкого спектру дії групи імідазолу. Міконазол пригнічує біосинтез ергостеролу та змінює ліпідний склад мембрани, викликаючи загибель клітини гриба. Чинить фунгіцидну дію на дерматофіти (Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum, Microsporum canis), дріжджові та дріжджоподібні гриби (Candida albicans, Candida glabrata та інші види Candida), а також на гриби ). Міконазолу нітрат має антибактеріальну дію, більш виражену щодо грампозитивних бактерій.

Метронідазол, похідне 5-нітроімідазолу, є антибактеріальним та антипротозойним засобом. Він ефективний щодо інфекцій, викликаних анаеробними бактеріями та найпростішими, включаючи Trichomonas vaginalis, Gardnerella vaginalis та анаеробні стрептококи.

Міконазолу нітрат та метронідазол не мають синергічних та антагоністичних ефектів.

Абсорбція.

Міконазолу нітрат. Абсорбція міконазолу нітрату через стінки піхви є незначною (приблизно 1,4 % дози). Міконазолу нітрат не визначається у плазмі крові при інтравагінальному введенні. 

Метронідазол

Біодоступність метронідазолу при введенні вагінально становить 20 %  порівняно з його біодоступністю при пероральному введенні. Рівноважна концентрація метронідазолу у плазмі крові становить 1,1–5,0 мкг/мл після інтравагінального застосування добової дози препарату Гайнекс® Форте. 

Розподіл. 

Міконазолу нітрат. Зв’язування з білками плазми становить 90–93 %. Його проникнення в спинномозкову рідину є низьким, але він широко розповсюджується в інших тканинах. Об’єм розподілу складає 1400 л.

Метронідазол. Проникає в тканини та рідини тіла, включаючи жовч, кістки, груди, молоко, церебральні абсцеси, спинномозкову рідину, печінку та печінкові абсцеси, слину, сім’яну рідину і вагінальний секрет, та сягає концентрацій, подібних до тих, що є в плазмі. Він долає плацентарний бар’єр та швидко проникає у кровотік плода. З білками плазми зв’язується не більше 20 %. Об’єм розподілу складає 0,25–0,85 л/кг.

Біотрансформація.

Міконазолу нітрат. Метаболізується в печінці. Визначаються два неактивні метаболіти (2,4-дихлорфеніл-1 H-імідазол-етанол та 2,4-дихлормигдалева кислота).

Метронідазол. Метаболізується у печінці шляхом окислення, гідроксиметаболіт є активним. Основні метаболіти метронідазолу – гідроксипохідні та похідні оцтової кислоти – виділяються з сечею. Гідроксиметаболіт виявляє 30 % біологічної активності метронідазолу.

Виведення. 

Міконазолу нітрат. Період напіввиведення становить 24 години. Менше 1 % виводиться з сечею. Приблизно 50 %, переважно у незміненому вигляді, виводиться з калом.

Метронідазол. Період напіввиведення складає 6–11 годин. Приблизно 6–15 % дози метронідазолу виводиться з калом. Близько 60–80 % метронідазолу виводиться із сечею у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Приблизно 20 % метронідазолу виводиться з сечею у незміненому вигляді.

Дані доклінічних досліджень.

Результати стандартних доклінічних досліджень токсичності при багаторазовому застосуванні, генотоксичності, канцерогенності та репродуктивної токсичності не вказують на існування специфічного ризику для людського організму.

У мікробіологічному дослідженні in vitro не було виявлено синергічної або антагоністичної взаємодії між діючими речовинами, що входять до складу препарату, при дії проти Candida albicans, Streptococcus (грам B за Lancefield), Gardnerella vajinalis та Trichomonas vaginalis.

Протимікробні, протипротозойні, протигрибкові засоби.
Код АТХ G01A F20.

Пов’язані з метронідазолом (внаслідок його абсорбції). 

Алкоголь: взаємодія метронідазолу з алкоголем може спричинити реакцію, аналогічну взаємодії з дисульфірамом. Не можна вживати алкоголь протягом терапії та впродовж 3 днів після завершення курсу (див. розділ «Особливості застосування»).

Аміодарон: підвищення ризику кардіотоксичності (пролонгація інтервалу QT, тріпотіння-мерехтіння шлуночків, зупинка серця).

Астемізол та терфенадин: метронідазол пригнічує метаболізм цих ліків та збільшує їхню концентрацію у плазмі крові.

Карбамазепін: збільшується концентрація карбамазепіну в крові.

Циметидин: збільшується рівень метронідазолу в крові та ризик виникнення неврологічних побічних ефектів.

Циклоспорин: збільшується ризик токсичності циклоспорину.

Дисульфірам: ефекти з боку центральної нервової системи (наприклад, психотичні реакції).

Літій: підвищення токсичності літію.

