Ларнамін гранули для орального розчину в саше по 3 г/5 г, 30 шт.

По 5 г в саше. По 30 саше у пачці.

Гранули для орального розчину.
Основні фізико-хімічні властивості: суміш гранул різного розміру білого та оранжевого кольорів.

In vivo дія L-орнітин-L-аспартату, зумовлена амінокислотами, орнітином та аспартатом, здійснюється за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини і синтезу глутаміну.

Синтез сечовини відбувається у навколопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає як активатор двох ферментів: орнітинкарбамоїлтрансферази і карбамоїлфосфатсинтетази, а також як субстрат для синтезу сечовини.

Синтез глутаміну відбувається у навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, у патологічних умовах аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються у клітинах і використовуються там для зв'язування аміаку у формі глутаміну.

Глутамат - це амінокислота, яка зв'язує аміак як у фізіологічних, так і в патологічних умовах. Отримана амінокислота глутамін являє собою не лише нетоксичну форму для виведення аміаку, але й активує внутрішньоклітинний обмін глутаміну.

У фізіологічних умовах орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини.

Експериментальні дослідження на тваринах показали, що властивість L-орнітин-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях було показано це поліпшення відносно розгалуженого ланцюга амінокислот/ароматичних амінокислот.

L-орнітин-L-аспартат швидко абсорбується і розщеплюється на орнітин та аспартат. Період напіввиведення обох амінокислот короткий - 0,3-0,4 години. Частина аспартату виводиться із сечею у незміненому вигляді.

Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати. Код АТХ А05В А.

Дослідження щодо взаємодії не проводилися. Дані відсутні.

діюча речовина: L-орнітину-L-аспартат;

1 саше містить: L-орнітину-L-аспартат у перерахуванні на 100 % речовину - 3 г;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, ароматизатор апельсин, ароматизатор лимон, сахарин натрію, натрію цикламат, жовтий захід FCF (Е 110), повідон, мальтит (Е 965).

Внаслідок захворювання печінки здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може бути погіршена під час лікування L-орнітин-L-аспартатом, тому слід уникати такого виду діяльності у період лікування.

Дані щодо застосування грануляту Ларнамін® у період вагітності відсутні. Дослідження на тваринах із застосуванням L-орнітин-L-аспартату для вивчення його токсичного впливу на репродуктивну функцію не проводилися. Отже, застосування грануляту Ларнамін® у період вагітності слід уникати.

Однак, якщо лікування препаратом Ларнамін® у період вагітності вважається необхідним за життєвими показаннями, лікарю слід ретельно зважити співвідношення можливого ризику для плода/дитини та очікуваної користі для матері.

Невідомо, чи проникає L-орнітин-L-аспартат у грудне молоко. Отже, слід уникати застосування препарату Ларнамін® у період годування груддю.

Досвід застосування дітям обмежений, тому препарат не слід застосовувати у педіатричній практиці.

Лікування супутніх захворювань і ускладнень, спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад, при цирозі печінки) із симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії.

Гіперчутливість до L-орнітин-L-аспартату або до будь-якої з допоміжних речовин.
Тяжкі порушення функції нирок (ниркова недостатність), якщо рівень креатиніну вище 3 мг/100 мл.

Вміст 1-2 пакетів лікарського засобу Ларнамін® розчинити у склянці води і приймати до 3 разів на день під час або після вживання їжі.
Термін лікування визначає лікар залежно від клінічного стану хворого.

Особливості застосування

Тривале застосування лікарського засобу Ларнамін® може бути шкідливим для зубів (розвиток карієсу).

Красник жовтий захід сонця FCF (E 110) може викликати алергічні реакції.

Застосування високих доз препарату Ларнамін® може спричинити підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові, тому необхідно контролювати рівень сечовини у плазмі крові та сечі.

Не застосовувати пацієнтам з фенілкетонурією.

Частоту побічних реакцій визначали таким чином:

дуже часто (≥ 1/10);

часто (≥ 1/100, < 1/10);

нечасто (≥ 1/1000, < 1/100);

рідко (≥ 1/10000, < 1/1000);

дуже рідко (< 1/10000);

частота невідома: неможливо оцінити на підставі наявних даних.

З боку шлунково-кишкового тракту:  нечасто: нудота, блювання, біль у шлунку, метеоризм, діарея, запор.

З боку скелетно-м’язової системи: дуже рідко: біль у суглобах та м’язах.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипи, почервоніння шкіри, свербіж, кропив’янка.

Неврологічні розлади: запаморочення.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, чхання, сльозотеча.

Метаболічні розлади: при застосуванні у великих дозах можливе підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові.

Ці побічні реакції зазвичай короткочасні і не потребують припинення прийому лікарського засобу.

Барвник жовтий захід FCF (E 110) може спричинити алергічні реакції.

У разі передозування може спостерігатися підвищення рівня сечовини у крові та сечі, посилення проявів побічних реакцій.

Дотепер ознак інтоксикації, спричинених передозуванням L-орнітин-L-аспартату, не спостерігалось.

Лікування. Специфічний антидот невідомий. Рекомендується промивання шлунка і симптоматичне лікування.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Препарат застосовується при лікуванні супутніх захворювань та ускладнень, спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки.