Гековен розчин для інфузій, 400 мл

По 400 мл препарату у пляшках.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або жовтувата рідина. Теоретична осмолярність – 308 мосмоль/л, pH 3,8-6,5.

Активний інгредієнт Гековена – гідроксиетиловий крохмаль 130/0,4– похідна речовина крохмалю кукурудзи воскової стиглості, що складається з полімеру глюкози (амілопектину). Гековен – синтетичний колоїд для поповнення об'єму. Його фармакологічні властивості залежать від молярного заміщення в гідроксиетильних групах (0,4), середньої молекулярної маси (130000 Так), концентрації (6%), співвідношення заміщення (співвідношення С2/С6) близько 9:1, а також дозування та швидкості інфузії. Щоб описати молекулярну масу та характеристики молярного заміщення гідроксиетилового крохмалю у Гековена, сполуку позначають як гідроксиетиловий крохмаль (ГЕК) 130/0,4. Низьке молярне заміщення, середня молекулярна маса і вузький молекулярно-масовий розподіл ГЕК 130/0,4, що міститься в Гековен, сприяють його корисному впливу на фармакокінетику та внутрішньосудинний об'єм.

Відомо, що інфузія 500 мл ГЕК 130/0,4 протягом 30 хвилин на добровольцях призводила до платоподібного збільшення обсягу приблизно на 100% від введеного обсягу, який зберігався приблизно від 4 до 6 годин.

Ізоволемічний обмін крові з Гековеном підтримує об'єм крові протягом принаймні 6 годин.

Фармакокінетика гідроксиетилкрохмалів має складний характер і залежить від молекулярної маси і, головним чином, від ступеня молекулярного заміщення речовини та співвідношення заміщення (співвідношення С2/С6). Після введення гідроксиетилового крохмалю молекули розміром менше порога виведення (60000-70000 Так) швидко виводяться із сечею, а великі молекули розщеплюються α-амілазою плазми крові, після чого теж виводяться нирками.

Середня молекулярна маса Гековена у перші хвилини після інфузії становить у плазмі кровіin vivo 70000-80000 Так і залишається вищою за поріг виведення протягом усього періоду лікування.

Обсяг розподілу – не більше 5,9 літра. Протягом 30 хвилин інфузії Гековен концентрація в плазмі становить 75% від максимальної, а через 6 годин знижується до 14%. При одноразовому введенні 500 мл Гековена молекули гідроксиетилового крохмалю повністю виводяться з організму через 24 години.

Після введення 500 мл препарату, його кліренс у плазмі крові становить 31,4 мл/хв, з AUC– 14,3 мг/мл год, що показує нелінійну фармакокінетику.

Після одноразового введення 500 мл препарату час його напіввиведення з плазми у першій фазі становить 1,4 години, а у другій фазі– 12,1 години.

У хворих зі стабільними порушеннями функцій нирок (від слабких до тяжких) при однаковій введеній дозі 500 мл, величина AUC зросла в 1,7 раза (95% довірчий інтервал 1,44 та 2,07) у хворих з кліренсом креатиніну ( КК) <50 мл/хв порівняно з хворими з КК> 50 мл/хв. Порушення функції нирок не впливало на час напіввиведення у кінцевій фазі виведення та на величину максимальної концентрації ГЕК у плазмі крові. За КК ≥ 30 мл/хв з сечею виводилося 59% введеної дози препарату, а при КК 15-30 мл/хв. 51%. Рівні ГЕК у плазмі крові повністю поверталися до вихідних значень через 24 години після інфузії.

Навіть при щоденному введенні добровольцям 500 мл 10% розчину ГЕК 130/0,4 протягом 10 днів суттєвого накопичення речовини у плазмі крові не було виявлено.

У додатковому фармакокінетичному дослідженні 8 стабільних пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності (ТСНН) отримали 1 дозу 250 мл (15 г) ГЕК 130/0,4 (6%).

3,6 г (24%) від дози ГЕК було виведено протягом 2 годин сеансу гемодіалізу. Після 24 годин середня концентрація ГЕК у плазмі була 0,7 мг/мл. Після 96 годин середня концентрація ГЕК у плазмі була 0,25 мг/мл.

ГЕК 130/0,4 (6%) протипоказаний пацієнтам, які отримують гемодіаліз.

Фармакокінетичні дані у хворих з печінковою недостатністю або у педіатричних та геріатричних пацієнтів відсутні. Вплив статі на фармакокінетику препарату не був вивчений.