Фенітоїн: збільшується рівень фенітоїну в крові, знижується рівень метронідазолу в крові.

Фенобарбітал: знижується рівень метронідазолу в крові.

Фторурацил: збільшується рівень у крові та токсичність фторурацилу.

Пероральні антикоагулянти: посилюється дія антикоагулянтів, підвищується ризик кровотеч (див. розділ «Особливості застосування»).

Під час лікування метронідазолом спостерігався його вплив на рівень у крові ферментів печінки, глюкози (гексокіназний метод), теофіліну та прокаїнаміду.

Пов’язані із міконазолу нітратом (внаслідок особливостей його абсорбції). 

Аценокумарол, анісиндіон, дикумарол, фенідіон, фенпрокумон, варфарин: підвищення ризику виникнення кровотечі.

Астемізол, цизаприд та терфенадин: міконазол пригнічує метаболізм цих ліків та збільшує їхню концентрацію у плазмі крові.

Карбамазепін: знижується метаболізм карбамазепіну.

Циклоспорин: збільшується ризик токсичності циклоспорину (дисфункція нирок, холестаз, парестезії).

Фентаніл: збільшується або пролонгується дія опіоїдів (пригнічення центральної нервової системи, депресія, пригнічення функції дихання).

Фенітоїн та фосфенітоїн: збільшується ризик токсичності фенітоїну (атаксія, гіперлексія, ністагм, тремор).

Глімепірид: збільшується гіпоглікемічна дія.

Оксибутинін: збільшується концентрація у плазмі крові або дія оксибутиніну (сухість у роті, запори, головний біль).

Оксикодон: збільшується концентрація оксикодону в плазмі та знижується його виведення.

Пімозид: збільшується ризик кардіотоксичності (пролонгація інтервалу QT, тріпотіння-мерехтіння шлуночків, зупинка серця).

Толтеродин: збільшується біодоступність толтеродину в осіб з недостатністю дії цитохрому P450 2D6.

Триметрексат: збільшення токсичності триметрексату (пригнічення кісткового мозку, порушення функції нирок і печінки та утворення виразок у шлунку та кишечнику).

діючі речовини: метронідазол (metronidazole), міконазолу нітрат (miconazole);
1 супозиторій містить метронідазолу 750 мг, міконазолу нітрату 200 мг;
допоміжні речовини: твердий жир.

Системне застосування метронідазолу може мати вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Порівняно з системним застосуванням, при вагінальному введенні абсорбція метронідазолу значно нижча. Існує імовірність виникнення запаморочення, атаксії, психоемоційних розладів. При наявності таких симптомів не рекомендовано керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Вагітність

Вагітність – категорія C.

Оскільки недостатньо даних щодо відсутності негативного впливу на плід та розвиток новонароджених при інтравагінальному застосуванні супозиторіїв, що містять метронідазол та міконазолу нітрат, жінкам дітородного віку слід уникати вагітності протягом застосування препарату Гайнекс® Форте. 

Застосування препарату Гайнекс® Форте у І триместрі вагітності протипоказане. 

У ІІ та ІІІ триместрах вагітності препарат застосовувати лише за призначенням лікаря у тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Годування груддю.

Під час застосування препарату слід припинити годування груддю, оскільки метронідазол проникає у грудне молоко. Годування груддю можна відновити через 1–2 доби після закінчення лікування.

Фертильність

Немає доказів шкідливого впливу на фертильність при застосуванні окремо метронідазолу або міконазолу нітрату.

Препарат не рекомендується застосовувати дітям.

Для лікування кандидозних вульвовагінітів, спричинених Candida albicans, бактеріальних вагінозів, спричинених анаеробними бактеріями та Gardnerella vaginalis, трихомонадних вагінітів, спричинених Trichomonas vaginalis, та змішаних вагінальних інфекцій.

• Гіперчутливість до будь-якої з діючих речовин препарату або до їх похідних.
• Вживання алкогольних напоїв під час лікування або протягом 3 днів після завершення лікування.
• Прийом дисульфіраму під час лікування або протягом 2 тижнів після завершення лікування.
• Перший триместр вагітності.
• Порфірія.
• Епілепсія.
• Тяжкі порушення функції печінки.

Дорослим застосовувати інтравагінально ввечері перед сном по 1 супозиторію на ніч протягом 7 днів.

При рецидивах захворювання або вагінітах, резистентних до іншого лікування, препарат слід застосовувати ввечері перед сном по 1 супозиторію на ніч протягом 14 днів.

Не рекомендується застосовувати Гайнекс® Форте у період менструації через зниження ефективності препарату і можливість деяких ускладнень при введенні.

Вагінальні супозиторії слід вводити в лежачому положенні, глибоко в піхву. Якщо можливо, не приймати вертикальне положення протягом щонайменше півгодини після введення супозиторія. Не застосовувати подвійних доз для компенсування пропущеної дози.

