Ксилометазолін 0.1% 10 мл спрей

По 10 мл препарату у флаконі із темного скла; по 1 флакону у пачці з картону.

Спрей назальний.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин без запаху або зі слабким характерним запахом.

Ксилометазолін відноситься до групи місцевих судинозвужувальних засобів (деконгестантів) з альфа-адреноміметичною активністю, викликає звуження кровоносних судин слизової оболонки носа, усуваючи, таким чином, набряк і гіперемію слизової оболонки носа, відновлює прохідність носових ходів. Дія препарату настає через кілька хвилин після його застосування та триває до 10 годин.

При місцевому застосуванні ксилометазолін практично не абсорбується, тому його концентрації в плазмі дуже малі (сучасними аналітичними методами не визначаються).

Несумісний з інгібіторами МАО та трициклічними антидепресантами.

Діюча речовина: ксилометазоліну гідрохлорид – 0,5 мг або 1,0 мг.

Допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 0,15 мг, динатрію едетату дигідрат – 0,5 мг, калію дигідрофосфат – 3,63 мг, натрію гідрофосфату додекагідрат – 7,13 мг, хлорид натрію – 7,0 мг, евкаліпта листя масло – 0,5 мг, сорбітол – 8,0 мг, гліцерол – 4,0 мг, макроголу глицерилгидроксистеарат – 3,4 мг, вода очищена – до 1 мл.

Ксилометазолін не слід застосовувати під час вагітності, оскільки ефекти цього препарату на плід у адекватних дослідженнях не вивчалися.

Препарат слід застосовувати під час годування груддю, оскільки невідомо, чи активна речовина виводиться з грудним молоком чи ні.

• Гострі респіраторні захворювання з явищами риніту (нежить);
• гострий алергічний риніт, синусит, поліноз;
• середній отит (у складі комбінованої терапії для зменшення набряку слизової оболонки носоглотки);
• підготовка хворого до діагностичних маніпуляцій (риноскопія).

• Підвищена чутливість до компонентів препарату, артеріальна гіпертензія, тахікардія, виражений атеросклероз, глаукома, атрофічний риніт, тиреотоксикоз, хірургічні втручання на мозкових оболонках (в анамнезі), дитячий вік до 6 років.
• Не застосовувати при терапії інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та трициклічними антидепресантами.
• З обережністю: ішемічна хвороба серця (стенокардія III-IV функціональний клас), гіперплазія передміхурової залози, цукровий діабет.

Дозування

Доза залежить від індивідуальної чутливості пацієнта та клінічного ефекту.

Якщо не встановлено інакше, дітям віком від 6 років та дорослим призначають 1 впорскування препарату "Ксилометазолін" (0,1% спрей назальний) у кожну ніздрю до 3 разів на добу.

Спосіб застосування

Для застосування препарату "Ксилометазолін", дозованого спреєм, від нежиті спочатку слід зняти захисний ковпачок. Перед першим застосуванням натиснути на дозатор кілька разів до появи однорідного струменя. Дозований спрей готовий до подальшого застосування.

Кончик ковпачка слід ввести в носовий хід і натиснути 1 раз, потім повторити введення в другий носовий хід. Під час розпилення трохи вдихнути через ніс.

Не розпорошувати зверху вниз або навскіс. З міркувань гігієни слід витирати розпилювач після кожного застосування та надягати захисний ковпачок.

Тривалість лікування

Препарат не слід застосовувати довше 3-5 днів, крім випадків, коли це рекомендовано лікарем.

Повторне застосування слід розпочинати після перерви на кілька днів та після консультації з лікарем. Тривалість лікування дітям визначає лікар індивідуально.

У разі хронічного нежитю дані лікарські засоби можна застосовувати лише під контролем лікаря через небезпеку виникнення атрофії слизової оболонки носа.

Небажані явища були розподілені за такими категоріями частоти: дуже часті: >1/10; часті: >1/100 до <1/10; нечасті: >1/1000 до <1/100; рідкі: >1/10000 до <1/1000; дуже рідкісні: <1/10000; частота невідома: частоту неможливо визначити за наявними даними.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння

"Ксилометазолін" може викликати тимчасові слабкі ознаки подразнення (відчуття пекучості або сухості слизової оболонки носа), особливо у чутливих пацієнтів.

Часто: реактивна гіперемія.

Нечасто: носова кровотеча, чхання.

Тривале або часте застосування високих доз ксилометазоліну гідрохлориду може спричинити відчуття пекучості, поколювання, свербежу, чутливості, сухості або подразнення слизової оболонки носа, а також реактивну закладеність та медикаментозний риніт.

Цей ефект може виникати вже через 7 днів лікування і після тривалого застосування препарату можливе необоротне пошкодження слизової оболонки носа з утворенням кірки (сухого риніту).

Іноді можуть виникати нудота, головний біль і тимчасове порушення зору.

Відзначалося повернення закладеності носа після припинення лікування, зокрема, після тривалого застосування ксилометазоліну.

З боку нервової системи

Рідко: головний біль, безсоння, підвищена стомлюваність.

Дуже рідко: галюцинації, переважно у дітей.

З боку серцево-судинної системи

Нечасто: системні ефекти симпатоміметиків (прискорене серцебиття, прискорений пульс, підвищення артеріального тиску).

Дуже рідко: аритмія.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини

Дуже рідко: судоми, особливо у дітей.

З боку імунної системи

Нечасто: реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, висипання, свербіння).

Симптоми

При назальному застосуванні системний вплив малоймовірний завдяки локальному звуженню судин, що пригнічує всмоктування. У разі системного всмоктування очікується, що ксилометазолін, як α2-адренергічний агоніст, впливатиме, подібний до клонідину: нетривале підвищення АТ з подальшою більш тривалою гіпотензією та седацією.

Симптоми інтоксикації похідними імідазолу можуть бути клінічно неясними, оскільки періоди стимуляції можуть змінюватись періодами депресії центральної нервової системи та серцево-судинної системи.

До симптомів стимуляції центральної нервової системи відносяться тривожність, збудження, галюцинація та судоми.

Симптоми депресії центральної нервової системи охоплюють зниження температури тіла, летаргію, сонливість та кому.

Можливі і наступні додаткові симптоми: міоз, мідріаз, спітнення, нудота, ціаноз, лихоманка, блідість шкірних покривів, тахікардія, брадикардія, зупинка серця, гіпертензія, шокоподібна гіпотензія, набряк легенів, порушення дихання та апное.

Передозування, особливо у дітей, може вплинути на центральну нервову систему, викликаючи спазми, кому, брадикардію, апное та гіпертензію, що може змінитися на артеріальну гіпотензію.

Лікування

Важке передозування вимагатиме лікування в стаціонарі. Оскільки ксилометазоліну гідрохлорид швидко всмоктується, слід негайно застосувати активоване вугілля (абсорбент), сульфат натрію (проносне) або вдатися до промивання шлунка (для великої кількості).

Зниження АТ можна досягти за допомогою неселективних альфа-блокаторів. Судинозвужувальні препарати протипоказані. При необхідності застосовують жарознижувальні та протисудомні препарати, а також штучне кисневе дихання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

Зберігати в недоступному для дітей місці!

Судинозвужувальний препарат для полегшення носового дихання при ринітах.