Глюконорм таблетки № 120

глибенкламід. При прийомі внутрішньо абсорбція із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) становить 48-84%. Час досягнення максимальної концентрації (TCmax) – 1-2 години, обсяг розподілу – 9-10 л. Зв'язок із білками плазми становить 95 %. Майже повністю метаболізується у печінці з утворенням двох неактивних метаболітів, один з яких виводиться нирками, а інший – кишківником. Період напіввиведення (T1/2) – від 3 до 10-16 годин. Метформін після прийому внутрішньо абсорбується із шлунково-кишкового тракту досить повно, у калі виявляється 20-30% дози. Абсолютна біодоступність становить від 50 до 60%. При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується та затримується. Швидко розподіляється у тканині, практично не зв'язується з білками плазми. Піддається метаболізму дуже слабкою мірою і виводиться нирками. T1/2 становить приблизно 9-12 годин.

Глюконорм посилює гіпоглікемічну дію препарату інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприл, еналаприл), блокатори H2-гістамінових рецепторів (циметидин), протигрибкові лікарські засоби (міконазол, флуконазол), нестероїдні протизапальнозони, , фібрати (клофібрат, безафібрат), протитуберкульозні (етіонамід), саліцилати, антикоагулянти кумаринового ряду, анаболічні стероїди, бета-адреноблокатори, інгібітори моноамінооксидази, сульфаніламіди тривалої дії, циклофосфамід, хлорамфенікол, фенам, циклін, теофілін, блокатори канальцевої секреції, резерпін, бромокриптин, дизопірамід, піридоксин, інші гіпоглікемічні препарати (акарбоза, бігуаніди, інсулін та ін.), Алопуринол. Послаблюють ефект барбітурати, глюкокортикостероїди, адреностимулятори (епінефрін, клонідин), протиепілептичні препарати (фенітоїн), блокатори «повільних» кальцієвих каналів, інгібітори карбоангідрази (ацетазоламід), тиазидні діуретики, діаретики, тіазидні діуретики, даназол, діазоксид, ізоніазид , морфін, ритодрин, сальбутамол, тербуталін, глюкагон, рифампіцин, йодовмісні гормони щитовидної залози, солі літію, у високих дозах - нікотинова кислота, хлорпромазин, пероральні контрацептиви та естрогени. Підкислюють сечу лікарські засоби (амонію хлорид, кальцію хлорид, аскорбінова кислота у великих дозах) посилюють дію за рахунок зменшення ступеня дисоціації та підвищення реабсорбції глібенкламіду. Етанол посилює ймовірність розвитку лактоацидозу. Метформін зменшує максимальну концентрацію в крові (Cmax) та T1/2 фуросеміду на 31 та 42,3 % відповідно. Фуросемід збільшує Cmax метформіну на 22%. Ніфедипін підвищує абсорбцію, Cmax, уповільнює виведення метформіну. Катіонні лікарські засоби (амілорид, дигоксин, морфін, прокаїнамід, хінідин, хінін, ранітидин, тріамтерен і ванкоміцин), що секретуються в канальцях, конкурують за тубулярні транспортні системи і при тривалій терапії можуть збільшити Cmax метформіну на 60%.

1 таблетка Глюконорм містить активні речовини: метформіну гідрохлорид – 400 мг; глібенкламід-2,5 мг. Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, желатин, гліцерол, магнію стеарат, очищений тальк, кроскармелоза натрію, карбоксиметил крохмаль натрію, целацефат, діетилфталат.

У період вагітності застосування Глюконорма протипоказане. При плануванні вагітності, а також у разі настання вагітності в період прийому Глюконорма препарат повинен бути скасований і призначена інсулінотерапія. Глюконорм протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки метформін проникає у грудне молоко. У цьому випадку необхідно перейти на інсулінотерапію або припинити годування груддю.

Препарат Глюконорм застосовується для лікування цукрового діабету 2 типу у дорослих: - при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та попередньої терапії метформіном або глібенкламідом; - для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном та глібенкламідом) у хворих зі стабільним та добре контрольованим рівнем глюкози крові.

Протипоказаннями до застосування препарату Глюконорм є: підвищена чутливість до метформіну, глібенкламіду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до допоміжних речовин; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; гіпоглікемія; тяжкі порушення функції нирок; - гострі стани, що можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок; - гострі чи хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева чи дихальна недостатність, нещодавній інфаркт міокарда, шок; - печінкова недостатність; - порфірія; - вагітність, період грудного вигодовування; - Одночасний прийом міконазолу; - інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання, травми, великі опіки та інші стани, які потребують інсулінотерапії; - хронічний алкоголізм; гостра алкогольна інтоксикація; - лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі); - застосування протягом не менше 48 годин до та протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень із введенням йодовмісної контрастної речовини; - Дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 кал/добу). Не рекомендується застосовувати препарат у осіб віком від 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу. З обережністю: гарячковий синдром, недостатність надниркових залоз, гіпофункція передньої частки гіпофіза, захворювання щитовидної залози з порушенням її функції.

