Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Кровоносна система
Кровозамінники та плазмозамінники
ГЕЛАСПАН
Геласпан 4% розчин для інфузій у флаконах по 500 мл, 10 шт.
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Ціни у місті
Знайдено в аптеках:
від 2787.80 ₴ до 4038.71 ₴
Характеристики
Категорія
Дозування
4%
Виробник
Б.Браун Медікал СА
Країна-виробник
Швейцарія
Торгова назва
Форма випуску
Розчин для інфузій
Термін придатності
2 роки
Активні речовини
Натрію хлорид, кальцію хлорид, натрію ацетат, желатин, магнію хлорид, калію хлорид
Кількість в упаковці
10
Спосіб введення
внутрішньовенно
Код Моріон
145636
Код АТС/ATX
B05A A06
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
дозволено
ДІТЯМ
Дозволено
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
без рецепту
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 500 мл у поліетиленових флаконах; по 10 флаконів у картонній коробці.
Розчин для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин солом'яного кольору практично без сторонніх частинок. Теоретична осмолярність – 284 мосмоль/л pH 7,4 ± 0,3.
Геласпан – це 4% (м/о) розчин сукцинильованого желатину (також відомого як модифікований рідкий желатин) із середньою молекулярною масою 30000 Дальтон (усередненою) у плазмаадаптованому, збалансованому ізотонічному розчині електролітів. Негативний заряд, введений молекули шляхом сукцинилирования, викликає розширення молекули. Тому її молекулярний обсяг більший за обсяг молекули несукцинованого желатину з тією ж молекулярною масою.
Вимірний початковий об'ємний ефект Геласпану становить приблизно 100% від введеного об'єму з достатнім об'ємним ефектом протягом 4-5 годин.
Геласпан не впливає на визначення групи крові і є нейтральним щодо механізмів згортання.
Геласпан замінює дефіцит внутрішньо- та зовнішньосудинного об'єму, спричинений втратами крові, плазми та інтерстиційної рідини. Отже, середній артеріальний тиск, лівошлуночковий та кінцевий діастолічний тиск, ударний об'єм серця, серцевий індекс, забезпечення киснем, мікроциркуляція та діурез ростуть без дегідратації зовнішньосудинного простору.
Колоїдно-осмотичний тиск розчину визначає його початковий об'ємний ефект. Тривалість ефекту залежить від кліренсу колоїду, головним чином під час виведення нирками. Оскільки об'ємний ефект Геласпан еквівалентний введеній кількості розчину, Геласпан є заступником плазми, а не плазмоекспандером. Розчин також відновлює зовнішньосудинний простір, не порушуючи електролітний баланс позаклітинного простору. Геласпан – ізотонічний, тому він не викликає такого переміщення рідини у внутрішньоклітинному просторі, яке спричиняють гіпотонічні розчини.
Геласпан сприяє відновленню електролітного балансу та корекції ацидозу. Геласпан не містить лактату і його можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями печінки. Розчин містить ацетат як прекурсор бікарбонату, який здатний метаболізуватися у всіх органах та м'язах.
Після введення Геласпан швидко розподіляється у внутрішньосудинному просторі. Немає доказів того, що Геласпан зберігається в ретикулоендотеліальній системі або де-небудь в організмі.
Більшість введеного Геласпана виводиться нирками. Лише незначна кількість виводиться з калом і трохи більше 1% метаболізується. Найменші молекули виводяться шляхом клубочкової фільтрації, тоді як великі молекули спочатку протеолітично розщеплюються, а потім виводяться нирками. Протеолітичний метаболізм настільки адаптивний, що навіть за умов ниркової недостатності акумуляції Геласпана не спостерігається.
Фармакокінетика в особливих клінічних ситуаціях
Період напіввиведення Геласпан із плазми може збільшуватися у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) <0,5 мл/хв). Геласпан мінімізує ризик дилюційного ацидозу та рикошетного алкалозу, спостерігається при введенні лактатовмісних розчинів пацієнтам із захворюваннями печінки. Геласпан містить ацетат і не містить лактату, тому він може також бути показаний пацієнтам з гіповолемією та захворюваннями печінки.< /p>
Кровозамінники та перфузійні розчини. Лікарський засіб желатину. Код АТХ B05A A06.
Слід дотримуватись обережності, якщо пацієнти одночасно застосовують лікарські засоби, які можуть спричинити затримку калію або натрію.
Необхідно бути обережними пацієнтам, які одночасно приймають або отримують лікарські засоби, які можуть викликати затримку натрію (наприклад, кортикостероїди, нестероїдні протизапальні засоби), оскільки супутнє введення може призвести до набряку.
Калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ (АПФ), нестероїдні протизапальні засоби, циклоспорин, такролімус або суксаметоній можуть підвищувати рівень калію в сироватці. Супутній прийом калійвмісних розчинів і цих препаратів може призвести до тяжкої гіперкаліємії, яка може призвести до серцевої аритмії.
Введення калію може знизити терапевтичний ефект серцевих глікозидів.
