Кардуктал таблетки в/о 20 мг № 60

По 10 таблеток у блістері. 3 або 6 блістерів у пачці з картону.

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, вкриті оболонкою, від червоного до темно-червоного кольору, верхня та нижня поверхні яких опуклі. На розломі при розгляданні під лупою видно ядро , оточене одним суцільним шаром.

Кардуктал є антиангінальним та антиішемічним засобом.

Механізм дії.

Завдяки збереженню енергетичного метаболізму в клітинах, що страждають на гіпоксію або ішемію, триметазидин запобігає зменшенню рівня внутрішньоклітинного аденозинтрифосфату (АТФ), забезпечуючи тим самим належне функціонування іонних насосів та трансмембранного натрієво-калієвого потоку при збереженні клітин.

Триметазидин гальмує β-окислення жирних кислот, блокуючи довголанцюгову 3-кетоацил-КоА тіолазу (3-КАТ), що підвищує окислення глюкози.  процесом одержання енергії шляхом окислення жирних кислот. Посилення процесу окислення глюкози оптимізує енергетичні процеси в клітинах та підтримує достатній метаболізм енергії в умовах ішемії.

Фармакодинамічні ефекти.

У пацієнтів з ішемічною хворобою серця триметазидин діє як метаболічний агент, зберігаючи внутрішньоклітинні рівні високоенергетичних фосфатів у міокарді. Ефекти досягаються без супутніх гемодинамічних ефектів.

Максимальна концентрація триметазидину в крові спостерігається в середньому через 5 годин після прийому таблетки. Протягом доби концентрація в плазмі стабільна: протягом 11 годин після прийому таблетки концентрація триметазидину в плазмі не менше 75% максимальної концентрації. Стан стабільної концентрації встановлюється пізніше на 60 годин. Прийом їжі не впливає на фармакокінетичні властивості триметазидину. Об'єм розподілу становить 4,8 л/кг; зв'язування з білками низьке: за даними досліджень invitro – 16%.

Триметазидин виводиться в основному із сечею, переважно в незміненому вигляді. Період напіввиведення становить у середньому 7 годин для здорових молодих добровольців та 12 годин для осіб старше 65 років. Повне виведення триметазидину є результатом ниркового кліренсу, який безпосередньо з кліренсом креатиніну, і меншою мірою є результатом печінкового кліренсу, який з віком зменшується.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти похилого віку. У пацієнтів похилого віку можливе підвищення концентрації триметазидину через вікове зниження функції нирок.

Порушення функції нирок. Концентрація триметазидину в крові збільшується у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну – 30-60 мл/хв) та у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Кардіологічні засоби. Триметазидин. Код ATX C01E В15.

Взаємодії з іншими лікарськими засобами не виявлено.  Зокрема, триметазидин можна призначати в комбінації з гепарином, кальципарином, антагоністами вітаміну К, пероральними ліпідознижувальними препаратами, ацетилсаліциловою кислотою, блокаторами, beta; впливає на рівень дигоксину).

діюча речовина: триметазидин;

1 таблетка містить триметазидину дигідрохлориду 20 мг;

інші складові: манніт (Е 421), крохмаль картопляний, повідон 25, магнію стеарат, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), титану діоксид (Е 171), тальк, полісорбат 80, 6000 /p>

Триметазидин не впливає на гемодинаміку, однак були зафіксовані випадки запаморочення та сонливості (див. розділ Побічні реакції), які можуть вплинути на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Немає даних про застосування триметазидину вагітними жінками. Дослідження на тваринах не виявили тератогенного ефекту, за відсутності клінічних даних ризик виникнення вад розвитку не може бути виключений. Як запобіжний засіб слід уникати прийому триметазидину під час вагітності.

Невідомо, чи виділяється триметазидин у грудне молоко. Грудне вигодовування не рекомендується під час лікування триметазидином.

Безпека та ефективність триметазидину у дітей віком до 18 років не встановлені. Немає доступних даних.

Триметазидин призначають для симптоматичного лікування дорослих пацієнтів зі стабільною стенокардією для додаткової терапії при недостатньому терапевтичному ефекті або непереносимості антиангінальної терапії першої лінії.

• Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої допоміжної речовини.
• Хвороба Паркінсона, симптоми паркінсонізму, тремор, синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади, що стосуються вищезазначеного.
• Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Для перорального застосування.

1 таблетка 20 мг триметазидину 3 рази на день під час їжі.

Тривалість лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання. Після 3 місяців лікування необхідно оцінити результати лікування та за відсутності ефекту триметазидин необхідно скасувати.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти з нирковою недостатністю

Для пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) (див. розділ «Особливості застосування») рекомендована доза становить 1 таблетка 20 мг 2 рази на добу, тобто 1 раз вранці та 1 раз увечері під час їжі.

Пацієнти похилого віку.

Пацієнти похилого віку більш чутливі до дії триметазидину через вікове зниження функції нирок. Пацієнтам з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) рекомендована доза становить 1 таблетка 20 мг 2 рази на добу, є 1 раз вранці та 1 раз увечері під час їжі.

Пацієнтам похилого віку необхідно ретельно титрувати дозу.

Особливості застосування

Цього лікарського засобу не слід застосовувати для усунення нападів стенокардії. 

У разі нападу нестабільної стенокардії на тлі поточної терапії необхідно переглянути стан пацієнта та відкоригувати лікування (медикаментозну терапію та можливість реваскуляризації).

Триметазидин може викликати або посилювати симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м'язів), які слід регулярно досліджувати, особливо у пацієнтів похилого віку. У сумнівних випадках пацієнтів слід спрямовувати до невропатолога для відповідних обстежень.

При появі рухових розладів, таких як симптоми паркінсонізму, синдрому «неспокійних ніг», тремору, нестійкості ходи необхідно скасувати триметазидин.

Ці випадки мають низьку частоту і зазвичай зникають після припинення лікування; у більшості пацієнтів – протягом 4 місяців після припинення прийому триметазидину. Якщо симптоми паркінсонізму зберігаються понад 4 місяці після відміни препарату, необхідно звернутися до невропатолога.

Можуть бути падіння, пов'язані з нестійкістю ходи або артеріальною гіпотензією, особливо у пацієнтів, які приймають антигіпертензивне лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Необхідно обережно призначати триметазидин:

• пацієнтам з помірною нирковою недостатністю (див. «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»);
• пацієнтам від 75 років (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У таких пацієнтів рекомендується проводити моніторинг функціональних показників та при необхідності знижувати дозу.

Інформація про застосування лікарського засобу при печінкової недостатності відсутня.

Хворим на цукровий діабет корекція дозування лікарського засобу не потрібна.

Хірургічне втручання

Не вимагає особливих застережень перед анестезією.

Важлива інформація про допоміжні речовини.

Лікарський засіб містить кармоїзин (Е 122), який може спричинити алергічні реакції.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення; симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м'язів, нестійка хода, синдром «неспокійних ніг») та інші рухові розлади, що мають ставлення до вищезазначеного, зазвичай проходять після припинення лікування; розлади сну (безсоння, сонливість), вертиго.

З боку серця: пальпітація, екстрасистолія, тахікардія.

З боку судин: артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, яка може бути асоційована з нездужанням, запамороченням або падінням, зокрема у пацієнтів, які застосовують антигіпертензивні засоби, почервоніння особи.

З боку шлунково-кишкового тракту: болі в абдомінальній ділянці, діарея, диспепсія, нудота та блювання; запор.

З боку шкіри та підшкірної тканини: висипання, свербіж, кропив'янка; гострий генералізований екзантематозний пустульозний висип, ангіоневротичний набряк.

З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів гепатит.

Загальні порушення: астенія.

Інформація про передозування триметазидину дуже обмежена.

Лікування має бути симптоматичним.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С (для захисту від вологи та світла). Зберігати у недоступному для дітей місці.

Цитопротекторний засіб. Препарат захищає структуру клітин, функцію різних тканин та органів від гіпоксії (кисневого голодування), ішемії, а також спровокованих ними метаболічних розладів. Такий ефект особливо проявляється в серці та нейросенсорних органах, не безпосередньо впливає на гемодинаміку.