Лаферон-ФармБіотек порошок для розчину для ін'єкцій по 3 млн МО, 10 шт.

10 флаконів з ліофілізатом дозуванням 3 млн МО у картонній коробці.

Ліофілізат для розчину для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок або пориста маса білого кольору, гігроскопічний.

Інтерферон альфа-2b рекомбінантний людини – високоочищений, розчинний у воді білок із молекулярною масою 19300 дальтон.

Лаферон-ФармБіотек®, як і природний лейкоцитарний інтерферон, має три основні види біологічної активності: імуномодулюючу, антивірусну та протипухлинну.

Механізм дії препарату Лаферон-ФармБіотек® заснований на тому, що інтерферон, зв’язуючись з відповідними рецепторами клітин організму, індукує комплекс внутрішньоклітинних механізмів, що призводить до появи ферментів, які запобігають реплікації вірусів, збільшують фагоцитарну активність макрофагів, специфічну цитотоксичність лімфоцитів до клітин-мішеней, інгібують проліферацію метастазуючих клітин.

Імуностимулятори. Інтерферон альфа-2b. Код АТХ L03A B05.

Оскільки інтерферон альфа змінює клітинний метаболізм, існує потенційна можливість модифікації дії інших лікарських засобів. Може змінювати окисні метаболічні процеси, це потрібно враховувати при одночасному призначенні ліків, які метаболізуються цим шляхом (циметидин, фенітоїн, варфарин, теофілін, амінофілін, діазепам, пропранолол). Концентрацію теофіліну в сироватці крові необхідно контролювати та за необхідності коригувати режим дозування. 

З обережністю слід застосовувати препарат одночасно з опіоїдними лікарськими засобами, анальгетиками, снодійними та седативними (потенційно викликають мієлосупресивний ефект).

Найчастіше спостерігалося виникнення легеневих інфільтратів, пневмонітів та пневмоній (у деяких випадках фатальних) на фоні застосування «шосайкото» (shosaikoto) (китайського трав'яного лікарського засобу) одночасно з інтерфероном альфа.

При застосуванні препарату в комбінації з хіміотерапевтичними препаратами (цитарабін, доксорубіцин, теніпозид, циклофосфамід) підвищується ризик розвитку загрозливих для життя токсичних ефектів (їх тяжкості та тривалості).

Синергізм побічних ефектів (щодо кількості лейкоцитів) описаний при сумісному призначенні інтерферону альфа та зидовудину. У пацієнтів, які отримували ці препарати одночасно, частота розвитку нейтропенії була вищою, ніж у тих, хто лікувався лише зидовудином.

Також див. інструкцію з медичного застосування рибавірину, якщо Лаферон-ФармБіотек® вводиться в комбінації з рибавірином пацієнтам із хронічним гепатитом С.

Клінічне дослідження комбінації телбівудину, 600 мг на добу, з пегільованим інтерфероном альфа-2а, 180 мкг один раз на тиждень шляхом підшкірного введення, продемонструвало, що ця комбінація пов'язана з підвищеним ризиком розвитку периферичної нейропатії. Механізм розвитку цієї реакції невідомий. Більш того, безпека та ефективність телбівудину у поєднанні з інтерферонами для лікування хронічного гепатиту В не були продемонстровані. Тому комбінація препарату Лаферон-ФармБіотек® з телбівудіном протипоказана.

Діюча речовина: інтерферон альфа-2b рекомбінантної людини;

1 флакон містить інтерферону альфа-2b рекомбінантної людини 3 млн МО;

допоміжні речовини: натрію хлорид, декстран 70, калію дигідрофосфат, натрію гідрофосфат безводний.

Залежно від дози, схеми та індивідуальної чутливості до інтерферону альфа лікування може супроводжуватися сонливістю, слабкістю, стомлюваністю та призводити до зниження швидкості психомоторних реакцій.

Пацієнту слід рекомендувати уникати керування автомобілем або складною технікою.

У період вагітності та годування груддю застосування препарату протипоказано (безпека застосування препарату в період вагітності не встановлена).

Застосовується в педіатричній практиці при гострій респіраторній вірусній інфекції у дітей, у тому числі у новонароджених, гострому діарейному синдромі у новонароджених, гострих кишкових інфекціях у дітей раннього віку з явищами гіпокоагуляції, гострому герпетичному стоматиті у дітей (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Лаферон-ФармБіотек® застосовують у комплексній терапії при:

• гострий та хронічний вірусний гепатит В (середньоважкі та важкі форми);
• хронічний гепатит С;
• гострих вірусних, бактеріальних та змішаних інфекціях (у тому числі при гострій респіраторній вірусній інфекції у дітей, у тому числі у новонароджених, гострому діарейному синдромі у новонароджених, гострих кишкових інфекціях у дітей раннього віку з явищами гіпокоагуляції);
• гострих та хронічних септичних захворюваннях вірусної та бактеріальної природи, включно дисеміновані форми гострого та хронічного сепсису;
• герпетичні інфекції різної локалізації: оперізуючий лишай, множинні шкірні герпетичні висипання; генітальна герпетична інфекція; герпетичні кератокон'юнктивіти та кератоувеїти, гострий герпетичний стоматит у дітей;
• хронічний урогенітальний хламідіоз;
• ураження нервової системи з моно- та полірадикулярними больовими синдромами;
• розсіяний склероз;
• папіломатозе гортані;
• меланомі шкіри та очі;
• раке нирки, сечового міхура, яєчника, молочної залози;
• саркома Капоші, мієломної хвороби;
• хронічної мієлоїдної лейкемії, волосатоклітинної лейкемії, неходжкінських злоякісних лімфомах, базальноклітинної карциноми; Т-клітинної лімфоми шкіри (грибоподібний мікоз).

