Лівазо таблетки для зниження холестерину по 2 мг, 30 шт.

По 15 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній коробці.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі білі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з одного боку яких витиснені літери «КС», а з іншого боку – «2».

Пітавастатин конкурентно інгібує ГМГ-КоА-редуктази, обмежуючи швидкість дії ферменту в біосинтезі холестерину, та інгібує синтез холестерину в печінці. В результаті експресія рецепторів ЛПНЩ у печінці підвищується, сприяючи захопленню циркулюючих ЛПНЩ з крові, зниженню загального холестерину (ХС) та холестерину ЛПНЩ (ХC ЛПНЩ) у крові. Його стійке пригнічення печінкового синтезу холестерину знижує секрецію ЛПНГ у крові, знижуючи рівні тригліцеридів у плазмі крові (ТГ).

Лівазо знижує підвищений рівень холестерину ЛПНГ, загального холестерину і тригліцеридів і підвищує рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Препарат знижує Apo-B та призводить до варіабельного збільшення Аро-A1 (див. Таблицю нижче).

Доза-відповідь у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією (скоригована середня зміна у відсотках від вихідного рівня протягом 12 тижнів)

· Не скориговано

Клінічна ефективність

У контрольованих клінічних дослідженнях, в які були включені загалом 1687 пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією та змішаною дисліпідемією, Лівазо послідовно знижував рівні ЛПНГ, загального холестерину (ОХ), ніяк ЛПВЩ, тригліцеридів (ТГ) та аполіпопротеїну-B, та ЛПВЩ та аполіпопротеїну -A1. Співвідношення ТГ/ЛПЗЗ та апо-B/а в-A1 були знижені. Лівазо в дозі 2 мг знижував вміст ЛПНЩ на 38-39%, а в дозі 4 мг - на 44-45%. Більшість пацієнтів, які приймали 2 мг Лівазо, досягли «цільового значення» ЛПНГ (згідно з рекомендаціями Європейського товариства з вивчення Атеросклерозу (ЄТВА)) 3 ммоль/л.

У контрольованих клінічних випробуваннях з 942 пацієнтами у віці ≥ 65 років з первинною гіперхолестеринемією та змішаною дисліпідемією (середній початковий рівень ЛПНЩ близько 4,2 ммоль/л), які приймали Лівазо у дозах 1 мг, 2 мг або 4 мг, вміст ЛПНЩ були знижені на 31%, 39% та 44,3 %, відповідно, і близько 90% пацієнтів групи Лівазо досягли цільового значення цього параметра згідно з рекомендаціями ЕТВА. Більше 80% пацієнтів приймали супутні засоби, проте частота побічних реакцій була однаковою у всіх групах лікування, і менше 5% пацієнтів виключили з дослідження через побічні реакції. Результати безпеки та ефективності були подібними у пацієнтів різних вікових підгруп (65-69, 70-74 та ≥ 75 років).

У контрольованих клінічних дослідженнях за участю 761 пацієнта з первинною гіперхолестеринемією або змішаною дисліпідемією, з двома або більше факторами серцево-судинного ризику (середній початковий рівень ЛПНГ близько 4,1 ммоль/л), або змішаною дисліпідемією з цукровим діабетом II типу середній початковий рівень ЛПНЩ близько 3,6 ммоль/л), близько 80% пацієнтів групи Лівазо досягли цільового значення ЛПНЩ за рекомендаціями ЕТВА (3 або 2,5 ммоль/л, залежно від ступеня ризику). У групах пацієнтів значення ЛПНГ було знижено на 44% та 41% відповідно.

У довгострокових дослідженнях, що тривали близько 60 тижнів, первинної гіперхолестеринемії та змішаної дисліпідемії досягненню цільового значення за ЕТВА сприяло постійне та стабільне зниження ЛПНЩ, а рівень ЛПВЩ продовжував зростати. У дослідженні з 1346 пацієнтами після 12-ти денної статинів терапії результатами є – зниження рівня ЛПНЩ на 42,3%, досягнення цільового значення по ЕТВА на 69%, підвищення рівня ЛПВЩ на 5,6%, після подальшого лікування пітавастатином 4 мг тривалістю 52 тижнів рівень ЛПНГ знизився на 42,9%, цільове значення щодо ЕТВА досягнуто на 74%, а рівень ЛПВЩ збільшився на 14,3%.