АКТГ (АКТГ), кортикостероїди та петлеві діуретики можуть збільшувати елімінацію калію нирками.
діючі речовини: 1 мл желатину сукцинілованого (модифікованого рідкого желатину; молекулярна маса, усереднена: 26500 Дальтон); 40 мг натрію хлориду; 5,55 мг натрію ацетату тригідрату; 3,27 мг калію хлориду; 0,3 мг кальцію хлориду дигідрату; 0,15 мг магнію хлориду; гексагідрату 0,2 мг.
концентрація електролітів:
допоміжні речовини: натрію гідроксид, кислота соляна розведена, вода для ін'єкцій.
Лікарський засіб призначений для застосування в умовах відділення інтенсивної терапії. Геласпан не впливає або незначно впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Контрольованих досліджень за участю вагітних або тих, що годують груддю, не проводилося. Через ризик анафілактичних реакцій з подальшим дистресом плода або новонародженого внаслідок артеріальної гіпотензії у матері цей лікарський засіб можна застосовувати у період вагітності лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує ризик для плода.
Невідомо, чи проникає Геласпан у грудне молоко. Достатнього досвіду застосування під час годування груддю немає.
Оскільки задокументований досвід недостатній, дозу слід підбирати індивідуально відповідно до основного клінічного стану пацієнта. Терапію слід контролювати з особливою обережністю та застосовувати препарат дітям лише тоді, коли очікувана користь явно перевищує потенційний ризик.
Розчин вводять внутрішньовенно.
Дозування і швидкість інфузії підбирають відповідно до об’єму втраченої крові та індивідуальних потреб у відновленні і підтриманні стабільної гемодинамічної ситуації. Початково вводять дозу у середньому від 500 до 1000 мл, у випадку тяжкої крововтрати необхідно застосувати вищі дози.
Дорослим і дітям з масою тіла більше 25 кг застосовують 500 мл з відповідною швидкістю, що залежить від гемодинамічного статусу пацієнта. У випадку більше ніж 20 % втрати крові зазвичай слід додатково до Геласпану вводити кров або компоненти крові.
Діти
Оскільки задокументований досвід недостатній, дозу слід підбирати індивідуально відповідно до основного клінічного стану пацієнта. Терапію слід контролювати з особливою обережністю.
Максимальна доза
У зв’язку з тим, що лікарський засіб не впливає специфічно на фактор коагуляції VIII, максимальну добову дозу визначають за ступенем гемодилюції. Слід дотримуватись обережності, щоб уникнути падіння гематокриту нижче критичних значень.
У разі необхідності слід додатково ввести кров або еритроцитарну масу.
Також необхідно звернути увагу на дилюцію протеїнів плазми (наприклад альбуміну або факторів коагуляції), які за необхідності треба замінювати достатньою мірою.
Швидкість інфузії
Швидкість інфузії залежить від наявної гемодинамічної ситуації.
Зазвичай 500 мл вводять протягом 30 хвилин. Однак перші 20–30 мл розчину слід вводити повільно, щоб виявити анафілактоїдні реакції якомога раніше.
У шокових ситуаціях 500 мл Геласпану можна вводити швидко, протягом 5–10 хвилин, шляхом інфузії під тиском.
Слід постійно перевіряти гемодинамічну і гематологічну системи, а також систему згортання.
Спосіб введення
Внутрішньовенне введення.
При швидкому введенні Геласпан по можливості слід підігріти до температури не вище
37 °C.
У випадку інфузії під тиском, що може знадобитися у разі життєвої необхідності, перед введенням розчину необхідно видалити все повітря з контейнера і системи для введення.
Особливості застосування
Геласпан слід з обережністю вводити пацієнтам з алергічними захворюваннями, наприклад бронхіальною астмою, в анамнезі.
Лікарський засоби желатину для заміщення об’єму крові у рідкісних випадках можуть спричинити анафілактоїдні реакції різного ступеня тяжкості. Щоб виявити появу анафілактоїдної реакції якомога раніше, перші 20–30 мл розчину слід вводити повільно, ретельно спостерігаючи за пацієнтом.
У зв’язку з можливими перехресними реакціями за участю алергену галактоза-альфа-1,3-галактоза (альфа-гал) ризик сенсибілізації і, як наслідок, анафілактичної реакції на желатиновмісні розчини підвищується у пацієнтів, у яких у анамнезі є алергія на червоне м'ясо (м'ясо ссавців) і субпродукти і/або у яких позитивний тест на анти-альфа-гал IgE антитіла. Таким пацієнтам не слід застосовувати колоїдні розчини, що містять желатин (див. розділ «Протипоказання».)
У разі алергічної реакції інфузію необхідно негайно припинити і надати відповідне лікування.
Геласпан необхідно вводити з винятковою обережністю пацієнтам:
Як і всі інші колоїди, Геласпан слід застосовувати при гіповолемії лише у випадках, коли застосування тільки кристалоїдів вважається недостатнім.
При тяжких гіповолеміях колоїди зазвичай застосовують у поєднанні з кристалоїдами.
