Глутамінова кислота таблетки, 10 шт.

По 10 таблеток у блістерах.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою блакитного кольору.

Замінна амінокислота, що бере участь у процесах переамінування амінокислот в організмі, у білковому і вуглеводному обмінах, стимулює окиснювальні процеси, сприяє знешкодженню та виведенню з організму аміаку, підвищує стійкість організму до гіпоксії.

Сприяє синтезу ацетилхоліну та АТФ, перенесенню іонів калію, відіграє важливу роль у діяльності скелетних м'язів.

Глутамінова кислота належить до нейромедiаторних амінокислот, що стимулюють передачу збудження у синапсах центральної нервової системи.

Глутамінова кислота добре всмоктується при прийомі внутрішньо. Швидко елімінується з крові, накопичуючись переважно у м'язовій і нервовій тканинах, печінці та нирках, проникає через гематоенцефалічний бар'єр і мембрани клітин.

Частково глутамінова кислота під час всмоктування переамінується до утворення аланіну. Під впливом ферменту глутамдекарбоксилази перетворюється у мозку на медіатор – гамма-аміномасляну кислоту.

Близько 4-7 % її виводиться з сечею у незміненому вигляді, решта утилізується у процесі метаболічних перетворень.

Засоби, що діють на нервову систему. Код АТХ N07X X.

Одночасно з тіаміном і піридоксином (препарати вітамінів групи В) Глутамінову кислоту можна застосовувати для профілактики і лікування нейротоксичних явищ, спричинених вживанням пацієнтом лікарських препаратів ГІНК-групи (гідразиду ізонікотинової кислоти, наприклад, фтивазид, ізоніазид).

При міопатії і м'язовій дистрофії Глутамінова кислота ефективніша у поєднанні з пахiкарпiном або глікоколом.

діюча речовина: 1 таблетка містить L-глутамiнової кислоти 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон, кальцію стеарат;

оболонка: суміш для плівкового покриття Opadry II Blue: гіпромелоза, лактози моногідрат, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171), індигокармін (Е 132), хіноліновий жовтий (Е 104).

Враховуючи можливий вплив лікарського засобу на нервову систему, слід з обережністю застосовувати препарат при керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Даний лікарський засіб не застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Лікарський засіб не застосовувати дітям віком до 3 років.

Лікування епілепсії, в основному малих нападів з еквівалентами, соматогенних, інволюційних, інтоксикаційних психозів, реактивних станів з явищами депресії, виснаження; при затримці психічного розвитку у дітей, хворобі Дауна, при дитячих церебральних паралічах, поліомієліті (гострий і відновний періоди), при прогресуючій міопатії, для усунення і попередження нейротоксичних явищ, що можуть виникнути при застосуванні ізоніазиду та інших препаратів групи гідразиду ізонікотинової кислоти.

Гарячкові стани, підвищена збудливість, різко виражені психотичні реакції, печінкова та/або ниркова недостатність, нефротичний синдром, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання органів кровотворення, анемія, лейкопенія.

Дорослим призначати у разовій дозі 1 г 2-3 рази на добу.

Дітям разові дози становлять: віком 3-6 років – 250 мг, 7-9 років – 0,5-1 г; віком від 10 років – по 1 г.

Кратність прийому – 2-3 рази на добу.

При олігофренії – по 100-200 мг на 1 кг маси тіла хворого протягом кількох місяців.

Приймати за 15-30 хвилин до їди, при розвитку диспептичних явищ – під час або після їди.

Курс лікування – від 1-2 до 6-12 місяців.

З боку крові та лімфатичної системи: зниження вмісту гемоглобіну, лейкопенія.

З боку шлунково-кишкового тракту: блювання, діарея.

З боку нервової системи: головний біль, підвищена дратівливість, безсоння.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи висипання на шкірі, свербіж, гіперемію.

Можливе посилення побічних реакцій.

Лікування: терапія симптоматична, промивання шлунка, застосування ентеросорбентів.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат для лікування епілепсії, переважно малих нападів з еквівалентами, соматогенних, інволюційних, інтоксикаційних психозів, реактивних станів з явищами депресії, виснаження; при затримці психічного розвитку в дітей віком.