На додаток до дворічного наглядового дослідження (LIVES-01), 6582 пацієнти з гіперхолестеринемією, які отримували лікування пітавастатином (1, 2 або 4 мг), продовжили лікування ще протягом 3 років (всього 5 років лікування). Протягом цього 5-річного дослідження знижене значення ЛПНЩ (-30,5%) містилося від 3-х місяців і протягом усього дослідження значення ЛПВЩ збільшилися на 1,7%, за 3 місяці до 5,7% протягом 5 років , причому у пацієнтів з меншими початковими значеннями ЛПВЩ (< 40 мг/дл), цей параметр зріс більшою мірою, а саме рівень у сироватці крові підвищився на 11,9% за 3 місяці, і до 28,9% через 5 років.

Атеросклероз

У дослідженні JAPAN-ACS порівнювали вплив 8-12-місячного лікування пітавастатином (4 мг) або аторвастатину (20 мг) в об'єм коронарної атеросклеротичної бляшки у 251 пацієнта, які перенесли черезшкірну коронарну ангіопластику при гострому коронарному синдромі. Це дослідження продемонструвало зниження обсягу бляшок приблизно на 17% для обох схем. Була доведена ефективність як питавастатину, так і аторвастатину. В обох випадках регресія бляшки була пов'язана з негативним ремоделювання судин (від 113,0 до 105,4 мм 3). У цьому дослідженні не було жодної істотної кореляції між зниженням ЛПНГ та регресією бляшок, на відміну від результатів, отриманих у ході плацебо-контрольованих досліджень.

Позитивні ефекти летальністі та захворюваністі ще не оцінювали.

Цукровий діабет

У відкритому проспективному контрольованому дослідженні 1269 японських пацієнтів з порушеною толерантністю до глюкози, які були відібрані щодо зміни якості життя завдяки прийому Лівазо (1 мг або 2 мг на добу) та контрольна група без прийому Лівазо; протягом 2,8 року у 45,7% пацієнтів контрольної групи розвинувся цукровий діабет у порівнянні з 39,9% пацієнтів групи Лівазо.

Мета-аналіз 4815 недіабетичних пацієнтів, включених до рандомізованих контрольованих подвійних сліпих досліджень, тривалістю не менше 12 тижнів показав, що препарат Лівазо не впливає на ризик виникнення первинного цукрового діабету (розвинувся цукровий діабет у 0,98% пацієнтів контрольної групи та 50% пацієнтів із Лівазо). 6,5% пацієнтів контрольної групи були ліковані плацебо, інші пацієнти отримували статини включаючи аторвастатин, правастатин та симвастатин.

Діти

У подвійному сліпому рандомізованому мультицентровому плацебо-контрольованому дослідженні NK-104-4.01EU, в якому брали участь 106 пацієнтів - діти та підлітки у віці ≥ 6 років та < 17 років (48 пацієнтів чоловічої статі та 58 жіночої), з високим ризиком виникнення гіперліпідемії (рівні в плазмі крові ХС ЛПНГ ≥ 160 мг/дл (4,1 ммоль/л) або ХС ЛПНП ≥ 130 мг/дл (3, 4 ммоль/л) із додатковими факторами ризику), які отримували пітавастатин у дозі 1 мг, 2 мг, 4 мг або плацебо щодня протягом 12 тижнів. У більшості пацієнтів перед дослідженням діагностували гетерозиготну сімейну гіперхолестеринемію, приблизно 41% хворих були у віці від 6 до 10 років і приблизно 20%, 9%, 12% і 9% перебували на стадії II, III, IV та V за шкалою Таннера відповідно. Середній рівень ХС ЛПНЩ був знижений на 23,5%, 30,1% та 39,3% після прийому пітавастатину в дозах 1, 2 та 4 мг відповідно порівняно з 1,0% у групі плацебо.

У 52-тижневому відкритому додатковому дослідженні та дослідженні безпеки NK-104-4.02EU (загальна кількість пацієнтів - 113, у тому числі 87 пацієнтів з 12-тижневого плацебо-контрольованого дослідження, з них 55 пацієнтів чоловічої статі, 58 - жіночої ), в якому брали участь діти та підлітки у віці ≥ 6 років та < 17 років з високим ризиком виникнення гіперліпідемії приймали пітавастатин протягом 52 тижнів. Всі пацієнти розпочали лікування пітавастатином у дозі 1 мг на добу з можливістю підвищення дози до 2 мг та 4 мг для досягнення оптимальної мети лікування ХС ЛПНЩ < 110 мг/дл (2,8 ммоль/л), ґрунтуючись на рівнях ХС ЛПНЩ на 4 та на 8 тижні лікування. Приблизно 37% пацієнтів, які брали участь у дослідженні, були у віці 6 – 10 років і приблизно 22%, 11%, 12% та 13% перебували на стадії II, III, IV та V за шкалою Таннера відповідно. Більшість пацієнтів (n=103) дозу пітавастатину титрували до 4 мг на добу. Середній показник ХС ЛПНЩ знизився на 37,8% на 52 тижні лікування. Загалом, 47 пацієнтів (42,0%) досягли мінімального рівня ХС ЛПНЩ < 130 мг/дл згідно з рекомендаціями Американської Асоціації Серця (АНА), а 23 пацієнти (20,5%) досягли оптимального рівня ХС ЛПНЩ < 110 мг/дл згідно з рекомендаціями AHA на 52 тижні лікування. Значення ХС ЛПНЩ наприкінці 52 тижнів у пацієнтів у віці ≥ 6 до 10 років (n = 42) знизилося на 40,2%, у пацієнтів у віці ≥ 10 до < 16 років (n=61) – на 36,7% та на 34,5% у пацієнтів віком від 16 до 17 років (n=9). Підлога пацієнта не впливала на відповідь на лікування. Крім того, середнє значення ОХ було знижено на 29,5%, а середнє значення ТГ у крові знизилося на 7,6% у кінцевій точці 52 тижнів лікування.

