Лорано ОДТ таблетки по 10 мг, 20 шт.

По 10 таблеток у блістері; по 2 (10x2) блістери у картонній коробці.

Таблетки диспергуються в ротовій порожнині.
Білі круглі, плоскі таблетки.

Лоратадін – антигістамінний засіб, трициклічний селективний блокатор периферичних Н1-гістамінових рецепторів При застосуванні в рекомендованій дозі не має клінічно значущої седативної та антихолінергічної дії. Протягом тривалого лікування не виявлено жодних клінічно значущих змін у показниках життєво важливих функцій, лабораторних дослідженнях, даних фізикального обстеження хворого чи електрокардіограмі.

Лоратадин не робить значного впливу на активність Н2-гістамінових рецепторів, не блокує захоплення норепінефрину і фактично не впливає на серцево-судинну систему або активність водія ритму. Після прийому внутрішньо лоратадин добре всмоктується і метаболізується під впливом CYP3A6 та CY дезлоратадин. Час досягнення максимальної концентрації лоратадину і дезлоратадину в плазмі становить 1-1,5 год і 1,5-3,7 год відповідно. Зв'язування лоратадину з білками плазми крові становить 97-99%, його метаболіту – ndash; 73-76%.
Середній період напіввиведення у здорових пацієнтів – ndash; 8,4 години для лоратадину та 28 годин – для основного метаболіту.
Приблизно 40% введеної дози виводиться із сечею та 42% – з калом протягом 10 днів, головним чином, у формі кон'югованих метаболітів. Приблизно 27% введеної дози виводиться із сечею за перші 24 години. Менш ніж 1% активної субстанції виводиться у незміненому вигляді як лоратадин або дезлоратадин.

Біодоступність лоратадину та дезлоратадину прямо пропорційна дозі.
Прийом їжі незначно подовжує час всмоктування лоратадину, але не впливає на клінічний ефект.
У пацієнтів з хронічними порушеннями функції нирок середній період напіввиведення лоратадину та його мета від такого для здорових пацієнтів У пацієнтів з хронічними порушеннями функції нирок гемодіаліз не впливає на фармакокінетику лоратадину і його активний метаболіт.
У пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки алкогольної етіології пікові рівні концентрації лоратадину в плазмі крові зростають вдвічі, пацієнтів із нормальною функцією печінки. Період напіввиведення лоратадину та його метаболіту становив 24 та 37 годин відповідно і збільшувався залежно від тяжкості захворювання печінки.

Антигістамінні засоби для системного застосування. Код АТС R06A X13.

Препарат не посилює пригнічуючу дію алкоголю на психомоторні реакції.
Одночасне застосування лоратадину з інгібіторами CYP3A4 або CYP2D6 може призводити до підвищення рівня лоратадину, що, у свою чергу, посилює побічні ефекти.
При одночасному застосуванні з кетоконазолом, еритроміцином, циметидином відзначалося підвищення концентрації лоратадину в плазмі крові, але це підвищення не виявлялося клінічно, у тому числі за даними електрокардіограми.

Діюча речовина: лоратадин;
1 таблетка містить лоратадину мікронізованого 10 мг;

допоміжні речовини: аспартам (Е 951), кислота лимонна безводна, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль кукурудзяний, лактоза без , натрію кроскармелоза, маніт (Е 421), сорбіт (Е 420), кросповідон, кремнію діоксид колоїдний водний, полісорбат, повідон, целюлоза мікрокристалічна, підсолоджувач ароматизатор апельсиновий.

У клінічних дослідженнях не відзначався вплив препарату на швидкість реакції пацієнта. Проте пацієнт має бути проінформований про дуже рідкісні випадки виникнення сонливості або запаморочення, які можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Вагітність. Даних про застосування лоратадину вагітними жінками дуже мало. Дослідження на тваринах не виявили прямих або непрямих негативних ефектів, що стосуються репродуктивної токсичності. Бажано, як захід безпеки, уникати застосування препарату Лорано у період вагітності.

Годування груддю. Фізико-хімічні дані свідчать про проникнення лоратадину/метаболітів у грудне молоко. Оскільки ризик для дитини не може бути виключений, препарат Лорано не слід застосовувати у період годування груддю.

Фертильність. Дані щодо впливу продукту на жіночу або чоловічу фертильність відсутні.

Ефективність та безпека застосування лоратадину дітям віком до 2 років не встановлена.

Препарат Лорано, таблетки, призначати дітям з масою тіла більше 30 кг.

Симптоматичне лікування алергічного риніту та хронічної ідіопатичної кропив’янки.

Препарат протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до активної речовини або до будь-якого іншого компонента препарату.

Спосіб застосування.

Перорально. Таблетки можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Дозування.

Дорослі та діти віком від 12 років слід приймати по 1 таблетці (10 мг лоратадину) 1 раз на добу.

Для дітей віком від 2 до 12 років дозування залежить від маси тіла. При масі тіла більше 30 кг: 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу. Дітям з масою тіла менше 30 кг застосовувати препарат у вигляді сиропу або суспензії.

Пацієнти літнього віку.

Не вимагається корекції дозування людям літнього віку.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Пацієнтам з порушеннями функцій печінки тяжкого ступеня слід призначати препарат у нижчій початковій дозі, оскільки в них можливе зниження кліренсу лоратадину. Для дорослих і дітей із масою тіла більше 30 кг рекомендована початкова доза становить 10 мг через день.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.

У дітей віком від 2 до 12 років відзначалися такі небажані явища як головний біль, нервозність або підвищена втомлюваність. У дорослих та дітей від 12 років відзначалися сонливість, головний біль, підвищений апетит та безсоння.

Спостерігалися поодинокі випадки наступних побічних ефектів:

Передозування лоратадину підвищує частоту виникнення антихолінергічних симптомів. При передозуванні відзначалися сонливість, тахікардія та головний біль. При передозуванні рекомендується симптоматичне та підтримуюче лікування упродовж необхідного періоду часу. Рекомендуються стандартні заходи щодо видалення препарату, який не всмоктався зі шлунка: промивання шлунка, прийом подрібненого активованого вугілля з водою.

Лоратадин не виводиться шляхом гемодіалізу; невідомо, чи виводиться лоратадин шляхом перитонеального діалізу.

Після невідкладної допомоги пацієнт має залишатися під медичним наглядом.

Температура зберігання від 5°C до 25°C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Лорано – протиалергічний лікарський препарат.

Препарат Лорано містить активну речовину лоратадин – це лікарська речовина групи селективних блокаторів Н1-гістамінових рецепторів другого покоління. Лоратадин за хімічною будовою належить до групи азатидинів.

Препарат має протиалергічний, антиексудативний та протисвербіжний ефект.