Хлоргексидин р-н 0,05% банка склян. 100 мл

По 100 мл або 200 мл у банках, флаконах.

Розчин нашкірний 0,05%. Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина без запаху.

Фармакодинаміка. Хлоргексидин проявляє швидку і виражену бактерицидну дію щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій (не впливає на кислотостійкі форми останніх). Активний також стосовно збудників венеричних захворювань — трепонем, гонококів, трихомонад. Через свою стабільність після обробки шкіри рук, операційного поля, залишаючись у певній кількості, продовжує проявляти бактерицидний ефект. Зберігає активність у присутності крові, гною, хоч і дещо знижену. Фармакокінетика. Через інтактну шкіру не проникає.

Антисептичні та дезінфекційні засоби. Код АТХ D08A С02

Для уникнення небезпеки розвитку дерматиту одночасно застосовувати хлоргексидин і препарати йоду не бажано. Хлоргексидину диглюконат є катіонною речовиною і несумісний з милом та іншими аніонними сполуками (колоїди, гуміарабік, карбоксиметилцелюлоза). Сумісний з препаратами, які містять катіонну групу (бензалконію хлорид, цетримонію бромід). Етанол посилює дію препарату. У концентрації 0,05% хлоргексидину диглюконат несумісний з боратами, карбонатами, хлоридами, цитратами, фосфатами, сульфатами, оскільки утворюються важкорозчинні осади.

Не застосовувати дітям віком до 12 років.

Препарат тільки для зовнішнього та місцевого застосування. При мікротравмах шкіру навколо рани слід обробляти розчином, після чого на рану накласти серветку, змочену розчином і зафіксувати її пов'язкою або пластиром. Перед застосуванням препарату з метою профілактики венеричних захворювань слід опорожнити сечовий міхур, вимити руки і статеві органи. Після цього слід зняти кришку, натиснути на стінки флакона і струменем розчину обробити шкіру лобка, внутрішніх поверхонь стегон, статевих органів. У зовнішній отвір сечовивідного каналу слід ввести носик насадки, щільно притиснути його до стінки сечовивідного каналу і видавити 1,5–3 мл розчину (для чоловіків), або 1–1,5 мл розчину (для жінок). Потім, не розтуляючи пальців, витягнути насадку із сечовивідного каналу, а розчин затримати протягом 2–3 хвилин. Розчином, що залишився, жінкам слід обприскати вагіну. Після процедури рекомендується не опорожняти сечовий міхур протягом 2 годин. Антисептична обробка шкіри та слизових оболонок хлоргексидином ефективна, якщо вона проведена не пізніше 2 годин після статевого акту.

Препарат, як правило, переноситься добре, проте в окремих випадках можливі реакції гіперчутливості, при підвищеній індивідуальній чутливості, можливі сухість і свербіж шкіри, дерматити, липкість шкіри рук, яка спостерігається протягом 3–5 хвилин, фотосенсибілізація. У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря.

Випадки передозування при зовнішньому застосуванні невідомі. При помилковому прийомі внутрішньо великої кількості речовини (300 мг хлоргексидину, що відповідає 0,5 л 0,05% розчину) настає летальний випадок з ознаками печінково-ниркової недостатності. При попаданні внутрішньо препарат практично не адсорбується, слід промити шлунок з використанням молока, желатину або сирого яйця. У разі необхідності проводиться симптоматична терапія.

Зберігати в захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.

Хлоргексидин