Частота виникнення системних побічних ефектів є незначною через дуже низький рівень метронідазолу у плазмі крові при вагінальному застосуванні препарату (2-12 % від рівня, що досягається при пероральному застосуванні метронідазолу). Інша діюча речовина препарату, міконазолу нітрат, може спричиняти подразнення піхви (печіння, свербіж), як і всі інші протигрибкові засоби з вмістом похідних імідазолу, що вводяться інтравагінально (2–6 %). При вагінітах застосування препарату може спричинити запалення слизової піхви. Тому печіння і свербіж у піхві можуть спостерігатися від початку до третього дня терапії. Вказані симптоми значно знижуються впродовж лікування. У разі виникнення тяжкого подразнення або інших алергічних реакцій (висип, ангіоневротичний набряк в ділянці обличчя, губ, язика, гортані та бронхоспазм) необхідно припинити лікування. 

Побічні реакції внаслідок місцевої дії діючих речовин препарату Гайнекс® Форте.

Метронідазол: реакції гіперчутливості (у тому числі висипання на шкірі), біль у черевній порожнині, головний біль, свербіж, печіння і подразнення піхви. 

Міконазолу нітрат: подразнення піхви (печіння, свербіж).

Побічні реакції внаслідок системної дії діючих речовин препарату Гайнекс® Форте.

З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, лейкопенія.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, алергічні реакції, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, лихоманка, анафілактичний шок.

З боку психіки: депресія, галюцинації, розлади свідомості.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, підвищена втомлюваність, слабкість, атаксія, судоми, периферична нейропатія, асептичний менінгіт, енцефалопатія* (наприклад сплутаність свідомості, підвищення температури тіла, підвищена чутливість до світла, кривошия, галюцинації, параліч, розлади зору та руху), підгострий мозочковий синдром* (наприклад атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор).

З боку органів зору: тимчасові порушення зору, такі як диплопія, міопія, розмивчасте зображення, зниження гостроти зору, зміни у сприйняті кольорів, оптична нейропатія/неврит.

Гепатобіліарні розлади: підвищення рівнів печінкових ферментів (аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза, лужна фосфатаза), холестатичний або змішаний гепатит та ураження клітин печінки (гепатоцитів), іноді з жовтяницею; повідомлялося про випадки печінкової недостатності, що потребувала трансплантації печінки у пацієнтів, які лікувались метронідазолом та іншими антибіотиками.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, включаючи такі, що можуть супроводжуватись пропасницею, припливи, гіперемія, свербіж, поліморфна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, контактний дерматит.

З боку опорно-рухового апарату і сполучної тканини: міалгія, артралгія. 

З боку нирок та органів сечовипускання: потемніння сечі (за рахунок метаболізму метронідазолу).

З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, порушення смаку, запалення слизової оболонки порожнини рота, металічний присмак у роті, обкладений язик, стоматит, глосит, нудота, блювання, запор, біль в епігастральній ділянці, діарея, сухість у роті, зниження апетиту, біль у животі та спазми.

Загальні порушення та реакції в місці введення: вагінальні виділення, вагініт, вульвовагінальне подразнення, дискомфорт у ділянці малого таза, відчуття спраги, відчуття печіння у піхві, свербіж, подразнення, місцеве подразнення та гіперчутливість, припливи, підвищення температури тіла.

* Можуть минати після припинення прийому препарату.

Препарат призначений винятково для вагінального застосування. Немає даних щодо передозування метронідазолу при вагінальному введенні. При введенні у піхву метронідазол може всмоктуватися у кількості, достатній для того, щоб спричинити системні ефекти. При застосуванні надмірної кількості супозиторіїв можуть виникати системні ефекти, пов’язані з метронідазолом, проте при інтравагінальному введенні метронідазол не викликатиме загрозливих для життя симптомів.

Якщо випадково у травну систему потрапить велика кількість препарату, у разі необхідності слід застосувати відповідний метод промивання шлунка. Лікування треба проводити у випадках, коли у травну систему потрапило 12 г метронідазолу.

Специфічного антидоту не існує, рекомендується симптоматичне лікування. При передозуванні метронідазолу спостерігаються такі симптоми: нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея, свербіж, металевий присмак у роті, атаксія, вертиго, парестезія, судоми, лейкопенія, потемніння сечі. При передозуванні міконазолу нітрату спостерігаються такі симптоми: нудота, блювання, запалення горла та ротової порожнини, анорексія, головний біль, діарея.

Метронідазол і його метаболіти добре елімінуються за допомогою гемодіалізу.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Гайнекс - комбінований протимікробний препарат, дія якого обумовлена ​​метронідазолом та міконазолом, що входять до його складу. Міконазолу нітрат – місцевий протигрибковий та антибактеріальний препарат широкого спектру дії групи імідазолу.