Препарат Глюконорм застосовують внутрішньо, під час їди. Доза препарату визначається лікарем індивідуально для кожного пацієнта, залежно від рівня глюкози крові. Зазвичай початкова доза становить 1 таблетку Глюконорма 400 мг/2,5 мг на добу. Кожні 1-2 тижні від початку лікування дозу препарату коригують залежно від рівня глюкози крові. При заміщенні попередньої комбінованої терапії метформіном та глибекламідом призначають 1-2 таблетки Глюконорма залежно від попередньої дози кожного компонента. Максимальна добова доза становить 5 таблеток Глюконорма.

З боку вуглеводного обміну: можлива гіпоглікемія. З боку шлунково-кишкового тракту та печінки: рідко – нудота, блювання, біль у животі, втрата апетиту, «металевий» присмак у роті; в окремих випадках – холестатична жовтяниця, підвищення активності «печінкових» ферментів, гепатит. З боку системи кровотворення: рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія, еритроцитопенія; дуже рідко – агранулоцитоз, гемолітична чи мегалобластна анемія, панцитопенія. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, підвищена стомлюваність, рідко парези, порушення чутливості. Алергічні та імунопатологічні реакції: рідко – кропив'янка, еритема, свербіж шкіри, підвищення температури тіла, артралгія, протеїнурія. Дерматологічні реакції: рідко – фотосенсибілізація. Порушення з боку обміну речовин: лактоацидоз. Інші: гостра реакція непереносимості алкоголю після його вживання, що виражається ускладненнями з боку органів кровообігу та дихання (дисульфірамоподібна реакція: блювання, відчуття жару в особі та верхній частині тулуба, тахікардія, запаморочення, головний біль).

Передозування препаратом Глюконорм або наявність факторів ризику можуть спровокувати розвиток лактоацидозу, оскільки до складу препарату входить метформін. При появі симптомів лактоацидозу (блювання, біль у животі, загальна слабкість, м'язові судоми) необхідно припинити прийом препарату. Лактоацидоз є станом, який потребує невідкладної медичної допомоги; Лікування лактоацидозу повинно проводитись у стаціонарі. Найбільш ефективним методом лікування є гемодіаліз. Передозування також може призвести до розвитку гіпоглікемії через присутність у складі препарату глибенкламіду. Симптоми гіпоглікемії: відчуття голоду, підвищена пітливість, слабкість, серцебиття, блідість шкірних покривів, парестезія слизової оболонки порожнини рота, тремор, загальний неспокій, головний біль, патологічна сонливість, розлади сну, почуття страху, порушення координації рухів, тимчасові. При прогресуванні гіпоглікемії можлива втрата хворим на самоконтроль і свідомість. При гіпоглікемії легкої або середньої тяжкості декстрозу (глюкозу) або розчин цукру приймають внутрішньо. У разі тяжкої гіпоглікемії (втрата свідомості) вводять внутрішньовенно 40% розчин декстрози (глюкози) або глюкагон внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно. Після відновлення свідомості хворому необхідно дати їжу, багату на вуглеводи, щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії.

У сухому місці, захищеному від світла, при температурі нижче 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Глюконорм Болгартрав це рослинний препарат нормалізуючий рівень цукру в крові Дія препарату полягає в поліпшенні роботи підшлункової залози (ПЖЖ), активізації формування інсуліну. Д-р Тошков використовує Глюконорм при цукровому діабеті I-го і II-го типів, а також при наслідки діабету: ретино-, нефро- і нейропатиях. Цукровий діабет - це захворювання, суть якого полягає в порушенні ендокринної функції підшлункової залози. Причиною порушень, що виражаються дефіцитом продукції інсуліну, може послужити стресова ситуація, негативні зміни в нервовій системі, що супроводжуються сильним спазмом. Нормалізувати функцію ПЖЖ можна, комплексно вплинувши не тільки саму залозу, а й на нервову систему, печінку. Першочергове призначення інсуліну є помилковим. Інсулінова терапія специфічно впливає на підшлункову залозу: та починає функціонувати в рази повільніше, що тільки сприяє течією діабету. До складу Глюконорма входять лікарські трави, всі з яких позитивно впливають на нервову систему і печінку, а також стимулюють роботу ПЖЖ.