Комітет з педіатрії Європейського агентства з лікарських засобів відмовився від зобов'язання надати результати досліджень застосування дітям до 6 років та у дітей будь-якого віку з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією.

ВІЛ-інфіковані пацієнти

Ефективність пітавастатину та інших статинів за ХС ЛПНЩ знижувалася у пацієнтів з гіперхолестеринемією та супутньою ВІЛ-інфекцією або її лікуванням порівняно з ВІЛ-неінфікованими пацієнтами з первинною гіперхолестеринемією та змішаною дисліпідемією.

У дослідження INTREPID було включено загалом 252 ВІЛ-інфікованих пацієнта з дисліпідемією (по 126 пацієнтів у кожній із груп), яким після 4-тижневого вступного періоду підготовки до дослідження та дієти рандомізованим чином було призначено лікування пітавастатином у дозі 4 мг 1 раз на добу або правастатин в дозі 40 мг 1 раз на добу протягом 52 тижнів. Первинний показник ефективності оцінили на 12 тижні.

Зміст ХС ЛПНЩ у сироватці натще знизився на 31% та 30% у групі лікування пітавастатином та на 21% та 20% у групі лікування правастатином через відповідно 12 та 52 тижні (різниця середніх результатів лікування склала -9,8%, P 0,0001 на 12-му тижні і -8,4%, P = 0,0007 на 52-му тижні). Було відзначено статистично значущу різницю у зміні від початкового рівня середнього значення вторинних показників ефективності, таких як рівень ОХ, ніяк ЛПВЩ та аполіпопротеїну В, при лікуванні на 12-му та 52-му тижнях з більш вираженим зниженням у групі лікування пітавастатином, ніж у групі лікування правастатином відповідно для кожного параметра. Жодного нового сигналу безпеки або побічної реакції при лікуванні пітавастатином 4 мг не спостерігалося. На 52 тижні було зареєстровано вірологічну недостатність (визначену як значення вірусного навантаження РНК ВІЛ-1 200 копій/мл та 0,3-log збільшення від базового рівня) у 4 пацієнтів (3,2%) з групи пітавастатину та у 6 пацієнтів (4,8%) із групи правастатину без статистично значущих відмінностей між методами лікування.

Всмоктування: пітавастатин швидко всмоктується з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, і максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 1 години після прийому внутрішньо. Всмоктування не залежить від їжі. Препарат у незміненому вигляді проходить ентерогепатичну циркуляцію і добре всмоктується з тонкої кишки та клубової кишки. Біодоступність пітавастатину становить 51%.

Розподіл: пітавастатин більш ніж на 99% зв'язується з білками у плазмі крові людини, в основному з альбуміном та альфа 1-кислотним глікопротеїном, а середній обсяг розподілу становить приблизно 133 л. Пітавастатин активно транспортується в гепатоцити, місце дії та метаболізму, багатьма печінковими носіями, у тому числі ОATP1B1 та OATP1B3. Плазмова AUC є змінною приблизно з 4-кратним діапазоном між вищими і низькими значеннями. Дослідження SLCO1B1 (ген, що кодує OATP1B1) дозволяють припустити, що поліморфізм даного гена може пояснити велике коливання в AUC. Пітавастатин не є субстратом для р-глікопротеїну.

Метаболізм: пітавастатин у незміненому вигляді є переважною частиною препарату у плазмі крові. Основний метаболіт - неактивний лактон, який формується з кон'югату глюкуроніду пітавастатину ефірного типу UDP глюкуронозилтрансферазою (UGT1A3 та 2B7). Дослідження in vitro з використанням 13 ізоформ людського цитохрому P450 (CYP) показують, що метаболізм пітавастатину за допомогою CYP є мінімальним; CYP2C9 (і меншою мірою CYP2C8) відповідає за метаболізм пітавастатину до незначних метаболітів.

