Глюкоза р-н д/інф. 10% пляш. 200 мл

По 200 мл у пляшках скляних.

Розчин для інфузій. Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.

Фармакодинаміка. Розчин глюкози чинить плазмозамінну, гідратуючу, метаболічну та дезінтоксикаційну дію. Підтримує об’єм циркулюючої крові та поповнює об’єм втраченої рідини. Він може спричиняти діурез залежно від клінічного стану пацієнта. Глюкоза зазнає повного метаболізму, може зменшувати втрату протеїну та азоту, сприяє відкладенню глікогену та зменшує або попереджує кетоз (надмірне утворення кетонових тіл) при призначенні у достатніх дозах. У процесі метаболізму глюкози у тканинах виділяється значна кількість енергії, яка необхідна для життєдіяльності організму. Фармакокінетика. Рівень глюкози у крові в нормі коливається в межах 45–85 мг/100 мл, що відповідає молярній концентрації 3,0–5,6 ммоль/л. Для підтримування таких рівнів у дорослої людини з масою тіла 60–100 кг її добовий прийом має становити 100–200 г. Внесок глюкози крові в загальну осмолярність плазми — 290 мОсм/л — є незначним, всього лише 5,6 мОсм/л. Таким чином, вливання розчинів глюкози не виявляє помітного впливу на збільшення осмолярності плазми, оскільки відбувається швидка утилізація глюкози. У пацієнтів прийом глюкози обмежений лише внутрішньовенним вливанням, мінімальна добова потреба для профілактики ацидозу становить 100 г глюкози (2000 мл 5% розчину глюкози). Метаболізм глюкози в організмі завершується утворенням двоокису вуглецю (СО₂) та води; під час аеробного гліколізу в організмі одного моля глюкози виділяється 686 ккал або 4,1 ккал на 1 г. Виведення глюкози практично повністю здійснюється шляхом метаболізму. За нормальних умов глюкоза в сечі може бути виявлена лише у вигляді слідів, оскільки вона після клубочкової фільтрації потрапляє в первинну сечу повністю всмоктаною в проксимальних канальцях; цей процес триває доти, доки рівень глюкози в крові не збільшиться до значень нижче 200–240 мг/100 мл.

Розчини для парентерального харчування. Код АТХ V06D С01.

При одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками і фуросемідом слід враховувати їх здатність впливати на рівень глюкози у сироватці. Інсулін сприяє потраплянню глюкози в периферичні тканини, стимулює утворення глікогену, синтез білків та жирних кислот. Розчин глюкози зменшує токсичний вплив піразинаміду на печінку. Введення великого об’єму розчину глюкози сприяє розвитку гіпокаліємії, що підвищує токсичність одночасно застосованих препаратів наперстянки. Розчин глюкози не сумісний з амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанокобаламіном.

діюча речовина: глюкоза; 1 мл розчину містить глюкози моногідрату 100 мг (в перерахуванні на 100% речовину); допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Доза для дітей залежить від віку, маси тіла, стану пацієнта та лабораторних показників.

Гіпоглікемія; парентеральне харчування; порушення, пов’язані з підвищеним розпадом білка внаслідок гіпоергозу.

Глюкози розчин 10% для інфузій протипоказаний пацієнтам з: внутрішньочерепними та внутрішньоспінальними крововиливами, за винятком станів, які пов’язані з гіпоглікемією та необхідністю парентерального харчування; тяжкою гіпертонічною дегідратацією; гіперчутливістю до глюкози; діабетичною комою з гіперглікемією; гіперосмолярною комою; синдромом мальабсорбції глюкози-галактози. Препарат не вводити одночасно з препаратами крові.

Препарат застосовують внутрішньовенно краплинно. Доза для дорослих становить до 1500 мл на добу. Максимальна добова доза для дорослих становить 2000 мл. За необхідності максимальна швидкість введення для дорослих − 150 крапель за хвилину (500 мл/год).

у місці введення: - біль у місці введення; подразнення вен, флебіт, венозний тромбоз. У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати відповідну допомогу.

Посилення проявів побічних реакцій. Тахіпное, набряк легень. Можливий розвиток гіперглікемії та гіпергідратації. У разі передозування препарату призначають симптоматичне лікування та за необхідності − введення препаратів звичайного інсуліну.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС. Не заморожувати.