• Підвищена чутливість до інтерферону альфа-2b або інших компонентів препарату;
• тяжкі захворювання серцево-судинної системи (в т. ч. серцева недостатність у стадії декомпенсації, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, тяжка аритмія);
• важка дисфункція нирок або печінки, у т. ч. у зв'язку з метастазами;
• епілепсія та/або порушення функції ЦНС (в т. ч. функціональні);
• хронічний гепатит із декомпенсованим цирозом печінки;
• хронічний гепатит у пацієнтів, які проходять або недавно пройшли курс лікування імуносупресивними препаратами, крім короткого курсу кортикостероїдної терапії;
• аутоімунний гепатит або аутоімунне захворювання в анамнезі; реципієнти трансплантату після імуносупресивної терапії;
• раніше існуюче захворювання щитовидної залози, якщо воно не контролюється традиційними методами лікування;
• наявність тяжких вісцеральних порушень у пацієнтів з саркомою Капоші;
• псоріаз, саркоїдоз, якщо потенційна користь не перевищує потенційного ризику;
• комбінація препарату Лаферон-ФармБіотек® з телбівудіном;
• період вагітності (безпека застосування препарату під час вагітності не встановлена).

Діти та підлітки

Наявність або анамнез важкого психічного стану, особливо тяжкої депресії, суїцидальних думок або спроб суїциду.

Комбінована терапія з рибавірином

При застосуванні лікарського засобу Лаферон-ФармБіотек® та рибавірину у складі комбінованої терапії хронічного гепатиту С дивіться також інформацію про протипоказання для рибавірину.

Розчин препарату Лаферон-ФармБіотек® вводять внутрішньом'язово, підшкірно, внутрішньовенно, ендолімфально, внутрішньочеревно, внутрішньоміхурово, ректально, парабульбарно, інтраназально. 

Гострий вірусний гепатит В: Вводити внутрішньом'язово по 1 млн МО (у тяжких випадках - по 2 млн МО) 2 рази на добу протягом 10 днів. Подібний курс може бути пролонгований до 2-3 тижнів залежно від клінічного статусу хворого або продовжений по 1 млн МО 2 рази на тиждень протягом декількох тижнів.

Хронічний вірусний гепатит В: вводити внутрішньом'язово по 3 4 млн МО 3 рази на тиждень протягом 2 місяців.

Хронічний вірусний гепатит С: внутрішньом'язово вводити по 3 млн МО 3 рази на тиждень протягом 6 місяців у вигляді монотерапії або в комбінації з аналогами нуклеозидів. Препарат застосовувати протягом 3-4 місяців, після чого проводити визначення РНК HCV; далі лікування продовжувати лише у тому випадку, якщо РНК HCV не виявлено; при монотерапії курс лікування – від 12 до 18 місяців, у комбінації з рибавірином – 6 місяців; при генотипі 1 та високому вмісті РНК вірусу до початку терапії, у разі відсутності в сироватці крові РНК HCV до кінця 6 місяців лікування, комбіновану терапію можна продовжувати ще 6 місяців, проте брати до уваги такі негативні фактори, як вік старше 40 років, чоловіча стать , прогресуючий фіброз.

Гостра респіраторна вірусна інфекція у дітей, у тому числі у новонароджених: вводити інтраназально по 2-3 краплі в кожен носовий хід 3-6 разів на добу протягом 3-5 днів; дозування препарату для новонароджених – 20 50 тис. МО/мл, для решти дітей ndash; 100 тис. МО/мл. Допустимо введення в носові ходи (по черзі) ватних турунд, змочених препаратом Лаферон-ФармБіотек®, на 10-15 хвилин.

Гостра респіраторна вірусна інфекція (у тому числі грип) у дорослих:

• вводити внутрішньом'язово по 1 3 млн МО з 1 дня захворювання протягом 3 днів;
• інтраназально по 4-6 крапель розчину препарату Лаферон-ФармБіотек® (100 тис. МО/мл) в кожний носовий хід 6-8 разів на добу (перед застосуванням дозу, що заливається, слід підігріти в шприці (використовувати шприц без голки) до температури тіла, решту розчину зберігати в холодильнику, оберігаючи від бактеріального забруднення). /li>

Гостра та рецидивна пневмонія вірусної та вірусно-бактеріальної етіології: Лаферон-ФармБіотек® вводити внутрішньом'язово по 1 млн МО протягом 5-7 днів у складі комплексного лікування (антибактеріального, дезінтоксикаційного, протизапального тощо).

Гострий діарейний синдром у новонароджених:ректально у вигляді щоденних мікроклізм, що містять по 100 тис. МО препарату Лаферон-ФармБіотек®, протягом 3-7 днів.

гострі кишкові інфекції у дітей раннього віку з явищами гіпокоагуляції: ректально в дозі 10 тис. МО/кг маси тіла триразово з інтервалом 48 годин.

Гнійно-септичні захворювання, перитоніт, множинні абсцеси черевної порожнини: внутрішньовенно по 2 4 млн МО 1 раз на добу; загальна доза 12 16 млн МО на курс; не виключена доцільність одночасного ендолімфального введення препарату в тій же дозі (2-4 млн МО 1 раз на добу).

 Герпетичні інфекції:

• поперезуючий лишай: щодня 1 млн МО внутрішньом'язово + 2 млн МО в 5 мл 0,9% розчину натрію хлориду підшкірно в кілька точок навколо зони висипання. Тривалість лікування 5-7 днів;
• шкірні герпетичні висипання: щоденне внутрішньом'язове або підшкірне (навколо вогнища) введення препарату в дозі 2 млн МО; лікування можна поєднувати з місцевим застосуванням (аплікаціями) на герпетичні папули; тривалість лікування визначає лікар;
• генітальна герпетична інфекція: щоденне внутрішньом'язове введення в дозі 2 млн МО у поєднанні з локальним застосуванням препарату у вигляді аплікацій у ділянку висипань; тривалість лікування визначає лікар;
• герпетичні кератокон'юнктивіти: введення розчину препарату Лаферон-ФармБіотек® – 1 млн МО в 5 мл 0,9% розчину хлориду натрію – під кон'юнктиву очі по 2-3 краплі через кожні 2 години протягом 7-10 днів; у міру зникнення симптомів захворювання препарат можна вводити кожні 4 години; тривалість лікування визначає лікар;
• гострий герпетичний стоматит у дітей: по 250 тис. МО на прийом 4 рази на добу у вигляді аплікацій у комбінації з інтраназальним введенням. Лаферон-ФармБіотек® 1 млн МО розвести в 4 мл води для ін'єкцій, застосовувати по 1 мл розчину на 1 аплікацію та інтраназальне введення: 2 краплі ввести інтраназально, решта – ndash; після гігієнічної обробки слизової оболонки ротової порожнини нанести місцево у вигляді аплікацій. Курс лікування – 7–10 днів.

