Хлоргексидин розчин для зовнішнього застосування з уретральною насадкою 0,05%, 100 мл

По 100 мл полімерних флаконів з уретральною насадкою.

Розчин для зовнішнього застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина без запаху.

Хлоргексидин (1,6-ди-(пара-хлорфеніл-гуанідо)-гексан належить до групи антисептичних засобів. Чинить швидко виражену бактерицидну дію щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій (не впливає на кислотостійкі форми останніх), мікробних спор, вірусів та найпростіших, грибів; слабко впливає на деякі види протею та псевдомонад. Активний також щодо трепонем, гонококів, трихомонад. Через свою стабільність після обробки шкіри рук, операційного поля, залишаючись у певній кількості, продовжує проявляти бактерицидний ефект. Зберігає активність у присутності крові, гною, хоч і дещо знижену.

Через інтактну шкіру не проникає.

Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Код АТХ D08А С02.

Через небезпеку розвитку дерматиту одночасно застосовувати хлоргексидин і препарати йоду не бажано. Хлоргексидину глюконат є катіонною речовиною та несумісний з милом та іншими аніонними речовинами (колоїди, гуміарабік, карбоксиметилцелюлоза). Сумісний з препаратами, які містять катіонну групу (бензалконію хлорид, цетримонію бромід). Етанол посилює дію лікарського засобу.

У концентрації 0,05 % хлоргексидину глюконат несумісний з боратами, карбонатами, хлоридами, цитратами, фосфатами, сульфатами, оскільки утворюються важкорозчинні осади.

Лікарський засіб підвищує чутливість бактерій до левоміцетину, канаміцину сульфату, неоміцину сульфату, цефалоспоринів.

діюча речовина: хлоргексидину глюконат;

100 мл розчину містять розчину хлоргексидину глюконату (20%) 0,25 мл;

допоміжні речовини: вода очищена.

Препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами.

Застосовувати лікарський засіб у період вагітності або годування груддю дозволяється у випадках, якщо користь для матері переважає потенційний ризик для плода/дитини.

Не обробляти поверхню молочних залоз перед годуванням

Дітям до 12 років препарат не застосовувати.

Застосовувати при гнійно-септичних процесах, для дезінфекції при мікротравмах (ранах, подряпинах, опіках), а також для профілактики венеричних захворювань (сифіліс, гонорея, трихомоніаз).

Підвищена чутливість до хлоргексидину. Схильність до алергічних реакцій та алергічних захворювань, дерматити, вірусні захворювання шкіри. Не рекомендується застосовувати для обробки кон’юнктиви і промивання порожнин, на рани з великою поверхнею, при операціях у ділянках центральної нервової системи і слухового каналу, в офтальмології, для введення у слуховий канал.

Лікарський засіб призначений тільки для зовнішнього та місцевого застосування. При мікротравмах шкіру навколо рани обробити розчином, після чого на рану накласти серветку, змочену розчином, і зафіксувати її пов’язкою або пластирем.

Перед застосуванням препарату з метою профілактики венеричних захворювань слід помочитися, вимити руки і статеві органи. Після цього слід зняти кришку, натиснути на стінки флакона і струменем розчину обробити шкіру лобка, внутрішніх поверхонь стегон, статевих органів. У зовнішній отвір сечовивідного каналу слід ввести носик насадки, щільно притиснути його до стінки сечовивідного каналу і видавити 1,5 — 3 мл розчину (для чоловіків) або 1 — 1,5 мл розчину (для жінок). Потім, не розтуляючи пальців, витягнути насадку із сечовивідного каналу, а розчин затримати протягом 2 — 3 хвилин. Розчином, що залишився, жінкам обприскати вагіну. Після процедури рекомендується не мочитися протягом 2 годин. Антисептична обробка шкіри та слизових хлоргексидином ефективна, якщо вона проведена не пізніше 2 годин після статевого акту.

Особливості застосування

У пацієнтів з відкритою черепно-мозковою травмою, ушкодженнями спинного мозку, перфорацією барабанної перетинки слід уникати потрапляння лікарського засобу на поверхню головного мозку, мозкові оболонки та в барабанну порожнину.

Потрапляння гіпохлоритних вибілювальних речовин на тканини, які раніше знаходилися у контакті з препаратами, що містять хлоргексидин, може сприяти появі на них плям коричневого кольору.

Бактерицидна дія препарату посилюється з підвищенням температури. При температурі вище 100 ºС препарат частково розкладається.

Препарат практично не абсорбується у шлунку. При випадковому ковтанні препарату слід промити шлунок, використовуючи сире молоко, сире яйце, желатин. При необхідності проводити симптоматичну терапію.

У разі потрапляння на слизові оболонки очей їх слід швидко та ретельно промити водою.

Не розводити жорсткою водою. Можна стерилізувати в автоклаві при температурі 116 ºС протягом 30 хвилин. Не стерилізувати з допомогою іонізуючого випромінювання.

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу — це може зашкодити здоров’ю.

Лікарський засіб, як правило, добре переноситься, проте в окремих випадках можливі реакції гіперчутливості. При підвищеній індивідуальній чутливості можливі сухість та свербіж шкіри, дерматити, липкість шкіри рук, яка спостерігається протягом 3 - 5 хвилин, фотосенсибілізація.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря.

Випадки передозування при зовнішньому застосуванні невідомі. Помилковий прийом внутрішньо великої кількості речовини (300 мг хлоргексидину, що відповідає 0,5 л 0,05% розчину) призводить до летального результату з ознаками печінково-ниркової недостатності.

При потраплянні всередину препарат практично не абсорбується – промити шлунок з використанням молока, желатину чи сирого яйця. У разі потреби проводити симптоматичну терапію.

Зберігати при температурі не вище 25 ° в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Хлоргексидин – при гнійно-септичних процесах, для дезінфекції при мікротравмах (ранах, подряпинах, опіках), а також для профілактики венеричних захворювань (сифіліс, гонорея, трихомоніаз).