Виведення: пітавастатин у незміненому вигляді швидко виводиться з печінки в жовч, але піддається ентерогепатичній рециркуляції, що призводить до тривалості його дії. Менш 5% питавастатину виводиться із сечею. Період напіввиведення коливається від 5,7 години (одна доза) до 8,9 години (рівноважний стан), і очевидно середнє геометричне прийому кліренсу становить 43,4 л/годину після одноразової дози.

Вплив їжі: максимальна концентрація питавастатину в плазмі знижувалася на 43% при застосуванні з їжею з високим вмістом жирів, але AUC залишалася незмінною.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти похилого віку AUC пітавастатину в 1,3 рази вище у пацієнтів похилого віку від 65 років. Це не впливало на безпеку та ефективність застосування Лівазо пацієнтам похилого віку.

Стать: AUC пітавастатину збільшено в 1,6 рази у жінок. Це не впливало на безпеку та ефективність застосування Лівазо жінкам.

Раса: не було жодної різниці між фармакокінетичними профілями пітавастатину у здорових добровольців монголоїдної та європеоїдної рас.

Діти. Існують обмежені дані дослідження фармакокінетичних взаємодій у дітей та підлітків. У дослідженні NK-104-4.01EU при вибірковому взятті зразків виявили дозозалежний вплив на концентрацію пітавастатину у плазмі через 1 годину після прийому. Також було виявлено, що концентрація через 1 годину після прийому була (назад пропорційно) пов'язана з масою тіла і може бути вищою у дітей, ніж у дорослих.

Ніркова недостатність: у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня та пацієнтів на гемодіалізі значення AUC збільшувалося в 1,8 раза та 1,7 раза відповідно.

Печовинна недостатність: у пацієнтів з легкою (клас А за класифікацією Чайлд-П'ю) печінковою недостатністю AUC була в 1,6 раза вищою, ніж у здорових добровольців, а у пацієнтів з печінковою недостатністю середнього ступеня (клас В за класифікацією) Чайлд-П'ю) AUC була в 3,9 рази вище. Обмеження дози рекомендується пацієнтам з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня. Лівазо протипоказаний пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю.

Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ КоА-редуктазі. Код Атх С10А А08.

Пітавастатин активно транспортується в гепатоцити декількома шляхами (у тому числі поліпептидом, транспортує органічні аніони, OATP), які можуть бути залучені в деякі з нижченаведених взаємодій.

Циклоспорин: одночасне застосування однієї дози циклоспорину з Лівазо в рівноважному стані привело до 4,6-кратного збільшення AUC пітавастатину. Вплив рівноважного стану циклоспорину на рівноважний стан Лівазо невідомий. Лівазо протипоказаний пацієнтам, які отримують циклоспорин.

Еритроміцин: одночасне застосування з препаратом Лівазо призводило до 2,8-кратного збільшення AUC пітавастатину. Тимчасове припинення лікування Лівазо рекомендується на час лікування еритроміцином або іншими макролідними антибіотиками.

Гемфіброзил та інші фібрати: застосування монотерапії фібратами іноді асоціюється з розвитком міопатії. Одночасне застосування фібратів зі статинами асоціювалося з підвищеним ризиком міопатії та рабдоміолізом. Лівазо слід обережно призначати одночасно з фібратами. Під час фармакокінетичних досліджень одночасне застосування Лівазо з гемфіброзилом призводило до 1,4-кратного збільшення AUC пітавастатину, а AUC фенофібрату збільшилося в 1,2 рази. Ніацин: дослідження взаємодії препарату Лівазо та ніацину не проводили. Монотерапія ніацином асоціювалася з розвитком міопатії та рабдоміолізом. Таким чином, Лівазо слід з обережністю призначати одночасно з ніацином.

Фузідієва кислота має ризик міопатії, включаючи рабдоміоліз, підвищується при супутньому застосуванні системної фузидієвої кислоти та статинів. Механізм такої взаємодії (фармакодинаміка або фармакокінетика, або обидва) на сьогодні невідомий. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи летальні наслідки) у пацієнтів, які застосовували цю комбінацію. Якщо вважається за необхідне застосування фузидієвої кислоти, препарат Лівазо слід припинити на період лікування фузідієвою кислотою (див. розділ «Особливості застосування»).

Рифампіцин: одночасне призначення з препаратом Лівазо призводило до 1,3-кратного збільшення AUC пітавастатину внаслідок зниження поглинання печінкою.

Інгібітори протеази та інгібітори: Ненуклеозидні зворотної транскриптази: одночасне призначення лопінавіру/ритонавіру, дарунавіру/ритонавіру, атазанавіру або ефавіренцю з препаратом Лівазо може призвести до незначних змін. всмоктування холестерину з продуктів харчування та жовчі. Одночасне призначення з препаратом Лівазо не впливає на рівень концентрації езетимибу або його метаболіту глюкуроніду в плазмі, а езетимиб не впливає на концентрацію пітавастатину в плазмі крові.

Інгібітори CYP3A4: дослідження взаємодії з ітраконазолом та грейпфрутовим соком клінічно значущого ефекту на плазмові концентрації питавастатину.

Дігоксин, відомий Р-gp субстрат, не взаємодіє з Лівазо. При одночасному призначенні не спостерігалося ні значної зміни в концентрації пітавастатину або дигоксину.

Варфарин: рівноважні фармакокінетичні та фармакодинамічні властивості (INR та PT) варфарину у здорових добровольців не залежали від одночасного застосування Лівазо по 4 мг на добу. Однак, як і у разі застосування інших статинів у пацієнтів, які отримували варфарин, слід контролювати протромбіновий час або міжнародне нормалізаційне співвідношення (МНС) при включенні препарату Лівазо до схеми терапії.

Діти

Взаємодія з іншими лікарськими засобами досліджувалася тільки у дорослих. Ступінь взаємодії у педіатричних пацієнтів невідомий.

діюча речовина: кальцію пітавастатин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 2,09 мг пітавастатину кальцію еквівалентно 2 мг пітавастатину;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, гіпромелоза, магнію-алюмінію силікат, магнію стеарат, титану діоксид (Е 171), триетилцитрат, кремнію діоксид колоїдний безводний.

З огляду на можливість виникнення запаморочення та сонливості під час лікування препаратом Лівазо необхідно утриматися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.

Вагітність. Препарат Лівазо протипоказаний у період вагітності (див. розділ «Протипоказання»). Жінки репродуктивного віку повинні вживати відповідні заходи контрацепції під час лікування Лівазо. Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину мають важливе значення для розвитку плода, потенційний ризик пригнічення ГМГ-КоА-редуктази переважує користь від лікування під час вагітності. Дослідження на тваринах свідчать про репродуктивну токсичність, але відсутність тератогенного потенціалу. Якщо пацієнтка планує завагітніти, лікування необхідно припинити щонайменше за місяць до зачаття. Якщо вагітність настає під час застосування препарату Лівазо, лікування необхідно припинити.

Годування груддю. Препарат Лівазо протипоказаний у період годування груддю (див. розділ «Протипоказання»). Пітавастатин проникає у грудне молоко тварин. Невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко у людини.

Діти від 6 років

Лікування дітей віком від 6 років препаратом Лівазо слід проводити лише під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні гіперліпідемії, з постійним моніторингом стану пацієнта.

Діти віком до 6 років

Ефективність та безпека застосування препарату Лівазо дітям віком до 6 років не досліджували.

Для зниження підвищеного загального холестерину (ОХС) та холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНГ) у дорослих пацієнтів, підлітків та дітей старше 6 років з первинною гіперхолестеринемією, у тому числі з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією та комбінованою дієтою, якщо немедикаментозної терапії недостатньо.

• Підвищена чутливість до пітавастатину або до будь-якої з допоміжних речовин або інших статинів
• печінкова недостатність тяжкого ступеня, захворювання печінки в активній стадії або стійке підвищення сироваткових трансаміназ неясної етіології (більш ніж у 3 рази вище за верхню межу норми [ВМН])
• значення кліренсу креатиніну (КК) більш ніж у 5 разів перевищує верхню межу норми
• міопатія
• одночасна терапія циклоспорином.

Дози

Пацієнти повинні дотримуватись дієти зі зниженим вмістом холестерину до початку лікування. Важливо, щоб пацієнти продовжували дотримуватись дієти під час лікування.

Зазвичай початкова доза становить 1 мг 1 раз на добу. Корекцію дози слід проводити з інтервалом 4 тижні або більше. Дозування необхідно підбирати індивідуально, відповідно до рівня ХС ЛПНЩ, схеми терапії та стану пацієнта. Максимальна добова доза становить 4 мг.

Пацієнти похилого віку

Немає потреби в корекції дози пацієнтам старше 70 років.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

При порушенні функції нирок легкого ступеня корекція дози не потрібна, проте пітавастатин слід застосовувати з обережністю. Дані щодо застосування дози 4 мг пацієнтам із порушенням функції нирок від легкого ступеня до тяжкого обмежені. Тому дозу 4 мг при легкому та середньому ступені порушення функції нирок слід застосовувати ТІЛЬКИ при ретельному моніторингу функції нирок після поступового титрування дози.

Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю не рекомендується застосовувати дозу 4 мг.

Пацієнти з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня

Доза 4 мг не рекомендується пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня. Максимальну добову дозу 2 мг можна застосовувати при ретельному моніторингу функції печінки.

Діти віком від 6 років

Лікування дітей віком від 6 років та підлітків слід проводити лише під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні гіперліпідемії, з постійним моніторингом стану пацієнта. Для дітей віком від 6 років та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією зазвичай початкова доза становить 1 мг 1 раз на добу. Корекцію дози слід проводити з інтервалом 4 тижні або більше. Дози необхідно підбирати індивідуально, відповідно до рівня ХС ЛПНЩ, схеми терапії та стану пацієнта. Для дітей віком від 6 до 9 років максимальна добова доза становить 2 мг. Для дітей від 10 років максимальна добова доза становить 4 мг (див. Розділи «Побічні реакції», «Фармакодинаміка», «Фармакокінетика»).

Діти до 6 років

Ефективність та безпека застосування препарату Лівазо дітям до 6 років не досліджували.

Спосіб застосування

Тільки для перорального застосування, таблетку слід ковтати повністю. Таблетки Лівазо можна приймати незалежно від їжі. Бажано, щоб пацієнт приймав таблетки в один і той самий час щодня. Терапія статинами, як правило, є більш ефективною при застосуванні ввечері, незважаючи на добовий ритм ліпідного метаболізму.

Якщо дитина або підліток не може проковтнути таблетку цілком, якщо необхідно, таблетку можна розчинити у склянці води, яку слід випити одразу.

Для забезпечення повної дози ще один об'єм води повинен бути використаний для промивання склянки та випитий одразу. Таблетки не слід розчиняти в кислих фруктових соках або молоці.

Особливості застосування

Вплив на м'язи

Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів), існує ймовірність розвитку міалгії, міопатії та рідше – рабдоміолізу. Пацієнтам слід рекомендувати повідомляти про будь-який дискомфорт з боку м'язів. Слід визначати рівні КФК (КК) у будь-якого пацієнта, який повідомляє про біль, чутливість або слабкість у м'язах, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою.

КФК не слід визначати після енергійних вправ або за наявності будь-якої іншої причини підвищення КK, що може вносити плутанину в інтерпретацію результату. При підвищених концентраціях КK (5 разів вище верхньої межі норми) підтверджуючий тест необхідно провести протягом 5-7 днів.

Дуже рідко повідомлялося про випадки імуноопосередкованої некротичної міопатії (ІОНМ) під час або після лікування деякими статинами. ІОНМ клінічно характеризується стійкою слабкістю проксимальних м'язів та підвищенням у сироватці крові рівня КФК, який зберігається, незважаючи на припинення лікування статинами.

Лівазо не слід застосовувати одночасно із системною фузидієвою кислотою або протягом 7 днів після припинення лікування фузидієвою кислотою. Пацієнтам, для яких застосування системної фузидієвої кислоти є життєво важливим, необхідно припинити лікування статинами протягом усього періоду застосування фузидієвої кислоти. Були повідомлення про розвиток рабдоміолізу (включаючи повідомлення з летальним кінцем) у пацієнтів, які одночасно отримували комбінацію фузидієвої кислоти та статинів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Всім пацієнтам слід рекомендувати негайно звернутися до лікаря з появою будь-яких симптомів слабкості м'язів, м'язового болю або болючості м'язів.

Терапія статинами може бути відновлена ​​через 7 днів після останньої дози фузидієвої кислоти. У виняткових випадках, коли пацієнт потребує тривалого лікування системною фузидієвою кислотою, наприклад, для лікування важких інфекцій, необхідність одночасного застосування Лівазо та фузидієвої кислоти слід розглядати в кожному конкретному випадку, і пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом.

До початку лікування

Як і у разі застосування інших статинів, Лівазо слід призначати з обережністю пацієнтам зі схильністю до розвитку рабдоміолізу. Слід визначати рівень КФК для встановлення початкового рівня у таких ситуаціях:

• ниркова недостатність;
• гіпотиреоз;
• особистий або сімейний анамнез спадкових м'язових порушень;
• м'язова токсичність при застосуванні фібратів або іншого статину в анамнезі;
• захворювання печінки або зловживання алкоголем в анамнезі;
• пацієнти похилого віку (від 70 років) з іншими факторами ризику розвитку рабдоміолізу.

У таких ситуаціях рекомендується клінічний моніторинг, слід оцінити співвідношення можливого ризику та очікуваної користі від лікування. Не рекомендується розпочинати лікування препаратом Лівазо, якщо значення кліренсу креатиніну (КК) більш ніж у 5 разів перевищує верхню межу норми.

Під час лікування

Пацієнтам рекомендується повідомляти про біль, слабкість або судоми в м'язах відразу після їх виникнення. Слід визначати рівні КФК (КК) та припинити лікування при підвищенні рівнів КК більш ніж у 5 разів вище за верхню межу норми. Слід розглянути питання про припинення лікування, якщо м'язові симптоми є тяжкими, навіть якщо рівні КК не більше ніж у 5 разів перевищують верхню межу норми. Якщо симптоми зникають і рівень КФК повертається до норми, то може розглядатися питання щодо відновлення лікування Лівазо в дозі 1 мг та при ретельному моніторингу.

Вплив на печінку

Як і в разі застосування інших статинів, препарат Лівазо слід обережно призначати пацієнтам із захворюванням печінки в анамнезі або тим, хто регулярно споживає надмірну кількість алкоголю. До початку лікування препаратом Лівазо та періодично в ході лікування необхідно контролювати показники функції печінки. Лікування Лівазо необхідно припинити пацієнтам із стійким підвищенням сироваткових трансаміназ (АЛТ та АСТ), що перевищує у 3 рази верхню межу норми.

Вплив на нирки

Лівазо слід обережно призначати пацієнтам з нирковою недостатністю середнього або тяжкого ступеня. Підвищення дози слід проводити лише при ретельному моніторингу функції нирок після поступового титрування дози. Пацієнтам з нирковою недостатністю не рекомендується застосовувати дозу 4 мг.

Цукровий діабет

Певні дані вказують на те, що статини як клас лікарських засобів підвищують рівень глюкози в крові, а у деяких пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку діабету можуть спричинити гіперглікемію, яка вимагатиме належного лікування. Однак цей ризик не повинен бути причиною припинення лікування статинами, беручи до уваги значніший терапевтичний ефект статинів на зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань. У пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку гіперглікемії (рівень глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л, індекс маси тіла 30 кг/м2, підвищена концентрація тригліцеридів у крові, артеріальна гіпертензія) необхідно контролювати клінічні та біохімічні показники згідно з національними настановами. Однак, немає жодного підтвердженого факту про ризик розвитку діабету при застосуванні пітавастатину за результатами постмаркетингових спостережних досліджень безпеки або проспективних досліджень (див. Розділ «Фармакодинаміка»).

Інтерстиціальні захворювання легень

Повідомлялося про інтерстиціальне захворювання легень при застосуванні деяких статинів, особливо при довгостроковій терапії. Виражені ознаки можуть включати задишку, непродуктивний кашель та погіршення загального стану здоров'я (підвищена стомлюваність, втрата маси тіла та лихоманка). У разі підозри на розвиток інтерстиціального захворювання легень у пацієнта терапію статинами необхідно припинити.

Діти

Існують обмежені дані про довгостроковий вплив на розвиток та статеве дозрівання педіатричних пацієнтів віком від 6 років, які приймають Лівазо. Підлітків жіночої статі потрібно проінформувати про відповідні протизаплідні заходи під час лікування Лівазо.

Інші ефекти

Тимчасове зупинення терапії Лівазо рекомендується на час лікування еритроміцином, іншими макролідними антибіотиками або фузидієвою кислотою. Лівазо слід обережно призначати пацієнтам, які приймають препарати, що призводять до розвитку міопатії (наприклад, фібрати або ніацин).

Лактоза

Таблетки містять лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід приймати препарат.

За узагальненими даними контрольованих клінічних досліджень через побічні реакції було виключено менше 4% пацієнтів, які приймали Лівазо у рекомендованих дозах. Частою документованою побічною реакцією після прийому пітавастатину під час проведення контрольованих клінічних випробувань була міалгія.

Побічні реакції та їх частота, що спостерігалися при застосуванні Лівазо у рекомендованих дозах під час контрольованих клінічних досліджень та у постмаркетинговий період, зазначені нижче відповідно до класів систем органів. Частота визначається так:

• дуже часто (≥ 1/10);
• часто (≥ 1/100, <1/10);
• нечасто (≥ 1/1000, <1/100);
• поодинокі (≥1 / 10000, <1/1 000);
• рідкісні (менше <1/10000) і частота невідома.

З боку крові та лімфатичної системи

Нечасто: анемія.

Порушення обміну речовин, метаболізму

Нечасто: анорексія.

Психічні розлади

Нечасто: безсоння.

З боку нервової системи

Часто: головний біль.

Нечасто: запаморочення, дисгевзія, сонливість, гіпестезія.

З боку органів зору

Рідкісні: зниження гостроти зору.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату

Нечасто: дзвін у вухах.

Шлунково-кишкові розлади

Часто: запор, діарея, диспепсія, нудота.

Нечасто: біль у животі, сухість у роті, блювання.

Рідкісні: глосодинія, гострий панкреатит.

Рідкісні: шлунково-кишковий дискомфорт.

З боку травної системи

Нечасто: підвищення активності трансаміназ (АсАТ, АлАТ).

Рідкісні: холестатична жовтяниця, відхилення від норми показників функції печінки, захворювання печінки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Нечасто: свербіж, висип.

Рідкісні: кропив'янка, еритема.

Частота невідома: ангіоневротичний набряк.

З боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини та кісток

Часто: міалгія, артралгія.

Нечасто: м'язові спазми.

Рідкісні: міопатія, рабдоміоліз.

Частота невідома: вовчаковоподібний синдром, імуноопосередкована некротична міопатія (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку сечовидільної системи

Нечасто: полакіурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз:

Рідкісні: гінекомастія.

Загальні розлади

Нечасто: астенія, нездужання, підвищена стомлюваність, периферичні набряки.

Підвищення рівня КФК у крові в > 3 рази вище верхньої межі норми (ВМН) відзначалося у 49 з 2800 (1,8%) пацієнтів, які отримували препарат Лівазо під час контрольованих клінічних досліджень. Рівні, що в 10 разів перевищували ВМН та супроводжувалися симптомами з боку м'язів (міалгія, міопатія і, рідше, рабдоміоліз), були поодинокими.

Діти

База даних з клінічної безпеки містить інформацію про безпеку застосування 142 педіатричним пацієнтам, які приймали пітавастатин, з яких 87 пацієнтів були віком від 6 до 11 років, а 55 пацієнтів - віком від 12 до 17 років. Загалом, 91 пацієнт приймав пітавастатин протягом одного року, 12 пацієнтів приймали пітавастатин протягом 2,5 року та 2 пацієнти – протягом 3 років. Менше 3% пацієнтів, які лікувалися пітавастатином, було виключено через побічні реакції. Найбільш поширеними побічними реакціями, пов'язаними з прийомом пітавастатину, про які повідомлялося протягом клінічної програми, були: головний біль (4,9%), міалгія (2,1%) та біль у животі (4,9%). На підставі наявних даних очікується, що частота, тип і ступінь тяжкості побічних реакцій у дітей та підлітків будуть подібні до таких, які виникали у дорослих.

Постмаркетинговий досвід

Під час дворічного проспективного пост-маркетингового дослідження, в якому брали участь 20 000 японських пацієнтів, переважна більшість яких отримувала по 1 мг або 2 мг пітавастатину, у 10,4% пацієнтів відзначалися небажані явища та 7,4% пацієнтів відмовилися від терапії через розвиток небажаних явищ. Показник міалгії становив 1,08%. Більшість небажаних явищ були легкими. Протягом 2 років показник небажаних явищ був вищим у пацієнтів із лікарською алергією (20,4%) або захворюванням печінки або нирок (13,5%) в анамнезі.

Під час постмаркетингового спостереження було два повідомлення про рабдоміоліз, що потребував госпіталізації (0,01% пацієнтів).

Крім того, наявні спонтанні постмаркетингові повідомлення про ефекти з боку скелетних м'язів, включаючи міалгії та міопатії у пацієнтів, які отримували Лівазо при всіх рекомендованих дозах. Також були отримані повідомлення про розвиток рабдоміолізу, що супроводжувався гострою нирковою недостатністю і без неї, у тому числі летальний рабдоміоліз.

Клас-специфічні ефекти статинів

Повідомлялося про наступні побічні реакції при застосуванні деяких статинів:

• порушення сну, зокрема нічні кошмари;
• втрата пам'яті;
• статева дисфункція;
• депресія;
• окремі випадки інтерстиціального захворювання легень, особливо при тривалій терапії;
• цукровим діабетом частота залежить від наявності або відсутності факторів ризику (вміст глюкози в крові натще ≥ 5,6 ммоль/л, індекс маси тіла > 30 кг/м2, підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі).

При передозуванні можливе посилення симптомів побічних реакцій. Спеціальної терапії у разі передозування немає. Лікування має бути симптоматичним, у разі потреби слід проводити підтримуючу терапію. Слід контролювати функцію печінки та рівні КК. Гемодіаліз неефективний. Антидоту немає.

Для захисту від світла зберігати блістер в упаковці. Зберігати при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Лівазо таблетки – гіполіпідемічний засіб.