Гініпрал розчин для ін'єкцій, 10 мкг/2 мл, 5 шт.

Галогенвмісні анестетики. Внаслідок додаткового антигіпертензивного ефекту підвищується ризик розвитку слабкості пологової діяльності з розвитком кровотечі. Повідомлялося про серйозні порушення шлуночкового ритму внаслідок збільшення серцевої реактивності при взаємодії препарату з галогенвмісними анестетиками.

Терапію препаратом необхідно припинити принаймні за 6 годин до проведення будь-якої запланованої анестезії з застосуванням галогенвмісних анестетиків.

Кортикостероїди. Кортикостероїди для системного застосування часто призначають при передчасних пологах для прискорення дозрівання легень плода. Повідомлялося про набряк легень у жінок при одночасному застосуванні бета-агоністів та кортикостероїдів.

Кортикостероїди збільшують рівень глюкози в крові та можуть призводити до зменшення рівня калію у сироватці крові. Сумісну терапію з кортикостероїдами слід застосовувати під постійним контролем у зв’язку з підвищеним ризиком розвитку гіперглікемії та гіпокаліємії.

Протидіабетичні засоби. Застосування бета-агоністів підвищує рівень глюкози в крові, що може бути інтерпретовано як зменшення ефективності протидіабетичної терапії. В цій ситуації протидіабетичне лікування повинно бути скориговано.

Засоби, що зменшують рівень калію. Застосування бета-агоністів пов’язане зі зменшенням рівня калію в сироватці крові. Сумісну терапію з іншими засобами, що підвищують ризик розвитку гіпокаліємії (такими як діуретики, дигоксин, метилксантини, кортикостероїди), слід призначати пацієнтам з обережністю і тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь лікування, особливу увагу приділяючи підвищенму ризику розвитку серцевих аритмій внаслідок гіпокаліємії.

Інші взаємодії. Неселективні бета-адреноблокатори послаблюють або скасовують дію препарату Гініпрал.

Інтенсивність накопичення глікогену в печінці, спричиненого застосуванням глюкокортикостероїдів, знижується під дією препарату Гініпрал.

Не слід проводити сумісне лікування з симпатоміметиками (серцево-судинні і протиастматичні препарати), оскільки посилюється дія препаратів на серцево-судинну систему та підвищується ризик виникнення побічних реакцій внаслідок передозування.

Препарат Гініпрал не слід застосовувати сумісно з препаратами, що містять алкалоїди ріжків, а також із препаратами, що містять кальцій, вітамін Д, дигідротахістеролом і мінералокортикоїдами.

Вагітність. Гініпрал призначають для застосування у період вагітності (див. розділ «Показання»).

Годування груддю. Препарат не призначений до застосування у період годування груддю, тому відповідні дані відсутні.

• Короткочасне лікування неускладненого перебігу передчасних пологів: пригнічення скоротливої активності матки у пацієнток з терміном вагітності від 22 до 37 тижнів за відсутності медичних або гінекологічних протипоказань до проведення токолітичної терапії.
• Перед поворотом плода з поперечного положення.
• Як екстрений захід при передчасних пологах перед транспортуванням вагітної до лікарні.

• Підвищена чутливість до гексапреналіну або до будь-якого компонента препарату.
• Наявність будь-якого захворювання до 22 тижнів вагітності.
• Застосування препарату як токолітичного засобу пацієнтам із ішемічною хворобою серця в анамнезі або пацієнтам із істотними факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця.
• Загроза викидня під час І та ІІ триместрів вагітності.
• Будь-яке захворювання матері або плода, при якому збереження вагітності є небезпечним, наприклад, тяжкий ступінь токсемії, внутрішньоутробна інфекція, вагінальна кровотеча внаслідок передлежання плаценти, еклампсія або тяжка прееклампсія, відшарування плаценти або здавлення пуповини.
• Внутрішньоутробна загибель плода, летальні вроджені аномалії в анамнезі або летальні хромосомні аномалії.
• Бронхіальна астма з підвищеною чутливістю до сульфатів.
• Захворювання серцево-судинної системи, зокрема тахіаритмія, міокардит, вада мітрального клапана.
• Гіпертиреоз.
• Тяжкі захворювання печінки та нирок.
• Закритокутова глаукома.