Кровозамінники та перфузійні розчини. Препарати гідроксиетильованого крохмалю. Код АТХ B05А A07.

Випадки взаємодії Гековена з іншими лікарськими засобами невідомі.

Під час введення лікарського засобу може тимчасово підвищуватись рівень амілази у сироватці крові, що може вплинути на визначення діагнозу панкреатиту.

При високих дозах ефекти розведення можуть призвести до зниження рівня факторів згортання крові та інших білків плазми та зменшення гематокриту.

діючі речовини: гідроксіетилкрохмаль 130/0,4; натрію хлорид;

100 мл розчину містять гідроксиетилкрохмалю 130/0,4 (середня молекулярна маса 130000, ступінь молярного заміщення 0,4), у перерахунку на суху речовину 6,0 г, натрію хлориду 0,9 г;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Гековен не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Є обмежені дані клінічних досліджень одноразового застосування ГЕК вагітним жінкам, які перенесли кесарів розтин зі спинальною анестезією. Негативної дії на пацієнтку та новонародженого виявлено не було.

Частота виникнення гіпотензії значно нижча після застосування ГЕК у поєднанні з кристалоїдами, ніж після застосування тільки кристалоїдів (36,6% порівняно з 55,3%). Оцінка ефективності показує значні переваги застосування ГЕК у профілактиці артеріальної гіпотензії та у випадках серйозних гіпотонічних ускладнень у порівнянні з кристалоїдними розчинами.

Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого несприятливого впливу протягом вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи та постнатальний розвиток. Також не спостерігалося ознак тератогенності.

Гековен можна застосовувати у період вагітності лише у випадках, коли очікувана користь від лікування переважує можливий ризик для плода.

За винятком кесаревого розтину немає інформації про застосування Гековена під час пологів. ДЕК слід застосовувати, якщо це дійсно потрібно.

Невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко. Оскільки багато препаратів проникають у грудне молоко, слід виявляти обережність при введенні Гековена.

Дозування для дітей слід адаптувати до потреб у колоїдах конкретного пацієнта з урахуванням основного захворювання, гемодинаміки та статусу гідратації.

В одному дослідженні новонароджені та діти віком до 2 років, які перенесли планові операції, були рандомізовані для введення ГЕК (N = 41) або 5% альбуміну (N = 41). Була введена середня доза ГЕК 16 ± 9 мл/кг.

У додатковому дослідженні діти віком від 2 до 12 років, які перенесли операцію на серці, були рандомізовані для введення ГЕК (N = 31) або альбуміну (N = 30). Середня доза була введена 36 ± 11 мл/кг.

Застосування ГЕК підліткам старше 12 років підтверджується даними відповідних та контрольованих досліджень препарату у дорослих.

Гіповолемія, викликана гострою крововтратою, у випадках, коли застосування тільки кристалоїдів вважається недостатнім.

• Сепсис;
• тяжкі захворювання печінки;
• підвищена чутливість до гідроксиетилового крохмалю;
• клінічні захворювання, де об'ємне навантаження є потенційною проблемою, особливо у разі набряку легень та застійної серцевої недостатності;
• дегідратація;
• уже наявні порушення коагуляції та згортання крові;
• внутрішньочерепна кровотеча;
• ниркова недостатність або замісна ниркова терапія;
• важка гіпернатріємія або важка гіперхлоремія.

Протипоказано пацієнтам з опіками, трансплантованими органами та критично хворим пацієнтам через ризик ураження нирок та летального результату.

Тільки для внутрішньовенного введення.

Добова доза та швидкість інфузії залежать від об'єму крововтрати, підтримки або відновлення гемодинаміки та від гемодилюції (ефекту розведення). Гековен можна вводити повторно протягом декількох днів.

Перші 10-20 мл лікарського засобу слід вводити повільно. Пацієнт повинен перебувати під пильним наглядом через можливі анафілактичні/анафілактоїдні реакції.

Доза для дорослих.

Доза становить до 50 мл розчину Гековен на кг маси тіла (еквівалентно 3 г гідроксиетилкрохмалю та 7,7 мекв натрію на кг маси тіла). Це еквівалентно 3500 мл Гековен для пацієнта вагою 70 кг.

Доза для дітей.

Дозування для дітей слід адаптувати до потреб у колоїдах конкретного пацієнта з урахуванням перебігу захворювання, а також гемодинаміки та статусу гідратації.