Хронічний урогенітальний хламідіоз:

лікування хворих на урогенітальний хламідіоз проводиться в 2 етапи:

• 1-й етап – підготовчий, який включає використання ентеросорбенту, полівітамінних препаратів у терапевтичних дозах протягом 2 тижнів. З 10-го дня призначається імунотропний препарат тималін по 10 мг внутрішньом'язово ввечері через день, на курс ndash; 5 ін'єкцій;
• 2-й етап – основний, під час якого проводиться базова терапія антибактеріальними засобами за такою схемою: перший антибіотик протягом 5 днів; після перерви, яка триває 7 днів, хворим призначають інший антибіотик протягом 10 днів. Під час перерви та після закінчення курсу антибактеріальної терапії призначається Лаферон-ФармБіотек® по 1 млн МО внутрішньом'язово 1 раз на добу ввечері, лише 10 ін'єкцій на курс.

Під час прийому антибактеріальних засобів необхідно застосовувати протигрибкові препарати (ністатин, дифлюкан, клотримазол, нізорал) та гепатопротектори (карсил) у терапевтичних дозах.

Поразки нервової системи з моно- та полірадикулярними больовими синдромами: внутрішньом'язово в дозі 1 млн МО курсом 5–10 днів при комплексному лікуванні.

Папіломатоз гортані: по 3 млн МО/м2 підшкірно 3 рази на тиждень (через день) протягом 6 місяців і більше; дозу коригувати з урахуванням переносимості препарату. Лікування розпочинати після хірургічного (лазерного) видалення пухлинної тканини.

Розсіяний склероз: внутрішньом'язово по 1 млн МО 2-3 рази на добу протягом 10-15 днів з подальшим введенням по 1 млн МО 1 раз на тиждень протягом 6 місяців.

Меланома шкіри: на додаток до хірургічного лікування та для індукції ремісії внутрішньовенно по 20 млн МО/м2 (інфузія протягом 20 хвилин) 5 разів на тиждень протягом 4 тижнів; підтримуюча терапія – підшкірно по 10 млн МО/м2 3 рази на тиждень (через день) протягом 48 тижнів.

При розвитку важких побічних ефектів, а саме – при зниженні кількості гранулоцитів (менше 500/мм3), підвищенні АЛТ/АСТ (перевищення верхньої межі норми в 5 разів), застосування препарату припинити до нормалізації показників. Лікування відновити у половинній дозі. Якщо непереносимість зберігається, а кількість гранулоцитів знижується до 250/мм3 або активність АЛТ та/або АСТ зростає (перевищує верхню межу норми у 10 разів), препарат слід відмінити.

Увеальна меланома: парабульбарно щодня по 1 млн МО протягом 10 днів; повторне 10-денне введення проводиться через 20 днів двічі; загальний курс складає 48 тижнів. Не виключено необхідності повторних курсів через 45 днів; лікування препаратом Лаферон-ФармБіотек® поєднують з фотодеструкцією пухлини та бета-аплікацією.

Рак нирки:  як індукційна терапія по 10 млн МО/м2 (до 18 млн МО/м2 на добу) внутрішньом'язово або підшкірно; зазначених доз досягають шляхом підвищення попередньої дози кожні 3 дні на 3 млн МО/м2 (перші 3 дні – по 3 млн МО/м2, другі 3 дні – по 6 млн МО/м2, треті 3 дні – по 9 млн МО /м2 і т. д. до 18 млн МО/м2); дози коригують з урахуванням переносимості препарату; при добрій переносимості максимальна доза – 36 млн МО/м2; тривалість індукційної терапії – 3 місяці, після чого слід вирішити питання про відміну препарату або продовження лікування за наявності ремісії або стабілізації стану. При підтримуючому лікуванні препарат вводити в тих же дозах по 3 рази на тиждень не менше 6 місяців.

Рак сечового міхура: внутрішньоміхурово від 30 млн МО до 50 млн МО щотижня протягом 8–12 тижнів; при карциномі in situ по 60-100 млн МО на інстиляцію щотижня протягом 12 тижнів. До введення препарату пацієнт повинен утримуватись від прийому рідини протягом 8 годин. Перед введенням препарату міхур слід випорожнити. Препарат вводити стерильним шприцом через катетер у порожнину сечового міхура, де він повинен перебувати протягом 2 годин, при цьому кожні 15 хвилин пацієнт повинен змінювати положення тіла (для кращої взаємодії препарату зі слизовою оболонкою сечового міхура). Через 2 години сечовий міхур слід випорожнити.

Рак яєчника: внутрішньочеревно під час хірургічного втручання та в наступні 5 днів – у дренаж – по 5 млн МО; подальше введення препарату Лаферон-ФармБіотек® – внутрішньом'язово по 3 млн МО протягом 10 днів між курсами хіміотерапії; загальна доза препарату становить 90 млн. МО. Наступні курси можуть призначатися з інтервалом 2-3 місяці протягом 1-1,5 років: 3 млн МО щодня протягом 10 днів.

Рак молочної залози:  внутрішньом'язово щодня протягом 10 днів по 3 млн МО на ін'єкцію. Повторні курси проводять протягом року з інтервалом 1,5-2 місяці, а потім 2-3 місяці (залежно від клінічного статусу); доцільно чергувати курси терапії препаратом Лаферон-ФармБіотек® з курсами хіміотерапії (або променевої терапії).