Застосування препарату Гініпрал протипоказане пацієнтам, що мають захворювання, на тлі яких застосування бета-міметиків може мати небажану дію, наприклад, легенева гіпертензія, захворювання серцево-судинної системи (гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія або перешкода току крові з лівого шлуночка, наприклад, аортальний стеноз).

Для внутрішньовенного струминного введення або інфузії.

Вказане дозування можна застосовувати тільки як орієнтовне, оскільки токоліз потребує індивідуального підходу до пацієнтки.

Початок терапії препаратом Гініпрал мають проводити лише акушери/лікарі з досвідом застосування токолітичних засобів. Лікування проводиться лише в належним чином обладнаних установах для здійснення постійного контролю за станом здоров’я матері та плода.
Препарат Гініпрал слід застосовувати якомога раніше після діагностування передчасних пологів та виключення будь-яких протипоказань до застосування гексопреналіну.

Під час терапії препаратом необхідно здійснювати належну оцінку стану серцево-судинної системи за допомогою безперервного моніторування ЕКГ.

Дозування.

Перед поворотом плода з поперечного положення та при застосуванні у якості екстреного заходу при передчасних пологах перед транспортуванням вагітної до лікарні.

Рекомендована доза – 10 мкг (1 ампула по 2 мл) препарату Гініпрал, розведених у 10 мл 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози, вводити впродовж 5-10 хвилин внутрішньовенно. У разі необхідності продовжити лікування препаратом Гініпрал, концентрат для розчину для інфузій.

Короткочасне лікування передчасних пологів при наявності вкорочення і/або розкриття шийки матки.

На початку лікування починають із струминного введення дози 10 мкг (1 ампула по 2 мл) (спосіб розведення див. вище) з подальшою інфузією препарату Гініпрал зі швидкістю 0,3 мкг/хв.

Як альтернативне лікування можливе застосування тільки інфузій препарату Гініпрал зі швидкістю 0,3 мкг/хв без попереднього струминного введення препарату.

Вводити внутрішньовенно краплинно (при розрахунку швидкості введення з використанням звичайних інфузійних систем враховувати, що 20 крапель = 1 мл). Необхідну кількість ампул концентрату для інфузій розчинити в 500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчині глюкози.

Швидкість введення 0,3 мкг/хв:

Зареєстровані одиничні випадки застосування гексопреналіну у дозі 430 мкг на добу.

Короткочасне лікування передчасних пологів без вкорочення або розкриття шийки матки.

Рекомендована доза: безперервна інфузія 0,075 мкг/хв. Вводити внутрішньовенно краплинно (при розрахунку швидкості введення з використанням звичайних інфузійних систем враховувати, що 20 крапель = 1 мл). Необхідну кількість ампул концентрату для інфузій розчинити в 500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози.

Швидкість введення 0,075 мкг/хв:

Тривалість лікування.

Тривалість токолітичного лікування залежить від існуючого ступеня ризику переривання вагітності (тенденція до зменшення інтервалу між переймами, стану шийки матки) та від вираженості побічних ефектів (наприклад, збільшення частоти серцевих скорочень). Побічні ефекти слід мінімізувати наскільки це можливо.

Тривалість лікування препаратом не повинна перевищувати 48 годин, оскільки дані досліджень свідчать про те, що за допомогою токолітичної терапії вдається відстрочити пологи на період до 48 годин. У ході рандомізованих контрольованих досліджень не спостерігалося статистично значущого впливу лікування препаратом Гініпрал на перинатальну летальність або захворюваність. Відстрочення пологів за допомогою препарату Гініпрал може бути використане для застосування інших заходів, які значно покращують перинатальне здоров’я.

Спеціальні заходи безпеки при інфузійному введенні препарату.

Дозу препарату слід підбирати індивідуально з урахуванням обмежуючих факторів: пригнічення скорочень матки, збільшення частоти пульсу, зміну артеріального тиску. Слід ретельно контролювати ці показники під час лікування. Показник ЧСС матері не повинен перевищувати 120 уд/хв.

Слід постійно проводити дослідження рівня гідратації організму матері з метою уникнення можливого розвитку набряку легень. Об’єм рідини, з яким вводять препарат, слід звести до мінімуму. Препарат слід вводити із застосуванням контрольованого інфузійного пристрою, бажано інфузомату.