Для новонароджених та дітей віком до 2 років середня доза становить 16 ± 9 мл/кг маси тіла. Для дітей віком від 2 до 12 років середня доза становить 36 ± 11 мл/кг маси тіла. Доза для підлітків старша 12 років така сама, як доза для дорослих.

Особливості застосування

Виникнення анафілактичних/анафілактоїдних реакцій, таких як гіперчутливість, слабкі грипоподібні симптоми, брадикардія, тахікардія, бронхоспазм, некардіальний набряк легень, пов'язували з розчинами, що містять гідроксиетиловий крохмаль. Якщо виникли реакції гіперчутливості, введення препарату слід негайно припинити та провести відповідні лікувальні та підтримувальні заходи, доки симптоми не будуть усунені.

При появі ознак ураження нирок застосування ГЕК слід негайно припинити. Потрібно продовжувати стежити за функцією нирок у госпіталізованих пацієнтів принаймні до 90 днів. Випадки, коли виникала необхідність проведення замісної ниркової терапії, спостерігались у період до 90 днів після інфузії ГЕК.

Під час моніторингу стану коагуляції у пацієнтів, які перенесли операцію на відкритому серці у поєднанні зі штучним кровообігом, повідомлялося про крововтрату у цієї категорії пацієнтів при використанні інших розчинів ГЕК.

Застосування Гековена слід припинити за перших ознак клінічно значущої коагулопатії.

Слід уникати перевантаження рідиною, коригувати дозування пацієнтам із серцевою та нирковою дисфункцією. Потрібно регулярно оцінювати об'ємний стан та швидкість інфузії під час лікування, особливо у пацієнтів із серцевою недостатністю або тяжкою нирковою дисфункцією.

У разі тяжкої дегідратації спочатку призначаються розчини кристалоїдів. Як правило, потрібно вводити достатньо рідини, щоб уникнути зневоднення. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам із порушенням обміну електролітів.

Клінічна оцінка та періодичні лабораторні дослідження необхідні для контролю балансу рідини, концентрації електролітів у сироватці крові, функції нирок, кислотно-лужного балансу та параметрів коагуляції при тривалій парентеральній терапії, або якщо стан пацієнта потребує такої оцінки. Потрібно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують розчини ГЕК, включаючи Гековен. У разі повторного застосування слід ретельно контролювати показники зсідання крові.

В даний час відсутні надійні дані щодо безпеки тривалого застосування ГЕК пацієнтам після хірургічних втручань та пацієнтам із травмами.

Перед призначенням ГЕК таким хворим необхідно ретельно зважити очікувану користь та невизначеність щодо довгострокової безпеки, а також розглянути можливість альтернативного лікування.

З боку крові та лімфатичної системи: при високих дозах, при введенні гідроксиетилового крохмалю через ефекти розведення можуть спостерігатися порушення згортання крові, що залежать від дози.

З боку імунної системи: лікарські засоби, що містять гідроксиетиловий крохмаль (ГЕК), можуть спричинити анафілактичні/анафілактоїдні реакції (гіперчутливість, слабкі грипоподібні симптоми, брадикардія, тахікардія, бронхоспазм, некард) . Якщо виникли реакції гіперчутливості, введення препарату слід негайно припинити та провести відповідні лікувальні та підтримувальні заходи, доки симптоми не будуть усунені.

З боку шкіри та підшкірної тканини: тривале введення високих доз гідроксиетилового крохмалю може спричинити свербіння, яке є відомим побічним ефектом ГЕК.

Повідомлялося про пошкодження печінки та нирок при застосуванні гідроксиетилкрохмалю.

Дослідження: при введенні ГЕК може підвищуватися рівень амілази у сироватці крові, що може вплинути на визначення діагнозу панкреатиту. Підвищений рівень амілази через утворення фермент-субстратного комплексу амілази та ГЕК обумовлює повільну елімінацію та не повинен розглядатися при діагностиці панкреатиту.

При високих дозах ефекти розведення можуть призвести до відповідного розведення компонентів крові, таких як фактори зсідання крові та інші білки плазми, та зменшення гематокриту.

Як і при введенні інших плазмозамінних розчинів, передозування препаратом Гековен може призвести до перевантаження системи кровообігу (наприклад, до набряку легенів). У цьому випадку інфузію слід негайно припинити та за необхідності ввести діуретик.

Зберігати при температурі не вище 25°C у недоступному для дітей місці. При зберіганні не допускати заморожування препарату.

Гековен розчин для інфузій використовується при гіповолемії, спричиненій гострою крововтратою, у випадках, коли застосування тільки кристалоїдів вважається недостатнім.