Хлорофіліпт концентрат для розчину 0,25%, в ампулах по 2 мл, 10 шт.

По 2 мл в ампулах; по 10 ампул в картонній упаковці.

Концентрат для розчину для ін’єкцій, спиртовий.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина зеленого кольору.

Хлорофіліпт має антибактеріальну (бактерицидну і бактеріостатичну) та етіотропну дію відносно антибіотикостійких та антибіотикозалежних стафілококів. Хлорофіліпт має здатність елімінувати плазміди стійкості різних збудників бактеріальної інфекції до антибіотиків, збільшує вміст кисню у тканинах, надає виражену детоксикуючу дію, тому препарат також слід застосовувати при станах зниженого природного захисту організму як засіб боротьби з гіпоксією тканин і для підвищення ефективності антибактеріальних препаратів, що застосовуються. При експериментальному дослідженні Хлорофіліпту виявлений тропізм даного препарату до легеневої тканини та відсутність будь-якого канцерогенного, мутагенного, тератогенного та ембріотоксичного ефектів. Бактерицидна концентрація Хлорофіліпту у крові створюється при одномиттєвому введенні внутрішньовенно 8 мл 0,25 % розчину, бактеріостатична – 4 мл 0,25 % розчину. Терапевтична концентрація утримується у середньому 6 годин, оптимальним є введення препарату 4 рази на добу.

Не досліджена.

Протимікробні засоби для системного застосування. Код АТХ J01X Х.

Посилює дію антисептичних препаратів.

діюча речовина: 1 мл розчину містить хлорофіліпту екстракту густого (10,76:1) (екстрагент етанол 93 %) 2,5 мг;
допоміжна речовина: етанол (96 %).

Не впливає.

Ефективність та безпеку застосування препарату у період вагітності або годування груддю не вивчали, тому препарат не слід застосовувати цій категорії пацієнтів.

Немає досвіду застосування препарату дітям.

Стафілококові септичні стани (післяпологові, післяопераційні, постінфекційні), гнійно-запальні і післяопераційні ускладнення стафілококової етіології: при опіковій хворобі, стафілококовому ендокардиті у хворих після операцій на серці, пневмонії; абсцеси легень; при плевриті, перитоніті, остеомієліті, пара- та метроендометриті, післяабортному сепсисі, а також при гострих і підгострих запальних захворюваннях внутрішніх статевих органів, не пов’язаних з пологами чи абортами, гнійно-деструктивних формах пієлонефриту та уросепсисі (у складі комплексної терапії). При захворюваннях, спричинених нестафілококовими антибіотикорезистентними збудниками (зокрема для лікування бешихового запалення, туберкульозу будь-якої локалізації, лістеріозної інфекції).

Підвищена чутливість до компонентів препарату

Внутрішньовенне (повільне) введення Хлорофіліпту призначати при септичних станах, опіковій хворобі, пневмонії. 2 мл 0,25 % спиртового розчину препарату розводити 38 мл стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду (тобто у 20 разів). Препарат готувати ex tempore. Розчин має бути прозорим, без пластівців. Приготовлений розчин вводити внутрішньовенно по 40 мл 4 рази на добу щодня протягом 4-5 днів. 

При перитоніті та емпіемі плеври щодня протягом 5-8 днів Хлорофіліпт вводити у порожнину через дренажну трубку (0,25 % спиртовий розчин розводити у співвідношенні 1:20 0,25 % розчином новокаїну). Готувати препарат ex tempore.

При застосуванні препарату можливі реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк, гіперемію, зміни у місці введення.

Можливе посилення побічних реакцій.
Лікування симптоматичне.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Хлорофіліпт - протимікробний, протизапальний засіб. Незаперечною перевагою хлорофілів є їхня активність щодо бактерій, стійких до антибіотиків, а також здатність знижувати резистентність мікроорганізмів до інших протимікробних препаратів. Тому нерідко розчин хлорофіліпту рекомендують поєднувати з антибіотиками посилення дії останніх. Іншою корисною властивістю хлорофілів є підвищення вмісту кисню в тканинах.