Необхідно уникати перевантаження через передозування або занадто швидкого вливання. Дозування необхідно ретельно регулювати, особливо для пацієнтів з легеневими або кардіоциркуляторними проблемами.
Геласпан не можна вводити разом із кров’ю або препаратами крові (форменими елементами крові, плазмою і фракціями плазми) через ту саму систему для інфузій.
Необхідно контролювати сироваткову концентрацію електролітів і водний баланс, особливо у пацієнтів з гіпернатріємією, гіперкаліємією або порушеннями функції нирок.
При компенсації тяжких втрат крові шляхом введення великих об’ємів Геласпану необхідно проводити моніторинг гематокриту і рівнів електролітів. Гематокрит не повинен падати нижче 25 %. У літніх пацієнтів або тих, що перебувають у критичному стані, гематокрит не повинен падати нижче 30 %.
Аналогічно у таких ситуаціях слід спостерігати за впливом дилюції на фактори коагуляції крові, особливо у пацієнтів з розладами гемостазу.
Оскільки лікарський засіб не заміщує втрачені протеїни плазми, рекомендується перевіряти плазмові концентрації протеїнів.
Лікарський засіб містить 4 ммоль/л калію. Це слід взяти до уваги, якщо пацієнт має ниркову недостатність або дотримується дієти з контрольованим вмістом калію.
Лікарський засіб містить 151 ммоль/л натрію. Це слід взяти до уваги, якщо пацієнт дотримується дієти з контрольованим вмістом натрію.
Після інфузії Геласпану можна проводити лабораторні аналізи крові (визначення групи крові або резус-фактора). Проте проби крові рекомендується брати перед інфузією Геласпану, щоб уникнути труднощів при інтерпретації результатів.
Геласпан може впливати на результати клініко-хімічних досліджень, спричиняючи хибно високі значення:
Побічні реакції, перелічені нижче, класифікуються за частотою так: дуже часто ≥ 1/10; часто: ≥ 1/100, <1/10; нечасто ≥ 1/1000, <1/100; рідко ≥ 1/10 000, <1/1000; дуже рідко <1/10000; невідомо: неможливо оцінити отримані дані.
Єдиними потенційно серйозними побічними реакціями є анафілактоїдні реакції, описані нижче. Однак важкі реакції дуже рідкісні.
Побічні ефекти можуть виникати під час та після застосування Геласпан. Вони зазвичай включають анафілактичні/анафілактоїдні реакції різного ступеня тяжкості. (див. також розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування», особливо щодо гіперчутливості галактози альфа-1,3-галактози (альфа-гал) та алергії до червоного м'яса та субпродуктів).
З боку імунної системи: рідко - анафілактоїдні реакції всіх ступенів *; дуже рідко -анафілактоїдні реакції III та IV ступеня *.
З боку серця: дуже рідко - тахікардія.
З боку судин: дуже рідко – артеріальна гіпотензія.
З боку респіраторної системи: дуже рідко – утруднене дихання.
З боку шкіри: рідко - алергічні шкірні реакції *.
Загальні порушення: нечасто - легке скороминуще підвищення температури тіла; дуже рідко – лихоманка, озноб.
З боку шлунково-кишкового тракту: невідомо - нудота, блювання, біль у животі.
Дослідження: невідомо - зменшення насичення киснем.
З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часто - зниження гематокриту та концентрації білків у плазмі крові; часто (залежно від введеної дози) - відносно високі дози Геласпану викликають розрідження концентрації факторів згортання крові і тому можуть впливати на згортання крові. Протромбіновий час та активований частковий тромбопластиновий час (АЧТВ) можуть подовжуватися після введення великих доз Геласпана (див. розділ «Особливості застосування»).
* Анафілактоїдні реакції І-ІІ ступеня включають: свербіж, місцеву еритему, парестезії, головний біль, припливи, утрикарію, набряк слизових оболонок, тахікардію, артеріальну гіпотензію, задишку, кашель, нудоту, блювання.
Анафілактоїдні реакції III-IV ступеня включають: тяжку задишку, бронхоспазм, тяжку гіпотензію, шок, зупинку дихання та серця.
У разі анафілактоїдної реакції необхідно негайно припинити інфузію та надати невідкладну допомогу.
Передозування Геласпану може призвести до гіперволемії та циркуляторного навантаження, що пов'язане з подальшим порушенням функції серця та легень. Симптоми циркуляторного навантаження – головний біль, задишка та конгестії яремної вени.
У разі циркуляторного навантаження необхідно припинити інфузію та дати швидкодіючі діуретики. У разі передозування пацієнту слід надати симптоматичну терапію з контролем електролітів.
Зберігати при температурі не вище 25°C. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Геласпан 4% розчин для інфузій використовується як профілактика та лікування проявів або загрози відносної або абсолютної гіповолемії та шоку, артеріальної гіпотензії, при гострій нормоволемічній гемодилюції, для процедур, що включають екстракорпоральний кровообіг.
Часті запитання
Відгуки про товар
Ще немає відгуків про товар.Будь першим, хто залишить відгук.