Саркома Капоші: можливі наступні схеми лікування: внутрішньом'язово щодня протягом 10 днів по 3 млн МО на ін'єкцію; лікування поєднують із монохіміотерапією проспідином; повторні курси – 1 раз на місяць протягом 6 місяців; внутрішньовенно краплинно протягом 30 хвилин по 50 млн МО (30 млн МО/м2) щодня протягом 5 днів або з інтервалом 1 день, після чого необхідна мінімум 9-денна перерва до початку нового 5-денного курсу; тривалість лікування визначає лікар.

Мієломна хвороба: внутрішньом'язово щодня протягом 10 днів по 3 млн МО на ін'єкцію, повторні курси – 1 раз на 1,5-3 місяці (4-6 разів протягом року).

Хронічна мієлоїдна лейкемія: підшкірно по 3 млн МО/м2 на добу щодня або 1 раз на 2 дні, поступово збільшуючи дозу до 5 млн МО/м2 на добу щодня або 1 раз на 2 дня під наглядом лікаря до досягнення повної гематологічної ремісії (кількість лейкоцитів у периферичній крові не більше 10×109/л) або протягом 18 місяців.

Волосатоклітинна лейкемія:  внутрішньом'язово по 3 млн МО тричі на тиждень (через день) протягом 4–6 тижнів. При досягненні ремісії проводиться підтримуюча терапія: 3 млн. МО через день до 12 місяців.

Неходжкінські злоякісні лімфоми:  внутрішньом'язово по 3 млн МО 3 рази на тиждень протягом 12–18 місяців як підтримуюча терапія при досягненні ремісії, отриманої внаслідок застосування хіміотерапії. У період часткової ремісії показано використання інших протоколів хіміотерапії з подальшою терапією препаратом Лаферон-ФармБіотек. по 3 млн МО внутрішньом'язово 3 рази на тиждень протягом 18 місяців. 

Базальноклітинна карцинома: по 10 млн МО (розчинених в 1 мл води для ін'єкцій) в основу та всередину пухлини (за допомогою шприца об'ємом 1 мл); якщо зона ураження менша за 2 см2, вводити 0,15 мл розчину препарату (1,5 млн МО) 3 рази на тиждень (через день) протягом 3 тижнів; сумарна доза не повинна перевищувати 13,5 млн. МО; якщо площа ураження від 2 до 10 см2, доза препарату повинна становити 0,5 млн. МО/см2 (але не менше 15 млн. МО в першу ін'єкцію); вводити 3 рази на тиждень протягом 3 тижнів; одномоментно проводити лікування однієї ділянки ураження; за відсутності позитивної динаміки (зовнішній вигляд, розміри ураження, ступінь почервоніння, дані біопсії) після 2-3 місяців лікування слід розглядати питання про хірургічне лікування захворювання.

Т-клітинна лімфома (грибоподібний мікоз) у стадії виразки: інтрадермально (у поверхневий шар дерми, нижче плями або виразки) по 1 2 млн МО (розчинених у 0,5 мл води для ін'єкцій) 3 рази на тиждень протягом 4 тижнів; перед введенням ділянку ураження обробляти ватним тампоном зі спиртом; розчин препарату вводити тонкою голкою (30 калібру), використовуючи шприц об'ємом 1 мл; при введенні голка має знаходитись у майже паралельному положенні до поверхні тіла; слід уникати глибшого – підшкірного введення.

Приготування розчину препарату.

Розчин препарату слід готувати безпосередньо перед застосуванням. Як розчинник використовувати воду для ін'єкцій (якщо розчин готувати для підшкірного, внутрішньошкірного або внутрішньом'язового введення). Для приготування розчину вміст флакона розчинити у 1 мл води для ін'єкцій.

Якщо розчин препарату готують для внутрішньоочеревинного або внутрішньоміхурового введення, як розчинник слід використовувати 0,9 % розчин натрію хлориду (який беруть із розрахунку, щоб концентрація препарату Лаферон-ФармБіотек® становила не менше 0,3 млн МО/мл).

Приготування та проведення внутрішньовенної інфузії препарату.

За 30 хвилин до початку інфузії препарату Лаферон-ФармБіотек® починати інфузію 0,9% розчину хлориду натрію (зі швидкістю 200 мл/год) і закінчувати її безпосередньо перед введенням препарату. Для приготування інфузійного розчину Лаферон-ФармБіотек® спочатку розчинити у воді для ін'єкцій (з розрахунку 1 мл води для ін'єкцій на дозу препарату, що вводиться), потім потрібну кількість препарату відібрати і додати до 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду; приготовлений розчин вводити внутрішньовенно крапельно протягом 30 хвилин. Після завершення застосування препарату Лаферон-ФармБіотек® слід продовжувати інфузію 0,9% розчину хлориду натрію зі швидкістю 200 мл/год протягом 10 хвилин.

Розчин препарату для ін'єкцій застосовувати негайно. Для інтраназального застосування розчин слід використовувати протягом 1 доби за умови зберігання при температурі від 2 °С до 8 °С.

Особливості застосування

Лаферон-ФармБіотек® слід застосовувати під наглядом лікаря. Пацієнтів слід поінформувати про переваги даної терапії та можливі побічні реакції.

Якщо побічна дія не слабшає або посилюється, дозу препарату знижують до 50% або припиняють лікування. Залежно від індивідуальної чутливостісти та призначеної дози препарату у пацієнтів може спостерігатись уповільнена швидкість психомоторних реакцій – сонливість, слабкість, підвищена стомлюваність.

Лихоманка

Оскільки лихоманка може спостерігатися в межах грипоподібного синдрому, який є звичайним при терапії інтерфероном, слід виключити інші фактори постійної лихоманки.

Рекомендується використовувати препарат на фоні антигістамінної та жарознижувальної терапії.

Необхідність відповідної гідратації

Під час лікування препаратом необхідно забезпечити адекватну гідратацію організму, оскільки у деяких пацієнтів проявляється гіпотонія, пов'язана з зневодненням організму.

Реакції гіперчутливості

При розвитку реакції гіперчутливості негайного типу (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) препарат слід негайно відмінити та вжити відповідних заходів. Минущі висипання не вимагають припинення терапії.

Психічні порушення та порушення з боку центральної нервової системи (ЦНС)

У деяких пацієнтів під час терапії препаратами інтерферону альфа-2b і навіть після припинення лікування, переважно протягом наступних 6 місяців, спостерігалися тяжкі побічні ефекти з боку ЦНС, особливо депресія, суїцидальні думки та спроба самогубства. Серед дітей та підлітків, які проходили курс лікування препаратами інтерферону альфа-2b у комбінації з рибавірином, суїцидальні думки та спроби самогубства спостерігалися набагато частіше, ніж у дорослих (2,4% проти 1%), під час лікування та протягом 6 місяців після закінчення терапії. Як і у дорослих, у дітей та підлітків з'являлися й інші побічні ефекти з боку психіки (наприклад, депресія, емоційна неврівноваженість та сонливість). Інші ефекти з боку ЦНС, включаючи агресивну поведінку (іноді спрямовану проти оточуючих, наприклад, думки про вбивство), біполярні порушення, манія, сплутаність свідомості та зміни психічного стану, спостерігалися при лікуванні інтерферонами альфа. Слід уважно спостерігати за пацієнтами виявлення будь-яких ознак чи симптомів психічних розладів. Якщо такі симптоми з'являються, лікар повинен враховувати потенційну серйозність цих небажаних ефектів та ухвалити рішення щодо необхідності адекватного лікування. Якщо симптоми психічних порушень продовжуються або погіршуються або виникають суїцидальні думки, або спостерігається агресивна поведінка щодо інших, рекомендується припинити лікування препаратом Лаферон-ФармБіотек® та надати пацієнтові відповідну психіатричну допомогу.

Пацієнти з клінічними або анамнестичними даними про тяжкі психічні стани

Якщо лікування інтерфероном альфа-2b призначене як необхідне дорослим з клінічними або анамнестичними даними про тяжкі психічні стани, воно починається тільки після проведення відповідної індивідуальної діагностики та терапевтичного лікування психічного стану.

Застосування інтерферону альфа-2b дітям та підліткам із клінічними або анамнестичними даними тяжких психічних станів протипоказано.

Пацієнти, які застосовують/зловживають наркотичними речовинами

Пацієнти, інфіковані ВГС, які вживають наркотичні речовини (алкоголь, канабіс та ін.), мають підвищений ризик розвитку психічних розладів або загострення вже існуючих психічних розладів при лікуванні інтерфероном альфа. Якщо лікування з використанням інтерферону альфа необхідне цим пацієнтам, наявність супутніх психічних захворювань та можливість використання інших речовин повинні бути ретельно проаналізовані, оцінені та достатньо врегульовані перед початком терапії. При необхідності застосовується міждисциплінарний підхід із залученням лікаря-психіатра чи нарколога, щоб оцінити, лікувати та спостерігати за станом пацієнта. За станом пацієнтів слід ретельно спостерігати під час лікування та навіть після припинення лікування та своєчасно призначати засоби для корекції відповідних станів. При лікуванні препаратом вживання алкоголю має бути виключено.

Коінфекція ВІЛ та вірусом гепатиту С

У пацієнтів, коінфікованих ВІЛ та проходять курс високоактивної антиретровірусної терапії (ВААРТ), може зростати ризик виникнення лактоацидозу. З обережністю слід додавати лікування препаратом Лаферон-ФармБіотек® та рибавірином до ВААРТ. У пацієнтів, які отримують Лаферон-фармбіотек® та рибавірин у складі комбінованої терапії та зидовудину, може підвищуватися ризик розвитку анемії.

У коінфікованих пацієнтів з цирозом, які отримують ВААРТ, може підвищуватися ризик виникнення печінкової декомпенсації та смерті. Додаткове застосування інтерферонів альфа, окремо і в комбінації з рибавірином, підвищує вищезгаданий ризик у даної категорії хворих.

Коінфекція HCV/HBV

Виявившивипадки повторної активації гепатиту В (деякі з тяжкими наслідками) у пацієнтів, коінфікованих вірусами гепатиту В і С, які лікувалися препаратами інтерферону. Частота такої повторної активації була низькою. Усі пацієнти повинні проходити обстеження на гепатит У перед початком лікування гепатиту С інтерфероном. Надалі пацієнтів, коінфікованих гепатитами В та С, слід контролювати та лікувати відповідно до поточних клінічних рекомендацій.

Порушення щитовидної залози

Нечасто у дорослих пацієнтів, які отримували терапію інтерфероном альфа-2b при вірусному гепатиті С, спостерігалися порушення щитовидної залози, зокрема гіпотиреоз або гіпертиреоз (у 2,8% пацієнтів при клінічних випробуваннях). Порушення функції щитовидної залози контролювалося відповідною традиційною терапією. Механізм, за допомогою якого Лаферон-ФармБіотек® може впливати на тиреоїдний статус, невідомий. Перед призначенням препарату на тривалий час у дозах 3 млн МО та вище рекомендується дослідження функції щитовидної залози. Препарат можна застосовувати за умови, що рівень тиреотропного гормону (ТТГ) знаходиться в межах норми. Якщо виявлено зміни рівня ТТГ, слід здійснити відповідну терапію. Починати лікування препаратом Лаферон-фармбіотек® можна за умови, що рівень ТТГ вдається підтримувати нормальному рівні. У процесі лікування також доцільно контролювати рівень ТТГ. У разі появи симптомів порушення функції щитовидної залози на фоні лікування препаратом Лаферон-ФармБіотек® необхідно визначити рівень ТТГ. За наявності порушення функції щитовидної залози лікування цим препаратом можна продовжувати, якщо показник ТТГ вдається підтримувати на нормальному рівні. Після припинення терапії функція щитовидної залози, порушена внаслідок введення препарату, не відновлюється.

Додаткове спостереження за станом щитовидної залози, спеціальне для дітей та підлітків

У дітей та підлітків при тривалому лікуванні препаратами інтерферону слід контролювати функцію щитовидної залози кожні 3 місяці (наприклад, визначати рівень ТТГ).

