Глюкозо-толерантний тест 75.75 г

По 75,75 г порошку в пакеті. По 1 пакету у пачці.

Порошок дозований.

Основні фізико-хімічні властивості: гранульований порошок білого або майже білого кольору, без запаху.

Пероральний тест на толерантність до глюкози використовується для проведення лабораторного методу дослідження в ендокринології для діагностування порушень толерантності до глюкози (предіабет) та цукрового діабету.

Препарат добре всмоктується у травному тракті, з током крові проникає в усі органи і тканини; продукти обміну виводяться із сечею.

Діагностичні засоби. Код ATХ V04C А02.

Не визначена.

Діюча речовина: глюкози моногідрат;

1 пакет містить: глюкози моногідрату 75,0 г;

допоміжна речовина: кислота лимонна, моногідрат - 0,75 г.

Глюкозо-Толерантний Тест не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Проведення перорального тесту на толерантність до глюкози у період вагітності або годування груддю не протипоказано.

Тест можна проводити дітям за показаннями без вікових обмежень.

Застосовують при проведенні тесту толерантності до глюкози, коли вміст глюкози в крові не дає можливості встановити діагноз порушення толерантності до глюкози або цукрового діабету.

Підвищена індивідуальна чутливість до декстрози.

Пацієнту не слід зменшувати кількість їжі протягом 3 днів до проведення тесту. Безпосередньо перед проведенням тесту пацієнту не слід вживати їжу протягом 10-16 годин. Тест проводити зранку. Спочатку визначається рівень глюкози в крові натще. Після цього протягом 5 хвилин треба випити вміст 1 пакета, розчинений у 250 мл води. При проведенні проби у осіб з надлишковою вагою глюкози моногідрат додавати з розрахунку 1 г на 1 кг маси тіла, але не більше 100 г. Через 2 години визначається рівень глюкози в крові.

Дітям після першого взяття крові з пальця слід прийняти внутрішньо водний розчин глюкози моногідрату протягом 5 хвилин з розрахунку 1,75 г на 1 кг маси тіла, але не більше 75 г.

Оцінка результатів. Оцінити результати тесту можна за наведеною таблицею (дані стосуються вмісту глюкози в капілярній крові).

Для венозної крові порогові значення будуть приблизно на 1 ммоль/л (18 мг/дл) нижче.

Особливості щодо застосування

Під час проведення проби пацієнт повинен спокійно лежати або сидіти, безпосередньо перед проведенням тесту не слід палити, переохолоджуватися і займатися фізичною роботою.

Тест не рекомендується проводити після виснажливих захворювань, операцій і пологів, при запальних процесах, інфекційних захворюваннях, гарячковому стані, злоякісних захворюваннях, алкогольному цирозі печінки, гепатитах, під час менструацій, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту з порушенням всмоктування глюкози.

Напередодні та у день дослідження необхідно відмінити прийом ліків (діуретину, морфіну, дифеніну, адреналіну, глюкокортикоїдів, контрацептивів, кофеїну, сечогінних тіазидного ряду, психотропних засобів і антидепресантів), а також лікувальні процедури, які можуть вплинути на рівень глюкози в крові.

Хибнопозитивні результати спостерігаються при гіпокаліємії, дисфункції печінки, ендокринопатіях.

У осіб з підвищеною чутливістю можливі алергічні реакції.

При одноразовому застосуванні великої кількості препарату можливе порушення травлення (нудота, здуття живота, пронос). Рекомендована симптоматична терапія.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 5°C до 25°C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Для виявлення цукрового діабету.