Глікостерил Ф-10 400 мл розчин

По 200 мл або 250 мл або 400 мл або 500 мл у пляшках.

Розчин для інфузій.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтуватого кольору рідина; теоретична осмолярність – 845 м o смоль/л; рН 3,0 – 6,0.

Плазмозоменний ізотонічний сольовий розчин, що містить збалансований склад необхідних організму іонів і фруктозу. Препарат компенсує втрату рідини, електролітів і частково енергії, відновлює водно-сольовий баланс. Фруктоза стимулює утворення глюкози і глікогену клітини. Метаболізм фруктози здійснюється незалежно від інсуліну, при його застосуванні рівень глюкози в крові не підвищується, що важливо при лікуванні хворих на цукровий діабет.  проявляється у заощадженні амінокислот за рахунок їх меншого використання в глюконеогенезі.

Розчини для корекції порушень електролітного балансу. Електроліти із вуглеводами. Код АТХ В05В В02.

Препарат не можна змішувати з фосфат- і карбонатовмістними розчинами.

діючі речовини: натрію хлорид, хлорид калію, кальцію хлориду дигідрат, магнію хлориду гексагідрат, фруктоза;

100 мл розчину містять: хлориду натрію 0,8 г; калію хлориду 0,0298 г кальцію хлориду дигідрату 0,0242 г; магнію хлориду гексагідрату 0,0254 г; фруктози – 10 г;

іонний склад на 1000 мл розчину: Na ⁺ – 136,89 ммоль; К ⁺ – 4 ммоль; Са ⁺⁺ – 1,65 ммоль;

Mg ⁺⁺ – 1,25 ммоль; Cl ^¯ – 146,69 ммоль;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Дані відсутні через застосування препарату виключно в умовах стаціонару.

Препарат застосовувати у період вагітності або годування грудьми лише за життєвими показаннями у випадках, коли очікувана користь від лікування для матері перевершує можливий ризик для плода/дитини.

У педіатрії не використовувати через відсутність клінічних випробувань.

Приймати як засіб для парціального парентерального харчування при ізо- та гіпотонічній дегідратації внаслідок нестримного блювання, профузної діареї, кишкової непрохідності, гострої масивної крововтрати, при опіках, шоці, колапсі; для компенсації потреби у вуглеводах, у тому числі цукровому діабеті та інших порушеннях утилізації глюкози, при нормальному кислотно-лужному рівновазі крові або зрушення її в лужний бік.

Набряки, гіперволемія, гіперчутливість до фруктози та/або інших компонентів препарату, інтоксикація метанолом, гіперлактатемія, гіпертонічна дегідратація, метаболічний ацидоз.

Призначити дорослим внутрішньовенно.

Вводити внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 2,5 мл/кг/годину, тобто 180 мл/годину при масі тіла 70 кг. Максимальна доза – 15 мл/кг/добу (1,5 г фруктози/кг/сут), але не більше 1000 мл/сут. Максимальна швидкість інфузії – 5 мл/кг/годину, тобто 350 мл/годину при масі тіла70 кг.

Для швидкого отримання цільової каталітичної концентрації фруктози необхідно провести струменеву інфузію 50-60 мл глікостерилу Ф10.

Підтримка цільової концентрації фруктози досягається інфузією глікостерилу Ф10 від 65 до 75 мл/год протягом 12-24 годин.

Для підготовки хворих перед операціями за ургентними показниками Глікостерил Ф10 застосовувати у дозі 800-1200 мл у комплексі з колоїдними та кристалоїдними розчинами.

У передопераційному періоді у хворих напередодні планових великих хірургічних операцій у різних галузях хірургії (абдомінальної, торкальної, кардіохірургії, ортопедії та травматології, онкології, нейрохірургії) для попередження інсулінорезистентності та гіперглікемії.

З обережністю застосовувати препарат при нирковій та/або печінковій недостатності. Лікування проводити під контролем водного балансу.

Оскільки кожні 100 мл препарату містять 10 г фруктози , з обережністю застосовувати хворий цукровий діабет .

Тривале застосування (більше 5 днів) Глікостерилу Ф10 недоцільно, оскільки це може бути причиною фруктозо-індукованої гіперглікемії та гіпертригліцеридемії внаслідок порушень ліпідного обміну та зниження кількості глюкозних транспортерів на зовнішніх поверхнях клітинних мембран.

Особливості застосування препарату

Під час тривалої парентеральної терапії необхідно визначати лабораторні показники і давати клінічну оцінку стану пацієнта для моніторування концентрації електролітів та водно-електролітного балансу кожні 6 годин (залежно від швидкості інфузії).

Застосування внутрішньовенних розчинів може спричинити перевантаження рідиною та/або розчином, гіпергідратацію, застійні явища та набряк легень. Ризик розвитку дилюції обернено пропорційний до концентрації електролітів. Ризик розвитку перевантаження розчином, що спричиняє застійні явища з периферичними набряками та набряком легень, прямо пропорційний до концентрації електролітів.

У разі появи будь-яких проявів реакції гіперчутливості негайно припинити введення розчину та провести належне лікування.

Через вміст іонів натрію розчин потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам з артеріальною гіпертензією, з захворюваннями серця та/або нирок, пацієнтам літнього віку, а також пацієнтам з клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію та набряками, пацієнтам з гіпоксією та печінковою недостатністю.

Розчини, що містять натрій, потрібно з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують кортикостероїди або кортикотропін.

Вміст калію потребує обережності при застосуванні розчину пацієнтам із захворюваннями серця та клінічними станами, що супроводжуються затримкою калію в організмі.

У пацієнтів зі зниженою видільною функцією нирок застосування розчину може призвести до затримки натрію чи калію.

Призначення кальцію потрібно проводити з урахуванням результатів електрокардіографії (ЕКГ), особливо пацієнтам, які отримують дигіталіс. Рівні кальцію в сироватці крові не завжди відображають рівні кальцію у тканинах.

Наявність у розчині іонів кальцію потребує обережності у разі одночасного призначення з препаратами крові через імовірність розвитку коагуляції.

Призначати кальцій парентерально потрібно з особливою увагою пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди.

Оскільки кожні 100 мл препарату містять 10 г фруктози, з обережністю застосовувати хворим на цукровий діабет.

Довготривале застосування (понад 5 днів) «Глікостерилу Ф10» є недоцільним, оскільки це може бути причиною гіперглікемії, індукованої фруктозою, і гіпертригліцеридемії внаслідок порушень ліпідного обміну і зниження кількості глюкозних транспортерів на зовнішніх поверхнях клітинних мембран.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи шкірні та системні прояви, гіпертермію.

З боку серцево-судинної системи: коливання АТ, набряки, тахікардія.

Порушення водно-електролітного балансу: при проведенні масивної інфузійної терапії може спостерігатися порушення обміну електролітів (калію, кальцію, натрію, хлору), лактоацидоз, гіпергідратація.

При перевищенні рекомендованої швидкості введення можливий розвиток тахікардії, підвищення АТ, задишка, головний біль, біль за грудиною, біль у животі. Вказані симптоми швидко зникають самостійно після припинення або значного зменшення швидкості введення розчину.

Зберігати при температурі не вище 25°С у недоступному для дітей місці.

Глікостерил Ф-10 400 мл – розчин для корекції порушень електролітного балансу. Електроліти з вуглеводами.