Лабораторні дослідження

Усім пацієнтам перед початком та регулярно під час лікування необхідно проводити розгорнутий аналіз периферичної крові, з обов'язковим якісним та кількісним дослідженням показників крові, а також біохімічний аналіз крові, включаючи визначення вмісту електролітів, кальцію, печінкових ферментів, білірубіну та креатиніну. У всіх пацієнтів, які отримують препарат, необхідно ретельно контролювати рівень альбуміну у сироватці крові та протромбіновий час.

Під час терапії пацієнтів з хронічним гепатитом В або С рекомендується наступна схема проведення контролю лабораторних показників: 1, 2, 4, 8, 12, 16 тиждень і потім 1 раз на два місяці протягом усього курсу лікування. Якщо АЛТ підвищується до величини, яка вдвічі чи більше перевищує значення, яке було до початку терапії, лікування препаратом Лаферон-ФармБіотек® можна продовжити, виключивши появу ознак печінкової недостатності. У цьому випадку визначення АЛТ, протромбінового часу, лужної фосфатази, альбуміну та білірубіну потрібно проводити кожні 2 тижні.

У пацієнтів із злоякісною меланомою функцію печінки та кількість лейкоцитів (лейкоцитарну формулу) слід контролювати щотижня під час індукції ремісії та щомісяця під час проведення підтримуючої терапії.

При мієломній хворобі необхідний періодичний контроль функції нирок.

Гіпертригліцеридемія

Під час лікування препаратами інтерферону альфа спостерігалася гіпертригліцеридемія та загострення гіпертригліцеридемії, іноді тяжке, тому рекомендується здійснювати контроль за рівнями ліпідів.

Побічні ефекти, у тому числі пролонгація коагуляційних маркерів та порушення функції печінки

Середні та тяжкі побічні ефекти можуть вимагати коригування схеми дозування або в деяких випадках припинення терапії препаратом Лаферон-ФармБіотек. Препарати інтерферону альфа підвищують ризик декомпенсації функції печінки та смерті у хворих на цироз печінки. Припинення лікування рекомендується пацієнтам з хронічним гепатитом, у яких відбувається пролонгація коагуляційних маркерів, що може свідчити про печінкову недостатність. За кожним пацієнтом, у якого розвиваються відхилення функції печінки під час лікування препаратом Лаферон-ФармБіотек, необхідно уважно спостерігати, а в разі подальшого розвитку симптомів слід припинити терапію. Необхідно ретельно контролювати рівень печінкових ферментів та стан функції печінки у хворих на цироз.

Комбінована терапія з рибавірином

Під час проведення комбінованої терапії з рибавірином необхідно враховувати запобіжні заходи для рибавірину.

При застосуванні під час вагітності рибавірин спричиняє серйозні вроджені дефекти.Пацієнтам, які приймають Лаферон-ФармБіотек® у комбінації з рибавірином слід уникати вагітності. Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування та протягом 4 місяців після закінчення лікування. Пацієнти чоловічої статі та їхні партнерки повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування та протягом 7 місяців після закінчення лікування.

Супутня хіміотерапія

Застосування інтерферону альфа у комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами (наприклад, Ara-C, циклофосфамід, доксорубіцин, теніпозид) збільшує ризик токсичності, що може загрожувати життю. Найчастішими побічними ефектами, які становлять на загрозу життю, є запалення слизової оболонки, діарея, нейтропенія, ниркова недостатність та електролітні порушення. Через ризик збільшення токсичності потрібен ретельний підбір доз препарату Лаферон-ФармБіотек® для супутнього застосування із хіміотерапевтичними засобами. Якщо Лаферон-ФармБіотек® застосовується разом із гідроксимочевиною, можливе збільшення частоти та тяжкості шкірного васкуліту.

Аутоантитіла та аутоімунні розлади

Під час лікування інтерферонами альфа спостерігалася поява аутоантитіл та аутоімунних розладів. Пацієнти, схильні до виникнення аутоімунних розладів, належать до групи підвищеного ризику. Пацієнтам з ознаками аутоімунних розладів потрібен постійний нагляд, а також слід повторно проводити оцінку користі-ризику подальшого проведення терапії інтерфероном. У пацієнтів з хронічним гепатитом С, яких лікували інтерфероном, спостерігалися випадки синдрому Фогта-Коянаги-Харада (ФКГ). Цей синдром є гранулематозним запальним порушенням, яке вражає очі, систему слуху, мозкові оболонки та шкіру. Якщо очікується поява синдрому ФКХ, слід припинити противірусне лікування та розглянути можливість терапії кортикостероїдами.

Пацієнти з виснажливими захворюваннями

Лаферон-ФармБіотек® слід з обережністю застосовувати пацієнтам з хронічними виснажливими захворюваннями, такими як легеневі захворювання в анамнезі (наприклад, хронічні обструктивні легеневі захворювання), та пацієнтам з цукровим діабетом, схильним до кетоацидозу. Також слід уважно спостерігати за пацієнтами з коагуляційними порушеннями (наприклад, тромбофлебіт, тромбоемболія легеневої артерії) або тяжкою мієлосупресією.

Пацієнти з кардіологічними порушеннями

Вказівки на пряму кардіотоксичність інтерферону відсутні, однак існує ймовірність, що наявність гіпертермії та ознобу, які часто супроводжують лікування, можуть викликати загострення серцевих захворювань. За наявності в анамнезі хронічної серцевої недостатності, інфаркту міокарда та/або попередніх або існуючих аритмій лікування інтерфероном альфа-2b слід проводити під суворим контролем лікаря. Пацієнтам із раніше існуючими кардіологічними захворюваннями та/або прогресуючою стадією раку рекомендується проводити ЕКГ до та під час курсу лікування. Порушення ритму серця (головним чином суправентрикулярне) зазвичай відповідає на традиційну терапію, проте може вимагати припинення лікування препаратом. Даних щодо застосування комбінованої терапії дітям та підліткам з кардіологічними захворюваннями в анамнезі немає.

Гіпотонія

Гіпотонія може виникати під час курсу терапії препаратом або в період до двох днів після проведення терапії та може вимагати додаткового лікування.

Порушення з боку органів дихання

Зрідка у пацієнтів, які отримували інтерферон альфа, у легенях розвивалися інфільтрати, пневмоніти та пневмонія, у тому числі з летальним кінцем. Етіологія цих явищ не визначено. Частіше ці симптоми спостерігалися при застосуванні «шосайкото» (shosaikoto) (китайського трав'яного лікарського засобу), разом із інтерфероном альфа. З появою лихоманки, кашлю, задишки та інших респіраторних симптомів усім пацієнтам слід проводити рентгенографію грудної клітки. За наявності інфільтратів на рентгенограмах або ознак порушення функції легень необхідно постійне спостереження за пацієнтами та у разі потреби - відміна інтерферону альфа. Незважаючи на те, що такі симптоми частіше спостерігалися у пацієнтів з хронічним гепатитом С, які приймають інтерферон альфа, у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які проходять курс лікування інтерфероном альфа, також було зафіксовано ці симптоми. Негайне припинення прийому інтерферону альфа та лікування кортикостероїдами призводить до зникнення побічних явищ з боку легень.

Оглушення, кома та енцефалопатія

У деяких пацієнтів, переважно похилого віку, які приймали більш високі дози препарату, спостерігалися випадки оглушення та коми, у тому числі випадки енцефалопатії. Ці ефекти, в основному, оборотні, і повне позбавлення від них у ндеяких пацієнтів триває до трьох тижнів. При прийомі високих доз препарату напади трапляються дуже рідко.

Побічні явища з боку органів зору

У деяких випадках після лікування інтерферонами альфа спостерігалися побічні явища з боку органів зору, у тому числі крововиливу в сітківку, «ватні» плями на сітківці, серозне відшарування сітківки, обструкція артерії чи вени сітківки. Усі пацієнти до початку терапії мають пройти офтальмологічне обстеження. Усім пацієнтам, які скаржаться на зниження гостроти зору або обмеження полів зору або мають інші офтальмологічні симптоми під час лікування Лафероном-ФармБіотек, необхідно негайно провести повне офтальмологічне обстеження. Періодичні офтальмологічні обстеження під час терапії препаратом Лаферон-ФармБіотек® особливо рекомендується проводити пацієнтам з порушеннями, які можуть бути пов'язані з ретинопатією, наприклад, при цукровому діабеті або гіпертензії. Слід припинити лікування препаратом у разі появи нових або погіршення наявних офтальмологічних порушень.

Дентальні та періодонтальні порушення

Повідомлялося про розвиток дентальних та періодонтальних порушень, які можуть спричинити втрату зубів, у пацієнтів, які отримували комбіновану терапію препаратами інтерферону альфа та рибавірином. Сухість у роті при тривалій комбінованій терапії інтерфероном альфа та рибавірином може мати ушкоджуючий ефект на зуби та слизову оболонку рота. Пацієнтам слід рекомендувати ретельно чистити зуби 2 рази на день та регулярно проходити стоматологічне обстеження. Пацієнтам слід рекомендувати ретельно споліскувати ротову порожнину після виникнення блювоти.

Пацієнти з псоріазом та саркоїдозом

Зважаючи на дані про те, що інтерферон альфа загострює раніше існуючий псоріаз та саркоїдоз, пацієнтам із цими захворюваннями рекомендується застосовувати Лаферон-ФармБіотек® тільки якщо потенційна користь перевищує потенційний ризик.

Відторгнення трансплантату нирки та печінки

За попередніми даними, терапія інтерфероном альфа може бути пов'язана з підвищенням частоти відторгнення трансплантату нирки. Також було зафіксовано випадки відторгнення трансплантату печінки на фоні застосування препаратів інтерферону. У хворих після трансплантації органів або кісткового мозку медикаментозна імуносупресія може бути менш ефективною, оскільки інтерферони мають стимулюючий вплив на імунну систему.

Вплив на фертильність

Інтерферон може знижувати фертильність. Повідомлялося про зниження концентрації естрадіолу та прогестерону у сироватці крові жінок, які отримували людський лейкоцитарний інтерферон. Тому при застосуванні препарату жінкам репродуктивного віку необхідно використовувати ефективні засоби контрацепції.

Застосування препарату припинити у випадках: подовження часу згортання крові (у пацієнтів з хронічним гепатитом), проявів легеневого синдрому та рентгенологічного виявлення інфільтрату, появи або збільшення порушень зору, порушення функції щитовидної залози (відхилення від норми ТТГ), зниження рівня альбуміну сироватці крові та зниження показників протромбінового часу.

Засіб не містить консервантів, тому, щоб уникнути бактеріального забруднення, рекомендується застосовувати розчин для парентерального введення негайно.

Ін'єкційне введення лікарського засобу Лаферон-ФармБіотек®, як і всіх інших препаратів інтерферону альфа, у більшості випадків супроводжується грипоподібним синдромом, що характеризується підвищенням температури тіла, ознобом, головним та м'язовим болем, болем у суглобах, млявістю. Ці побічні ефекти є дозозалежними і зазвичай мають місце тільки в перші дні лікування, потім слабшають і проходять. Ці симптоми можуть бути куповані або значно зменшені призначенням парацетамолу в дозі 0,5-1 г за 30-40 хвилин до ін'єкції. Рідко можуть бути блювота, запаморочення, припливи.

Порушення з боку серцево-судинної системи, у тому числі відчуття серцебиття, тахікардія, аритмія, біль у ділянці серця, кардіоміопатія.

Порушення з боку судинної системи, зокрема артеріальна гіпертензія, гіпотензія§.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин, в тому числі алопеція, свербіж*, сухість шкіри*, висип*, підвищене потовиділення, псоріаз (вперше виявлений або його загострення)§, макулопапульозна висип, еритематозний висип, екзема, еритема, шкірні розлади.

