Хлоргексидину біглюконат 0,05%, розчин для зовнішнього застосування, 200 мл

По 200 мл у флаконі.

Хлоргексидин диглюконат є катіонним бігуанідом. Хлоргексидин має аміногрупи клітинних білків. Проникає у внутрішньоклітинні мембрани бактеріальних клітин, осідає на цитоплазмі та змінює функцію мембрани, перешкоджаючи споживанню кисню, що спричиняє зниження рівня аденозинтрифосфату та загибель клітин. Руйнує ДНК та порушує синтез ДНК у мікроорганізмів. Забезпечує тривалу персистентну антимікробну активність, перешкоджає розмноженню мікроорганізмів щонайменше протягом 6 годин після застосування препарату.

Хлоргексидину диглюконат виявляє швидку і виражену дію на грампозитивні та грамнегативні бактерії (Treponema pallidum, Chlamidia spp., Ureaplasma spp., Neisseria gonorrhoeae, Gardnerella vaginalis, Bacteroidesfragilis), прості (Trichomonas vaginи). У присутності крові та інших органічних субстанцій антимікробна активність хлоргексидину диглюконат не знижується. Через інтактну шкіру не проникає. Практично не всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Після випадкового ковтання 300 мг максимальна концентрація досягається через 30 хвилин і становить 0,206 мкг/л. Виводиться в основному з фекаліями (90%), менше 1% виділяється нирками.

Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Код ATX N02B E01.

Щоб уникнути розвитку дерматиту, одночасно застосовувати хлоргексидин і препарати йоду не бажано. Сумісний з препаратами, що містять катіонну групу (бензалконію хлорид, цетрімонію бромід). Етанол посилює дію препарату. Хлоргексидин диглюконат є катіонною речовиною і несумісний з милом та іншими аніонними речовинами (колоїди, гуміарабік, карбоксиметилцелюлоза). У концентрації 0,05% хлоргексидину диглюконат несумісний з боратами, карбонатами, хлоридами, цитратами, фосфатами, сульфатами, оскільки утворюються опади, що важко розчиняються.

Розчин хлоргексидину біглюконат 0,05%.

Не впливає.

У період вагітності та годування груддю препарат застосовувати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода/дитини. Не обробляти поверхню молочних залоз перед годуванням.

Не застосовувати дітям віком до 12 років.

Хлоргексидину біглюконат застосовується для обробки поверхневих (неглибоких) ран, мікротравм, для дезінфекції шкіри при опіках і для обробки шкіри рук. Хлоргексидину біглюконат можна використовувати при запальних процесах для обробки слизової оболонки ротової порожнини і верхніх дихальних шляхів (стоматити різної природи, тонзиліт, фарингіт).

Для дезінфекції після установки зубних протезів.

У гінекологічній і урологічній практиці хлоргексидину біглюконат використовують для обробки слизової оболонки піхви (спринцювання) і сечовипускального каналу (за допомогою шприца).

Алергічні захворювання та схильність до алергічних реакцій, дерматити. Період вагітності і годування груддю.

Використовувати зовнішньо. При мікротравмах шкіру навколо рани обробляти розчином, після чого на рану накладати серветку, змочену розчином, і фіксувати пов'язкою або пластиром. Для профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, препарат ефективний, якщо його застосовувати не пізніше ніж через 2 години після статевого акту. Перед застосуванням препарату з метою профілактики венеричних захворювань слід випорожнити сечовий міхур, вимити руки та статеві органи. Після цього струменем розчину обробити шкіру лобка, внутрішніх поверхонь стегон, статевих органів. Вміст флакона за допомогою насадки ввести в сечівник: чоловікам - 2-3 мл, жінкам - 1-2 мл (жінкам у піхву 5-10 мл і затримати на 2-3 хвилини). Обробити розчином шкіру внутрішніх поверхонь стегон, лобка, статевих органів. Після процедури слід спорожнювати сечовий міхур протягом 2 годин. Комплексне лікування уретритів та уретропростатитів проводити шляхом упорскування в уретру 2–3 мл розчину хлоргексидину диглюконат 1–2 рази на добу, курс лікування – 10 днів. Процедури призначати за день. Розчин препарату застосовувати у вигляді зрошень, полоскань та аплікацій - 5-10 мл розчину наносити на уражену поверхню шкіри або слизових оболонок з експозицією 1-3 хвилини 2-3 рази на добу (на тампоні або шляхом зрошення). У період вагітності та годування груддю препарат застосовувати у звичайних рекомендованих дозах.

В окремих випадках при підвищеній індивідуальній чутливості можливі сухість та свербіж шкіри, дерматити, фотосенсибілізація. При лікуванні гінгівіту – забарвлення емалі зубів, відкладення зубного каменю, порушення смаку. У разі появи будь-яких небажаних явищ слід припинити застосування препарату та обов'язково звернутися до лікаря.

Випадки передозування при зовнішньому застосуванні невідомі. Помилковий прийом внутрішньо великої кількості речовини (300 мл хлоргексидину) призводить до смерті з ознаками печінково-ниркової недостатності. При проникненні препарат практично не абсорбується, слід промити шлунок з використанням молока, желатину або сирого яйця.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці, при температурі від 5 °C до 25 °C.

Хлоргексидин – лікарський препарат, антисептик, у готових лікарських формах використовується у вигляді біглюконату.