Легалон-70 капсули, 60 шт.

По 10 капсул у блістері, по 6 блістерів у картонній коробці.

Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості: тверда коричнева желатинова капсула розміру 2, що містить жовтий порошок.

Здатність силімарину пов'язувати вільні радикали забезпечує його антиоксидантну активність. Таким чином, переривається чи попереджається патофізіологічний процес перекисного окиснення ліпідів, які відповідають за руйнування клітинних мембран.

У пошкоджених гепатоцитах силімарин стимулює синтез білка та нормалізує метаболізм фосфоліпідів, внаслідок чого силімарин стабілізує клітинні мембрани та обмежує або запобігає втраті розчинних компонентів (зокрема трансаміназ) клітин печінки. Силімарин гальмує проникнення в клітину деяких гепатотоксичних речовин (отрути блідої поганки).

Силимарин посилює синтез білків за рахунок специфічної стимуляції РНК-полімерази А, ферменту, що знаходиться в ядрі. Це призводить до підвищеного утворення рибосомних РНК, а отже, до стимуляції синтезу структурних та функціональних білків (ферментів). Внаслідок чого покращується відновна здатність та прискорюється регенерація клітин печінки.

Абсорбція – низька та повільна (період напівабсорбції – 2,2 години), метаболізується в печінці шляхом кон'югації, період напіввиведення – 6,3 години. Виводиться переважно з жовчю у формі глюкуронідів та сульфатів. Чи не кумулює в організмі. Відзначається кишково-печінкова циркуляція.

Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати.

Код АТХ А05В А03.

При одночасному застосуванні силімарину в максимально великих дозах та пероральних контрацептивів або препаратів, що застосовуються при естрогензамісній терапії, можливе зниження ефективності останніх.

За рахунок пригнічення системи цитохрому Р450 силімарин тим самим посилює ефект деяких лікарських засобів, а саме: антиалергічні лікарські засоби (фексофенадин) гіпохолестеринемічних лікарських засобів (ловастатин) антикоагулянтів (клопідогрел, варфарин) антипсихотичних лікарських засобів (алпрозолам лікарських засобів (кетоконазол) деяких препаратів для лікування раку (вінбластін).

діюча речовина: сухий екстракт із плодів розторопші плямистої (Silybum marianum);

1 капсула містить 86,5-93,3 мг сухого екстракту з плодів розторопші плямистої (Silybum marianum) [36-44: 1], відповідає 70 мг силімарину (DNPH), або 54,1 мг силімарину (ВЕРХ/DAB ) у перерахунку на силібінін (розчинник - етилацетат)

допоміжні речовини: полісорбат 80, повідон, маніт Е421, натрію крохмалю (тип А), магнію стеарат, заліза оксид червоний Е172, заліза оксид чорний Е172, титану діоксид Е 171, жела натрію лаурилсульфат.

Не відзначалося. У разі виникнення у пацієнта під час прийому препарату будь-яких вестибулярних порушень слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з механізмами.

Дані щодо ефективності та безпеки застосування препарату у період вагітності та годування груддю відсутні, тому його не слід призначати у цей період.

Немає достатніх даних щодо застосування цього препарату дітям, тому його не слід застосовувати дітям віком до 12 років.

Токсичні ураження печінки для підтримуючого лікування пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями печінки або цирозом печінки.

Гіперчутливість до плодів розторопші плямистої, інших компонентів препарату або до будь-якої з допоміжних речовин; гострі отруєння різної етіології.

Дорослим та дітям старше 12 років приймати по 2 капсули 3 рази на добу.

Капсули слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Курс лікування визначає лікар індивідуально залежно від характеру та перебігу захворювання.

Особливості застосування

Лікування при захворюваннях печінки буде ефективним при дотриманні дієти та відмови від алкоголю.

Через можливий естрогенподібний ефект силімарину в максимально великих дозах його слід застосовувати з обережністю пацієнтам з гормональними порушеннями (ендометріоз, міома матки, карцинома молочної залози, яєчників та матки, карцинома передміхурової залози). У цих випадках потрібна консультація з лікарем.

При появі ознак жовтяниці (набуття шкірою відтінку від світло-жовтого до темно-жовтого, пожовтіння білків очей) необхідно проконсультуватися з лікарем.

Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу:

Дуже часто ≥ 1/10
 
часто ≥ 1/100 - <1/10
 
нечасто ≥ 1/1000 - <1/100
 
рідко ≥ 1/10000 - <1/1000
 
Дуже рідко: <1/10000
 
невідомо: частоту випадків оцінити неможливо.
 

Лікарський препарат добре переноситься.

Рідко в окремих випадках і при індивідуальній підвищеній чутливості можна спостерігати такі побічні ефекти:

з боку травного тракту: нудота, блювання, диспепсія, печія, легка діарея

з боку дихальної системи: задишка

З боку сечовивідної системи: збільшення діурезу

з боку шкіри та шкірних придатків: посилення алопеції, у рідкісних випадках можливі реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання, свербіж