Порушення з боку кістково-м'язового апарату та сполучної тканини, у тому числі міалгія, артралгія, м'язово-скелетний біль.

Порушення з боку ендокринної системи, у тому числі гіпотиреоз§, гіпертиреоз§, загострення діабету.

Порушення з боку органів зору, у тому числі зниження гостроти зору, кон'юнктивіт, патології зору, порушення з боку слізних залоз, біль в очних яблуках, крововилив у сітківку ока, ретинопатія (у тому числі макулярний набряк), обструкція вени або артерії сітківки, неврит зорового нерва, набряк диска зорового нерва, втрата гостроти зору або полів зору, «ватні» плями на сітківці§.

Порушення з боку метаболізму та харчування, в тому числі анорексія, гіпокальціємія, зневоднення, гіперурикемія, спрага, гіперглікемія, гіпертригліцеридемія§, підвищений апетит, порушення електролітного балансу.

Порушення з боку гепатобіліарної системи, зокрема гепатотоксичність (у тому числі з летальним наслідком).

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів, у тому числі часті сечовипускання, ниркова недостатність.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз, у тому числі порушення менструального циклу, вагінальні розлади, біль у молочних залозах.

Порушення з боку органів слуху та рівноваги, в тому числі запаморочення, шум у вухах, втрата слуху, порушення слуху.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи, зокрема лейкопенія, тромбоцитопенія, які усуваються зменшенням дози; лімфаденопатія, лімфопенія, апластична анемія.

Психічні порушення§, в тому числі депресія, безсоння, страх, емоційна лабільність*, збудження, нервозність, сплутаність свідомості, порушення сну, зниження лібідо, суїцидальні думки, спроби самогубства, агресивне (іноді спрямоване на оточуючих), психоз, у тому числі галюцинаторний, думки про вбивство людини, зміна психічного стану, манія, біполярний розлад.

Порушення з боку нервової системи§, в тому числі запаморочення, головний біль, порушення концентрації, сухість у роті, тремор, атаксія, парестезії, гіпестезія, мігрень, припливи, сонливість, порушення смаку , порушення свідомості, периферична невропатія, судоми, енцефалопатія.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення, у тому числі задишка*, кашель*, легеневі інфільтрати§, пневмонія§, респіраторні порушення, фіброз легень, легенева артеріальна гіпертензія#.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту, у тому числі нудота/блювота, абдомінальний біль, стоматит, диспепсія, біль у правому верхньому квадранті живота, глосит, гінгівіт, запор, діарея.

Інфекції та інвазії, у тому числі фарингіт*, вірусна інфекція*, реактивація гепатиту В у осіб з коінфікуванням HCV/HBV.

Порушення з боку імунної системи§, включаючи гострі реакції підвищеної чутливості (у тому числі кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактична реакція§, анафілактичний шок), саркоїдоз, загострення сарко ;Коянаги–Харада, системний червоний вовчак, геморагічна та тромботична тромбоцитопенічна пурпура, васкуліт, ревматоїдний артрит (вперше виявлений або його загострення)§.

Загальні порушення та порушення умов введення, у тому числі алергічна реакція в місці введення*, втома, озноб, лихоманка, грипоподібні симптоми, астенія, дратівливість, біль у грудях, нездужання.

Порушення з боку лабораторні

х показників, у тому числі зниження маси тіла.

* Ці побічні ефекти є частими лише при монотерапії інтерфероном альфа-2b

§ Дивись розділ «Особливості застосування»

# Мітка класу для продуктів інтерферону, див. нижче Легенева артеріальна гіпертензія

Тяжкість побічних ефектів також збільшується при терапії високими дозами (ступінь ВООЗ 3 та 4, у 66 % та 14 % пацієнтів відповідно) порівняно з малим та середнім ступенем тяжкості при прийомі нижчих доз. Побічні ефекти зазвичай контролюються завдяки коригуванню доз.

Побічні ефекти з боку серцево-судинної системи, особливо аритмія, в основному пов'язані з раніше існуючим захворюванням серцево-судинної системи та виникають після терапії кардіотоксичними препаратами. Кардіоміопатія, яка стає оборотною при припиненні лікування інтерфероном альфа, рідко спостерігається у пацієнтів без попередніх симптомів серцевого захворювання.

Виявлено випадки легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ) у зв'язку з препаратами інтерферону альфа, особливо у пацієнтів з факторами ризику ЛАГ (наприклад, портальна гіпертензія, ВІЛ-інфекція, цироз печінки). Події повідомлялися в різні моменти часу, зазвичай, через кілька місяців після початку лікування інтерфероном альфа.

Широкий ряд аутоімунних та імуноопосередкованих захворювань спостерігається при застосуванні інтерферонів альфа, включаючи порушення функції щитовидної залози, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит (вперше виявлений або його загострення), геморагічну та тромботичну тромбоцитопеніку

Клінічно значущі лабораторні відхилення, які найчастіше виникають при дозі більше 10 млн МО на добу, включають зменшення кількості гранулоцитів та лейкоцитів; зниження рівня гемоглобіну та числа тромбоцитів; підвищення рівнів лужної фосфатази, ЛДГ, креатиніну сироватки крові та азоту сечовини. Також спостерігалася панцитопенія середньої тяжкості, зазвичай оборотна. Підвищення рівнів АЛТ/АСТ як відхилення від норми спостерігалося у деяких пацієнтів, які не хворіють на гепатит С, а також у деяких пацієнтів з хронічним гепатитом В, збігаючись з кліренсом ДНК-полімерази вірусу.

Дотепер не описано випадків передозування препарату Лаферон-ФармБіотек®. Однак, як і при передозуванні будь-якою лікарською речовиною, рекомендована симптоматична терапія зі спостереженням за функціями життєво важливих органів і ретельним наглядом за станом пацієнта.

Зберігати при температурі від 2 °С до 8 °С у недоступному для дітей місці.

Лаферон-ФармБіотек®, подібно до природного лейкоцитарного інтерферону, володіє трьома основними видами біологічної активності: імуномодулюючою, антивірусною та протипухлинною.