Ксилазол-Кідс спрей назальний, 10 мл

По 10 мл у флаконі з розпилювачем та захисним ковпачком; по 1 флакону у картонній коробці.

Спрей назальний, розчин.
Основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорий розчин.

Лікарський засіб є комбінацією альфа-симпатоміметичного препарату з аналогом вітаміну В5 (пантотенова кислота) для місцевого застосування на слизову оболонку носа. Ксилометазолін має судинозвужувальну активність, внаслідок чого усуває набряк слизової оболонки. Декспантенол є похідним пантотенової кислоти (вітамін В5), що сприяє загоєнню ран і захищає слизові. Ксилометазолін Ксилометазолін, похідне імідазолу, є альфа-адренергічним симпатоміметиком. Початок дії зазвичай настає через 5-10 хвилин, його проявом є полегшення носового дихання внаслідок усунення набряку та поліпшення виведення виділень.
Декспантенол
Декспантенол (D-(+)-пантотеніловий спирт) є спиртовим аналогом пантотенової кислоти завдяки проміжній конверсії, має таку ж біологічну активність, як і пантотенова кислота, проте біологічно активна тільки правоповоротна D-конфігурація. Пантотенова кислота та її солі є водорозчинними вітамінами, які, як і коензим, беруть участь у багатьох метаболічних процесах, включаючи сприяння синтезу білків і кортикоїдів, а також продукування антитіл. Коензим А також бере участь в утворенні ліпідів, з яких, зокрема, складається секрет сальних залоз, що має важливу захисну функцію. Крім того, коензим А відіграє роль в ацетилюванні аміносахарів, які є основним будівельним матеріалом для різних мукополісахаридів.
Декспантенол захищає шари епітелію і сприяє загоєнню ран.
Було показано, що у щурів з дефіцитом декспантенолу трофічна дія на шкіру.
При зовнішньому застосуванні декспантенол/пантенол може компенсувати підвищену потребу в пантотеновій кислоті при пошкодженні шкіри або слизової оболонки.

Ксилометазолін

У деяких випадках інтраназальне застосування ксилометазоліну призводить до того, що значна його кількість абсорбується, надаючи системний вплив, наприклад на центральну нервову систему (ЦНС) та серцево-судинну систему. Фармакокінетичні дані стосовно людей відсутні.

Декспантенол

Декспантенол абсорбується через шкіру і зазнає каталізованого ензимом окислення до пантотенової кислоти в тілі та клітинах шкіри. Вітамін переноситься у плазму крові у пов'язаній з протеїном формі. Як важливий структурний елемент пантотенова кислота поєднується з коензимом А і поширюється організмом. Детальні дослідження метаболізму на шкірі та слизових відсутні. 60-70% прийнятої пероральної дози виділяється із сечею та 30-40% з екскрементами.

Протинабрякові та інші ринологічні препарати для місцевого застосування. Симпатоміметики, комбінації, за винятком кортикостероїдів. Код ATX R01A B06.

Ксилометазолін

При одночасному застосуванні ксилометазоліну з інгібіторами моноамінооксидази (МАО) типу транілципроміну, трициклічними антидепресантами та засобами, що мають здатність підвищувати артеріальний тиск, можливе підвищення артеріального тиску внаслідок впливу цих засобів на серцево-судинну систему.

Декспантенол

Цей немає.

діючі речовини: ксилометазолін, декспантенол;
1 мл розчину містить гідрохлориду ксилометазоліну 0,5 мг і декспантенолу 50 мг;

допоміжні речовини: натрію гідрофосфат, гептагідрат; натрію дигідрофосфат, моногідрат; бензалконію хлорид; вода очищена.

При застосуванні лікарського засобу згідно з інструкцією не очікується жодного впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Вагітність

Лікарський засіб не слід застосовувати у період вагітності, оскільки немає вичерпних даних про використання ксилометазоліну для лікування вагітних жінок. 

Період годування груддю

Лікарський засіб не слід застосовувати під час годування груддю, оскільки невідомо, чи проникає ксилометазолін у грудне молоко.

Лікарський засіб слід застосовувати дітям віком від 2 до 6 років.

• закладеність носа під час гострого риніту;
• сприяння загоєнню шкіри навколо носових ходів та пошкоджень слизової оболонки в носовій порожнині;
• вазомоторний риніт;
• порушення носового дихання після хірургічних втручань у порожнині носа.

• Підвищена чутливість до діючої речовини та/або будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу;
• сухе запалення слизової носа;
• гострі коронарні захворювання, включаючи серцеву астму;
• гіпертиреоз;
• закритокутова глаукома;
• трансфеноїдальна гіпофізектомія та хірургічні втручання з оголенням мозкової оболонки в анамнезі;
• одночасне застосування з інгібіторами МАО та протягом 2 тижнів після припинення їх застосування;
• дитячий вік до 2 років.

Лікарський засіб містить хлорид бензалконію, тому його не слід застосовувати пацієнтам із відомою підвищеною чутливістю до цієї речовини.

Дозування

Діти від 2 до 6 років

Спрей назальний слід розпилювати по 1 разу на кожен носовий хід не більше 3 разів на добу. Дозування залежить від індивідуальної чутливості та клінічної реакції.
Лікарський засіб не слід застосовувати довше 7 днів, крім випадків, коли це рекомендовано лікарем.
Про тривалість застосування слід завжди консультуватися з лікарем.

Спосіб застосування

Лікарський засіб призначений для назального застосування.
При використанні спрею флакон слід тримати вертикально. При розпиленні пацієнту легко вдихнути носом. Перед застосуванням флакон з розпилювачем слід зняти пластикове захисне півкільце. Зняти захисний ковпачок із розпилювача. Перед першим застосуванням назального спрею натиснути кілька разів на розпилювач до появи дрібного рівномірного розпилення. Ввести розпилювач у носовий хід і натиснути один раз, потім повторити для другої ніздрі. Після використання закрити розпилювач захисним ковпачком.

Побічні реакції класифіковані відповідно до систем органів та частоти виникнення MedDRA: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 – <1/10); нечасто (≥ 1/1000 – <1/100); рідко (≥1/10000 – <1/1000); дуже рідко (1/10000); невідомо (частота не може бути оцінена за наявними даними).
З боку нервової системи:
дуже рідко – тривожність, безсоння, втома (сонливість, седативна дія), головний біль, галюцинації (переважно у дітей).
З боку серцево-судинної системи:
рідко – серцебиття, тахікардія, артеріальна гіпертензія; дуже рідко – ndash; аритмія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
дуже рідко – після ослаблення дії збільшення набряку слизової, носова кровотеча; невідомо – печіння та сухість слизової оболонки носа, чхання.
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини:
дуже рідко – судоми (особливо у дітей).
З боку імунної системи:
нечасто – реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дозволяє постійно спостерігати співвідношення користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров'я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

Ксилометазолін

Симптоми

Симптоми інтоксикації похідними імідазолу (у тому числі ксилометазоліном) можуть бути клінічно неясними, оскільки періоди стимуляції можуть чергуватись періодами депресії ЦНС та серцево-судинної системи.
Передозування, особливо у дітей, може призвести до значного впливу на ЦНС, включаючи спазми, ком, брадикардію, апное та артеріальну гіпертензію, що може змінитися артеріальною гіпотензією.
До симптомів збудження ЦНС відносяться тривожність, збудження, галюцинація та судоми.
Симптоми пригнічення ЦНС проявляються за допомогою зниження температури тіла, млявості, сонливості та коми.
Можливі і наступні додаткові симптоми: міоз, мідріаз, потіння, нудота, ціаноз, лихоманка, блідість шкірних покривів, тахікардія, брадикардія, зупинка серця, серцева аритмія, артеріальна гіпертензія, шоковидна легень.

Лікування

Тяжке передозування вимагатиме лікування в стаціонарі. Оскільки ксилометазолін швидко всмоктується, слід негайно застосувати абсорбенти (активоване вугілля), проносні засоби (сульфат натрію) або вдатися до промивання шлунка (при високих дозах). Зниження артеріального тиску можна досягти за допомогою неселективних альфа-блокаторів. Судинозвужувальні препарати протипоказані. При необхідності слід застосовувати жарознижувальні та протисудомні засоби, а також штучне кисневе дихання.

Декспантенол

Пантотенова кислота та її похідні, такі як декспантенол, мають дуже низьку токсичність. У разі передозування жодних лікувальних заходів не потрібно.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Ксилометазолін має судинозвужувальну активність, внаслідок чого усуває набряк слизової оболонки. Декспантенол є похідним пантотенової кислоти (вітамін В5), що сприяє загоєнню ран та захищає слизові.